8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/297/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1
до Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області, 64207, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул. Шелеханя Максима, буд. 72
простягнення 6 815 543,84 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 815 543,84 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 81 786,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 8874-ТКЕ(24)-19 постачання природного газу від 19.09.2024 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Ухвалою суду від 02.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25 лютого 2026 року о 14:00 год.
04.02.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 2862/26).
04.02.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 2906/26).
18.02.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 4091) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 23.02.2026 року заяву (вх. № 4091 від 18.02.2026 року) позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
25.02.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 4657/26).
Ухвалою суду від 25.02.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 03.03.2026 року о(б) 10:50 год. Явку учасників справи у судове засідання, судом визнано не обов'язковою.
02.03.2026 року від відповідача через канцелярію суду повторно надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5070/26).
02.03.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 5079/26) про долучення документів до матеріалів справи.
03.03.2026 року від відповідача через канцелярію суду повторно надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5146/26).
Ухвалою суду від 03.03.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом вищевказані документи долучено до матеріалів справи.
Уповноважені представники сторін у призначене підготовче засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 25.02.2026 року. Крім того, суд приймає до уваги, що явку у судове засідання 03.03.2026 року судом було визнано не обов'язково.
Суд, дослідивши матеріали справи зазначає, що як вбачається із наданого 04.02.2026 року відповідачем відзиву на позовну заяву (вх. № 2862/26) (який також повторно надійшов до суду 02.03.2026 року за вх. № 5070/26) останній зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення боргу у сумі 6 815 543,84 грн за постачання природного газу впродовж жовтня 2024 - березня 2025 років визнає. Також, просить суд, зменшити суму стягнення судового збору з Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", до 40 893,27 грн., а 50 % судового збору в сумі 40 893,26 грн. повернути позивачу з Державного бюджету України в порядку, визначеному Законом України "Про судовий збір".
Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 185 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається із матеріалів справи, відзив на позовну заяву від 04.02.206 року вх. № 2862/26 підписаний представником Івановим Михайлом Юрійовичем, який діє на підставі довіреності від 22.12.2025 року та який відповідно до даних, що наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є представником, та відзив від 02.03.2026 року вх. № 5070/26 підписаний начальником М. Росляков, який відповідно до даних, що наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником.
З вищевикладеного слідує, що визнання позову відповідачем викладене у наданих до суду відзивах на позовну заяву підписано уповноваженими на те особами.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що останні не містять доказів того, що визнання відповідачем позову у цій справі суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні.
Суд у судовому засіданні 03.03.2026 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
При цьому, оскільки у судове засіданні 03.03.2026 року уповноважені представники позивача та відповідача не з'явились, судом у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України було підписано рішення скорочене (вступну та резолютивну) його частини без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 19.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області (відповідач. споживач) було укладено договір № 8874-ТКЕ(24)-19 постачання природного газу.
Даний договір набуває чинності з дати його укладання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати накладання уповноваженим представником однієї зі сторін останнього у часі кваліфікованого електронного підпису / удосконаленого електронного підпису, та діє до 30.04.2025 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливу за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Постачання природного газу згідно даного договору споживачу здійснюється з врахуванням умов пунктів 2.1, 3.3, 5.2 цього договору (пункт 13.1. договору).
Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити споживачу, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно), у кількості 5 665,00947 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях (надалі також - розрахункові періоди) (пункт 2.1. договору).
Пунктом 3.5. договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно пункту 5.1. договору, споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта/актів приймання - передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору
Як зазначає позивач, на виконання умов договору, останнім у період з жовтня 2024 року - березень 2025 року було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 36 751 285,52 грн., про що свідчать актами приймання - передачі природного газу, а саме: від 31.10.2024 року на суму 120,50 грн., від 30.11.2024 року на суму 6 002 859,22 грн., від 31.12.2024 року на суму 7 495 305,26 грн., від 31.01.2025 року на суму 7 352 281,85 грн., від 28.02.2025 року на суму 9 851 530,97 грн., від 31.03.2025 року на суму 2 587 624,57 грн., від 31.03.2025 року на суму 3 461 563,15 грн.
Проте, відповідачем в порушення умов договору, оплату за переданий газ було здійснено лише частково на суму 29 935 741,68 грн. відповідно до наявних у матеріалах справи виписки банку, у зв'язку із чим, за розрахунком позивача, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 6 815 543,84 грн. Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Факт наявності у відповідача заборгованості за постачений позивачем та спожитий відповідачем природній газ підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу, а саме: від 31.10.2024 року на суму 120,50 грн., від 30.11.2024 року на суму 6 002 859,22 грн., від 31.12.2024 року на суму 7 495 305,26 грн., від 31.01.2025 року на суму 7 352 281,85 грн., від 28.02.2025 року на суму 9 851 530,97 грн., від 31.03.2025 року на суму 2 587 624,57 грн., від 31.03.2025 року на суму 3 461 563,15 грн.
За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача (із урахуванням суми часткової оплати у розмірі 29 935 741,68 грн.) складає суму у розмірі 6 815 543,84 грн.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, у наданих до суду 04.02.2026 року за вх. № 2862/26 та 02.03.2026 року вх. № 5070/26 відзиву на позовну заяву, відповідачем позовні вимоги визнано у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, визнання позову відповідачем (відзив на позовну заяву від 04.02.2026 року за вх. № 2862/26 та від 02.03.2026 року вх. № 5070/26), суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 6 815 543,84 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву (від 04.02.2026 року за вх. № 2862/26 та від 02.03.2026 року вх. № 5070/26) просить суд, зменшити суму стягнення судового збору з Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", до 40 893,27 грн., а 50 % судового збору в сумі 40 893,26 грн. повернути позивачу з Державного бюджету України в порядку, визначеному Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжної інструкції № 0000030834 від 28.01.2026 року було сплачено судовий збір у розмірі 81 786,53 грн.
За розрахунком суду за вимогу майнового характеру про стягнення суми боргу у розмірі 6 815 543,84 грн. позивач мав сплатити судовий збір у розмір 102 233,16 грн. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем позовну заяву було подано через підсистему електронний суд, у зв'язку із чим, сума судового збору сплачена позивачем із застосуванням коефіцієнту 0,8, та становить суму розмірі - 81 786,53 грн.
Враховуючи вищевикладене, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 50 % розміру судового збору, що становить суму у розмірі 40 893,27 грн., та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 40 893,26 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 185, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул. Шелеханя Максима, буд. 72, ЄДРПОУ 34328904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 42399676) суму основного боргу у розмірі 6 815 543,84 грн. та 40 893,27 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головному управлінню державної казначейської служби України у Харківській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 42399676) з Державного бюджету 40 893,26 грн. судового збору, сплаченого до Господарського суду Харківської області згідно платіжної інструкції № 0000030834 від 28.01.2026 року, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", про що постановити ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 42399676);
відповідач: Комунальне підприємство “Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул. Шелеханя Максима, буд. 72, ЄДРПОУ 34328904).
Повне рішення складено "03" березня 2026 р.
СуддяО.О. Ємельянова