8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/598/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до ОСОБА_1
про неплатоспроможність
До Господарського суду Харківської області відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , в якій заявник просить суд відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Шестопалова Олега Володимировича.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що він має кредиторську заборгованість на загальну суму 889 044, 23 грн; є фізичною особою-підприємцем.
Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Кодекс України з процедур банкрутства сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог. Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення його боргів.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно із ч. 5. ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Абз. 2 цієї статті встановлює, що до членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Так, заявник зазначає, що членами сім'ї боржника є - дружина ОСОБА_2 громадянка України, 1980 р.н.; син ОСОБА_3 , 2017 р. н.; донька ОСОБА_4 , 2017 р. н.
Як встановлено судом, в наданих до суду деклараціях за 2023 - 2025 та січень 2026 вбачається інформація про грошовий подарунок дружині боржника у 2023 році в розмірі 400 000, 00 грн , покупка машини у 2024 році за 135 000, 00 грн. Натомість, встановити джерело покупки машини не вбачається можливим, оскільки в декларації за 2024 рік також декларуються подарункові кошти від сестри дружини боржника, в сумі меншій на 10 000, 00 грн з попереднім періодом.
Окрім цього, в деклараціях за визначені періоди не відображено боржником інформацію щодо витрачання коштів від продажу машини Toyota highlander 2011 року вартістю 180 000, 00 грн.
У зв'язку із зазначеним заявнику потрібно надати до суду пояснення, щодо витрачання коштів, одержаних боржником від продажу автомобіля Toyota highlander 2011 року, а також щодо витрачання коштів, одержаних дружиною боржника в якості подарунку в розмірі 400 000, 00 грн.
Також, у конкретизованому списку кредиторів ОСОБА_1 зазначає про те, що має кредиторську заборгованість перед:
1. АТ «Ідея Банк», на суму 344 570, 00 грн.
2. АТ КБ «ПриватБанк» на суму 117 701, 85 грн.
3. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на суму 111 689, 89 грн.
4. АТ «ПУМБ» на суму 156 757, 20 грн.
5. АТ «ТАСКОМБАНК» на суму 13 458, 00 грн.
6. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на суму 65 096, 66 грн.
7. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на суму 36 000, 00 грн.
8. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 21 299, 99 грн.
9. АТ «СЕНСБАНК» на суму 22?470, 64 грн.
Так, суд зауважує, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочення по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
Отже, відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, суд зауважує, що задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
Натомість заявником, в порушення вищезазначених правових норм, не було надано до суду первинних документів, які підтверджують наявність заборгованості перед зазначеними фінансовими установами (договорів про надання кредиту, розрахунків заборгованості, виписок по рахунках тощо).
Надані в обґрунтування наявності заборгованості довідки від деяких фінансових установ, не є первинними документами, оформленими відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та не є документами, які доводять факт виникнення заборгованості боржника перед фінансовою установою, а також не надають можливість суду перевірити розрахунок зазначеної заборгованості щодо основного боргу, процентів; а також факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Отже, суд зауважує, що до заяви боржником не надано доказів звернення до відповідних фінансових установ, щодо отримання необхідної інформації щодо стану заборгованості по кредитах, або доказів відмови в наданні запитуваної інформації банківською установою або підстав для надання неповної інформації.
Також, суд зауважує, що до заяви заявником не надано доказів відмови в наданні запитуваної інформації банківськими установами, тобто заявником не надано доказів в підтвердження неможливості отримати цей доказ самостійно.
Слід зауважити, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За таких обставин, суд вважає, що надані суду докази в підтвердження розміру заборгованості боржника не містять повної інформації щодо стану заборгованості та в сукупності не підтверджують заборгованість боржника перед зазначеними у заяві фінансовими установами.
Також, суд вказує, що заявником не надано до суду довідки про рух коштів на картках/рахунках боржника, які повинні бути надані до заяви, станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Згідно з ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Судом зазначається, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації боргів боржника обов'язково мають бути зазначені: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Суд звертає увагу на те, що розроблення плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема щодо форми і змісту проекту плану, що надає можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Поданий заявником проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам до змісту зазначеного документа, оскільки не передбачає реального (виконуваного) механізму реструктуризації його боргів перед кредиторами, а передбачає фактично лише прощення (списання) заборгованості заявника, а також не містить відомостей про реалізацію належного нерухомого майна в процедурі реструктуризації боргів та погашення за рахунок отриманих коштів заборгованості .
Зважаючи на вищевикладене, боржнику потрібно подати суду проєкт плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно із ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи, що заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 598/26) подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати заявнику строк для усунення відповідних недоліків.
Керуючись ст. 37, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, ст. 174, 232-235 ГПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 598/26 від 25.02.2026) залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Заявнику - ОСОБА_1 у 7-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки та надати до суду:
- всі докази, які підтверджують наявність вказаної кредиторської заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня), процентів по кожному кредитору:
1. АТ «Ідея Банк»;
2. АТ КБ «ПриватБанк»;
3. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;
4. АТ «ПУМБ»;
5. АТ «ТАСКОМБАНК»;
6. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»;
7. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»;
8. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»;
9. АТ «СЕНСБАНК»;
(у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять розмір заборгованості, визначений у конкретизованому списку кредиторів та факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
- довідки про рух коштів на картках/рахунках боржника, станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- пояснення, стосовно витрачання коштів, отриманих від фінансових установ;
- пояснення, стосовно витрачання коштів, отриманих від продажу автомобіля боржника та коштів отриманих, в якості подарунка дружиною боржника.
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- докази на підтвердження наявності можливості для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (докази можливості виконати умови договору про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність), або докази сплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
- проєкт плану реструктуризації боргів, оформлений з урахуванням вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 02.03.2026.
Суддя Аюпова Р.М.
справа № 922/598/26