8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
про відмову в роз'ясненні рішення суду
02 березня 2026 року м. ХарківСправа № 922/3767/20
Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши заяву ПрАТ "КУРЯЖСКЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" про роз'яснення судового рішення (вх. №4364 від 20.02.2026) у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КВАРТАЛЬНА 3»
доАкціонерного товариства «ХАРКІВОБЕНЕРГО» , треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Приватне акціонерне товариство «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» , 2. Приватне акціонерне товариство «КУРЯЖСКЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС»
про визнання недійсним додатку до договору
за участю представників:
стягувача - не з'явився;
боржника - Квіцінська А.І.
третьої особи-1 - не з'явився;
третьої особи-2 (заявника) - Алексанян А.Я.
20.02.2026 засобами поштового зв'язку на адресу Господарського суду Харківської області від АТ "КДБК" надійшла заява про роз'яснення судового рішення (вх. №4364), в якій просить суд роз'яснити рішення у справі №922/3767/20, а саме: чи змінений рішенням, укладений між АТ "КДБК" та АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №041-16981.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.02.2026 у справі №922/3767/20 вищевказану заяву АТ "КДБК" прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 02.03.2026 о 13:00 год.
Присутній у судовому засіданні 02.03.2026 представник третьої особи-2 (заявника) подану заяву підтримував та просив суд задовольнити.
Представник боржника в судовому засіданні 02.03.2026 проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.
Правом на участь представників у судовому засіданні 02.03.2026 стягувач та третя особа-1 не скористалися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронних кабінетів.
Суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 245 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Дослідивши матеріали поданої АТ "КДБК" про роз'яснення судового рішення, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 у справі №922/3767/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2021, зокрема, визнано недійсним додаток № 3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ "Квартальна 3" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19216 від 01.01.2019, укладеного між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Квартальна 3".
Постановою Верховного Суду від 14.12.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у справі №922/3767/20 залишено без змін.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що:
- роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення;
- роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Отже, роз'яснення судового рішення як кінцевого акта правосуддя спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Зокрема, така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 15.11.2023 у справі №905/2199/20; від 19.06.2023 у справі №925/632/19; від 06.07.2022 у справі №904/766/21, від 27.04.2022 у справі №925/1499/17, від 09.02.2022 у справі №904/4380/21, від 01.06.2021 у справі №911/2581/14, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 та від 29.08.2018 у справі №911/2050/16, від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі №638/11634/17, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі №233/3676/19.
Таким чином, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Слід зазначити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої).
Поряд із цим, згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди в Україні, відповідно до покладених на них повноважень здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд. Однак до повноважень судів України не належить роз'яснення наслідків прийняття певного судового рішення.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.04.2019 у справі №914/208/17.
Натомість третя особа-2, порушуючи у заяві питання про роз'яснення рішення у цій справі, зазначила, що виконання такого рішення є неможливим не з підстав неясності зазначеного судового акта та не через обставини неоднозначного розуміння рішення суду, а через необхідність роз'яснення питання, а саме "чи змінений рішенням укладений між сторонами договір укладений між АТ "КДБК" та АТ "Харківобленерго" № 041-16981 від 01.01.2019 року?". Тобто аргументи заявника про роз'яснення судового рішення у цій справі зводяться до тлумачення і застосування постанови в іншій справі 922/2928/24.
Отже, третя особа-2 фактично порушує питання, що стосуються роз'яснення не змісту рішення у цій справі, а порядку та способу його добровільного виконання. Тобто заявник просить роз'яснити правові наслідки, що настають після розгляду судами зазначеної справи, а саме те, що знаходиться поза судовим рішенням, що не може бути предметом роз'яснення відповідно до приписів статті 245 ГПК України.
Суд зазначає, що резолютивна частина рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 у справі №922/3767/20 в частині визнання недійсним додатку №3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ "Квартальна 3" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19216 від 01.01.2019, укладеного між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Квартальна 3" (абзац 2), містить обґрунтований висновок суду по суті вимог та не допускає кількох варіантів тлумачення. Це рішення є мотивованим, чітким і зрозумілим, а також таким, що залишено без змін судами вищої інстанції. Також, вказане рішення не належить до судового рішення, що підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Отже, допускається роз'яснення лише тих рішень, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 10.07.2018 у справі №461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі №638/11634/17 (К/9901/4439/17), від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17 та від 06.10.2020 у справі №233/3676/19, а також в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 у справі №910/14672/17 та від 11.04.2019 у справі №914/208/17.
Отже, з урахуванням вищенаведених обставин та оскільки у відповідності до приписів статті 245 ГПК України роз'ясненню підлягає рішення, яке ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання, натомість відповідне рішення в частині визнання недійсним додатку №3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ "Квартальна 3" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19216 від 01.01.2019, укладеного між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Квартальна 3", не підлягає примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви АТ "КДБК" про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 232-235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви ПрАТ «КУРЯЖСКЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС» відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повну ухвалу підписано 03.03.2026.
СуддяН.С. Добреля