про відкриття провадження у справі
"02" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/535/26
Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.,
розглянувши матеріали
позовної заяви керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, м. Харків, вул. Глобинська, 23) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7),
до Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 39), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (04070, м. Київ, вул.Сагайдачного Петра, 25-Б, приміщ. 1)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 157743,54 грн,
Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (прокурор) через підсистему "Електронний суд" надав Господарському суду Харківської області позовну заяву в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (позивач) до Державного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (відповідачів), в якій просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 15.07.2024 до договору №01/24-Н від 22.12.2023 про закупівлю (постачання) електричної енергії, укладеного між Державним навчальним закладом "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" (код ЄДРПОУ 25462474) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (код ЄДРПОУ 44544025);
- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 19.08.2024 до договору №01/24-Н від 22.12.2023 про закупівлю (постачання) електричної енергії, укладеного між Державним навчальним закладом "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" (код ЄДРПОУ 25462474) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (код ЄДРПОУ 44544025);
- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 23.09.2024 до договору №01/24-Н від 22.12.2023 про закупівлю (постачання) електричної енергії, укладеного між Державним навчальним закладом "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" (код ЄДРПОУ 25462474) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг (код ЄДРПОУ 44544025);
- визнати недійсною додаткову угоду №10 від 14.10.2024 до договору №01/24-Н від 22.12.2023 про закупівлю (постачання) електричної енергії, укладеного між Державним навчальним закладом "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" (код ЄДРПОУ 25462474) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (код ЄДРПОУ 44544025);
- визнати недійсною додаткову угоду №11 від 14.11.2024 до договору №01/24-Н від 22.12.2023 про закупівлю (постачання) електричної енергії, укладеного між Державним навчальним закладом "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" (код ЄДРПОУ 25462474) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (код ЄДРПОУ 44544025);
- визнати недійсною додаткову угоду №12 від 12.12.2024 до договору №01/24-Н від 22.12.2023 про закупівлю (постачання) електричної енергії, укладеного між Державним навчальним закладом "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" (код ЄДРПОУ 25462474) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (код ЄДРПОУ 44544025);
- визнати недійсною додаткову угоду №13 від 25.12.2024 до договору №01/24-Н від 22.12.2023 про закупівлю (постачання) електричної енергії, укладеного між Державним навчальним закладом "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" (код ЄДРПОУ 25462474) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (код ЄДРПОУ 44544025);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (код ЄДРПОУ 44544025) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) безпідставно надмірно сплачені кошти у сумі 157743,54 грн;
- судовий збір у сумі 21299,20 грн стягнути з відповідачів за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор зазначає, що укладені між Державним навчальним закладом "Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області" та ТОВ "Укргазтрейдинг" додаткові угоди №7-13 до договору №01/24-Н від 22.12.2023 про постачання електричної енергії порушують вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок їх укладення ціну за 1 кВт/год збільшено з 4,7851 грн (без ПДВ) до 6,55754 грн (без ПДВ), тобто на 37,03%, що перевищує встановлений законом 10-відсотковий ліміт зміни ціни за одиницю товару незалежно від кількості укладених додаткових угод та без належного документального підтвердження об'єктивного коливання ціни електричної енергії на ринку; при цьому надані відповідачем дані з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" не підтверджують такого зростання, що, на думку прокурора, нівелює результати проведених відкритих торгів, суперечить принципам здійснення публічних закупівель, визначеним ст. 5 зазначеного Закону, а також положенням ст. 525, 526, 632, 651, 652 Цивільний кодекс України; з урахуванням правових висновків Верховний Суд, викладених у постановах у справах №927/491/19 від 18.06.2021, №903/383/22 від 16.02.2023 та №922/2321/22 від 24.01.2024, прокурор вважає такі додаткові угоди недійсними, а сплачені у період з червня по грудень 2024 року кошти у сумі 157743,54 грн - безпідставно набутими та такими, що підлягають стягненню в дохід бюджету на підставі ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави в суді прокурор зазначає, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та статтею 5 Закону України “Про прокуратуру», прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді виключно у виняткових випадках і в порядку, визначеному законом.
Спеціальним законом, що регулює ці питання, є Закон України “Про прокуратуру», зокрема частина 3 статті 23 цього Закону.
Відповідно до цієї норми, прокурор представляє в суді законні інтереси держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо їх захист не здійснює або здійснює неналежним чином орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні функції, а також за відсутності такого органу.
Як підставу для подання позову прокурор зазначає про порушення інтересів держави, спричинене незаконним укладенням додаткових угод до договору від 22.12.2023. Такі дії призвели до неправомірної зміни істотних умов договору, необґрунтованого підвищення ціни за одиницю товару та безпідставного витрачання бюджетних коштів.
Прокурор пред'являє позов в інтересах держави в особі Харківської міської ради з підстав необхідності захисту інтересів держави у сфері забезпечення законності та ефективного використання бюджетних коштів, оскільки у контексті спірних правовідносин такі інтереси реалізуються через права та повноваження органу місцевого самоврядування; органи місцевого самоврядування, хоча і не здійснюють загальнодержавних функцій у повному обсязі, відповідно до закону реалізують делеговані державою владні управлінські функції на відповідній території в межах своєї компетенції, а згідно з правовими висновками Верховний Суд вони є рівними за статусом носіями публічної влади поряд із державними органами, що обумовлює наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі.
За даними кошторису на 2024 рік Державного навчального закладу “Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області» (код ЄДРПОУ 25462474), затвердженого 02 січня 2024 року начальником управління освіти Адміністрації Салтівського району Харківської міської ради у формі, визначеній наказом Міністерства фінансів України №57 від 28 січня 2002 року (у редакції наказу Міністерства фінансів України №1118 від 04.12.2015), видатки для Регіонального центру, зокрема, на оплату електроенергії, здійснювалися із бюджету Харківської міської територіальної громади.
Так, у пункті 5.1.1. спірного Договору закріплено, що його фінансування здійснюється за рахунок місцевого бюджету.
Таким чином, оскільки витрати на оплату електричної енергії за Договором №01/24-Н від 22.12.2023, укладеним Державним навчальним закладом “Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області» (код ЄДРПОУ 25462474) з Товариством з обмеженою відповідальністю “Укргазтрейдинг» (код ЄДРПОУ 44544025), здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету, тобто бюджету Харківської міської територіальної громади, то було безпідставно витрачено бюджетні кошти саме Харківської міської територіальної громади.
Відтак, враховуючи, що виконання договору здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, порушення, допущені при його укладенні, призводять до порушення майнових прав Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради, за рахунок якої останній і формується.
Відповідно до підпункту 2 пункту “а» частини першої статті 27 цього ж Закону до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
Таким чином, саме на Харківську міську раду (яка діє від імені Харківської міської територіальної громади) покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, в тому числі при проведення публічних закупівель, а тому остання в даному випадку становитиме собою орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави (місцевого самоврядування) в розумінні Закону України “Про прокуратуру».
Відтак за вказаним фактом саме Харківська міська рада наділена повноваженнями щодо вжиття відповідних заходів у спірних правовідносинах та є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.
Проте, Харківською міською радою заходи щодо визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення безпідставно сплачених коштів не вживалися, незважаючи на лист Салтівської окружної прокуратури міста Харкова №53-103-5692вих-25 від 05.12.2025, яким повідомлено про виявлені порушення законодавства. Так, відповідь на зазначений лист не надходила, за даними офіційного вебпорталу Судова влада України (https://court.gov.ua/) відсутні будь-які відомості про судові справи зі вказаними сторонами із вказаних питань.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У даному випадку кошти у сумі 157743,54 грн, які належить сплатити ТОВ “Укргазтрейдинг» як безпідставно збережені, підлягають сплаті саме до бюджету Харківської міської територіальної громади, з якого наразі фінансуються, серед іншого, і потреби міської територіальної громади - жителів міста, комунальних служб, підприємств тощо, що забезпечують задоволення нагальних потреб функціонування громади в умовах воєнного стану, а також здійснюють заходи, спрямовані на подолання наслідків регулярних обстрілів як військової, так і цивільної, і критичної інфраструктури міста Харкова в умовах воєнного стану.
У зв'язку з чим, на думку прокурора, у даній справі має місце незаперечна значимість порушення інтересів Харківської територіальної громади, оскільки невирішеність Харківською міською радою досі питання щодо стягнення з ТОВ “Укргазтрейдинг» безпідставно збережених коштів за договором постачання електроенергії до бюджету Харківської міської територіальної громади призводить до посилення дефіциту коштів у бюджеті Харківської міської територіальної громади, яких наразі щоденно потребує місто в умовах російсько-Української війни.
Таким чином, збільшення вартості товару за договором та, як наслідок, безпідставне збереження коштів місцевого бюджету з боку ТОВ “Укргазтрейдинг» у даній справі мають характер не лише формального порушення вимог законодавства, а й навпаки, призвели до фактичних втрат бюджетних коштів, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить безумовне порушення прав Харківської територіальної громади в особі Харківської міської ради у бюджетній сфері в питаннях щодо можливості розпорядження бюджетними коштами з метою забезпечення нагальних потреб територіальної громади в умовах воєнного стану.
Як зазначає прокурор, незважаючи на обізнаність Харківської міської ради щодо даної ситуації, нею дотепер не вжито жодні заходи щодо визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення безпідставно сплачених коштів.
Усе вищезазначене, на думку прокурора, є підставою для здійснення прокурором заходів представницького характеру на захист порушених інтересів Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради у даній справі.
Тож, підставою для звернення прокурора до суду з позовом у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» є виключність ситуації, коли при наявності очевидних і істотних порушень інтересів держави у сфері бюджетних відносин, уповноважений орган держави - Харківська міська рада тривалий час не забезпечує захист цих інтересів належним чином.
Разом з цим, враховуючи вищевикладене, слід звернути увагу на рішення Конституційного суду України від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2025 у справі №3- 28/2024 (59/24), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.
У п. 4.2. вказаного рішення Конституційний Суд України наголошує, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.
У п. 4.3. вказаного рішення Конституційний Суд України констатує, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник “виключний» означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення “у виключних випадках», яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.
Відповідно й припис “у виключних випадках і в порядку, що визначені законом», який міститься в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов'язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об'єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки.
Визначення таких випадків є дискрецією законодавця. Однак, на думку Конституційного Суду України, ними можуть бути, зокрема: невизначеність (відсутність) у законодавстві України суб'єкта владних повноважень, уповноваженого на захист відповідних інтересів держави; колізії повноважень кількох органів публічної влади, якщо це унеможливлює захист ними інтересів держави в межах спірної компетенції; заподіяння шкоди інтересам держави правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, якщо цивільний позов у кримінальному провадженні не був чи не міг бути поданий або залишений без розгляду; звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб'єкта з клопотанням про подання позову до суду; виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту.
Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.12.2025 по справі №344/12305/18 зазначає, що Рішенням від 03 грудня 2025 року №6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Однак відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
У мотивувальній частині цього Рішення Суд також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер.
Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.
Враховуючи вищевказаний факт бездіяльності Харківської міської ради, що триває більше року з моменту вчинення порушення законодавства, у даному випадку вбачається виключний випадок, зазначений в рішенні КСУ від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2025, на здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді поза межами кримінального провадження шляхом звернення до суду з даним позовом.
Крім того, Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» та попередньо, до пред'явлення позову, повідомлено Харківську міську раду про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави у даній справі шляхом звернення до Господарського суду Харківської області з вказаною позовною заявою.
Подані матеріали позовної заяви господарський суд вважає достатніми для їх прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 120, 176, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/535/26.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 23 березня 2026 року о 15:30 год, у яке викликати представників сторін.
Явку уповноважених представників учасників справи у призначене судове засідання визнати обов'язковою.
4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 112.
5. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання Господарському суду Харківської області письмових пояснень щодо підтримки позовних вимог прокурора.
6. Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання Господарському суду Харківської області: відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; витягу державного реєстратора з ЄДР станом на час розгляду справи.
7. Встановити прокурору п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання Господарському суду Харківської області відповіді на відзив, яка повинна відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.
8. Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання Господарському суду Харківської області заперечення, яке повинно відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.
9. Встановити учасникам справи строк до 23.03.2026 на подання Господарському суду Харківської області заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи.
Роз'яснити учасникам справи, що всі заяви, клопотання та докази мають бути подані до Господарського суду Харківської області належним чином засвідчені відповідно до ст. 91 ГПК України та ДСТУ 4163-2020.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua, а також на сайті суду (inbox@hr.arbitr.gov.ua) та за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано 02.03.2026.
СуддяВ.І. Ольшанченко
Примітка: У зв'язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.