(сто дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять)
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"24" лютого 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1239/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., за участю секретаря судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради
до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач"
до відповідача - 2 Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради
про визнання недійними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 109 699 грн. 19 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача - 1: не з'явився;
Від відповідача - 2: не з'явився;
Від прокуратури: Рункевич Ірина Вікторівна (в залі суду).
Описова частина:
В грудні 2025 року Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач", відповідача - 2 Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради про визнання недійними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 109 699 грн. 19 коп.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1239/25 за позовною заявою Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" до відповідача - 2 Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради про визнання недійними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 109 699 грн. 19 коп. Визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03 лютого 2026 року.
26 січня 2026 року та 27 січня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача - 2 в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі.
02 лютого 2026 року до відділу канцелярії та дозкуументального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо спору.
29 січня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній спростовує доводи відповідача - 2 викладені у відзиві та просить суд основний позов задоволити.
03 лютого 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача - 2 надійшла заява, в якій останній просить здійснити розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 лютого 2026 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/1239/25 за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" до відповідача - 2 Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради про визнання недійними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 109 699 грн. 19 коп. та призначено розгляд справи № 918/1239/25 до судового розгляду по суті на 24 лютого 2026 року.
В судовому засіданні 24 лютого 2026 року представник прокуратури підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача - Рівненської обласної ради, представник відповідача 1 та представник відповідача 2 в судове засідання 24 лютого 2026 року не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника позивача та представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи прокурора, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Мотивувальна частина:
Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради (далі - КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка") проведено відкриті торги з особливостями UA-2023-02-14-007568-a за предметом закупівлі: Електрична енергія.
За результатами торгів переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ", з яким в подальшому укладено Договір № ЕЕ/222/03/23/21 про постачання електричної енергії споживачу від 13.03.2023.
Відповідно до п.1.1. цей договір про постачання електричної енергії є господарським договором, за яким передбачається постачання замовленого обсягу споживання електричної енергії Споживачу Постачальником за вільними цінами.
Так, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).
Кількість товару: 400 000 кВт*год (п. 2.4 Договору). Згідно з п. 3.1. Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору, датою початку постачання електричної енергії є 13.03.2023.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що загальна вартість Договору становить 2 013 020,00 грн, в тому числі ПДВ 335 503,33 грн у тому числі: за рахунок коштів від орендарів (відновлення касавих видатків) у сумі 871 000 грн, за рахунок коштів місцевого бюджету у сумі 972 164,00 грн та за рахунок власних коштів підприємства у сумі 170 856 грн.
Ціна за 1 кВт*год електричної енергії становить 5,03255 грн з урахуванням ПДВ (п. 5.2 Договору).
Відповідно до п. 5.4 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.
Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Оплата по цьому Договору буде здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії (п. 5.11 Договору).
Згідно з п. 13.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання електричної енергії до 31.12.2023 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Стронами обов'язків за цим Договором.
Відповідно до п. 5.6 Договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
5.6.1 зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
5.6.2 погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
5.6.3 покрашення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5.6.4 продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5.6.5 погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
5.6.6 зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
5.6.7 зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють Тариф на послуги з передачі електричної енергії, Тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію;
5.6.8 зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Також пунктом 5.7. договору передбачено, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до пункту 5.2 цього розділу, є обов'язковою для сторін. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами договору.
Пунктом 5.8. договору встановлено, що якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень суб'єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі, збільшено тарифи на послуги, або затверджено нові тарифи, внаслідок чого виконання зобов'язань на умовах встановлених цим договором, неминуче призведе до збитків постачальника внаслідок заниження ціни предмета закупівлі по відношенню до економічно обґрунтованої ціни, сторони можуть переглянути умови цього договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обґрунтованого рівня.
Згідно з умовами пункту 5.9. договору, у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово - промисловою палатою України, регіональною торгово - промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.
Згідно п. 1. Додатку № 2 до Договору "Комерційна пропозиція" ціна на електричну енергію: ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВТ/год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням тарифу передачі, встановленого НКРЕКП, становить 5,03255 грн з ПДВ.
У подальшому між сторонами на підставі довідок Рівненської торгово-промислової палати та відомостей з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" підписано дві додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку, а саме:
- додатковою угодою № 3 від 07.08.2023 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 6,00 грн з урахуванням ПДВ (з 01.07.2023), тобто збільшено ціну на 19,2%;
- додатковою угодою № 5 від 31.08.2023 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 6,4512 грн з урахуванням ПДВ (з 01.08.2023), тобто збільшено ціну на 28%.
Відтак, за період дії Договору ціна на електричну енергію збільшувалась з ініціативи постачальника 2 рази загалом з 5,03255 грн з урахуванням ПДВ до 6,4512 грн з урахуванням ПДВ, тобто на 28%.
ТОВ "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" на виконання Договору поставлено 335960,17 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 800 435,51 грн, а саме:
- згідно акту № 241-2 за березень 2023 року від 18.04.2023 - 18087,5 кВт*год на суму 91 026,07 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 68 від 21.04.2023;
- згідно акту № 241-3 за березень 2023 року від 24.04.2023 - 88031,5 кВт*год на суму 443 023,08 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 1719 від 24.04.2023;
- згідно акту № 367-2 за квітень 2023 року від 09.05.2023 - 4427,39 кВт*год на суму 22 281,06 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 72 від 12.05.2023;
- згідно акту № 367-3 за квітень 2023 року від 09.05.2023 - 100669,28 кВт*год на суму 506 623,17 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 1767 від 11.05.2023;
- згідно акту № 493 за травень 2023 року від 08.06.2023 - 10990 кВт*год на суму 55 307,72 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 77 від 12.06.2023;
- згідно акту № 600-1 за червень 2023 року від 11.07.2023 - 32534,05 кВт*год на суму 163 729,22 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 81 від 13.07.2023;
- згідно акту № 600-2 за червень 2023 року від 11.07.2023 - 1043,95 кВт*год на суму 5 253,75 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 62 від 14.07.2023;
- згідно акту № 744 за липень 2023 року від 11.08.2023 - 8961 кВт*год на суму 53 766 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 87 від 15.08.2023;
- згідно акту № 831 за серпень 2023 року від 08.09.2023 - 31616 кВт*год на суму 203 961,14 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції №169 від 08.09.2023;
- згідно акту № 952 за вересень 2023 року від 09.10.2023 - 19482 кВт*год на суму 125 682,28 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 244 від 09.10.023;
- згідно акту № 1073-1 за жовтень 2023 року від 14.11.2023 - 12626,47 кВт*год на суму 81 455,87 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 99 від 16.11.2023;
- згідно акту № 1073-2 за жовтень 2023 року від 14.11.2023 - 7491,03 кВт*год на суму 48 326,15 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 363 від 14.11.2023.
07.08.2023 сторони уклали додаткову угоду № 3, якою визначили ціну за (одиницю товару) кВт*год спожитої електричної енергії в розмірі 6,00 грн/кВт*год. з ПДВ, при цьому вказана ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 липня 2023 року.
На переконання прокуратури, додаткові угоди № 3 від 07.08.2023 та № 5 від 31.08.2023 до Договору укладені всупереч Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а безпідставно сплачені кошти - стягненню з ТОВ "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" на користь Рівненської обласної ради.
Орган прокуратури вказує, що здійснюючи розрахунок за поставлену впродовж липня-
жовтня 2023 року електричну енергію за тарифом, визначеним у Договорі - 5,03255 грн з ПДВ, КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" повинно було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 80176,5 кВт*год кошти у розмірі 403 492,25 грн (80176,5 кВт*год х 5,03255 грн), а натомість сплатило - 513 191,44 грн.
Згідно наданих КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради актів приймання-передачі електричної енергії та платіжних інструкцій, встановлено, що зазначений комунальний заклад з липня по жовтень 2023 року сплатив для ТОВ "Електрогазпостач" за 80176,5 кВт*год грошові кошти у сумі 513 191,44 грн. Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 109 699,19 грн. (513 191,44 грн - 403 492,25 грн). Тому, на переконання прокуратури, кошти, які безпідставно витрачені у розмірі 109 699,19 грн. підлягають поверненню до місцевого бюджету.
Прокурор зазначає, що на обґрунтування необхідності внесення змін до договору ТОВ "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" надано довідку Рівненської торгово-промислової палати № 56.03/402 від 31.07.2023.
Зокрема, згідно вказаної довідки, відповідно до інформації отриманої з офіційного сайту Оператор ринку (https://www.oree.com.ua) відносно середньозваженої ціни на РНД Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС), за липень 2023 року складає 3669,87 грн/МВт год, це на 23,50% вище у порівнянні з червнем 2023 р., яка тоді складала 2971,47 грн/МВт год.
Аналогічні порушення допущені також під час підписання додаткової угоди № 5 від 31.08.2023, зокрема надана на обґрунтування необхідності внесення змін до договору ТОВ "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" довідка Рівненської торгово-промислової палати № 56.03/456 від 30.08.2023 не відображає коливання цін, що відбувались з моменту укладення договору до моменту підписання даної додаткової угоди.
Зокрема, згідно вказаної довідки, відповідно до інформації отриманої з офіційного сайту Оператор ринку (https://www.oree.com.ua) відносно середньозваженої ціни на РНД Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС), за серпень 2023 року складає 4162,23 грн/МВт год, це на 13,42% вище у порівнянні з липнем 2023 р., яка тоді складала 3669,87 грн/МВт год.
Так, укладення додаткової угоди № 3 від 07.08.2023 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на 19,2% відносно ціни, що визначена в Договорі та додаткової угоди № 5 від 31.08.2023 - на 28%.
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси держави з огляду на недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткового договору, яким внесено зміни до вартості товару що закуповувався.
Пункт 1 ч.2 ст. 11 ЦК України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ч.ч.1-3 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як зазначено в ч.1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з ч.4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Разом з тим п.2 ч.5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.
Із вказаного слідує, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як встановлено з матеріалів справи, укладаючи Договір про постачання електричної енергії №ЕЕ/222/03/23/21 від 13.03.2023, КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради (Споживач) та ТОВ "Електрогазпостач" (Постачальник) дійшли згоди щодо усіх істотних умов, зокрема визначивши ціну за 1 кВт*год електричної енергії на рівні 5,03255 грн/кВт*год. з ПДВ грн/кВт*год. закріплено у Додатку №2 до Договору Комерційна пропозиція.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 по справі №920/19/24 вказує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання).
Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Разом з тим, аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено наступне.
Листом від 31 липня 2023 року №080/07-23 ТОВ "Енергогазпостач" звернулось до лікарні, в якому повідомлено, що відповідно до постанови НКРЕКП від 27.06.2023 року №1126 "Про встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку" з 01.07.2023 року встановлено нові граничні ціни на ринку електричної енергії, у зв'язку з чим, протягом липня місяця 2023 року, ціна на електроенергію зросла, що підтверджується довідкою Рівненської торгово - промислової палати від 31.07.2023 року №56.03/402 та повідомлено, що постачальник змушений підняти ціну за 1 кВт до 19,22 %.
До вказаного листа додано довідку Рівненської торгово - промислової палати від 31 липня 2023 року №56.03/402, в якій зазначалося, що відповідно до інформації, отриманої із офіційного сайту Оператора ринку (https:www.oree.com.ua) відносно середньозваженої ціни на РДН Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС) за липень 2023 року складає 3669,87 грн/МВт год, це на 23,50 % вище в порівнянні з червнем 2023 року, яка тоді складала 2971,47 грн МВт год (ціни вказані без ПДВ та тарифу на передачу). Також до листа додано відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
07 серпня 2023 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено додаткову угоду №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 13.03.2023 року №ЕЕ/222/03/23/21, згідно якої ціну за 1 кВт*год електричної енергії встановлено на рівні 6,00 грн з урахуванням ПДВ.
31 серпня 2023 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено додаткову угоду №5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 13.03.2023 року №ЕЕ/222/03/23/21, згідно якої ціну за 1 кВт*год електричної енергії встановлено на рівні 6,4512 грн з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 5.6, п. 5.6.7 договору № ЕЕ/222/03/23/21, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють Тариф на послуги з передачі електричної енергії, Тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію.
Пунктом 5.9 договору №ЕЕ/222/03/23/21 визначено, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово- промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.
Також суд враховує, що у довідці Рівненської торгово - промислової палати від 31.07.2023, яка додана до листа, повідомлено, що відповідно до інформації, отриманої із офіційного сайту Оператора ринку (https:www.oree.com.ua), відносно середньозваженої ціни на РДН Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС), за липень 2023 року складає 3669,87 грн/МВт год, це на 23,50 % вище в порівнянні з червнем 2023 року, яка тоді складала 2971,47 грн/МВт год.
Разом з тим, зазначені вище документи не відображають коливання цін на ВДР/РДН, що відбувались з моменту укладення договору до моменту підписання додаткових угод, а отже підстав для укладення додаткових угод №3 та №5 у сторін не було.
Як встановлено, між сторонами укладено ряд правочинів, якими підвищено ціну (відностно ціни, встановленої у Договорі 5,03255 грн/кВт*год. з ПДВ) до 6,4512 грн/кВт*год. з ПДВ (на 28%).
При цьому, Верховним Судом висловлено правову позицію, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).
Також, слід звернути увагу на висновок, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. Зокрема Верховним Судом зазначено, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Отже, з огляду на висновки, викладені Великою Палатою Верховного суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, максимальний ліміт збільшеної вартості ціни електроенергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу №ЕЕ/222/03/23/21 від 13.03.2023 року не міг перевищувати 5,03255 грн з ПДВ за 1 кВт*год.
Тому, суд погоджується з доводами прокурора про те, що збільшення ціни електричної енергії, передбачений додатковими угодами №3 та №5 по відношенню до погодженої у договорі ціни, здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п.2 ч.5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.
Крім того, як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 по справі № 920/19/24 (справа щодо відступу від правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 ), визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю (п. 140 постанови).
Зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару (п.п. 158-159 постанови).
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.
У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Аналогічна правова позиція викладене і у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №916/2536/22, де судом поміж іншого зазначено, що приписи Закону України "Про публічні закупівлі" є зрозумілими та Суд неодноразово висловлював правову позицію, зокрема стосовно пункту 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону (п. 8.61 Постанови).
Враховуючи наведене, перемога у закупівлі, джерелом фінансування якої є кошти місцевого бюджету та укладення договору про закупівлю електричної енергії з ціною за 1 кВт*год електричної енергії 5,03255 грн без ПДВ та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод (без документально підтвердженого коливання ціни на ринку), що призвело до загального збільшення ціни на 28% є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.
При цьому, доводи відповідача - 2, що спірні правовідносини виникли та реалізовувалися в періоди дії правового режиму воєнного стану, у зв'язку з чим порядок здійснення публічних закупівель та внесення змін до договорів регулювався також постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
На що суд звертає увагу щодо висновку викладеному Верховним Судом в постанові від 06.02.2025 у справі №916/747/24.
Зокрема Верховним Судом зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про публічні закупівлі" не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).
Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 також вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
А відтак, доводи відповідача - 2 із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є без підставними.
Подібну позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваної додаткової угоди є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Здійснюючи розрахунок за поставлену впродовж липня- жовтня 2023 року електричну енергію за тарифом, визначеним у Договорі - 5,03255 грн з ПДВ, КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" повинно було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 80176,5 кВт*год кошти у розмірі 403 492,25 грн (80176,5 кВт*год х 5,03255 грн), а натомість сплатило - 513 191,44 грн.
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод № 3 від 07.08.2023 та № 5 від 31.08.2023 з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 109 699,19 грн (513 191,44 грн- 403 492,25 грн).
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом № 922-VIII не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
За результатами розгляду спору суд установив, що обґрунтування підстав для укладення спірних додаткових угод не містять окремого документального підтвердження про зміну ціни (коливання ринку), обґрунтування, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, причин, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, обґрунтування, що підвищення ціни було непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), а також доказів того, що таке коливання відбулося саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
При цьому, додатковою угодою № 3 від 07.08.2023 збільшено ціну на 19,2%; додатковою угодою № 5 від 31.08.2023 збільшено ціну на 28% у порівнянні з ціною, яка була встановлена на час укладення договору, а отже вказані додаткові угоди суперечать положеннями статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також підпункту 2 пункту 19 Особливостей (у редакції на момент їх укладення).
З урахуванням наведеного суд робить висновок, що додаткова угода № 3 від 07.08.2023 серпня 2023 року та № 5 від 31.08.2023 суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому суд визнає їх недійсними.
Як вбачається із встановлених обставин справи, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 109 699,19 грн.
Таким чином, вказані грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
За результатом розгляду спору суд дійшов висновку, що додаткові угоди №3 та №5 до Договору на постачання електричної енергії №ЕЕ/222/03/23/21 від 13.03.2023 укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому ці правочини суд визнає недійсними. Також належить до задоволення позовна вимога про стягнення 109 699,19 грн з ТОВ "Електрогазпостач" на користь Рівненської обласної ради.
Щодо представництва прокурором.
Сарненською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України 2Про прокуратуру", скеровано на адресу Рівненської обласної ради відповідний лист № 53-2576ВИХ-25 від 29.09.2025, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії.
З відповіді Рівненської обласної ради, наданої листом № 09-3340/01 від 17.10.2025, вбачається, що обласною радою не вживалися заходи щодо усунення порушень, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Згідно з уставленою судовою практикою захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).
У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону № 922-VIII (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 924/524/24).
Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 25.06.2024 у справі № 918/760/23, від 01.10.2024 у справі № 918/778/23, від 20.02.2025 у справі № 910/16372/21).
У справі, яка розглядається, прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, зазначив, що укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави. Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності тощо. Тобто прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави укладенням відповідачами оспорюваних додаткових угод усупереч вимогам чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу постачання та, відповідно, надмірної сплати бюджетних коштів.
Відповідно до п. 1.1 Статуту КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради (нова редакція), затвердженого рішенням Рівненської обласної ради від 08.10.2019 № 1503 (діючого на момент укладення договору № ЕЕ/222/03/23/21 про постачання електричної енергії споживачу від 13.03.2023 та додаткових угод № 3 від 07.08.2023 та № 5 від 31.08.2023 до нього), Лікарня заснована на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області. Власником Лікарні є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області (далі - Власник). Лікарня підпорядкована, підзвітна та підконтрольна Власнику. Майно Лікарні є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради.
Пунктом 6.1 Статуту визначено, що органом управління Лікарні є Рівненська обласна рада.
Таким чином, Рівненська обласна рада як засновник здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади і закріплене за підприємством на праві господарського відання.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема, законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів відповідного бюджету.
Ураховуючи наведене, прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Рівненську обласну раду позивачем за пред'явленим ним до суду позовом, оскільки остання для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.
Відтак, прокуратурою правомірно кваліфіковано вищевказане як бездіяльність відповідного органу та, як наслідок, встановлено достатні та обґрунтовані підстави для реалізації представницьких повноважень.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається, прокуратурою заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру та 1 позовну вимогу майнового характеру.
За подання позовної заяви прокуратурою сплачено судовий збір у необхідному розмірі - 7 267 грн 20 коп., про що свідчить платіжна інструкція від 19.12.2025 року № 2684.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 7 267 грн 20 коп, сплачені Рівненською обласною прокуратурою покладаються на відповідача у справі, - як особи внаслідок неправомірних дій якої було безпідставно укладено додаткову угоду №3 та №5 до Договору постачання електричної енергії від 13.03.2023 № УУ/222/03/23/21, яка була предметом спору у даній справі.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 07.08.2023 до Договору № ЕЕ/222/03/23/21 про постачання електричної енергії споживачу від 13.03.2023, укладеного між Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ".
3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 31.08.2023 до Договору № ЕЕ/222/03/23/21 про постачання електричної енергії споживачу від 13.03.2023, укладеного між Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ".
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (вул. Кавказька, 3, офіс 305, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 42828295) на користь Рівненської обласної ради (майдан Просвіти, 1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21085816) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 109 699 (сто дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 19 коп.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (вул. Кавказька, 3, офіс 305, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 42828295) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, код ЄРДПОУ 02910077) 7 267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 20 коп. судового збору, сплаченого за пред'явлення позовної заяви до суду за наступними реквізитами: р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800.
6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2026 року.
Суддя Вадим Торчинюк