65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"02" березня 2026 р.м. Одеса № 916/429/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
установив:
10.02.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 19.02.2026 залишив вказану заяву без руху та надав ОСОБА_1 час для усунення її недоліків, шляхом подання доказів, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Так, у мотивувальній частині ухвали господарський суд вказав, що у заяві про неплатоспроможність заявник не обґрунтовує підстави, з яких її подано; не вказує контретні обставини на підтвердження неплатоспроможності, що саме стало причиною такого становища із наданням відповідних доказів на підтвердження обставин, які спричинили її неплатоспроможність.
Заявник мав повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, а, отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами.
Також в ухвалі вказано, що заявник має надати відповідні докази на підтвердження своїх доводів, зокрема щодо призначеної йому групи інвалідності. Проте вимоги ухвали у цій частині заявник не виконав взагалі, не надав відомості щодо призначення йому групи інвалідності другої, а потім третьої.
Окрім цього, заявником не дотримано вимоги щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про його майновий стан у справі про неплатоспроможність; декларації не містять усіх відомостей, зокрема, не заповнені усі графи декларації.
Заявник вказує, що через неприязні стосунки із членами сім'ї не має змоги надати інформацію про їхній матеріальний та фінансовий стан.
Разом з тим, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Також акцентовано увагу на на пректі плату реструктуризації, який не відображає необхідної інформації.
Суд звертає увагу, що план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.
З матеріалів заяви вбачається, що відповідно до умов проекту плану реструктуризації фактично передбачено списання заборгованості, а не відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань.
У силу частини першої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду № 925/473/20 від 25.08.2021.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.
Як встановлено судом вище, планом реструктуризації боргів боржника фактично передбачається списання заборгованості, а не відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань.
На виконання вимог ухвали суду про залишення заяви без руху представник заявника Пудлінська Л.І. 25.02.2026 за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи («Електронний суд») надіслала до суду Заяву про усунення недоліків для долучення до своєї заяви про неплатоспроможність.
Дослідивши подану заяву господарський суд установив, що заявник та/або його представник вимоги ухвали суду від 19.02.2026 не виконав, не надав докази, на які звертав увагу суд в ухвалі від 19.02.2026, зокрема, виправлені декларації та план реструктуризації, докази на підтвердження обставин, які стали причиною її неплатоспроможності щодо інвалідності.
Отже, ухвала Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 про залишення заяви без руху залишена заявником без виконання.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ч. 1 ст. 113 КУзПБ визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Крім того, господарський суд зазначає, що в силу ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Установлені судом обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не виконання ОСОБА_1 вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 не усунення недоліків, виявлених судом, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду, з урахуванням чого, суд повертає вказану заяву на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Керуючись ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
постановив:
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - повернути заявнику.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до приписів ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у порядку, ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.І. Демченко