65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3149/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІДЖИ ФІНАНС» (вх.№2-227/26 від 12.06.2026) про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/3149/21
за позовом: Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909)
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства “України» (67514, Одеська область, Лиманський район, с. Каїри, вул. Нагірна, буд.3, код ЄДРПОУ 30480758)
про стягнення 89 605,48грн.
Представники сторін:
від заявника: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2023р. позов Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» до Приватного сільськогосподарського підприємства “України» був задоволений повністю. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства “України» на користь Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» заборгованість за Кредитним договором №011/79790/455056 від 17.12.2018р. 40 000 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 49 605 грн. 48коп. та судовий збір в сумі 1 344 грн. 08коп.
14.07.2023р. на виконання рішення суду від 07.06.2023р. Господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.
12.02.2026р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІДЖИ ФІНАНС» (за вх. №2-227/26) про заміну сторони виконавчого провадженні по справі №916/3149/21.
Ухвалою суду від 16.02.2026р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІДЖИ ФІНАНС» (вх.№2-227/26 від 12.02.2025р.) про заміну сторони правонаступником було призначено до розгляду в засіданні суду.
18.02.2026р. за вх. №6030/26 до суду від Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» надійшла заява, згідно якої останній розгляд заяви просить здійснювати за відсутності представника Акціонерного товариства “Райффайзен Банк».
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне:
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що обов'язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов'язковість судового рішення.
За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У рішенні у справі “Янголенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
За приписами ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.334 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Правонаступництво як інститут процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
У постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).
Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №5010/2403/2011-14/120).
Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі, заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).
За приписами п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу унормовано, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна правова позиція у таких правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №910/5737/15-г, від 20.03.2020 по справі № 906/703/16, від 06.02.2020 по справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 по справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11, від 02.11.2022 по справі №905/306/17.
Так, як встановлено судом, 25.09.2025р. між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДІДЖИ ФІНАНС» (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги №114/2-80 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору, на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (Портфель Заборгованості). Перелік Кредитних договорів/ Договорів боргового зобов'язання/, Боржників, розрахунок сум заборгованості Боржника на дату підписання Договору зазначені в Додатку 1 до Договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Відступлення Новому кредитору зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток №1 до Договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 15 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників (п.2.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах/ Договорах боргового зобов'язання та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів, правонаступників Боржника, спадкоємців Боржника, або інших осіб, до яких в порядку, визначеному чинним законодавством України, перейшли відповідні обов'язки Боржника або які зобов'язані виконувати обов'язки Боржника за Кредитним договором/ Договором боргового зобов'язання то/або Договорами забезпечення з урахувань усіх змін, доповнень і додатків до них, належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами/ Договорами боргового зобов'язання та Договорами забезпечення. Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення.
В пункті 3.1 Договору сторони домовились, що загальна вартість Прав Вимоги за Договором (Ціна договору), становить 2 384 811 (два мільйона триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот одинадцять) гривень 38 копійок.
Новий Кредитор здійснює оплату загальної вартості (Ціни договору) шляхом безготівкового переказу, на рахунок Первісного кредитора № НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Баню), код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335, протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладення цього Договору (п.3.2 Договору).
Відповідно до Реєстру боржників до договору відступлення №114/2-80 від 25.09.2025р., (Додатку №1 до Договору), до ТОВ “ДІДЖИ ФІНАНС» переходить право вимоги до ПСП «Україна» за кредитним договором №011/79790/455056 від 17.12.2018р.
Таким чином, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 52 ГПК України, частини п'ятої статті 15 Закону України “Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.
Вказана правова позиція викладена, зокрема, та не обмежуючись, у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року №6-122цс13, Постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №336/2450/13-ц, Постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №2- 210/12, тощо.
Згідно з вимогами чинного законодавства України, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (зокрема, здійснення продажу активів Боржника на аукціоні, відступлення права вимоги, тощо) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України “Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент постановления оскаржуваних ухвал) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
За інформацією, яка міститься на сайті АСВП вбачається, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. перебуває ВП №72889177 боржник: ПСП “України»; стягувач: Акціонерне товариство “Райффайзен Банк», та ВП №69543690, боржник: ПСП “України»; стягувач: Акціонерне товариство “Райффайзен Банк».
Матеріали справи не містять доказів виконання рішення суду від 07.06.2023р.р.
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони (стягувача або боржника) у виконавчому документі на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Отже наведені процесуальні та матеріальні норми законодавства надають право стороні (заінтересованій особі) звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на стадії виконання судового рішення може здійснити заміну відповідного учасника справи (процесуальне правонаступництво), а також заміну сторони виконавчого провадження (боржника та/або стягувача) їх правонаступником.
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених обставин справи господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні з Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс».
Керуючись ст.ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс» від 12.06.2026р. за вх.№2-227/26 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/3149/21 - задовольнити.
2.Замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 14.07.2023р. по справі №916/3149/21 з Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; код ЄДРПОУ 42649746).
Ухвала набрала законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повна ухвала складена 02.03.2026р.
Суддя Погребна Катерина Федорівна