65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5162/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - Тулаїнова О.С.,
від відповідача - Адабаш І.В.,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості у сумі 250000,00 грн., -
Одеський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на рахунок уповноваженого банку за наведеними реквізитами грошові кошти у розмірі 250000,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.
Як вказує позивач, постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року № 738 затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, яким визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу. Так, позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 Порядку № 738 метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, міжнародних та благодійних організацій за їх згодою на договірній основі. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, а також з підприємствами, установами, організаціями, міжнародними та благодійними організаціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.
Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 Порядку № 738 головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду - Державний центр зайнятості.
Так, за ствердженням позивача, відповідно до п. 17 порядку № 738 за результатами розгляду інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувачів, а також оцінку співбесіди з отримувачами, проведеної регіональними центрами зайнятості, та протоколу комісії Державного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, Державним центром зайнятості наказом від 10.05.2023 № 88 був наданий мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу ФОП Адабаш Ірині Вікторівні у розмірі 250000,00 грн. Вид діяльності: 46.90 “відкриття офлайн-магазину з продажу жіночої білизни».
Також позивач зазначає, що наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ “Ощадбанк» заяви про приєднання до умов цього договору у порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб'єктом господарювання щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
Так, позивач вказує, що 17.05.2024 ФОП Адабаш І.В. подала заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту, згідно з якою ФОП Адабаш І.В. приєдналася до умов договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua).
Відтак, за ствердженням позивача, 17.05.2024 року між Державним центром зайнятості, АТ “Ощадбанком» та ФОП Адабаш І.В. було укладено договір мікрогранту у розмірі 250000,00 грн. шляхом підписання заяви про приєднання у відділенні уповноваженого банку. Дата відкриття рахунку в Ощадбанку - 22.05.2024 року. Дата зарахування коштів на рахунок грантоотримувача - 04.06.2024.
Як зауважує позивач, згідно з заявою на отримання гранту на власну справу № ВИХ434 та бізнес плану ФОП Адабаш І.В. отримала кошти у сумі 250000,00 грн., які планувалося витратити на відкриття офлайн-магазину з продажу жіночої білизни. У подальшому, за ствердженням позивача, після отримання Одеською філією Одеського обласного центру зайнятості інформації про надання ФОП Адабаш І.В. мікрогранту, грантоотримувача було запрошено на інформаційно-роз'яснювальний захід для роботодавців, на якому ознайомлено з активними програмами служби зайнятості, основними вимогами виконання умов мікрогранту, з подальшими діями реалізації бізнес-плану та інше. Так, за ствердженням заявника, фахівцями Філії здійснювався супровід та моніторинг, надання інформаційної підтримки з питань провадження підприємницької діяльності, а саме: консультування отримувача гранту з питань законодавства про працю та зайнятість, державне соціальне страхування на випадок безробіття, про стан, основні тенденції та процеси на локальному ринку праці.
Також позивач посилається на п. 20 Порядку № 738 та п. 1 розділу V договору про надання мікрогранту, якими визначено, що обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. Абз. 16 цього ж пункту встановлено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.
Крім того, як зазначає позивач, п. 21 Порядку визначено, що Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Водночас наказом Державного центру зайнятості від 26.04.2024 № 76 “Про організацію роботи щодо здійснення моніторингу та контролю використання мікрогрантів/грантів» затверджено Методичні рекомендації щодо здійснення моніторингу та контролю виконання умов договору мікрогранту/гранту на створення або розвиток власного бізнесу.
Так, п. 1.3 розділу 1 Методичних рекомендацій визначено, зокрема, що моніторинг - це процес постійного спостереження щодо: сплати отримувачем податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працівників, найнятих на виконання умов договору мікрогранту/гранту; виявлення фактів початку процедури реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації суб'єкта господарювання; зміни місця провадження господарської діяльності тощо.
Як вказує позивач, за даними ДРЗДСС 10.09.2025 року державна реєстрація ФОП Адабаш І.В. припинена, що свідчить про відсутність наміру виконувати умови договору. При цьому позивач повідомляє, що 30.09.2025 року Одеською філією Одеського обласного центру зайнятості проведено перевірку дотримання ФОП Адабаш І.В. умов договору про надання мікрогранту, за результатами якої складено акт від 30.09.2025 № 433, яким, зокрема, встановлено порушення Адабаш І.В. вимог п. 20 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 21.06.2022 № 738, в частині ненадання попередження центру зайнятості про намір ліквідації та фактичного припинення діяльності.
При цьому позивач посилається на абз. 16 п. 20 Порядку, відповідно до якого суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію. Згідно з абз. 10 п. 20 Порядку у разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов'язаний протягом одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників. У відповідності з положеннями п.п. 20 та 21 Порядку надання мікрогрантів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 738, рішення про повернення мікрогрантів приймаються відповідними регіональними центрами зайнятості. Пунктом 21 Порядку № 738 передбачено відповідальність за несвоєчасне та/або неповне виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту, тоді сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Наразі позивач зауважує, що у порушення обов'язку, передбаченого Порядком № 738, ФОП Адабаш І.В. не поінформувала центр зайнятості про припинення підприємницької діяльності, з огляду на що, за ствердженням позивача, на підставі п.п. 20, 21 вказаного Порядку кошти мікрогранту у розмірі 250000,00 грн. підлягають примусовому стягненню з ФОП Адабаш І.В. на рахунок уповноваженого банку АТ Ощадбанк.
У подальшому, як повідомляє позивач, 18.06.2024 наказом Одеського ОЦЗ утворено постійно діючу Комісію Одеського ОЦЗ з питань надання мікрогрантів/грантів та затверджено Положення про Комісію Одеського ОЦЗ, відповідно до п. 3.14 розділу III якого Комісія у разі встановлення фактів невиконання отримувачем умов договору мікрогранту/гранту та/або встановлення інших підстав, визначених Постановою КМУ № 738, приймає рішення про повернення повної або часткової суми мікрогранту/гранту. Рішення про повернення оформлюється протоколом на засіданні Комісії та затверджується наказом директора Одеського ОЦЗ. Так, за результатами перевірки відповідно до Порядку № 738 Одеським ОЦЗ, враховуючи протокол № 16 Комісії від 02.10.2025, прийнято рішення від 07.10.2025 № 978 про повернення коштів мікрогранту.
Крім того, позивач зазначає, що 14.10.2025 ним направлявся лист-претензія за вих. № 3836/08.02-01-25/42-25 з вимогою у добровільному порядку повернути використану суму мікрогранту протягом 30 календарних днів з дати зазначеного листа, однак відповідач кошти у добровільному порядку не повернув.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2025 року позовну заяву Одеського обласного центру зайнятості залишено без руху.
05.01.2026 р. від Одеського обласного центру зайнятості через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 224/26), в якій позивачем на виконання вимог ухвали суду від 29.12.2025 р. надано уточнену позовну заяву, в якій уточнено статут відповідача на фізичну особу, зазначено вірну адресу місця проживання відповідача, а також надано докази направлення уточненої позовної заяви з додатками відповідачу, надано копію трудового договору № 0306/1 від 03.06.2024 р. кращої якості.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.01.2026 р. вказану позовну заяву Одеського обласного центру зайнятості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5162/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.02.2026 р. о 12:00 год.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України».
26.01.2026 р. від Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли пояснення у справі (вх. № 2797/26), відповідно до яких третя особа також просить суд розгляд справи проводити без участі представника третьої особи. Так, третя особа зазначає, що згідно з п. 6 Порядку надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ “Ощадбанк» на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів, відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості. При цьому, посилаючись на положення Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, третя особа наголошує, що АТ “Ощадбанк», як уповноважений банк, лише проводить перевірку ділової репутації засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел: даних Першого всеукраїнського бюро кредитних історій та аналітичної онлайн-системи Youcontrol, у відповідності до законодавчо визначених критеріїв перевірки.
Разом з тим третя особа зазнначає, що у разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту отримувач зобов'язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідне рішення приймається регіональним центром зайнятості.
Отже, як стверджує третя особа, рішення щодо надання/відмови в наданні мікрогранту та рішення про повернення мікрогранту ухвалює виключно Державний центр зайнятості, що належить до його дискреційних повноважень.
Так, третя особа зазначає, що відповідно до вимог Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу банком було здійснено перевірку ділової репутації ФОП Адабаш І.В. з результатом “позитивно». Результати здійсненої перевірки були направлені до Державного центру зайнятості для прийняття рішення про надання/відмову у наданні гранту у вигляді безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання (мікрогрант).
Як вказує третя особа, на дотримання вимог Порядку ФОП Адабаш І.В. звернулася до установи банку та 17.05.2024 було підписано заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту та здійснено відкриття поточного рахунку для обліку коштів мікрогранту.
Крім того, за ствердженням третьої особи, 04.06.2024 кошти мікрогранту були зараховані на рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито ФОП Адабаш І.В. Загалом ФОП Адабаш І.В. з рахунку НОМЕР_1 використано коштів мікрогранту у сумі 250000,00 грн.
Між тим третя особа додає, що 30.09.2025 на виконання п. 21 Порядку № 738 територіальним відділенням Одеського ОЦЗ проведено перевірку щодо дотримання умов договору мікрогранту ФОП Адабаш І.В., за результатами якої складено акт № 433, на основі якого Одеським обласним центром зайнятості прийнято рішення № 978 від 02.10.2025 про повернення коштів мікрогранту.
Також АТ “Ощадбанк» повідомляє, що з метою виконання грантоутримавачами вимог щодо повернення коштів грантів Банком було здійснено відкриття єдиного рахунку для усіх видів грантів в рамках програми “єРобота». При цьому зазначений рахунок передбачений виключно для зарахування коштів грантів, що підлягають поверненню, натомість надходження на зазначений рахунок інших коштів, як то розподіл судових витрат тощо не передбачено.
У судовому засіданні 03 лютого 2026 року відповідач зазначив про визнання позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2026 р. відкладено розгляд справи на 26.02.2026 р. о 16:00 год.
Згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Частиною 9 статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Як встановлено судом, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2178587 від 25.12.2025 р., що наявний в матеріалах справи, державним реєстратором 10.09.2025 було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Адабаш Ірини Вікторівни (номер запису: 2005560060002154526).
Відповідно до частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 ГПК України.
В силу ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Аналогічні за змістом висновки щодо критеріїв розмежування судової юрисдикції наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі N 905/2260/17, від 21.08.2019 у справі N 922/4239/16, від 25.02.2020 у справі N 916/385/19, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20.
При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі N 646/6644/17 (провадження N 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Таким чином, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі № 214/4137/17).
При цьому визначальною ознакою справи господарської юрисдикції є суть (зміст, характер) спору (п. 4.13 ухвали Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/5179/20).
Так, кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 Цивільного кодексу України, де зазначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Тому підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 920/50/19, постанови Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 916/2437/17, від 03.02.2021 у справі № 902/655/19, від 01.06.2021 у справі № 910/15940/20, від 07.09.2021 у справі № 918/139/21).
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи.
Таким чином, вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.
Як зазначено судом вище, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 2178587 від 25.12.2025 р.) 10.09.2025 р. внесено запис про державну реєстрацію припинення ФОП за рішенням Адабаш І.В.
Так, у даній справі господарським судом встановлено, що на момент укладення відповідачем спірного договору останній згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, незважаючи на припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Адабаш Ірини Вікторівни.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, відповідно до наказу Державного центру зайнятості № 88 “Про надання мікрогрантів на створення або розвиток бізнесу» вирішено надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 496 отримувачам на загальну суму 112110208,00 грн., з них: 405 отримувача подали заяви у період з 08.04.2024 по 21.04.2024 на суму 96806974,00 грн. згідно з додатком № 1.
Так, у витягу з додатку № 1 до наказу Державного центру зайнятості № 88 від 10.05.2024 міститься список заявників, які отримали позитивне рішення комісії ДЦЗ та набрали найбільшу сукупну кількість балів у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, за заявами, поданими у період з 08.04.2024 по 21.04.2024, серед яких зазначена заявка з унікальним ідентифікатором - BUX434; підсумковий скоригований бал -188; сума проєкту - 250000 грн.; регіон - Одеська.
17.05.2024 р. фізичною особою-підприємцем Адабаш Іриною Вікторівною подано заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту, згідно з якою ФОП Адабаш І.В. приєдналася до умов договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua).
Згідно з заявою про приєднання до договору надання отримувачу мікрогранту у зазначеному розмірі здійснюється відповідно до наданої отримувачем заяви на отримання мікрогранту та бізнес-плану на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту № ВИХ434. Укладання договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту у розмірі 250000,00 грн. (двісті п'ятдесят тисяч). Обов'язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку двох робочих місць. Мікрогрант перераховується на рахунок отримувача UA 613288450000026032500742998.
Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки за вих. № 10015/0597/1023 від 22.05.2024 р. вбачається, що ФОП Адабаш І.В. був відкритий рахунок в Акціонерному товаристві “Ощадбанк», а саме рахунок в гривні: НОМЕР_2 .
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 затверджена форма договору про надання мікрогранту (з додатком), у преамбулі якого зазначено, що цей договір є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ “Ощадбанк» заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором;
- при укладанні цього договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ “Ощадбанк» (далі - договір про взаємодію), та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року №738 (далі - Порядок).
Так, відповідно до розділу II договору погоджено предмет договору, а саме: на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання, отримувачу відповідно до Порядку та договорів про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку, визначених умовами цього договору.
Пунктом 1 розділу III договору визначено, що розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору, обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у Заяві про приєднання. При цьому загальна вартість реалізації бізнес-плану може перевищувати суму мікрогранту та передбачати також фінансування за рахунок власних коштів отримувача.
Відповідно до п. 2 розділу III договору передбачено, що грант надається у безготівковій формі у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договорами про взаємодію та Порядком. Гранти у розмірі від 500000,00 гривень до 1000000,00 гривень надаються за умови співфінансування з отримувачем у такому співвідношенні: 70 відсотків вартості проєкту - за рахунок гранту, не менше 30 відсотків - за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних). Грант надається в межах загальної суми гранту згідно з графіком, визначеним у розділі ІІ “План надходжень та витрат» бізнес-плану отримувача. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбачені бізнес-планом.
Згідно з п. 1 розділу IV договору використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.
Пунктом 2 розділу IV договору отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).
Положеннями п. 3 розділу IV договору отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому.
За умовами п. 4 розділу IV договору для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) або договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.
Відповідно до п. 1 розділу V договору обов'язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача робочих місць залежно від розміру гранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання гранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на повну тривалість робочого дня із встановленням заробітної плати таким особам у розмірі, не меншому встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати, на строк не менш як на 24 місяці протягом 36-місячного періоду.
У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця працевлаштовуються інші особи.
Згідно з п. 2 розділу VІ договору отримувач зобов'язується:
1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором;
2) виконати обов'язкову умову;
3) не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору;
4) з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості, центральним та/або місцевим органам влади (у разі їх залучення)), доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, протягом трьох років з дня укладення договору або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку;
5) повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внес ком на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов'язкової умови;
6) повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору;
7) самостійно врегульовувати правовідносини з третіми особами, в тому числі в судовому порядку, які виникатимуть в процесі використання коштів мікрогранту та реалізації бізнес-плану;
8) відповідати за виконання будь-яких інших обов'язків, покладених на нього цим договором та Порядком;
9) до виконання умов цього договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави);
10) повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов'язкових умов.
ДЦЗ зобов'язується вжити заходів, необхідних для надання коштів мікрогранту у відповідності до умов цього договору та Порядку (пункт 3 розділу VI договору).
Згідно з під. 2 п. 4 розділу V договору ДЦЗ має право вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком.
Згідно з пунктом 1 розділу VII договору сторони відповідають за своїми зобов'язаннями в межах, визначених чинним законодавством України.
У пункті 6 розділу VІІ договору закріплено, що у разі невиконання отримувачем обов'язкової умови договору гранту щодо створення робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб відповідно до умов Порядку отримувач повертає суму гранту протягом одного місяця після закінчення такого строку у повному обсязі на рахунок, з якого здійснювалося перерахування гранту. У разі невиконання отримувачем обов'язкової умови договору гранту щодо створення робочих місць залежно від розміру гранту у строк не менш як 24 місяці протягом 36 місячного періоду отримувач зобов'язаний повернути різницю між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах Порядку.
Між тим приписами п. 7 розділу VІІ договору погоджено, що у разі неможливості встановлення факту цільового використання гранту або його частини або встановлення факту нецільового використання гранту або його частини під час здійснення центром зайнятості моніторингу та контролю за додержанням умов договору отримувач зобов'язаний протягом одного місяця повернути грант або його частину в сумі, що дорівнює сумі коштів гранту, використаної не за цільовим призначенням, на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, з якого здійснювалося перерахування гранту.
Умовами п. 8 розділу VІІ договору визначено, що у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Пунктом 1 розділу ІХ договору зазначено, що цей договір може бути розірваний достроково за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. У такому випадку кошти гранту підлягають поверненню отримувачем.
Крім того, п. 2 розділу ІХ договору погоджено, що цей договір може бути розірваний достроково ДЦЗ в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного повідомлення отримувачу у випадках:
- неможливості встановлення в процесі моніторингу та контролю за додержанням умов цього Договору факту цільового використання гранту;
- встановлення в процесі моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору факту нецільового використання гранту.
У разі дострокового розірвання цього договору ДЦЗ в односторонньому порядку отримувач зобов'язаний повернути кошти гранту на умовах, визначених цим договором та Порядком. Договір вважається розірваним після повернення таких коштів.
Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин сторона зобов'язана повідомити в письмовій формі іншу сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно (п.1 розділу Х договору).
Відповідно до п. 2 розділу ХІІІ договір укладається шляхом приєднання отримувачем до його умов шляхом подання до Уповноваженого банку належним чином заповненої та підписаної отримувачем (його уповноваженим представником) заяви про приєднання (в трьох ідентичних примірниках), яка оформляється у письмовій формі. Договір вважається укладеним з дати проставляння Уповноваженим банком (його представником) відмітки на поданій йому отримувачем заяві про приєднання. Така відмітка проставляється Уповноваженим банком після належної ідентифікації та верифікації отримувача), а також перевірки відповідності її даних бізнес-плану та рішенню ДЦЗ про надання гранту такому отримувачу. Уповноважений банк відмовляє у проставлянні зазначеної відмітки на заяві про приєднання у випадку виявлення невідповідності вказаним документам.
Крім того, пунктом 3 розділу ХІІІ договору погоджено, що умови цього договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами. Отримувач зобов'язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору. Датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього договору.
Цей договір набирає чинності з дня його укладання у порядку, визначеному розділом ХІІІ цього договору, та діє до повного виконання зобов'язань сторін, передбачених цим договором. Договір укладено з урахуванням положень Порядку (пункти 1, 2 розділу XIV договору).
За умовами розділу XV договору невід'ємною частиною цього договору є заява про приєднання до договору про надання гранту та додаток до неї.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами першою, третьою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В силу приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями частини першої статті 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У частині першій статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Правовідносини між сторонами урегульовані Законом України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (далі - Порядок).
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» визначено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Пунктом 1 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу визначено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки “Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.
Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 75000 гривень включно у разі зобов'язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем; 150000 гривень включно у разі зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком; 250000 гривень включно у разі зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком (п. 4 Порядку).
Пунктом 6 Порядку надання мікрогрантів визначено, що надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ “Ощадбанк» (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1).
Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Державним центром зайнятості в межах обсягу коштів, передбачених в бюджеті Фонду на поточний бюджетний період за відповідним напрямом, через уповноважений банк відповідно до договору про взаємодію між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 2).
Пунктом 9 Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку.
Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Невід'ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки. Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються. Мінекономіки встановлює кінцеві строки подання заяв у межах календарного року, про що інформує Державний центр зайнятості. Уповноважений банк формує перелік поданих заяв, а також його зберігання в електронній базі даних протягом трьох років з дня завершення прийому заяв. Мікрогрант надається отримувачу одноразово.
Пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу станом на 1 число місяця, в якому подається заява. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до пункту 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. Обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту, зокрема, нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
У разі ліквідації суб'єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.
За положеннями пункту 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Державним центром зайнятості в межах обсягу коштів, передбачених в бюджеті Фонду на поточний бюджетний період за відповідним напрямом, через уповноважений банк відповідно до договору про взаємодію між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості.
Таким чином, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, укладеного шляхом подання фізичною особою-підприємцем Адабаш Іриною Вікторівною 17.05.2024 року заяви про приєднання до договору про надання мікрогранту.
Так, відповідно з виписки по рахунку ФОП Адабаш І.В. вбачається, що 04.06.2024 на спеціальний рахунок ФОП Адабаш І.В. у АТ “Ощадбанк» було зараховано кошти мікрогранту у розмірі 250000 грн. з призначенням платежу: “зарахування коштів мікрогранту згідно з Постановою КМУ № 738 від 21.06.2022».
Відтак, як встановлено судом, позивач свої зобов'язання за договором про надання мікрогранту виконав у повному обсязі, надавши ФОП Адабаш І.В. мікрогрант в обумовленому розмірі, що підтверджується виписками з банкових рахунків відповідача та визнається ним.
Також матеріалами справи підтверджується, що за умовами грантової програми фізична особа-підприємець Адабаш Ірина Вікторівна (орендар) 01.06.2024 року уклала договір оренди приміщення № 1 з ФОП Гаврилюк Л.Г. (орендодавець), а також цільове використання грошових коштів підтверджується наданими договорами поставки, рахунками-фактурами та рахунками на оплату товару, послуг, орендної плати, виписками з рахунку відповідача тощо.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу від 27.11.2024 № 2711/1 та укладеного трудового договору № 2811/1 від 28.11.2024 р. ФОП Адабаш І.В. прийняла Леган Вероніку Василівну з 28.11.2024 р. на посаду бухгалтера, за основним місцем роботи. Однак, з 07.04.2025 р. ОСОБА_2 звільнена за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) відповідно до наказу № 0704/1 від 07.04.2025 р.
Також згідно з наказом № 2711/2 від 27.11.2024 р. та укладеним трудовим договором № 2811/2 від 28.11.2014 р. ОСОБА_3 прийнято на посаду продавця-консультанта. Втім, у подальшому відповідно до наказу № 0704/1 від 30.04.2025 р. ОСОБА_3 звільнена за власним бажанням (наказ від 25.07.2025 № 2507/2).
Подалі з 03.06.2025 згідно з наказом від 02.06.2025 № 0206/1 та трудовим договором від 03.06.2025 № 0306/1 Драган Ольга Олександрівна прийнята на посаду бухгалтера та 25.07.2025 р. - звільнена (наказ від 25.07.2025 № 2507/2).
У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, Вітрук Світлана Олександрівна з 07.05.2025 прийнята на посаду продавця-консультанта відповідно до наказу від 06.05.2025 № 0605/1 та трудового договору від 07.05.2025 № 0705/1.
Подалі Територіальним відділенням Одеського ОЦЗ проведено перевірку щодо дотримання умов договору мікрогранту ФОП Адабаш І.В. та складено консультантом роботодавця відділу надання послуг роботодавцям Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості у присутності ФОП Адабаш І.В. акт № 460 перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту/гранту від 19.12.2024 за період з 17.05.2024 по 19.12.2024. У вказаному акті встановлено наступне:
- сума використаного мікрогранту складає 250000,00 грн.;
- фактична кількість працівників, працевлаштованих після отримання мікрогранту - 2 працівника: з 28.11.2024 Леган В.В. (прийнята на посаду бухгалтера трудовий договір від 28.11.2024 р. № 2811/1); з 28.11.2024 Вітрук А.В. (прийнята на посаду продавець-консультант, трудовий договір від 28.11.2024 р. № 2811/2);
- перевіркою встановлено: згідно документів, наданих до перевірки отримувачем мікрогранту, ФОП Адабаш І.В. обов'язкову умову договору мікрогранту виконано, використання мікрогранту відповідає вимогам Порядку, а саме: створено протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача 2 робочі місця та працевлаштовані 2 особи, які на кінець періоду перевірки перебувають у трудових відносинах з роботодавцем; кошти мікрогранту використано за цільовим призначенням на загальну суму 250000,00 грн.; на дату підписання акту перевірки майно, придбане отримувачем мікрогранту, стосовно якого Постановою 738 встановлені обмеження щодо їх відчуження до виконання умов договору мікрогранту, в наявності; перевіркою порушень не встановлено.
Даний висновок підписаний уповноваженою особою консультантом роботодавця відділу надання послуг роботодавця Одеської філії ОМЦЗ Анною Фаль та Іриною Адабаш.
У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, Одеською філією Одеського ОЦЗ було проведено перевірку щодо дотримання умов договору мікрогранту ФОП Адабаш І.В., за результатами якої складено акт перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 433 від 30.09.2025 року, в якому зазначено наступні відомості:
- дата заповнення заяви на веб-порталі “Дія» 09 квітня 2024 року № BUX434.
- тема бізнес-плану: Відкриття офлайн-магазину з продажу жіночої білизни.
- дата укладання договору мікрогранту - 17 травня 2024 року.
- дата зарахування коштів мікрогранту на рахунок отримувача - 04 червня 2024 року.
- розмір мікрогранту 250000,00 грн.
Також перевіркою встановлено, що кошти у сумі 250000,00 грн. використані за цільовим призначенням та відповідають вимогам Порядку (акт перевірки від 19.12.2024 № 460), крім того, виконано обов'язкову умову договору відповідно до пункту 20 Порядку - створено 2 робочих місця.
Фактична кількість працівників, яких працевлаштовано після отримання мікрогранту, всього 4 та поіменно:
1.1) з 28.11.2024 (наказ від 2 7,11.2024 №2 711/1) Леган Вероніка Василівна (РНОКПП НОМЕР_3 ), прийнята на посаду бухгалтера, трудовий договір від 28.11.2024 № 2811/1; звільнена 07.04.2025 за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (наказ від 07.04.2025 № 0704/1);
1.2) з 03.06.2025 (наказ від 02.06.2025 № 0206/1) ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) прийнята на посаду бухгалтера, трудовий договір від 03.06.2025 № 0306/1; звільнена 25.07.2025 за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (наказ від 25.07.2025 №2507/2);
2.1) з 28.11.2024 (наказ від 2 7.11.2024 №2 711/2) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) прийнята на посаду продавець-консультант, трудовий договір від 28.11.2024 № 2811/2; звільнена 30.04.2025 за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (копія наказу про звільнення не надана);
2.2) з 07.05.2025 (наказ від 06.05.2025 № 0605/1) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) прийнята на посаду продавець-консультант, трудовий договір від 07.05.2025 № 0705/1; звільнена 25.07.2025 за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (наказ від 25.07.2025 № 2507/1).
Втім, під час перевірки встановлено наступне:
- згідно з даними довідника ПОУ (ЄДРС) 10.09.2025 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП Адабаш Ірини Вікторівни РНОКПП НОМЕР_7 за її рішенням;
- попередження до центру зайнятості про намір здійснити ліквідацію, передбачене пунктом 20 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 21.06.2022 № 738 (із змінами), Адабаш Іриною Вікторівною не надавалося;
- за заявленою адресою (вул. Костецька, буд, 14, прим. 1, м. Одеса, 65007) діяльність не здійснюється;
- майно, придбане за рахунок мікрогранту, зберігається за іншою адресою: вул. Костецька, буд. 4, м. Одеса, 65007.
Таким чином, перевіркою встановлено порушення вимог пункту 20 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 21.06.2022 № 738 (із змінами), Адабаш Іриною Вікторівною у частині ненадання попередження центру зайнятості про намір ліквідації та фактичного припинення діяльності, натомість за заявленою адресою (вул. Костецька, буд. 14, прим. 1, м. Одеса, 65007) діяльність не здійснюється. Крім того, майно, придбане за рахунок мікрогранту, зберігається за іншою адресою: вул. Костецька, буд. 4, м. Одеса, 65007.
Також судом встановлено, що перевірка дотримання умов договору про надання мікрогранту була проведена у присутності відповідача, про що свідчить підпис ФОП Адабаш І.В. у вказаному акті № 433 від 30.09.2025 р.
Даний акт перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 433 від 30.09.2025 року містить підпис Адабаш. І.В. та уповноваженої особи позивача.
Так, у матеріалах справи наявні пояснення до акту перевірки від 30.09.2025 р., в яких Адабаш І.В. повідомляє про причини припинення підприємницької діяльності, зокрема, посилаючись на введення на території України бойових дій та складні життєві обставини.
У подальшому відповідно до протоколу № 16 від 02.10.2025 року засідання Комісії Одеського обласного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів/грантів комісія вирішила рекомендувати директору Одеського ОЦЗ прийняти рішення про повернення ФОП Адабаш І.В. суму використаних коштів мікрогранту у розмірі 250000,00 грн. на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Так, Одеським обласним центром зайнятості прийнято наказ № 978 від 07.10.2025 “Про повернення коштів мікрогранту», відповідно до якого визнано кошти мікрогранту у сумі 250000,00 грн., отримані та використані ФОП Адабаш І.В., такими, що підлягають поверненню.
Подалі - 14.10.2025 р. Одеським обласним центром зайнятості направлено претензію Адабаш Ірині за вих. № 3836/08.02.01-25/112-25, відповідно до якої відповідачу було запропоновано добровільно повернути використану суму мікрогранту у розмірі 250000,00 грн. протягом 30 календарних днів з дня отримання даного листа на розрахунковий рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту.
Проте відповідач на вказану претензію відповіді не надав, жодних заперечень щодо суми заборгованості не зазначив, з огляду на що суд вважає, що відповідач ухилився від добровільного порядку вирішення спору.
Наразі господарський суд зазначає, що Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку №738.
Контроль за дотриманням умов Договору про надання мікрогранту здійснюється відповідно до пункту 21 Порядку № 738, зокрема, шляхом проведення виїзних моніторингових заходів.
Відповідно до абзацу 30 пункту 20 Порядку суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.
Також п. 6 розділу VІІ договору визначено, що у разі невиконання отримувачем обов'язкової умови, він повертає до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі.
Відповідно до абзацу 10 пункту 20 Порядку у разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов'язаний протягом одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників.
У відповідності до положень пунктів 20, 21 Порядку надання мікрогрантів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 738, рішення про повернення мікрогрантів приймаються відповідними регіональними центрами зайнятості.
Як встановлено судом, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець Адабаш Ірина Вікторівна припинила підприємницьку діяльність, дата запису: 10.09.2025, номер запису 2005560060002154526, підстава: власне рішення (а.с. 111).
Крім того, матеріалами справ не містять підтвердження виконання вимог пункту 20 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 738, а саме: письмового попередження центру зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір припинити ведення господарської діяльності, що також визнається відповідачем.
Відтак, у порушення обов'язку передбаченого Порядком № 738 Адабаш І.В. не проінформувала центр зайнятості щодо припинення підприємницької діяльності.
Таким чином, оскільки відповідач припинив господарську діяльність, відповідно не виконав умови Порядку № 738 та договору про надання мікрогранту, тому отриманні ФОП Адабаш І.В. грошові кошти у розмірі 250000,00 грн. підлягають поверненню, що дорівнює сумі отриманого мікрогранту.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 530 ЦК України законодавцем передбачено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовами абз. 8, 9 п. 21 Порядку визначено, що неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п. 8 Розділу Договору VII у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду жодного підтвердження сплати на користь позивача грошових коштів у вигляді повернення мікрогранту у сумі 250000,00 грн., при цьому вказана заборгованість визнається та не оспорюється відповідачем.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнаний, з огляду на що позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у вигляді повернення мікрогранту у сумі 250000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач
- визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 191 ГПК України).
Наразі слід зазначити, що визнання відповідачем позову у судовому засіданні 03 лютого 2026 року у даному випадку не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Враховуючи визнання позову та з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Одеської обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 250000,00 грн.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеського обласного центру зайнятості обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3750,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості у сумі 250000,00 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) заборгованість у розмірі 250000/двісті п'ятдесят тисяч/грн. 00 коп. на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування коштів за наступними реквізитами: отримувач: АТ “Ощадбанк»; код отримувача: 00032129; надавач платіжних послуг отримувача: АТ “Ощадбанк», рахунок отримувача: НОМЕР_8 ; призначення платежу: повернення повної/часткової суми гранту (напрям - мікрогрант) ФОП Адабаш І.В.; РНОКПП НОМЕР_7 )
3. СТЯГНУТИ з Адабаш Ірини Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Михайла Болтенка, 10; код ЄДРПОУ 03491435) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3750/три тисячі сімсот п'ятдесят/грн. 00 коп. за наступними реквізитами: одержувач: Одеський обласний центр зайнятості; код ЄДРПОУ 03491435; р/р UA928201720355409300700706397; МФО 820172; банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; призначення платежу: повернення заборгованості по мікрогранту ФОП Адабаш Ірина).
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 02 березня 2026 р.
Суддя В.С. Петров