65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви про відкриття провадження у справі
про неплатоспроможність без розгляду
"24" лютого 2026 р. Справа № 916/223/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф. при секретарі судового засідання Борисовій Н.В., дослідивши матеріали заяви (вх. №235/26 від 27.01.2026р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність:
за участю представників:
боржник - не з'явився
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
До господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 з заявою арбітражного керуючого про призначення керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Белінської Н.О.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.02.2026р. заяву ОСОБА_1 прийнято заяву та призначено до розгляду у підготовчому засіданні. Розгляд заяви у підготовчому засіданні призначено на "17" лютого 2026 р. о 12:50. Визнано явку у судове засідання обов'язковою.
Боржник у судове засідання яке призначено на "17" лютого 2026 р. о 12:50 не з'явився про причини неявки не повідомив.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2026р. відкладено розгляд заяви у підготовчому засіданні на "24" лютого 2026 р. об 11:25, визнано явку у судове засідання обов'язковою.
20.02.2026р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. №6292/26) про проведення наступного судове засідання за відсутності ОСОБА_1 .
Боржник у судове засідання яке призначено на "24" лютого 2026 р. об 11:25 не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Книга четверта Кодексу України з процедур банкрутства містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга п'ята - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки" (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Явка боржника у підготовчому засіданні є обов'язковою з огляду на наступне.
Із системного аналізу ст. ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги V, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
З приписів ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається обов'язок додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності не передбачено, на відміну від приписів ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні, слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Суд зауважує, що з моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше).
Відповідно до приписів ч.ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Тобто, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки, незважаючи на наявність представника.
З наведеного вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені Кодексом України з процедур банкрутства обмеження.
Тобто, особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
Без з'ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкривати провадження у справі про неплатоспроможність.
У свою чергу, суд проаналізувавши зміст ст. 119 Кодексу зазначає, що у разі встановлення наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, відповідною ухвалою суду вводиться процедура реструктуризації, тобто судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 Кодексу).
Отже, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст. 3 та ст. 13 Цивільного кодексу України.
Тому, до боржника - фізичної особи, Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів.
Згідно ч. 2 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, необхідно ураховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
Отже, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
Позиція про те, що у випадку зобов'язання відповідною ухвалою суду заявника до явки у судове засідання безпосередньо до приміщення суду, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду, а не відмовляти у відкритті на підставі ч. 4 ст. 119 КУзПБ, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2024 р. по справі №910/12482/23.
Як вбачається з матеріалів справи, на ОСОБА_1 ухвалами суду від 17.02.2026 р. та від 24.02.2026 р. було покладено обов'язок з'явитися у підготовче засідання. Так, у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника шляхом дослідження документа який посвідчує його особу (паспорт/посвідчення/закордонний паспорт тощо посвідчує особу лише його власника), досліджує оригінали документів, які стосуються заявника, як от ідентифікаційний номер, трудова книжка тощо.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, заявник не звільняється від покладеного на нього обов'язку неухильно дотримуватись вимог суду та чинного законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Ч. 3 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить положень, які б регулювали наслідки не вчинення боржником дій, які полягають у невиконанні покладених на нього обов'язків в частині явки у підготовче засідання та (або) не подання витребуваних доказів, а відтак, у даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 11 ГПК України.
Згідно із ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-591/11).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 4 ч.1 ст.226, ст. ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Заяву (вх. №235/26 від 27.01.2026р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без розгляду.
Примірник ухвали надіслати: Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (info@bd.od.dvs.gov.ua), ГУ ДПС в Одеській області (od.official@tax.gov.ua).
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України .
Повний текст складено 02 березня 2026 р.
Суддя С.Ф. Гут