79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
23.02.2026 Справа № 914/3530/25
За позовом: Фізичної особи-підприємця Федіна Володимира Володимировича, с. Воля-Добростанська Львівської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛУЧ», м. Львів,
про стягнення 214320,00 грн заборгованості.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Федіна Володимира Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛУЧ» про стягнення 380880,00 грн заборгованості за договором №68/78 на виконання ремонтних робіт від 23.02.2025, з яких: 317400,00 грн основний борг та 63480,00 грн штраф. У позовній заяві позивач також зазначив, що очікує понести витрати за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 15'000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.11.2025 року справу № 914/3530/25 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; встановлено строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана сторонам електронним судом, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Подальший хід розгляду справи у підготовчому засіданні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
28.11.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 178600,00 грн. та штрафу до 35720,00 грн. Ухвалою від 19.01.2026 суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та продовжив строк підготовчого провадження.
15.12.2025 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.
18.12.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив.
19.01.2026 відповідач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, де інформував суд, що після подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог відповідач здійснив додаткові оплати, докази про що будуть надані згодом.
Ухвалою від 10.02.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.02.2026.
13.02.2026 позивач подав суду додаткові пояснення у справі, у яких відзначив, що жодних оплат відповідач не здійснював, вимоги про стягнення 214320,00 грн заборгованості підтримав, просив їх задоволити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 23.02.2026 через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі сторони.
Відповідач участь повноважного представника у судове засідання 23.02.2026 не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про усі засідання у даній справі, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався, доказів оплати заборгованості не подав.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №66/78 на виконання ремонтних робіт в частині здійснення повної та своєчасної оплати за оренду спецтехніки та виконані роботи, згідно актів наданих послуг від 10.03.2025-27.05.2025. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем на підставі умов договору нараховано 35720,00 грн 20% штрафу, які просить суд стягнути з відповідача. Вважає, що підстави для зменшення штрафних санкцій відсутні.
Аргументи відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначив, що заборгованість за договором оплачена частково, залишок заборгованості не сплачений з підстав складного фінансового становища товариства. Нарахування штрафу вважає необгрунтованим, просить суд застосувати приписи ст. 551 ЦК України та зменшити штраф до 3572,00 грн.
Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін.
У судовому засіданні 23.02.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
23 лютого 2025 року Фізичною особою-підприємцем Федіним Володимиром Володимировичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТОЛУЧ» (замовник) укладено договір №68/78 на виконання ремонтних робіт, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати в оренду коток дорожній bomag bw 120 без оператора та важкий коток дорожній JCB.
Вартість виконаних робіт є договірною в усній формі та зафіксована в акті виконаних робіт та рахунку (ціна вказується залежно від типу і моделі котка та терміну). Розрахунок за надані послуги не повинен перевищувати трьох банківських днів з моменту завершення ремонтних робіт та отримання замовником рахунку на оплату (п.2.1 та п.2.2 договору).
За умовами п.3.3 договору замовник зобов'язався вчасно оплатити всі послуги згідно даного договору, за невчасну оплату за послуги та протермінування більше 14 банківських днів від отримання акту виконаних робіт або рахунку або дати створення цих документів не залежно чи замовник підписав їх, замовник сплачує 20% штрафу від суми акту або рахунку та по 10%, від суми рахунку або акту за кожен протермінований місяць від дати створення акту виконаних робіт та рахунку.
Порядок прийому-передачі робіт погоджений сторонами у розділі 4 договору.
Відповідно до п.5.3 договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт на умовах даного договору замовник сплачує пеню у розмірі потрійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від вартості виконаних робіт. За невчасну оплату за послуги та протермінування більше 14 банківських днів від отримання акту виконаних робіт або рахунку або дати створення цих документів не залежно чи замовник підписав їх, замовник сплачує 20% штрафу від суми акту або рахунку та по 5%, від суми рахунку або акту за кожен протермінований тиждень від дати створення акту виконаних робіт та рахунку (п.5.5 договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов укладеного договору він упродовж 10.03.2025-27.05.2025 надав послуги оренди спецтехніки та виконання робіт із залученням спецтехніки, що підтверджується актами виконаних робіт: №1003/5 від 10.03.2025 на суму 21600,00 грн, №1503/5 від 15.03.2025 на суму 11400,00 грн, №1603/1 від 16.03.2025 на суму 27200,00 грн, №2303/1 від 23.03.2025 на суму 62400,00 грн, №3003/1 від 30.03.2025 на суму 36800,00 грн, №0504/1 від 05.04.2025 на суму 60800,00 грн, №1902/2 від 19.04.2025 на суму 16000,00 грн, №0505/3 від 05.05.2025 на суму 9600,00 грн, №1305/3 від 13.05.2025 на суму 9600,00 грн та №2705/1 від 27.05.2025 на суму 48000,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи. Первинні документи підписані сторонами без зауважень, проте відповідач вартість отриманого товару оплатив лише частково. Залишок заборгованості складає 178600,00 грн.
06.11.2025 позивач направив на адресу відповідача претензією з вимогою про сплату заборгованості, яка залишена без задоволення.
Позивач стверджує, що відповідач порушив свої зобов?язання за договором, розрахунки не провів. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем на підставі умов договору нараховано 35720,00 грн 20% штрафу, які просить суд стягнути з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору №68/78 на виконання ремонтних робіт від 23.02.2025. Доказів розірвання договору чи визнання його недійсним матеріали справи не містять.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір містить в собі елементи договору оренди та надання послуг.
Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем належним чином та в повному обсязі були виконані зобов'язання щодо надання в оренду котка bomag bw 120 без оператора та котка JCB, водночас відповідачем не виконано зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 178600,00 грн, і це відповідачем не спростовано.
Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу за порушення строку оплати.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України).
Пунктами 3.3 та 5.5 договору погоджено, зокрема, що за невчасну оплату за послуги та протермінування більше 14 банківських днів від отримання акту виконаних робіт або рахунку або дати створення цих документів не залежно чи замовник підписав їх, замовник сплачує 20% штрафу від суми акту або рахунку.
Доказів наявності обставин зазначених у ст.617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що такий нарахований позивачем правильно, тому до стягнення з відповідача підлягає 35720,00 грн штрафу.
Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій суд відзначає таке.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).
З огляду на викладене, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі 902/538/18).
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
В обґрунтування заяви щодо зменшення заявлених до стягнення сум відповідач зазначає, що мало місце прострочення кредитора (первинних документів для здійснення оплат позивач відповідачу не надсилав), тому відсутня вина відповідача.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17 та від 15.02.2023 у справі № 920/437/22).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Верховний Суд у постанові від 08.08.2024 у справі №912/1853/23 зауважив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій та наявності поданих сторонами доказів, згідно з статтею 86 ГПК України. Суд може вирішити питання про зменшення розміру штрафних санкцій за власною ініціативою, з урахуванням встановлених судом обставин справи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначила, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Отже, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ч.3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
Дослідивши зібрані у справі докази та встановивши відсутність обставин, які б мали істотне значення для зменшення розміру штрафних санкцій (докази скрутного фінансового становища відповідача (фінансові звіти та баланси, рахунки), обставин, які б перешкоджали відповідачу вчасно виконати свої зобов'язання тощо відсутні) та враховуючи те, що нарахування передбачені умовами договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛУЧ» (79037, м.Львів, вул. Б. Хмельницького, 269/154; ідентифікаційний код 39308369) на користь Фізичної особи-підприємця Федіна Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 178600,00 грн заборгованості, 35720,00 грн штрафу та 2571,84 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 03.03.2026.
Суддя Яворський Б.І.