ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.02.2026Справа № 910/13865/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дніпроагролан"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна"
про стягнення 3 655 190,44 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дніпроагролан"
про визнання недійсним договору
При секретарі судового засідання: Карашевич В.В.
Представники учасників справи:
від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: Матвійчук В'ячеслав Олександрович - представник за довіреністю від 01.12.2025;
від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом: не з'явився;
У листопаді 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дніпроагролан" (далі - ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" (далі - ТОВ "Гранова Україна") 3 655 190,44 грн, з яких: 3 501 565,93 грн - основний борг, 139 732,50 грн - пеня, 13 522,50 грн - 3% річних, 369,51 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором поставки №869 від 27.03.2025 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати вартості переданого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.12.2025. Встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
24.11.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Гранова Україна" подала зустрічну позовна заяву, в якій просило суд визнати недійсним договір поставки від 27.03.2025 №869, посилаючись на те, що спірний правочин було укладено всупереч частини 2 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України та пункту 14.7.4. Статуту ТОВ "Гранова Україна" - з перевищенням повноважень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 зустрічний позов ТОВ "Гранова Україна" до ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" про визнання недійсним договору прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" до ТОВ "Гранова Україна" про стягнення 3 655 190,44 грн. Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Гранова Україна" об'єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" у справі №910/13865/25. Розгляд зустрічного позову призначено разом із первісним у підготовчому засіданні 16.12.2025. Встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
03.12.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" подало відзив на зустрічну позовну заяву, в якій просило відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Гранова Україна" у зв'язку з його необґрунтованістю, суперечливій недобросовісній поведінці та обранням неефективного способу захисту.
У підготовче засідання 16.12.2025 представник ТОВ "Гранова Україна" не з'явився, але про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином.
16.12.2025 у підготовчому засіданні представник ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" заявив усне клопотання про залишення зустрічного позову ТОВ "Гранова Україна" без розгляду у зв'язку з неявкою його представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.01.2026.
19.12.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" (зареєстровано судом 22.12.2025) подало клопотання про встановлення нового строку для відповіді на відзив та зобов'язати позивача за зустрічним позовом надати відповіді на питання, поставлені у відзиві.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2026.
21.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" надійшло повідомлення про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою електронного кабінету користувача ЄСІТС.
30.01.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Гранова Україна" подало додаткові пояснення у справі, в яких зазначено про передчасність первісних позовних вимог у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договору та податкового законодавства, що підтверджується Актом ДПСУ України №1731/Ж5/31-00-04-02-01-22/44868696 від 30.07.2025 та свідчить про наявність підстав для притримання оплати за товар для відшкодування понесених збитків.
30.01.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 02.02.2026) ТОВ "Гранова Україна" подало клопотання про відкладення розгляду справи.
02.02.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Гранова Україна" подало дві аналогічні заяви про відмову від зустрічного позову.
02.02.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" подало додаткові письмові пояснення та заперечення на клопотання ТОВ "Гранова Україна" про відкладення розгляду справи.
03.02.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Гранова Україна" подало клопотання про відкладення розгляду справи.
03.02.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" подало заперечення на клопотання ТОВ "Гранова Україна" про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 відкладено розгляд справи на 17.02.2026.
16.02.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 17.02.2026) ТОВ "Гранова Україна" подало клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 17.02.2026 представник ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" заперечив проти клопотання ТОВ "Гранова Україна" про відкладення розгляду справи, просив суд відмовити.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Гранова Україна" про відкладення розгляду справи у зв'язку з його необґрунтованістю.
У судовому засіданні 17.02.2026 представник ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" підтримав свої позовні вимоги, просив суд задовольнити первісний позов у повному обсязі, а також не заперечував проти відмови ТОВ "Гранова Україна" від свого зустрічного позову.
У призначене судове засідання представник ТОВ "Гранова Україна" не з'явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 17.02.2026 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан", всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає первісні позовні вимоги ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" обґрунтованими, виходячи з такого.
28.03.2025 між ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" (за текстом договору - Постачальник) та ТОВ "Гранова Україна" (за текстом договору - Покупець) було укладено договір поставки №869 від 27.03.2025, за змістом якого:
- пункт 1.1.: Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (в подальшому - «Товар») на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у Договорі та/або в Специфікаціях до Договору, а Покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату Товару;
- пункт 1.2.: Найменування, асортимент, кількість та якісні характеристики Товару зазначаються у Специфікаціях, які підписуються обома Сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору;
- пункт 2.1.: Кількість Товару, що поставляється відповідно до Договору, визначається в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору. Кількість поставленого Товару може коливатися в межах допуску, вказаного в Специфікації (на вибір Покупця);
- пункт 2.2.: При поставці Товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах FCA кількість Товару визначається складом Постачальника (Вантажовідправника). При поставці Товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах DAP/DDP/CPT/CIP кількість Товару визначається складом Покупця (Вантажоодержувача). Кінцева кількість отриманого Товару вказується у видатковій накладних та Актах фіксації, у заліковій вазі прийнятого Товару складом Покупця (Елеватор/Терміиал), якщо інше не зазначено в Специфікації;
- пункт 2.3.: Товар постачається насипом, якщо інша тара (упаковка) не визначена сторонами в Специфікаціях;
- пункт 4.1.: Базисні ціни товару визначаються Сторонами в Специфікаціях та є фіксованими та такими, що не підлягають зміні в однобічному порядку;
- пункт 4.2.: Сумою Договору є сума всіх Специфікацій, які укладені відповідно до Договору поставки. Ціна товару визначається в гривні;
- пункт 4.3.: Розрахунки здійснюються Покупцем за кожну партію Товару (під "партією Товару" сторони розуміють кількість Товару згідно конкретної специфікації) в розрізі Договору. Перерахування грошових коштів здійснюється на поточний рахунок Постачальника;
- пункт 4.4.: Покупець, якщо інше не передбачено в Специфікації, проводить розрахунки з Постачальником наступним чином:
86% вартості Товару протягом 10 (десяти) банківських днів за умови виконання п.9.4. договору та наявності у Покупця належним чином оформлених екземплярів договору та специфікацій (підпункт 4.4.1.);
14% вартості Товару після реєстрації податкової накладної та за умови виконання Постачальником п.5.4. Договору (підпункт 4.4.2.);
За згодою Сторін Покупець може здійснити авансові платежі по цьому договору (підпункт 4.4.2.).
- пункт 4.6.: Сторони домовилися, що у випадку порушення Постачальником своїх зобов'язань за цим Договором та/або прийняття рішення податковим органом про віднесення Постачальника до переліку ризикових, Покупець застосовує оперативно-господарську санкцію у вигляді призупинення виконання грошових зобов'язань Покупця перед Постачальником, що виникають з цього Договору;
- пункт 5.1.: Постачальник зобов'язується поставити та передати Товар Покупцю у строки та на умовах зазначених в Специфікаціях до Договору. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (у редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору;
- пункт 5.4.: Покупець повинен протягом одного банківського дня з моменту вивантаження продукції на складі Вантажоодержувача надіслати Постачальнику на електронну адресу, яка зазначена у Договорі, реєстр прийнятих транспортних засобів (у формі Акту фіксації остаточної кількості товару та ціни) з зазначенням наступних показників прийнятого Товару: фізична та залікова вага; якісні показники; розмір знижок, застосованих до базисної ціни у випадку невідповідності якісних показників базисним.
Постачальник зобов'язаний на підставі даних реєстру сформувати видаткову накладну відповідно до залікової ваги та ціни з урахуванням знижок до базисної ціни та підписати Акт фіксації;
- пункт 5.4.1.: Документи зазначені у пункті 5.4. мають бути завірені підписом уповноваженої особи та печаткою Постачальника і відправлені на електронну адресу: trade@granova.com.ua;
- пункт 5.4.2.: Постачальник зобов'язується протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту передачі Товару надати Покупцю оригінали документів, зазначених у пункті 5.4. цього Договору. У випадку порушення строків надання документів, які зазначені в цьому Договорі - Постачальником, Покупець має право призупинити оплату товару до моменту отримання належних документів, які Постачальник має надати Покупцю;
- пункт 5.6.: Право власності на Товар переходить до Покупця з дати отримання Товару за видатковою накладною та підписання Постачальником Акту фіксації. Ризик випадкового знищення згідно базису поставки;
- пункт 7.2.: У випадку порушення строків оплати Товару, передбачених Договором, Покупець на вимогу Постачальника сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 1% від несплаченої суми, за кожен день прострочення.
У рамках виконання Договору між Сторонами було укладено специфікації на поставку товару:
№1 від 27.03.2025 на поставку кукурудзи 3-го класу, врожай 2024 року, кількість 2000,00 т, ціна з ПДВ 9880,00 грн/т, на загальну суму 19 760 000,00 грн (разом із ПДВ);
№2 від 27.03.2025 на поставку кукурудзи 3-го класу, врожай 2024 року, кількість 9000,00 т, ціна з ПДВ 9900,00 грн/т, на загальну суму 89 100 000,00 грн (разом із ПДВ);
№3 від 02.04.2025 на поставку пшениці 4-го класу, врожай 2024 року, кількість 5 т, ціна з ПДВ 9650,00 грн/т, на загальну суму 48 250,00 грн (разом із ПДВ);
№4 від 08.04.2025 на поставку кукурудзи 3-го класу, врожай 2023 року, кількість 12000,00 т, ціна з ПДВ 9850,00 грн/т, на загальну суму 118 200 000,00 грн (разом із ПДВ);
№5 від 13.06.2025 на поставку кукурудзи 3-го класу, врожай 2023 року, кількість 150,00 т, ціна з ПДВ 9850,00/т, на загальну суму 1 477 440,00 грн (разом із ПДВ).
Відповідно до пунктів 5 специфікацій №1 від 27.03.2025, №2 від 27.03.2025, №4 від 08.04.2025, №5 від 13.06.2025 поставка товару здійснюється на умовах FCA (згідно "Інкотермс" у редакції 2010 року). Постачальник зобов'язаний за власний рахунок забезпечити завантаження Товару в автотранспорт перевізника Покупця/Вантажоодержувача в пункті поставки Товару.
За умовами Специфікації №3 від 02.04.2025 поставка товару здійснюється на умовах DAP (згідно "Інкотермс" у редакції 2010 року). Постачальник зобов'язаний за власний рахунок забезпечити доставку автотранспортом в пункт поставки Товару перевізника.
Згідно з пунктами 8 специфікацій №1 від 27.03.2025, №2 від 27.03.2025, №4 від 08.04.2025 оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86% від вартості партії товару, що підлягає навантаженню, здійснюється на умовах попередньої оплати, але в будь-якому випадку - не пізніше закінчення завантаження погодженої партії на транспорт Покупця, де під "партією товару" сторони розуміють узгоджену кількість товару, що завантажується одночасно на транспортні засоби Покупця в межах одного процесу навантаження;
- 14% вартості поставленого Товару сплачується Покупцем в строк протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації Постачальником податкової накладної.
За умовами Специфікації №3 від 02.04.2025 оплата здійснюється в наступному порядку:
- оплата 86% вартості поставленого Товару здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його поставки в кількості, визначеній у пункті 1 цієї Специфікації, за умови надання Постачальником підписаного Договору; Специфікації; видаткової накладної та товарно-транспортної накладної на кількість поставленого Товару;
- оплата 14% вартості поставленого Товару сплачується Покупцем в строк протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації Постачальником податкової накладної.
За умовами Специфікації №5 від 13.06.2025 оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86% від вартості партії товару, що підлягає навантаженню, здійснюється на умовах післяплати в строк протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати поставки Товару. Сторони погодили, що датою поставки вважається дата ТТН;
- 14% вартості поставленого Товару сплачується Покупцем в строк протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після реєстрації Постачальником податкової накладної.
У період з 28.03.2025 по 16.06.2025 ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" поставило ТОВ "Гранова Україна" товар на загальну суму 223 604 276,46 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, зокрема №РН00-00-000257 від 13.06.2025 на суму 1 081 529,89 грн, №РН00-00-000262 від 16.06.2025 на суму 371 738,96 грн, а також актами фіксації остаточної кількості товару, копії яких містяться в матеріалах даної справи.
Вищезазначені документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.
ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" також було складено та зареєстровані відповідні податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах даної справи.
Зокрема, ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" було складено податкові накладні №100005 від 13.06.2025 (загальна сума з ПДВ - 1 081 529,89 грн, ПДВ - 132 819,46 грн) та №100006 від 16.06.2025 (загальна сума з ПДВ - 371 738,96 грн, ПДВ - 45 652,15 грн).
Вищезазначені податкові документи були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями від 17.06.2025 за №9175699396 та від 24.06.2025 за №9182838649, копії яких містяться у матеріалах даної справи.
Вартість поставленого товару була частково сплачена ТОВ "Гранова Україна" на суму 220 102 710,53 грн, що визнається Постачальником та підтверджується довідкою АТ "МІБ" за вих. №2324/ІІІ від 22.09.2025.
Інших доказів оплати матеріали справи не містять та не були надані Покупцем.
Крім цього, 23.06.2025 між Сторонами був підписаний та скріплений печатками Акт звіряння взаєморозрахунків, в якому зазначено, що заборгованість ТОВ "Гранова Україна" перед ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" становить 3 501 565,93 грн.
З метою досудового врегулювання спору, ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" звернулося до ТОВ "Гранова Україна" з претензією №146 від 16.07.2025, в якій вимагало упродовж 2 банківських днів з монету розгляду цієї претензії погасити заборгованість за поставлений за Договором поставки №869 від 27.03.2025 товар у розмірі 3 501 565,93 грн.
Однак вищезазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з неповною оплатою ТОВ "Гранова Україна" вартості поставленого товару за Договором поставки №869 від 27.03.2025 ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" звернулося до суду з первісним позовом.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №869 від 27.03.2025, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, укладення ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" та ТОВ "Гранова" Договору №869 від 27.03.2025 було спрямоване на отримання останнім товару та одночасного обов'язку по здійсненню його оплати.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Положеннями статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За умовами частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 689 ЦК України).
Згідно пункту 5.6. Договору право власності на Товар переходить до Покупця з дати отримання Товару за видатковою накладною та підписання Постачальником Акту фіксації. Ризик випадкового знищення згідно базису поставки.
Як було раніше встановлено судом, ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" було поставлено ТОВ "Гранова" товар на загальну суму 223 604 276,46 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, а також актами фіксації остаточної кількості товару, копії яких містяться в матеріалах даної справи.
Вищезазначені документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.
Заперечуючи проти задоволення позову, ТОВ "Гранова Україна" у додаткових поясненнях від 30.01.2026 зазначено про передчасність первісних позовних вимог у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договору в частині дотримання податкового законодавства, що підтверджується Актом ДПСУ України №1731/Ж5/31-00-04-02-01-22/44868696 від 30.07.2025. Суд не погоджується з такими аргументами, виходячи з наступного.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пунктами 8 специфікацій №1 від 27.03.2025, №2 від 27.03.2025, №4 від 08.04.2025 оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86% від вартості партії товару, що підлягає навантаженню, здійснюється на умовах попередньої оплати, але в будь-якому випадку - не пізніше закінчення завантаження погодженої партії на транспорт Покупця, де під "партією товару" сторони розуміють узгоджену кількість товару, що завантажується одночасно на транспортні засоби Покупця в межах одного процесу навантаження;
- 14% вартості поставленого Товару сплачується Покупцем в строк протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації Постачальником податкової накладної.
За умовами Специфікації №3 від 02.04.2025 оплата здійснюється в наступному порядку:
- оплата 86% вартості поставленого Товару здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його поставки в кількості, визначеній у пункті 1 цієї Специфікації, за умови надання Постачальником підписаного Договору; Специфікації; видаткової накладної та товарно-транспортної накладної на кількість поставленого Товару;
- оплата 14% вартості поставленого Товару сплачується Покупцем в строк протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації Постачальником податкової накладної.
За умовами Специфікації №5 від 13.06.2025 оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86% від вартості партії товару, що підлягає навантаженню, здійснюється на умовах післяплати в строк протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати поставки Товару. Сторони погодили, що датою поставки вважається дата ТТН;
- 14% вартості поставленого Товару сплачується Покупцем в строк протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після реєстрації Постачальником податкової накладної.
Положення частини 1 статті 530 ЦК України необхідно застосовувати (тлумачити) у взаємозв'язку з загальними положеннями частини 2 статті 251 та частини 2 статті 252 ЦК України.
За статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Положеннями статті 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Специфіка визначення терміну вказівкою на подію, яка має неминуче настати, полягає в тому, що в момент укладання договору сторони відповідних правовідносин в силу об'єктивних обставин не можуть знати точної дати настання даної події. При цьому, подія про яку йдеться в частині другій статті 252 ЦК України, має неминуче настати.
Відповідно до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов'язково та безумовно має відбутися.
За змістом норми частини 1 статті 530 ЦК України у взаємозв'язку з частиною 2 статті 251, частиною 2 статті 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов'язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.
Крім того, відповідно до статті 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов'язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов'язків у обох сторін договору.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що умови договору щодо сплати відповідачем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ після отримання оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (друге речення пункту 3.2. Договору) не є ані строком, ані терміном виконання зобов'язання, а також не є відкладальною обставиною.
Додатково суд відзначає, що за правилами Податкового кодексу (розділ V) податок на додану вартість - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем (зазвичай, під час оплати товару).
У спірних правовідносинах і позивач, і відповідач є платниками ПДВ, у яких виникають податкові зобов'язання (стаття 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та право на податковий кредит (стаття 198 ПК України) безпосередньо під час здійснення господарської операції (якщо спрощено, то під час: отримання коштів продавцем/списання коштів з рахунка покупця або відвантаження товару продавцем/отримання товару покупцем).
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Тобто, остаточне визначення платником ПДВ зобов'язань перед бюджетом або наявності податкового кредиту, який має бути відшкодований ("компенсований" за визначенням відповідача) державою, здійснюється за результатами діяльності за весь звітний (податковий) період з урахуванням всіх вчинених в такому періоді господарських операцій. І ні про які "компенсації" податку з боку наступних покупців товару за конкретними господарськими операціями в податковому законодавстві не йдеться, а тому відповідні доводи відповідача є безпідставними.
Також, статтею 511 ЦК України передбачено, що зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.
Зі змісту частини 2 статті 528 ЦК України вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Отже, суд вважає, що не можна ставити в залежність момент оплати товару від дій інших осіб, в даному випадку податкових органів, тому навіть нереєстрація податкової накладної не виправдовує бездіяльність відповідача, не створює умов для притримання оплати за вже поставлений товар та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сплата вартості поставленого товару повинна відбуватися у відповідності до першого абзацу пункту 8 вищезазначених специфікацій, зокрема: протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати поставки Товару (Специфікація №5 від 16.06.2025).
Крім цього, суд звертає увагу на те, що за положеннями пункту 9.10. Договору у випадку виникнення у Покупця збитків у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Постачальником своїх зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, Постачальник зобов'язаний відшкодувати Покупцю усі документально підтверджені збитки, що він зазнав у повному обсязі. Сума понесених збитків обчислюється Покупцем та залежить від суми податкового кредиту та витрат, не підтверджених податковим органом та підтверджених рішенням суду, яке набрало законної сили. Крім цього, відшкодуванню підлягають суми штрафів та пені та інших донарахувань, які були нараховані співробітниками податкової служби при перевірках цих господарських операцій та правомірність яких доведена у судовому порядку.
Отже, у разі завдання ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" збитків ТОВ "Гранова Україна", останнє не позбавлене можливості для звернення до суду із окремим позовом про відшкодування майнової шкоди.
Оскільки стягнення відповідних збитків не входить до предмета доказування ані за первісним позовом, ані зустрічним позовом, тому в межах даної справи відповідні аргументи є безпідставними та відхиляються судом.
Враховуючи факт належного виконання ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" своїх зобов'язань щодо передання обумовленого Договором та специфікаціями товару та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за фактом таких поставок, суд дійшов до висновку про настання строку оплати поставленого товару.
Однак вартість поставленого товару була сплачена лише частково у розмірі 220102710,53 грн, що визнається Постачальником та підтверджується довідкою АТ "МІБ" за вих. №2324/ІІІ від 22.09.2025.
Крім цього, 23.06.2025 між Сторонами був підписаний та скріплений печатками Акт звіряння взаєморозрахунків, в якому зазначено, що заборгованість ТОВ "Гранова Україна" перед ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" становить 3 501 565,93 грн.
Інших доказів оплати матеріали справи не містять та не були надані Покупцем.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Гранова" своїх зобов'язань за Договором поставки №869 від 27.03.2025 щодо оплати вартості поставленого товару у розмірі 3 501 565,93 грн (223 604 276,46 грн - 220 102 710,53 грн), строк оплати якого настав, суд дійшов висновку про наявність в останнього основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.
Також у зв'язку із несвоєчасною оплатою, ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" заявлено до стягнення 13 522,50 грн 3% річних та 369,51 грн інфляційних втрат:
10 222,68 грн 3% річних, нарахованих за період з 09.07.2025 по 31.10.2025 на вартість товару, переданого за видатковою накладною №РН00-00-000257 від 13.06.2025 на суму 1 081 529,89 грн;
3 299,82 грн 3% річних та 369,51 інфляційних втрат, нарахованих за період з 16.07.2025 по 31.10.2025 на вартість товару, переданого за видатковою накладною №РН00-00-000262 від 16.06.2025 на суму 371 738,96 грн.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
З огляду на прострочення ТОВ "Гранова Україна" виконання грошового зобов'язання, перевіривши надані ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" розрахунки інфляційних втрат та процентів за відповідні періоди, які також не заперечувалися Відповідачем за первісним позовом, суд вважає розрахунки компенсаційних нарахувань обґрунтованим, а тому з останнього на користь ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" підлягають стягненню 13 522,50 грн 3% річних та 369,51 грн інфляційних втрат.
Також ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" заявлено до стягнення 139 732,50 грн пені:
105 634,36 грн, нарахованих за період з 09.07.2025 по 31.10.2025 на вартість товару, переданого за видатковою накладною №РН00-00-000257 від 13.06.2025 на суму 1 081 529,89 грн;
34 098,14 грн, нарахованих за період з 16.07.2025 по 31.10.2025 на вартість товару, переданого за видатковою накладною №РН00-00-000262 від 16.06.2025 на суму 371 738,96 грн.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України було визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Вищенаведеними положеннями законодавства передбачалося, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
За положеннями пункту 7.2. Договору у випадку порушення строків оплати Товару, передбачених Договором, Покупець на вимогу Постачальника сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 1% від несплаченої суми, за кожен день прострочення.
Разом із цим, 09.01.2025 було прийнято Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" (далі - Закон №4196-IX), яким визнано Господарський кодекс України таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону (пункт 3 стаття 17).
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 17 Закону №4196-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
28.02.2025 Закон №4196-IX набрав чинності та 28.08.2025 був введений в дію.
Також Законом №4196-IX від 09.01.2025 частину третю статті 549 ЦК України доповнено абзацом другим, згідно якого боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
У силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Незважаючи на те, що за положеннями пункту 7.2. Договору передбачено нарахування пені за ставкою 0,1% від порушеного грошового зобов'язання, Позивачем за первісним позовом правомірно у відповідності до вищезазначених приписів законодавства нараховано пеню за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період прострочення.
З огляду на неналежне виконання ТОВ "Гранова Україна" грошового зобов'язання, перевіривши наданий ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" розрахунок пені, який також не заперечувався Відповідачем за первісним позовом, суд вважає його обґрунтованим, а тому з останнього на користь ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" підлягає стягненню 139 732,50 грн пені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан", суд вважає відмову ТОВ "Гранова Україна" від зустрічного позову обґрунтованою у зв'язку з чим провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог підлягає закриттю, виходячи з такого.
Договір поставки №869 від 27.03.2025 та специфікації №1 від 27.03.2025, №2 від 27.03.2025, №3 від 02.04.2025, №4 від 08.04.2025, №5 від 13.06.2025 були укладені шляхом накладення електронних печаток вказаних юридичних осіб та підписів директорів (керівників): зі сторони ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" - Ковальовим О.Ю. , а зі сторони ТОВ "Гранова Україна" - Мелентьєвим В.В .
За положеннями Статуту ТОВ "Гранова Україна":
- пункт 14.1.: Виконавчим органом, що здійснює управління поточною діяльністю Товариства є Директор. Виконавчий орган Товариства є одноосібним;
- пункт 14.2.: Директор призначається Загальними Зборами учасників безстроково;
- пункт 14.3.: Директор Товариства підзвітний Загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень;
- пункт 14.4.: До компетенції Директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних Зборів учасників.
- пункт 14.5.: Директор Товариства може діяти від імені Товариства без довіреності. Якщо Директор Товариства на час своєї відсутності призначив тимчасового виконувача обов'язків, Директор Товариства несе солідарну відповідальність перед Товариством разом із призначеною ним особою;
- пункт 14.7.: Обов'язки Директора Товариства: укладати договори, правочини або інші документи, необхідні у в'язку із здійсненням господарської діяльності Товариства, на суму, що не перевищує 7 000 000,00 грн. меншу або еквівалент цієї суми в будь-якій інший валюті на день укладання такого договору та/або іншого документу, рівно як укладання додаткових угод, внаслідок укладення яких сума правочину перевищуватиме зазначену суму, та всіх наступних додаткових угод до таких правочинів (підпункт 14.7.4.).
Вважаючи, що Договір поставки №869 від 27.03.2025 був підписаний директором ТОВ "Гранова Україна" із перевищенням повноважень, не маючи достатньої цивільної правоздатності для його підписання, останнє звернулося до суду із зустрічним позовом.
Водночас 02.02.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Гранова Україна" подало дві аналогічні заяви про відмову від зустрічного позову.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 та частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За частиною 2 статті 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (частина 3 статті 191 ГПК України).
Частиною 5 статті 191 ГПК України передбачено, що суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
За положеннями пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина 3 статті 231 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
Статутом ТОВ "Гранова Україна" також передбачено, що Виконавчим органом, що здійснює управління поточною діяльністю Товариства є Директор. Виконавчий орган Товариства є одноосібним (пункт 14.1.).
Директор призначається Загальними Зборами учасників безстроково (пункт 14.2.).
До компетенції Директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних Зборів учасників (пункт 14.4.).
Директор Товариства може діяти від імені Товариства без довіреності. Якщо Директор Товариства на час своєї відсутності призначив тимчасового виконувача обов'язків, Директор Товариства несе солідарну відповідальність перед Товариством разом із призначеною ним особою (пункт 14.5.).
Судом встановлено, що заява про відмову від зустрічного позову підписана Мелентьєвим Вячеславом Володимировичем, який згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є директором (керівником) ТОВ "Гранова Україна".
Враховуючи те, що вказана заява підписана уповноваженим представником позивача за зустрічним позовом вказана дія, не відноситься до компетенції інших органів управління, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вирішив прийняти заяву ТОВ "Гранова Україна" про відмову від зустрічного позову, закривши провадження у справі №910/13865/25 в частині зустрічних позовних вимог.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, первісні позовні вимоги ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан" підлягають задоволенню у повному обсязі, а провадження у даній справі в частині зустрічних позовних вимог ТОВ "Гранова" підлягає закриттю .
Судовий збір, сплачений ТОВ "Агрофірма Дніпроагролан", згідно статті 129 ГПК України покладається на ТОВ "Гранова".
Керуючись статтями 129, 191, 231, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код 44868696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дніпроагролан" (38213, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, село Пузирі, вул. Центральна, будинок 40; ідентифікаційний код 31563604) 3 501 565 (три мільйони п'ятсот одну тисячу п'ятсот шістдесят п'ять) грн 93 коп. основного боргу, 13 522 (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн 50 коп. 3% річних, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн 51 коп. інфляційних втрат, 139 732 (сто тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять дві) грн 50 коп. пені та 43 862 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 29 коп. судового збору.
3. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" про відмову від зустрічного позову.
4. Закрити провадження у справі за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дніпроагролан" про визнання недійсним договору поставки №869 від 27.03.2025.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 03.03.2026.
СуддяСергій МУДРИЙ