ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.02.2026Справа № 910/14273/24
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Глиняної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/14273/24
за позовом Смілянської міської ради (20701, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Незалежності, буд. 37; код ЄДРПОУ 25874705)
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; код ЄДРПОУ 21602826)
про визнання недійсним і скасування рішення від 17.10.2024 №60/169-р/к.,
за участю представників:
від позивача - Сілко О.І.,
від відповідача - Іздебська У.І.
1. Стислий виклад позовних вимог.
Смілянська міська рада (далі - Рада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) про визнання недійсним і скасування рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 17.10.2024 №60/169-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» зі справи №381/60/51-рп/к.24.
Позовна заява мотивована, зокрема тим, що Рішення АМК прийнято: за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідності висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи; з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2025 зі справи № 910/14273/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2025 у справі №910/14273/24 касаційну скаргу Смілянської міської ради задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/14273/24 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
2. Стислий виклад пояснень позивача на новому розгляді.
Позивач подав письмові пояснення у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, зроблених у постанові від 23.10.2025, згідно з якими позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити. Так, Смілянська міська рада зазначає, що: 1) Відділення АМК в порушення ст.19, ст.55 Конституції України, абз.2 ст.4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» застосовував чинне законодавство ретроспективно, визнавши дії Смілянської міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 30.08.2012 №26-15/VІ «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Сміла» (із змінами), положення якого не відповідають чинному законодавству та можуть призвести до обмеження конкуренції, порушенням, передбаченим 4.1 ст. 15 Закону України від 11.01.2001 №2210-III «Про захист економічної конкуренції». Жодний нормативний акт, на який послався відповідач в оскаржуваному рішенні, не дозволяє застосовувати чинне законодавство ретроспективно; 2) дії Смілянської міської ради, що полягали у прийнятті рішення від 30.08.2012, не є триваючим правопорушенням; 3) Відділення АМК допустило суперечливу поведінку, адже встановити наявність майбутньої можливості обмеження конкуренції рішенням міської ради від 30.08.2012 воно могло ще на етапі погодження проекту рішення «Про внесення змін до рішення міської ради від 30.08.12 №26-15/VІ «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Сміла», який був надісланий йому 25.04.2013 листом №127/02-01-37 разом з Тимчасовим порядком, по тій причині, що згідно з п.3 ст.7 Закону №3669-ХІІ, пп.3 ч.3 п.3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України 23.02.2001 №32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за №291/5482, відповідач наділений повноваженнями погоджувати проекти нормативно-правових актів та інших рішень, що можуть вплинути на конкуренцію. Під час такого погодження для об'єктивної оцінки наданого проекту рішення відповідач, керуючись пунктами 6, 7 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.1994 №4-р (далі - Розпорядження №4-р), уповноважений письмово запитувати необхідні аналітичні або інші дані, проводити додаткове вивчення (експертизу) наслідків прийняття рішення, що погоджується. Враховуючи вищенаведене, Смілянська міська рада переконана, що рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.10.2024 № 60/169-р/к у справі № 381/60/51- рп/к.24 прийнято із порушенням норм Конституції України та законодавства про захист економічної конкуренції, за умов неповного дослідження всіх фактичних обставин справи, а тому просить суд визнати його недійсним та скасувати.
3. Стислий виклад пояснень відповідача на новому розгляді.
Відповідач також подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на наступне. Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.08.2024 № 60/169-р/к (далі - Рішення) визнано дії Смілянської м/р, які полягають у прийнято рішення від 30.08.2012 № 26-15Д/І «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» (із змінами), положення якого не відповідають чинному законодавству та можуть призвести до обмеження конкуренції на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах в територіальних межах Смілянської міської територіальної громади, порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринках реалізації товарів, робіт, послуг в тимчасових спорудах в територіальних межах Смілянської територіальної громади. Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Відділення від 17.08.2024 № 60/169- р/к зобов'язано Смілянську міську раду у двомісячний строк з дати отримання рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом приведення рішення від 30.08.2012 року № 26- 15/VІ «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» (із змінами) у відповідність до вимог чинного законодавства. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/14273/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, відмовлено у задоволенні позову Смілянської міської ради. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2025 у справі №910/14273/24 касаційну скаргу Смілянської міської ради задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/14273/24 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Головою Відділення було видано наказ від 29.05.2025 № 60/129-Ю-60/169-р/к-1/З, який був пред'явлений до органів державної виконавчої служби. Так, 28.07.2025 на адресу Відділення надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_5, в якій зазначено про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Також, 19 листопада 2025 року у Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП) створено інформаційну довідку про виконавче провадження ВП № НОМЕР_4 від 16.07.2025. Відповідно до якої, зазначено про закінчення ВП за п.9 ч.1 ст. 39 (фактичне повне виконання рішення). Крім того, до матеріалів виконавчого провадження в АСВП долучено лист Смілянської міської ради від 16.07.2025 № 3519/02-25, а саме рішення ХСVIII сесії Смілянської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 30.08.2012 № 26-15/VІ «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла». Відповідач звертає увагу, що у даній справі рішення Відділення про зобов'язання органу місцевого самоврядування усунути порушення було фактично виконане в повному обсязі в порядку примусового виконання, відповідно до постанови органу держави виконавчої служби.
4. Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025, справа була передана для розгляду судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 Прийняти справу №910/14273/24 до свого провадження. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.12.2025.
19.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника Смілянської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі.
19.11.2025 через систему «Електронний суд» від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла надійшли додаткові пояснення у справі.
20.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника Смілянської міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
21.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника Смілянської міської ради надійшла заява.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 підготовче засідання у справі № 910/14273/24 призначено на 22.12.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 заяву Сілко Оксани Іванівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника позивача - Сілко Оксани Іванівни у розгляді справи № 910/14273/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд (адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
11.12.2025 через систему «Електронний суд» від представника Смілянської міської ради надійшло клопотання з додатками.
15.12.2025 через систему «Електронний суд» від представника Смілянської міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 заяву Возного Сергія Івановича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника позивача - Возного Сергія Івановича у розгляді справи № 910/14273/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд (адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Судове засідання, призначене на 22.12.2025 о 14:15 год. у справі № 910/14273/24 вирішено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua.
У судове засідання 22.12.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
22.12.2025 у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення та при вирішенні клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України від 19.11.2025, яке міститься у додаткових поясненнях у справі №910/14273/24 від 19.11.2025 поклався на розсуд суду.
22.12.2025 у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення та просив відмовити у задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України від 19.11.2025, яке міститься у додаткових поясненнях у справі №910/14273/24 від 19.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у задоволенні клопотання відповідача Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України від 19.11.2025 відмовлено.
22.12.2025 у судовому засідання судом було з'ясовано щодо продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання.
22.12.2025 у судовому засідання представник позивача виказала позицію щодо продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та щодо відкладення підготовчого засідання не заперечувала.
22.12.2025 у судовому засіданні представник відповідача щодо продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання не заперечував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 21.01.2026.
16.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника Смілянської міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 заяву Сілко Оксани Іванівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника позивача - Сілко Оксани Іванівни у розгляді справи № 910/14273/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд (адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
21.01.2026 у засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
21.01.2026 у засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 21.01.2026 представник позивача не заперечувала щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
21.01.2026 представник відповідача у засіданні не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 18.02.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 заяву Сілко Оксани Іванівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника позивача - Сілко Оксани Іванівни у розгляді справи № 910/14273/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд (адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
18.02.2026 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
18.02.2026 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.
18.02.2026 у судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.
18.02.2026 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступна та резолютивна частина) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), з метою виконання завдань покладених Законом України «Про Антимонопольний комітет України», здійснювався державний контроль за дотриманням органами місцевого самоврядування Київської, Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей вимог законодавства про захист економічної конкуренції на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах.
У ході проведення вказаного державного контролю, зокрема, на адресу Смілянської міської ради було надіслано лист про надання інформації від 31.01.2023 № 60-02/428.
Листом від 10,02.2023 №252/02-44 (вх. Відділення від 13.02.2023 № 60-01/433) [далі - Лист № 60-01/433] Смілянська міська рада надала запитувану інформацію та копії документів.
Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 11.04.2024 № 60/5І-рп/к розпочато розгляд справи № 381/60/51-рп/к.24 за ознаками вчинення Смілянською міською радою (ідентифікаційний код юридичної особи 25874705) порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом З статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах в територіальних межах Смілянської міської територіальної громади.
Відділенням направлено Смілянській міській раді лист про надання інформації від 07.05.2024 № 60-02/1994е.
Листами від 21.05.2024 № 2004/02-44 та від 24.05.2024 № 2004/02-44 (вх. Відділення № 60-01/1969 від 27.05.2024 та № 60-01/2015 від 29.05.2024) [далі - Лист № 60-01/1969] виконавчий комітет Смілянської міської ради надав відповідь на лист про надання інформації від 07.05.2024 № 60-02/1994е.
Відділенням листом від 25.09.2024 № 60-02/5552е Смілянській міській раді було направлено Подання з попередніми висновками у справі № 381/60/51-рп/к.24 від 25.09.2024 № 60-03/368-П.
Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.08.2024 № 60/169-р/к:
- визнано дії Ради, які полягають у прийнятті рішення від 30.08.2012 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» (зі змінами), положення якого не відповідають чинному законодавству та можуть призвести до обмеження конкуренції на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах в територіальних межах Смілянської міської територіальної громади, порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринках реалізації товарів, робіт, послуг в тимчасових спорудах в територіальних межах Смілянської міської територіальної громади (пункт 1);
- зобов'язано Раду у двомісячний строк з дати тримання рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом приведення рішення від 30.08.2012 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» (зі змінами) у відповідність до вимог чинного законодавства.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваним рішенням з підстав викладених у ньому, звернувся до Господарського суду міста Києва.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовували свої доводи та заперечення, а саме копії: вимоги Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2017 № 04/559; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Смілянської міської ради; лист Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.05.2013 № 01/1424; лист Смілянської міської ради від 25.04.2013 № 127/02-01-37; відповідь Смілянської міської ради від 13.04.2017 № 757/01-01-31 на 31.03.2017 № 04/559; супровідний лист Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.10.2024 № 60-02/6041е; рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.08.2024 № 60/169-р/к; рішення Смілянської міської ради від 27.06.2013 № 40-16/ VI; рішення Смілянської міської ради від 28.09.2022 № 48-3/ VIІ; рішення Смілянської міської ради від 30.08.2012 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла»; оптичний диск DVD-R Verbatim (700mb); копія постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_4; копія інформаційної довідки про виконавче провадження № НОМЕР_4 від 16.07.2025; листа Смілянської міської ради від 16.07.2025 № 3519/02-25 з додатками.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Положеннями частини 1 статті 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «;Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» цим Законом регулюються відносини, зокрема, органів місцевого самоврядування із суб'єктами господарювання, у зв'язку з економічною конкуренцією.
Відповідно до частини другої та п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію; органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.
Таким чином, сфера застосування Закону України «Про захист економічної конкуренції» поширюється на відносини Міської ради із суб'єктами господарювання.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Приписами статті 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Як визначено статтею 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Матеріали справи містять диск оптичний диск DVD-R Verbatim (700mb) - матеріали справи № 381/60/51-рп/к.
Під час розгляду справи № 381/60/51-рп/к відділенням Антимонопольного комітету України встановлено наступне.
Рішенням від 30.08.2012 № 26-15/V1 (із змінами) Смілянська міська рада Черкаської області (далі - Смілянська міська рада, Міська рада) затвердила Тимчасовий порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла, положеннями якого розширено перелік документів для розміщення тимчасових споруд (далі - ТС), закріплено безальтернативний спосіб утримання прилеглої до ТС території, встановлено процедуру погодження місця розташування ТС, обмежено строк для подання заяви щодо подовження строку дії паспорту прив'язки, що не передбачено чинним законодавством України.
Оскільки Тимчасовий порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, які виявили намір здійснювати господарську діяльність на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у ТС на території м. Сміла, суб'єкти господарювання не могли відмовитися від виконання його норм та вимог.
Наведені дії Міської ради обмежували право суб'єктів господарювання на володіння/користування ТС на території Міської ради шляхом розширення переліку документів для розміщення ТС, що, в свою чергу, створювало бар'єри для вступу на ринок з продажу товарів та послуг у ТС нових суб'єктів господарювання через впровадження неправомірної процедури погодження в оформленні паспорта прив'язки ТС, а також можливість Міської ради відмовити у такому погоджені.
За результатом розгляду справи № 381 /60/51-рп/к.24 такі дії Міської ради визнано порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (антиконкурентні дії органу місцевого самоврядування).
Адміністративна колегія Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 381/60/51-рп/к.24 про порушення Смілянською міською радою законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та подання Четвертого відділу досліджень і розслідувань від 25.09.2024 № 60-03/368-П з попередніми висновками у зазначеній справі.
Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/14273/24 та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 23.10.2025 зазначив, зокрема, таке: «Отже, з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, з урахуванням суті інкримінованого Раді порушення, судам попередніх інстанцій насамперед належить встановити: чи відповідало рішення Ради законодавству, яке було чинним станом на момент його прийняття; у випадку невідповідності та встановлення обставин вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, з'ясувати характер вчиненого правопорушення та, відповідно, чи існували підстави для притягнення Ради до відповідальності з урахуванням строку давності, передбаченого статтею 42 Закону № 2210".
Відповідно до оскаржуваного рішення, Відділенням АМК встановлено, що відповідно до роз'яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.04.2017 № 7/14-3939 Порядок № 244, є обов'язковим для виконання центральними органами виконавчої влади їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Чинним законодавством не передбачено розроблення та затвердження альтернативних порядків розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до викладеного, органи місцевого самоврядування повинні неухильно дотримуватись норм та вимог, встановлених Порядком № 244.
Так, відповідно до пункту 2.1. Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.
Пунктом 2.2 Порядку № 244 визначено, що замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації Із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
Згідно з пунктом 2.4 Порядку № 244 для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
Відповідно до пункту 2.5 Порядку № 244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Для оформлення паспорта прив'язки ТС згідно пункту 2.6 Порядку № 244, замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає:
- схему розміщення ТС (додаток 1);
- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);
- технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Пунктом 2.7 Порядку № 244 передбачено, що паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Відповідно до пункту 2.11 Порядку № 244, паспорт прив'язки ТС включає:
- титульний аркуш Із зазначенням реквізитів замовника (найменування/прізвище, Ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напряму підприємницької діяльності;
- схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500;
- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1 : 50 (для стаціонарних ТС);
- технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж.
Цей перелік документів є вичерпним.
Пунктом 2.13 Порядку № 244 передбачено, що при оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.
Відповідно до пункту 2.14 Порядку № 244 паспорт прив'язки ТС не надається за умов:
- подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 Порядку;
- подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 Порядку.
Ненадання паспорта прив'язки ТС з інших підстав не допускається.
Згідно з пунктом 2.16 Порядку № 244 паспорт прив'язки ТС підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив'язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру.
Пунктом 2.18 Порядку № 244 передбачено, що продовження строку дії паспорта прив'язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.
Відповідно до пункту 2.19 Порядку № 244 у разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб'єкта господарювання, паспорт прив'язки ТС може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив'язки ТС або на новий строк.
Згідно з пунктом 2.26 Порядку № 244 дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов:
- недотримання вимог паспорта прив'язки ТС при її встановленні;
- невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки ТС; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.
Отже, Порядком № 244 передбачений вичерпний перелік підстав анулювання паспорту прив'язки ТС і процедура анулювання останнього.
Смілянська міська рада 30 серпня 2012 року прийняла рішення № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла».
Рішенням Міської ради від 27 червня 2013 року № 40-16/VI «Про внесення змін в рішення міської ради від 30.08.12 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» були внесені зміни до Тимчасового порядку.
Виконком Листом № 60-01/1969 повідомив, що на час надання відповіді [тобто станом на 21,05.2024] рішення від 30 серпня 2012 року № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» (далі - Тимчасовий порядок) та рішення від 27 червня 2013 року № 40-16/VI «Про внесення змін в рішення міської ради від 30.08.12 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла», яким були внесені зміни до Тимчасового порядку є чинними.
Відділенням здійснено аналіз Тимчасового порядку (зі змінами та доповненнями), який регулює діяльність суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у ТС та встановлено:
- невідповідність норм Тимчасового порядку пунктам 2.4 і 2.5 Порядку №244 (пункти 4.3 та 4.4 Тимчасового порядку);
- невідповідність норм Тимчасового порядку пунктам 2.6, 2.11 та 2.13 Порядку №244 (пункти 4.8 і 4.10 Тимчасового порядку);
- невідповідність норм Тимчасового порядку пунктам 2.17, 2.18 та 2.26 Порядку №244 (пункт 5.4 Тимчасового порядку).
- невідповідність норм Тимчасового порядку Порядку №244 та частині четвертій статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (пункт 4.11 Тимчасовою порядку).
Так, за висновком Відділення, Рішенням від 30.08.2012 № 26-15/VI (зі змінами) Рада затвердила Тимчасовий порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла (далі - Тимчасовий порядок), положеннями якого розширено перелік документів для розміщення тимчасових споруд, закріплено безальтернативний спосіб утримання прилеглої до тимчасової споруди території, встановлено процедуру погодження місця розташування тимчасових споруд, обмежено строк для подання заяви щодо подовження строку дії паспорту прив'язки, що не передбачено чинним законодавством України, а саме Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок № 244), до якого внесено зміни, що набрали чинності 09.02.2021.
Матеріалами справи встановлено, що норми Тимчасового порядку не відповідають пунктам 2.4, 2.5, 2.6, 2.11, 2.13, 2.17, 2.18 та 2.26 Порядку № 244 (у редакції з внесеними змінами).
Господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але зобов'язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17).
Суд зазначає, що станом на час прийняття Радою Тимчасового порядку від 30.08.2012 № 26-15/VI діяла редакція Порядку № 244 від 21.10.2011.
Так, відповідно до п. 2.1. Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).
Пунктом 2.2 Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
Відповідно до п. 2.3 Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 до заяви додаються:
- графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості;
- реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Цей перелік документів є вичерпним.
Згідно п. 2.4. Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п'ятнадцять робочих днів.
У той же час, згідно з пунктом 4.3 Тимчасового порядку заява замовника направляється до управління архітектури, яке протягом десяти робочих днів, з дня подання зазначеної заяви визначає відповідність намірів щодо місця розташування ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності).
Пунктом 4.4 Тимчасового порядку передбачено, що у разі відповідності намірів замовника щодо місця розташування ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності) Управління архітектури на чергове засідання виконавчого комітету готує проект рішення щодо погодження місця розташування ї С.
Протягом п'яти робочих днів з дати прийняття рішення щодо визначення відповідності намірів воно передається в Дозвільний центр для видачі замовнику. У разі невідповідності наміру замовника - рішення приймається з аргументованою відмовою.
Отже, строк розгляду заяви про намір встановити ТС, встановлений Тимчасовим порядком відповідає строку, передбаченого Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011.
Відповідно до п. 2.11 Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 паспорт прив'язки включає:
- схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;
- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС);
- технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;
- реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Цей перелік документів є вичерпним.
У той же час, відповідно до пункту 3.4. Розділу 3 Тимчасового порядку паспорт прив'язки включає:
- схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1 :500;
- схему благоустрою прилеглої території:
- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1 : 50 (для стаціонарних ТС) або фото зовнішнього вигляду (для пересувних ТС);
- технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж (за наявності);
- реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Цей перелік документів є вичерпним.
Відповідно до п. 2.6 Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає:
- схему розміщення ТС (додаток 1);
- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);
- схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України";
- технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (п. 2.7 Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011).
Пунктом 2.9. Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 встановлено, що для підготовки паспорта прив'язки ТС містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються.
Пунктом 2.13, 2.14 Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 встановлено, що при оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.
Паспорт прив'язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив'язки з інших підстав не допускається.
У той же час, відповідно до пункту 4.8. Розділу 4 Тимчасового порядку для оформлення паспорта прив'язки замовник протягом строку дії рішення про відповідність намірів (шість місяців з дати його прийняття) на місце розташування ТС звертається до Управління архітектури через Дозвільний центр із заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС.
До заяви додаються:
- схема розміщення ТС, виконана відповідно до вимог пункту 3.5 цього рішення (в двох примірниках);
- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 виконані відповідно до вимог пункту 3.7 цього рішення (в двох примірниках);
- схему благоустрою прилеглої території, виконана відповідно до вимог пункту 3.6 цього рішення (в двох примірниках);
- технічні умови щодо інженерного забезпечення, отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж (за наявності);
- договір суперфіцію на розміщення ТС (в разі, якщо місце розміщення ТС частково або повністю потрапляє в межі земельної ділянки, наданої у власність або користування іншій особі);
- документ (в разі наявності), що посвідчує право на земельну ділянку (державний акт на право власності, державний акт на право постійного користування, договір оренди землі.
Зазначені документи, у разі необхідності, замовником отримуються в порядку надання відповідної адміністративної послуги окремо.
При цьому, відповідно до пункту 4.10. Тимчасового порядку неподання суб'єктом господарювання повного пакету документів (визначених у пункті 4.8.) є підставою для відмови у наданні паспорта прив'язки ТС.
Отже, вказані норми Тимчасового порядку не відповідають пунктам 2.6, 2.7, 2.9, 2.13 та 2.14 Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011.
Отже, для суб'єктів господарювання, які мають намір розмістити тимчасову споруду, встановлюються додаткові регуляторні бар'єри у вигляді отримання/створення додаткових документів, які не передбачені Порядком № 244 в редакції від 21.10.2011, що призводить/може призвести до додаткових часових та/або фінансових витрат на виготовлення відповідної документації та може негативно впливати на розвиток конкуренції на відповідному ринку.
Відповідно до п. 2.17 Порядком № 244 в редакції від 21.10.2011 строк дії паспорта прив'язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень.
Продовження строку дії паспорта прив'язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації (п. 2.18 Порядком № 244 в редакції від 21.10.2011).
У той же час, пунктом 5.4. Розділу 5 Тимчасового порядку передбачено, що замовник подає заяву щодо продовження строку дії паспорта прив'язки ТС до виконавчого комітету Смілянської міської ради не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії паспорту. При цьому, недотримання даного строку є підставою для відмови у подовженні строку дії паспорта прив'язки ТС.
Крім того, відповідно до пункту 5.5. Розділу 5 Тимчасового порядку у продовженні дії паспорту прив'язки ТС може бути відмовлено у разі:
- змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, нормативно-правових актах, які безпосередньо впливають на розміщення та експлуатацію ТС;
- розташуванні будівель і споруд, інженерних мереж в межах території розміщення ТС;
- наявності заборгованості у замовника перед міським бюджетом: недотримання замовником строків, зазначених в п. 5.4. Порядку;
- недотримання вимог паспорта прив'язки ТС.
Вказані норми Тимчасового порядку щодо обмеження терміну (один місяць) подання заяви щодо подовження строку дії паспорту прив'язки ТС та її недотримання, як підстави для відмови у подовженні дії паспорта прив'язки, відсутні у Порядку № 244.
Крім того, відповідно до пункту 2.31 Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 розміщення ТС самовільно забороняється.
Отже, закріплення у Тимчасовому порядку норми, в якій суб'єкт господарювання обмежується в терміні (не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії паспорту) подання заяви щодо подовження строку дії паспорту прив'язки, який не передбачений чинним законодавством, може призвести до ухвалення рішення про необгрунтовану відмову щодо його продовження (як наслідок до демонтажу ТС), що створює для суб'єктів господарювання додаткові перешкоди для ведення господарської діяльності та може обмежувати інтенсивність конкуренції на відповідних ринках. Таким чином, суб'єктам господарювання, які мають намір продовжувати здійснювати господарську діяльність на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у ТС, може бути необгрунтовано відмовлено у продовженні дії паспорту прив'язки, у разі недотримання умов закріплених у пункті 5.5 Тимчасового порядку, що, як наслідок, може призвести до обмеження конкуренції на відповідних ринках на території Смілянської міської територіальної громади.
Відповідно до п. 2.27 Порядком № 244 в редакції від 21.10.2011 дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов:
- недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні;
- невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки;
- надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.
У той же час, відповідно до пункту 5.13 Розділу 5 Тимчасового порядку дія паспорту прив'язки ТС анулюється за таких умов:
- недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні;
- не встановлення ТС протягом 6 місяців з дати прийняття рішення зазначеного в пункті 4.6;
- надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 4.8. цього Положення, під час підготовки паспорта прив'язки ТС;
- не заключення договору про пайову участь в утриманні об'єкту благоустрою.
Отже, Тимчасовим порядком передбачено анулювання паспорту прив'язки ТС у термін 6 місяців, у разі не встановлення ТС з дати прийняття рішення про відповідність намірів на місцерозташування ТС, а не з дати отримання паспорта прив'язки ТС, як це передбачено Порядком № 244. Відтак, скорочення терміну встановлення ТС може призвести до фінансових втрат суб'єктів господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у ТС, та до зниження інтенсивності підприємницької діяльності та обмеження конкуренції на відповідних ринках.
Крім того, у пункті 4.11 Розділу 4 Тимчасового порядку зазначено, що після отримання паспорта прив'язки ТС у разі його розміщення на об'єкті благоустрою, замовник протягом строку, зазначеного в пункті 4.6., звертається з заявою до управління житлово-комунального господарства про укладення договору про пайову участь в утриманні об'єкту благоустрою міста.
Зазначене не відповідає Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011, а також частині четвертій статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (а редакції Закону від 19.01.2012) органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Балансоутримувача об'єктів благоустрою, які перебувають у приватній власності, визначають їх власники.
Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації
Згідно ч. 4 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (а редакції Закону від 19.01.2012) на території об'єкта благоустрою відповідно до затвердженої містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою.
Тобто, частиною четвертою статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено декілька способів утримання прилеглої території до ТС, а саме: самостійне забезпечення належного утримання прилеглої території; укладення договору пайової участі в утриманні цього об'єкта благоустрою із підприємством або балансоутримувачем. Тобто суб'єкти господарювання мають можливість самостійно обирати спосіб утримання прилеглої до ТС території.
Таким чином, не укладення суб'єктами господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність у ТС на території м. Сміла, договору про пайову участь, може призвести до необгрунтованого анулювання паспорту прив'язки ТС, що у свого чергу обмежує самостійність суб'єктів господарювання у виборі альтернативного способу утримання прилеглої території до ТС під час здійснення господарської діяльності.
Враховуючи викладене вище, рішення Ради від 30.08.2012 № 26-15/VI не відповідало законодавству, яке було чинним станом на момент його прийняття, а саме на Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 та Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (а редакції Закону від 19.01.2012).
Суд зазначає, що зазначення в оскаржуваному рішенні Відповідачем норм Порядку № 244 не в актуальній редакції не спростовує висновку, викладеного в даному рішенні, оскільки Тимчасовий порядок не відповідав і нормам законодавства, яке було чинним станом на момент його прийняття.
Окрім цього, матеріалами справи встановлено, що за результатами аналізу наданих Міською радою (Лист № 60-01/1969) копій заяв суб'єктів господарювання, які у період з 2022 року по січень 2024 року звертались до виконавчого комітету Смілянської міської ради, щоб отримати паспорти прив'язки ТС для провадження підприємницької діяльності в територіальних межах Смілянської міської територіальної громади, зокрема, фізичної особи-підприємця Байди Олени Сергіївни, РНОКПП НОМЕР_1 , фізичної особи-підприємця Придатченка Михайла Віталійовича, РНОКПП НОМЕР_2 та фізичної особи-підприємця Трохименко Аліни Олександрівни, РНОКПП НОМЕР_3 (далі разом Суб'єкти господарювання) та рішень прийнятих Виконкомом щодо них, Відділенням встановлено наступне.
У своїх рішеннях виконавчий комітет Міської ради, якими було погоджено місця розташування ТС для провадження підприємницької діяльності, зобов'язував Суб'єктів господарювання протягом 10 робочих днів після отримання паспортів прив'язки укладати договори пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою. Крім того, у рішеннях зазначено, що у разі недодержання шестимісячного строку, передбаченого пунктом 4.6 Тимчасового порядку, дія рішень припиняється, а заяви на оформлення паспорту прив'язки та укладення договорів пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою не приймаються, що відповідно до пункту 5.13 Тимчасового порядку є підставою для анулювання паспорту прив'язки ТС.
Вищезазначені обмеження суперечать Порядку № 244 в редакції від 21.10.2011 та частині четвертій статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», які є обов'язковими для застосування органами місцевого самоврядування, оскільки ускладнюють процедуру розміщення ТС через встановлення нормами Тимчасового порядку додаткових, не передбачених законодавством вимог до суб'єктів господарювання, що у свою чергу може призвести до обмеження підприємницької Ініціативи, а відтак до обмеження конкуренції на відповідних ринках в межах Смілянської міської територіальної громади.
Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) Смілянська міська рада є юридичною особою; ідентифікаційний код юридичної особи 25874705; місцезнаходження: вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська обл., 20701. Основним видом діяльності є «Державне управління загального характеру» (код за КВЕД 84.11).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які передбачають спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх Інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією, цим та іншими підзаконними актами.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, згідно статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є їх виконавчі комітети, відділи, управління та Інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчий комітет Смілянської міської ради (далі - Виконком), відповідно до відомостей, які містяться в ЄДР є юридичною особою з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування. Ідентифікаційний код юридичної особи 04061553, місцезнаходження: вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська обл., 20700. Вид діяльності за КВЕД 84.11 Державне управління загального характеру.
На території Смілянської міської територіальної громади повноваження органів місцевого самоврядування здійснюються Міською радою та Виконкомом.
Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Отже, відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Смілянська міська рада та Виконком входять до системи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином, рішення Смілянської міської ради, прийняті в межах своєї компетенції, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території підприємствами, організаціями і установами, кооперативними та іншими громадськими організаціями, їх органами, а також посадовими особами і громадянами.
Отже, вищезазначені дії Смілянської міської ради створили додаткові бар'єри вступу на ринок для Суб'єктів господарювання, які виявили намір здійснювати господарську діяльність на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у ТС на території м. Сміла.
У поданих до суду 19.11.2025 письмових поясненнях у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, зроблених у постанові від 23.10.2025, Позивач зазначає, що Відділення АМК допустило суперечливу поведінку, адже встановити наявність майбутньої можливості обмеження конкуренції рішенням міської ради від 30.08.2012 воно могло ще на етапі погодження проекту рішення «Про внесення змін до рішення міської ради від 30.08.12 №26-15/VІ «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Сміла», який був надісланий йому 25.04.2013 листом №127/02-01-37 разом з Тимчасовим порядком, по тій причині, що згідно з п.3 ст.7 Закону №3669-ХІІ, пп.3 ч.3 п.3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України 23.02.2001 №32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за №291/5482, відповідач наділений повноваженнями погоджувати проекти нормативно-правових актів та інших рішень, що можуть вплинути на конкуренцію. Під час такого погодження для об'єктивної оцінки наданого проекту рішення відповідач, керуючись пунктами 6, 7 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.1994 №4-р (далі - Розпорядження №4-р), уповноважений письмово запитувати необхідні аналітичні або інші дані, проводити додаткове вивчення (експертизу) наслідків прийняття рішення, що погоджується. Маючи такі повноваження, відповідач можливого негативного впливу на конкуренцію у вигляді обмеження не встановив. Навпаки - 20.05.2013 погодив проект рішення, чим певною мірою сприяв у внесенні змін до Тимчасового порядку та подальшій більш як 10-річній його чинності, адже Смілянська міська рада добросовісно покладалася на правомірність наданого відповідачем погодження.
В цьому контексті Смілянська міська рада просить суд застосувати до цих правовідносин доктрину venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.
Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).
Варто зауважити, у постановах від 16.06.2020 у справі №145/2047/16 та від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц (провадження №14-175 цс 20) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.
Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до статті 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області від 25.04.2013 № 127/02-01-37 на адресу Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надіслано на погодження проект «Про внесення змін в рішення міської ради від 30.08.12 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла».
Листом від 20.05.2013 № 04/1421 Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило Смілянську міську раду, що Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України розглянуто проект рішення міської ради «Про внесення змін в рішення міської ради від 30.08.12 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» та повідомляє, що ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції у ньому не вбачається.
Відповідно до вимог Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ), Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14 ) та Державної програми демонополізації економіки і розвитку конкуренції, затвердженої постановою Верховної Ради України від 21 грудня 1993 року № 3757-12 розроблено порядок обов'язкового погодження з Антимонопольним комітетом (далі - Комітет) та його територіальними відділеннями (далі - відділення) рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.1994 № 4-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.1994 за № 78/287 (із змінами) (далі- Положення).
Відповідно до пунктів 3 Положення рішення центральних органів виконавчої влади надсилаються на погодження до Комітету, інші рішення - до відповідних відділень або за їх поданням - до Комітету.
Згідно п. 6 Положення якщо для об'єктивної оцінки рішення необхідні аналітичні або інші дані, вони письмово запитуються державним уповноваженим Комітету, головою відділення із зазначенням терміну їх подання. При цьому час на одержання відповіді на запит не зараховується в строк погодження В разі неподання інформації рішення розглядаються, виходячи з наявних документів.
У разі необхідності Комітет (відділення) може провести додаткове вивчення (експертизу) наслідків прийняття рішення, що погоджується. В цьому разі термін погодження рішення продовжується державним уповноваженим (головою відділення) на 10 днів, про що письмово повідомляється розробник рішення (п. 7 Положення).
Крім того, згідно із статтею 5 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає, зокрема, відстеження результативності регуляторних актів та перегляд регуляторних актів. Відповідно до статті 10 вказаного закону стосовно кожного регуляторного акту здійснюються періодичні відстеження результативності раз на кожні три роки. У разі наявності підстав, визначених у частині першій статті 11 вказаного закону, регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, а у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, - інший орган може приймати рішення про зупинення дії регуляторного акту, визнання його неконституційним, про скасування або про необхідність його перегляду.
Отже, органи Антимонопольного комітету України можуть провести оцінку стану впровадження регуляторного акту та досягнення цим актом цілей, задекларованих при його прийнятті. Більше того, сам регуляторний орган, який прийняв відповідний регуляторний акт, має здійснювати періодичне відстеження його результативності та переглядати у разі наявності підстав.
При цьому, погодження того чи іншого регуляторного акта органу місцевого самоврядування органом Антимонопольного комітету України не є згідно Закону України «Про захист економічної конкуренції» беззаперечним свідченням відсутності негативного впливу за час дії останнього в подальшому на конкуренцію та наявності ознак порушення в подальшому.
Таким чином, погодження проектів рішень від 30 серпня 2012 року № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» та від 27 червня 2013 року № 40-16/ VI «Про внесення змін в рішення міської ради від 30.08.12 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» 20.05.2013 територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не свідчить про відповідність дії таких актів Закону України «Про захист економічної конкуренції».
В даному випадку дії Відповідача не можна визнати суперечливими, недобросовісними і такими, що відповідають доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).
Щодо існування підстав для притягнення Ради до відповідальності з урахуванням строку давності, передбаченого статтею 42 Закону № 2210, суд зазначає наступне.
Органом АМК у цій справі визнано дії Ради, які полягають у прийнятті рішення від 30.08.2012 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» (зі змінами), положення якого не відповідають чинному законодавству, порушенням антимонопольного законодавства, яке передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону № 2210.
Так, відповідно до частини першої статті 15 Закону № 2210 антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
У поданих до суду 19.11.2025 письмових поясненнях у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, зроблених у постанові від 23.10.2025, Позивач зазначає, що дії Смілянської міської ради, що полягали у прийнятті рішення від 30.08.2012, не є триваючим правопорушенням. Зокрема, Позивач зазначає, що Відповідно до статей 47, 48, 65 Регламенту міської ради, затвердженого рішенням Смілянської міської ради від 09.12.2010 № 2-1/VІ сесія ради розпочинається з пленарного засідання у визначений в рішенні про проведення сесії час. Пленарне засідання є правоспроможним за умови участі у ньому більше половини від загального складу ради. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його результати і прийняте рішення. Отже, по своїй суті дія у вигляді прийняття рішення не може бути триваючою, оскільки вчиняється радою - колегіальним органом, що складається з депутатів, у конкретний день і час, а відтак є разовим одномоментним актом.
Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на момент прийняття Радою рішення) Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Так, рішенням від 30.08.2012 № 26-15/V1 (із змінами) Смілянська міська рада Черкаської області затвердила Тимчасовий порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про правотворчу діяльність» дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, якщо інше не передбачено законом, і закінчується моментом припинення його дії.
Виконавчий комітет Смілянської міської ради листом №60-01/1969 повідомив Відділення АМК про те, що на час надання відповіді (тобто станом на 21.05.2024) рішення від 30.08.2012 №26-15/VI і рішення від 27.06.2013 № 40-16/VI є чинними. Тобто, не припиненим.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 28 названого Закону особи, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав.
Закінчення строку звернення із заявою є підставою для відмови у прийнятті заяви, якщо орган Антимонопольного комітету України не визнає поважними причини пропуску строку звернення із заявою.
Як унормовано статтею 28-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, якщо закінчився строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про недобросовісну конкуренцію.
Так, триваючим порушенням є порушення, яке почалося з протиправної дії чи бездіяльності, здійснюється потім безперервно. Початковим моментом цього діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли особа не виконує конкретний обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином. Таке порушення припиняється припиненням протиправних дій або виконанням регламентованих обов'язків добровільно або у примусовому порядку, притягненням винної особи до відповідальності.
Тому оскарження таких дій (бездіяльності) спрямоване на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існують триваючі незаконні дії (бездіяльність).
Подібна позиція щодо ознак триваючих правопорушень вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 12.06.2025 у справі № 910/3667/24.
Рішення Ради від 30.08.2012 №26-15/VI та від 27.06.2013 №40-16/VI були чинними станом на день прийняття Відповідачем рішення №60/169-р/к., а тому дії щодо його прийняття мали триваючий, а не разовий характер, як зазначає Позивач.
При цьому, Позивачем приведення рішення від 30.08.2012 № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла» (зі змінами) у відповідність до вимог чинного законодавства відбулося 28.05.2025, шляхом прийняття Смілянською міською радою рішення від 28.05.2025 № 98-127/ VIІ «Про внесення змін до рішення Смілянської міської ради від 30 серпня 2012 року № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла». Тобто, Позивач вчинив дії, які направлені, по суті, на вирішення питання шляхом фактично позапримусового виконання зобов'язання після апеляційного перегляду рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.10.2024 №60/169-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
За вказаних обставин, прийняття Смілянською міською радою рішення від 30 серпня 2012 року № 26-15/VI «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла», положеннями якого розширено перелік документів для розміщення ТС, обмежено строк для подання заяви щодо подовження строку дії паспорту прив'язки, які не передбачені чинним законодавством України, створило/могло створити додаткові бар'єри вступу на відповідний ринок для суб'єктів господарювання. Оскільки Тимчасовий порядок є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, які виявили намір здійснювати господарську діяльність на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах на території м. Сміла, суб'єкти господарювання не могли відмовитися від виконання його норм та вимог. Отже наведені дії Ради обмежували право суб'єктів господарювання на володіння/користування тимчасовими спорудами на території цієї міськради, шляхом розширення переліку документів для розміщення тимчасових споруд, що, в свою чергу, створювало бар'єри для вступу на ринок з продажу товарів та послуг у тимчасових спорудах нових суб'єктів господарювання.
Таким чином, дії Смілянської міської ради Черкаської області, які полягають у прийнятті рішення від 30.08.2012 № 26-15/14 «Про затвердження Тимчасового порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Сміла», положення якого не відповідають чинному законодавству та можуть призвести до обмеження конкуренції на ринках реалізації товарів, надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах в територіальних межах Смілянської міської територіальної громади, є порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринках реалізації товарів, робіт, послуг в тимчасових спорудах в територіальних межах Смілянської міської територіальної громади.
Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
При цьому господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого комітету (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 924/532/17).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
В контексті вищенаведеного, суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів як в цілому, так і кожного окремо, з урахуванням стандарту доказування «вірогідності доказів»,
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.
Враховуючи викладене вище, підстави для визнання недійсним та скасування рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.10.2024 №60/169-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» зі справи №381/60/51-рп/к.24 - відсутні.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову Смілянської міської ради - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 02.03.2026, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА