ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
попереднього засідання
м. Київ
02.02.2026Справа № 910/15369/24
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Яковенко А.В.
Помічник (за дорученням судді) Муханьков Ю.В.
Представники учасників: згідно з протоколом судового засідання.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Встановлено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання плану реструктуризації боргів боржника, який відповідає вимогам чинного законодавства.
23.12.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 07.04.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 75908 від 25.04.2025р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 16.03.2013 № 531). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 16.06.25 р.
12.05.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Укрсиббанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 20 244 329,70 грн.
22.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про сплату винагороди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 16.06.2025.
30.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення керуючого реструктуризацією на заяву Акціонерного товариства "Укрсиббанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 20 244 329,70 грн
Судове засідання, призначене на 16.06.2025 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
Після виходу судді Яковенко А.В. з лікарняного, суд в ухвалою від 04.07.2025 призначив попереднє засідання на 08.09.2025.
16.06.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 28 006,20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 08.09.2025.
08.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення керуючого реструктуризацією на заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 28 006,20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 13.10.2025.
26.09.2025 до суду надійшли заперечення керуючого реструктуризацією щодо заявлених ПАТ АБ "Укргазбанк" кредиторських вимог до боржника.
29.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Акціонерного товариства "Укрсиббанк" щодо повідомлення керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Ушача Ю.В. про результати розгляду заявлених кредитором грошових вимог до боржника.
01.10.2025 до суду надійшли пояснення Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" щодо повідомлення керуючого реструктуризацією про результати розгляду заявлених кредитором грошових вимог до ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 24.11.2025.
24.11.2025 до суду надійшли додаткові пояснення керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Ушача Ю.В. щодо заявлених до ОСОБА_1 кредиторських вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 відкладено попереднє засідання на 02.02.2026.
17.12.2025 до Господарського суду міста києван адійшли снення керуючого реструктуризцією про результати розгляду грошових вимог
29.01.2026 до Господарського суюу міста Києва надійшли пояснення Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
У судове засідання, призначене на 02.02.2026 сторони не з'явилися.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Так, за наслідками дослідження заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду з заявою кредитора боржника на суму 28 006,20 грн.
Як слідує з поданої заяви, 12.02.2018 між Банком та Боржником шляхом подання Заяви-Договору № 2018/ І_С/009-000084 (Договір карткового рахунку) укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» № 2018/ОВР/009-000043 (надалі - Договір).
Відтак, Банк відкрив Клієнту картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування: «Універсальна картка «Домовичок», на якому встановлено орієнтовна сума кредиту 10 000,00 грн., можливу суму кредиту - 300 000,00 грн., відсоткова ставка 42,00% річних, відсоткова ставка на пільговий період 0,00001% річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 48,00 %; строк дії ліміту дозволеного овердрафту 12 місяців, встановлено з 12.02.2018 по 11.02.2019. Тарифний план «Універсальна картка «Домовичок» розміщені на сайті Банку https://www.ukrgasbank.com/private/card_and_current_accounts/cards/tariffs/.
У подальшому, Банком пролонговано ліміт овердрафту, що підтверджується виписками з рішення верифікатора та андерайтера.
Правила відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками АБ «УКРГАЗБАНК», які розміщено на офіційному сайті банку за електронною адресою www.ukrgasbank.com (далі - Правила), є пропозицією (офертою) до укладення договору банківського вкладу, договору банківського/карткового рахунку. Приєднання до цих Правил здійснюється шляхом подання Заяви - договору, форма якої розміщена на сайті банку. Заява - договір визначає який саме Продукти замовлені клієнтом та їхні основні параметри / характеристики (зокрема, найменування продуктів, тарифний план, програма кредитування, перелік замовлених додаткових послуг партнерів банку тощо), а також інші параметри, необхідні для конкретизації умов користування Продуктом. Правила, підписана Заява-договір, тарифний план, програма кредитування, документи, що вимагаються чинним законодавством України з питань кредитування фізичних осіб, усі зміни та додатки до них, які також розміщуються на сайті банку, а також інші заяви та розпорядження клієнта прийняті банком до виконання на умовах цих Правил, разом вважаються укладеним договором банківського рахунку/ банківського вкладу (далі - Договір).
За змістом розділу 1 Правил дозволений овердрафт - це обумовлена Банком і Клієнтом можливість останнього отримувати від Банку споживчий Кредит у гривні для проведення Держателем операцій за субрахунком понад залишок власних коштів Клієнта на Субрахунку необмежену кількість разів за умови, що при кожному отриманні Кредиту розмір непогашеної заборгованості за Кредитом не перевищуватиме діючий розмір Ліміту протягом строку дії Ліміту Дозволеного овердрафту, визначеного у Заяві-договорі, без підписання будь-яких додаткових угод та/або інших документів.
Відповідно до пп. 1.2.5., пп. 1.2.6. Розділу І Правил, договір вважається укладеним, якщо Клієнт належним чином заповнив та підписав заяву договір, а Банк прийняв таку заяву без зауважень та відкрив рахунок. Датою укладення Договору є дата відкриття рахунку.
Відповідно до пп. 1.2.7. Розділу І Правил 1.2.7. у разі, якщо обраний Клієнтом і зазначений у Заяві-договорі Пакет передбачає можливість отримання Клієнтом Кредиту у формі Дозволеного овердрафту, укладений відповідно до цих Правил Заява договір є одночасно договором банківського рахунку та кредитним договором у розумінні положень Цивільного кодексу України (договором про споживчий кредит у розумінні положень Закону України «Про споживче кредитування). У Заяві-договорі зазначаються окремі істотні умови для кредитного договору як окремої складової частини Заяви-договору. Датою кредитного договору є дата встановлення Банком Ліміту Дозволеного овердрафту на відповідному Субрахунку Клієнта. Банк повідомляє Клієнта про факт встановлення за Субрахунком Ліміту Дозволеного овердрафту засобами SMS-banking. Якщо після встановлення та/або після збільшення/зменшення Ліміту Дозволеного овердрафту Клієнт продовжує використання коштів, вважається що таке встановлення/збільшення/зменшення Ліміту Дозволеного овердрафту виконане за згодою Сторін.
Відповідно до пп. 1.2.12. Розділу І Правил Підписанням Заяви-Договору (власноручним підписом або накладанням електронного підпису) Клієнт надає Банку згоду на здійснення Дебетового (их) переказу (ів) з власних Рахунків в національній та в іноземних валютах, банківських металах, що відкриті або будуть відкриті Банком Клієнту в рамках цього Договору.
Згідно з пп.3.4.6.1. п.3.4. розділу 3 Правил після сплину строку дії Ліміту Дозволеного овердрафту, визначеного у Заяві договорі, строк дії Ліміту Дозволеного овердрафту може щоразу подовжуватися на такий самий строк у разі прийняття Банком рішення щодо пролонгації строку дії Ліміту Дозволеного овердрафту. Датою початку нового строку дії Ліміту Дозволеного овердрафту вважається дата, наступна за датою закінчення попереднього строку дії Ліміту Дозволеного овердрафту.
Клієнт доручає Банку переглядати/змінювати розміри процентних ставок за користування Лімітом Дозволеного овердрафту (Базової процентної ставки, зниженої для Пільгового періоду та підвищеної за простроченою заборгованістю) при кожній пролонгації строку дії Ліміту Дозволеного овердрафту та встановлювати їх у розмірах, що будуть чинними в Банку для відповідного Продукту на дату виконання Банком такої пролонгації, на весь новий строк дії Ліміту Дозволеного овердрафту (пп.3.4.6.2. п.3.4. розділу 3 Правил).
Відповідно до п.3.3.7. п.3.3. розділу 3 Правил Банк встановлює на Субрахунку Клієнта в гривні Ліміт Дозволеного овердрафту відповідно до параметрів, що зазначені у Заяві-договорі.
У п. 3.3.8.1., 3.3.8.2. Банк приймає від Клієнта Заяву-договір, в якій зазначається: початковий розмір Ліміту Дозволеного овердрафту; максимальний розмір Ліміту Дозволеного овердрафту та строк кредитування на рівні, визначеному відповідною Програмою кредитування; діюча для відповідного кредитного Продукту на момент підписання Заяви-договору процентна ставка. Сторони домовилися, що на підставі оформленої належним чином Заяви договору, якою Клієнт замовив Кредит, Банк надає Клієнту Кредит шляхом встановлення за Субрахунком Клієнта Ліміту Дозволеного овердрафту для проведення операцій, а Клієнт зобов'язується повернути Банку кредитні кошти та проценти за користування Лімітом Дозволеного овердрафту у порядку та на умовах, визначених цими Правилами, Програмою кредитування та Заявою-договором. У разі, якщо Кредит буде надано внаслідок здійснення операцій за Субрахунком, ініційованих Довіреною особою, вважається, що Кредит надано безпосередньо Клієнту.
У разі непогашення клієнтом сум заборгованості за Дозволеним овердрафтом у розмірах та у Терміни сплати, визначені обраною Програмою кредитування, сума непогашеної заборгованості (частини заборгованості) визнається простроченою у Банківський день, наступний за терміном погашення відповідної заборгованості (пп. 3.3.25 п.3.3. Правил).
Унаслідок порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, станом на 06.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становить 28 006,20 грн., що складається із 7 724,41 грн. заборгованості зі сплати 42% річних за період з 30.03.2021 по 23.02.2022, 20 281,79 грн. - списаної безнадійної заборгованості.
У повідомленні за наслідками розгляду вимог кредитора арбітражний керуючий наголосив, що вимоги не підтверджені належними і допустимими доказами, а подані документи є односторонніми та не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Крім того, банк не звертався до боржника з вимогою про дострокове повернення кредиту.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно п. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з п.1.1 Заяви-Договору, ОСОБА_1 підтвердила, що всі умови Договору, зокрема зобов'язання за Договором, умови обслуговування Рахунка, умови застосування тарифів в Тарифному плані замовлених мною Продуктів/Пакетів/послуг, розміри процентних ставок за залишками коштів на Рахунку, правила користування Картками, Авторизаційні ліміти, умови кредитування, інші умови та особливості замовлених мною Продуктів/Пакетів/послуг мені відомі, зрозумілі (не потребують додаткового письмово тлумачення).
Відповідно до п. 1.5 Заяви-Договору, ОСОБА_1 підтвердила, що вона отримала від Банку інформацію зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до підписання цієї Заяви-Договору.
Згідно з п. 6 Заяви-Договору, підписанням цієї Заяви-Договору ОСОБА_1 виражає своє повне і безумовне прийняття публічної пропозиції Банку укласти Договір на умовах, що встановлені Банком у Правилах, Тарифних планах, Програмах кредитування, умовах банківських Продуктів/Пакетів, які розміщені на сайті Банку.
Таким чином, суд дійшов висновку про обізнаність Боржника з умовами кредитного договору та прийняття останнім публічної пропозиції Банку укласти договір на визначених умовах.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21.
Так, кредитором надано до матеріалів заяви виписку про рух коштів по картці боржника, з якої убачається використання платіжної картки.
Із матеріалів справи слідує, що заборгованість боржника за заявою-Договором від 12.02.2018 № 2018/ І_С/009-000084 становить 28 006,20 грн., з якої: 7 724,41 грн. заборгованість зі сплати 42% річних за період з 30.03.2021 по 23.02.2022, 20 281,79 грн. - списана безнадійна заборгованість.
Доказів погашення боржником даної заборгованості до матеріалів справи не надано.
Судом ураховані заперечення арбітражного керуючого щодо відсутності підтвердження розміру вимог, у зв'язку з чим суд звертає увагу на наступне.
Згідно Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затверджений постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 172, у пункті 7 якого визначено, що відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента.
Відповідно до пункту 132 розділу X Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України, затвердженого Постановою Національного банку України від 18.07.2019 № 97, Банк у разі списання заборгованості за непрацюючими активами з відображенням її в позабалансовому обліку відповідно до облікової політики банку, за наявності правових підстав для її стягнення, продовжує вживати заходів щодо повернення такої заборгованості до моменту її повного погашення або вичерпання всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на повернення заборгованості.
За своєю суттю прощений кредитний борг є додатковим благом особи лише у разі відсутності в банку будь-якої правової підстави вимагати його стягнення в майбутньому, тобто припинення між сторонами кредитних відносин, взятих на себе взаємними зобов'язаннями. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 466/3581/15-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 522/13021/16-ц.
Таким чином, списання Банком безнадійної заборгованості за кредитом не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента в силу прощення боргу відповідно до статті 605 ЦК України.
Дана правова позиція щодо "безнадійної заборгованості за банківським кредитом" викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 921/303/16-г/10.
Щодо доводів арбітражного керуючого про відсутність вимоги Банку про дострокове повернення кредиту, суд зауважує, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство.
Як вказано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 у справі №905/2030/19 (905/1159/20), з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство наступає строк виконання всіх зобов'язань боржника, що має наслідком обов'язок усіх конкурсних (забезпечених) кредиторів пред'явити вимоги до боржника, а їх задоволення може здійснюватися лише у порядку, передбаченому КУзПБ, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, відсутність вимоги про дострокове повернення кредиту не є підставою для відхилення вимог кредитора.
За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» кредитором боржника на суму 28 006,20 грн. - вимоги другої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 844,80 грн.
Акціонерне товариство «Укрсиббанк»
Акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернулося до суду з заявою кредитора боржника на суму 20 244 329,70 грн.
У заяві кредитора вказано, що 10.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк" (після перейменування - АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 (позичальник) укладений договір про надання споживчого кредиту № 11265706000 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 120 000,00 дол. США, а позичальник зобов'язався повертати кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але у будь-якому випадку повернути кредит та сплатити проценти у повному обсязі не пізніше 10.12.2028 року. За користування кредитними коштами боржник зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 12.9 % річних. Сторони домовилися, що умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених ч.1 п.5.2 договору, а саме: « а) у випадку порушення боржником кредитної дисципліни (тобто неналежного виконання умов договору банк має право змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення шляхом направлення боржнику відповідного листа.»
Відповідно до п.1.3.3. кредитного договору проценти нараховуються на суму кредиту, що надана банком позичальнику і ще не повернута останнім у власність банку відповідно до умов договору.
Строк дії даного договору встановлюється з дати його укладення (дати пiдписання договору сторонами) до повного повного повернення суми кредиту та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разi її нарахування (п. 7.7. кредитного договору).
У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 72156 від 10.12.2007 (надалі -договір іпотеки), відповідно з яким в іпотеку передана однокімнатна квартира, загальною площею 46.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що є власністю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №кдз - 7561 від 10.12.2007 року.
Відповідно з п. п. 1.1.-1.5 договору іпотеки предметом іпотеки забезпечуються виконання в повному обсязі грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.10.2024, одночасно з укладенням договору іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано заборону відчуження нерухомого майна.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловою М.А. 08.08.2008 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 46.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, виконавче провадження №76550639 із примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Орлової М.А. від 08.08.2008 не завершено, квартира не реалізована.
Надалі, у 2014 році Банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором від 10.12.2007 № 11265706000 солідарно з ОСОБА_1 , та поручителя ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22.12.2014 у справі №2 7847-14 (760/26293/14-ц) стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом та процентами в сумі 3 109 992,28 грн. та пеню у розмірі 335 265,74 грн., а також судовий збір в сумі 1 827,00 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22.04.2015 виправлено описку в рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 22.12.2014, а саме: Абзац другий резолютивної частини рішення суду викладено в наступній редакції: «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом та нарахованим процентам в сумі 240 127 дол. США 05 центів, що за курсом НБУ станом на 16.10.2014 становить 3 109 992,28 грн. та пеня в сумі 335 265,74 грн.
Однак, станом на 07.04.2025 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22.12.2014 у справі №2 7847-14 (760/26293/14-ц) не виконано.
Як зазначено кредитором, загальна заборгованість за кредитним договором від 10.12.2007 № 11265706000 становить: 119 523,81 дол.США - заборгованiсть за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.05.2025 року 41,5470 грн. за 1 дол.США еквівалентно 4 965 855,73 грн.; 323 130,90 дол. США - заборгованiсть за процентами, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.05.2025 року 41,5470 грн. за 1 дол.США еквівалентно 13 425 119,50 грн., що нараховані з 01.03.2008 по 06.04.2025, з яких 120 603,24 дол. США проценти, що нараховані з 01.03.2008 по 30.09.2014; 335 265,74 грн. - пеня з 16.10.2013 по 16.10.2014; 1 827,00 грн. - судовий збір; 3% річних у сумі 35 308,54 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.05.2025 року 41,5470 грн. за 1 дол.США еквівалентно 1 466 963,91 грн., нараховані на суму заборгованості по кредиту та процентам у розмірі 240 127,05 дол. США; 3% річних у сумі 49 297,84 грн., нараховані на суму заборгованості по пені в розмірі 335 265,74 грн.
У запереченнях на заяву арбітражний керуючий зауважив, що гривневий еквівалент кредиту слід обраховувати станом на 07.04.2025 - дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. До того ж, кредитор в своїй заяві зазначає відсотки за користування кредитом нараховані вже після заочного рішення суду. Також, у повідомленні наголошено, що згідно з абзацом шостим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22.12.2014 у справі №2 7847-14 (760/26293/14-ц), з урахуванням ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 22.04.2015 про виправлення описки, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом та нарахованим процентам в сумі 240 127 дол. США 05 центів, що за курсом НБУ станом на 16.10.2014 становить 3 109 992,28 грн. та пеня в сумі 335 265,74 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, чинним судовим рішенням встановлено розмір заборгованості за кредитним договором від 10.12.2007 № 11265706000, що не підлягає повторному доведенню.
Водночас, із поданої заяви слідує, що кредитором нараховані за період із 01.10.2015 до 06.04.2025 проценти за користування кредитом.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Однак, Банк в односторонньому порядку змінив строк виконання основного зобов'язання, звернувшись до суду з позовом у межах справи №2 7847-14 (760/26293/14-ц).
При цьому, умови кредитного договору від 10.12.2007 № 11265706000 не передбачають можливості нарахування процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що визначений договором на період правомірного користування кредитними коштами.
Суд зазначає, що погодження сторонами дії кредитного договору до повного виконання зобов'язань Позичальника не є автоматичним продовженням строку кредитування.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснено кредитором за відсутності правової підстави.
Одночасно, нараховані на підставі частини 2 статті 625 ЦК України на суму заборгованості по кредиту та процентам у розмірі 240 127,05 дол. США 3% річних у сумі 35 308,54 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.05.2025 року 41,5470 грн. за 1 дол.США еквівалентно 1 466 963,91 грн., та 3% річних у сумі 49 297,84 грн., нараховані на суму заборгованості по пені в розмірі 335 265,74 грн., визнаються судом обґрунтованими.
Відповідно до cтатті 572 ЦК України, силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Частинами п'ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
Відповідно до умов договору іпотеки станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмету іпотеки становить 642 300,00 грн.
Оскільки вартість предмету застави становить 642 300,00 грн., то з урахуванням приписів ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги Акціонерного товариства «Укрсиббанк» є забезпеченими в частині вартості предмета застави.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений 15.05.2018 в постанові у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду № 905/2028/18 від 17.06.2020 року.
Одночасно, суд вважає помилковими посилання арбітражного керуючого на абзац 6 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, що передбачає спеціальний порядок звернення боржника до суду із заявою про його неплатоспроможність.
Разом із цим, у межах даної справи провадження про неплатоспроможність відкрито на підставі заяви боржника в загальному порядку за статтею 115 КУзПБ, у зв'язку з чим підстави для застосування абзацу 6 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ відсутні.
За положеннями статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Так, частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Оскільки, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернулося до суду із заявою кредитора 12.05.2025 (через систему «Електронний суд»), розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог здійснюється за курсом НБУ станом на 12.05.2025, який становить 41,5470 грн. за 1 дол. США.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Акціонерного товарситва "Укрсиббанк" кредитором на суму 11 829 913,03грн, з яких 10 852 347,29грн.-вимоги другої черги, 335 265,74грн.-вимоги третьої черги, 642 300,00грн.-вимоги забезпечені заставою боржника.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 844,80 грн.
У задоволенні решти вимог на суму 8 414 416,69 грн. суд дійшов висновку відмовити.
Враховуючи зазначене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредитором у справі № 910/15369/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
-Публічне акціонерное товариство акціонерний банк «Укргазбанк» на суму 32 851,00грн.- витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 28 006,20 грн. - вимоги другої черги;
-Акціонерне товариство "Укрсиббанк" кредитором на суму 11 834 757,83грн, 4844,80грн.- витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 10 852 347,29грн.-вимоги другої черги, 335 265,74грн.-вимоги третьої черги, 642 300,00грн.-вимоги забезпечені заставою боржника.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Встановити дату проведення зборів кредиторів:12.02.2026
4. Керуючому реструктуризацією боргів боржника у строк до 18.03.2026 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.
5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 23.03.2026 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 3.
6. Відмовити Акціонерному товариству "Укрсиббанк" у визнанні кредитоом на суму 9 414 416,69грн.
7. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 02.03.2026
Суддя А.В. Яковенко