ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.02.2026Справа № 910/13268/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта"
про стягнення 88716,96 грн.
за участі представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Михалевич М.М.
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" про стягнення 88716,96 грн. пені, нарахованої позивачем, як акціонером Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта", на частину чистого прибутку за 2020 рік на суму 226011 грн. за період із 01.07.2021 до 15.11.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 клопотання Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 15.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин закон не передбачав відповідальності за несвоєчасну виплату частини чистого прибутку. Також, між сторонами відсутній договір, яким було би передбачено нарахування пені за прострочення виплати прибутку товариства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є акціонером Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта".
18.05.2021 відбулися загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта", скликані відповідно до рішення наглядової ради Товариства від 25.03.2021 року.
За результатами розгляду питання № 13 порядку денного: "Розподіл прибутку і збитків Товариства за підсумками 2020 року. Прийняття рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів Товариства" загальними зборами прийнято рішення: "Оскільки Товариством не прийнято рішення про виплату дивідендів до 1 травня 2021 року, дивіденди не нараховувати, прибуток розподілити відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
Дані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 у справі № 910/10222/22.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 у справі № 910/10222/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на користь ОСОБА_1 частину чистого прибутку у розмірі 226 011,50 грн, три проценти річних у сумі 9 325,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 58 753,87 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, а також судовий збір у розмірі 4 411,36 грн, 85,00 грн витрат на оплату поштових відправлень.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 у справі № 910/10222/22 залишено без змін.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).
Звернувшись із даним позовом до суду, позивач просила стягнути з відповідача 88716,96 грн. пені, нарахованої на частину чистого прибутку за 2020 рік на суму 226011 грн. за період його невиплати з 01.07.2021 до 15.11.2022 року.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства", кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Як передбачено пунктами 12, 15, 27 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства", до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та/або статутом товариства.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Порядок розподілу прибутку здійснюється з урахуванням вимог, передбачених законом (пп. 12 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства").
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Водночас, Закон України "Про акціонерні товариства" не передбачає нарахування та стягнення пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів учасникам господарського товариства.
Також, між сторонами відсутній відповідний договір, що регулював би спірні правовідносини та містив умови про відповідальність акціонерного товариства за прострочення виплати дивідендів.
Отже, оскільки такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання як нарахування пені за порушення строку виплати дивідендів законом не визначений, та відповідним договором між сторонами також не встановлений, вимоги позивача про стягнення 88716,96 грн. пені задоволенню не підлягають.
Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.05.2018 у справі №926/2733/16 та від 14.02.2018 у справі №904/1858/16, від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 02.03.2026 року.
Суддя К.В. Полякова