Номер провадження: 22-з/813/43/26
Справа № 947/27204/24
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Кострицький В. В.
17.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Коновалової В.А..,
розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи заяву адвоката Тарасенко Оксани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення постанови Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року
по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
установив:
В провадженні Одеського апеляційного суду перебувала апеляційна скарга Македона Олександра Андрійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 грудня 2024 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Македона Олександра Андрійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задоволено частково.
Рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 грудня 2024 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором з 37 000 гривень, та суму судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги 5518,52 грн..
30 жовтня 2025 року адвокат Тарасенко О.Ю. звернулась до Одеського апеляційного суду із заявою про роз'яснення постанови Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року.
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що резолютивній частині рішення не зазначено, яким чином ОСОБА_2 має перерахувати Акціонерному товариству «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) стягнуті грошові кошти. Не зазначено банківський реквізитів. А тому ОСОБА_1 , маючи бажання виконати рішення суду добровільно, до пред'явлення виконавчого документу на примусове виконання, не має такої можливості, що може призвести до збільшення його боргу на 10% суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Вказує, що нею було направлено на адресу Акціонерного товариства «Універсал Банк» адвокатський запит з метою отримання реквізитів для добровільної сплати ОСОБА_2 стягнутої грошової суми за рішенням суду. Але у відповіді на адвокатський запит Акціонерне товариство «Універсал Банк» відповіло відмовою, зазначивши, що така інформація є банківською таємницею.
Тому відповідачу на разі не зрозуміло, яким чином він має виконати постанову Одеського апеляційного суду у справі №947/27204/24 від 14 жовтня 2025 року.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із заявою та матеріалами справи, доходить до висновку про необхідність відмови адвокату Тарасенко О.Ю. у роз'ясненні судового рішення - постанови Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року, з наступних підстав.
Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Аналізуючи положення статті 271 ЦПК України можна дійти висновку, що підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Роз'яснене може бути судове рішення, яке підлягає виконанню й таке виконання неможливе без відповідного роз'яснення його змісту.
Аналіз зазначеної вище норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Роз'яснення рішення суду здійснюється шляхом постановлення судом відповідної ухвали. В ухвалі з цього приводу суд викладає більш повно і чітко ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до змісту рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16.
Суд встановив, що 14 жовтня 2025 року Одеський апеляційний суд у справі №?947/27204/24 постановив рішення, яким частково задовольнив позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 37?000 грн та судового збору 5?518,52 грн. Рішення набрало законної сили.
Водночас судова практика вказує, що роз'яснення рішення не допускається у разі, якщо просить змінити спосіб і порядок виконання рішення, розширити чи конкретизувати обов'язкові реквізити виконання, які не містяться в резолютивній частині, або якщо заявник не довів неоднозначності викладених положень рішення в частині, яка підлягає роз'ясненню.
У поданій заяві заявник просить роз'яснити, яким чином (за якими саме банківськими реквізитами) ОСОБА_1 має перерахувати стягнуті кошти. Така вимога фактично спрямована на встановлення додаткових даних (банківських реквізитів позивача) для виконання рішення, що виходить за межі статті 271 ЦПК України, оскільки роз'яснення судового рішення не передбачає встановлення банківських реквізитів сторін чи надання інформації, яка складає банківську таємницю або комерційну інформацію позивача.
Механізм погашення заборгованості шляхом надання банківських реквізитів не є предметом роз'яснення судового рішення, оскільки заява має на меті зміну порядку виконання рішення чи отримання сторонньої інформації, не пов'язаної з неоднозначністю формулювань рішення, яке є чітким та зрозумілим у частині визначення суми заборгованості та судових витрат.
Таким чином, хоча в резолютивній частині постанови і не зазначено банківських реквізитів для перерахування коштів, це не робить судове рішення нечітким або незрозумілим у тій частині, яка підлягає роз'ясненню відповідно до ст. 271 ЦПК України.
Крім того, питання надання банківських реквізитів для добровільного виконання рішення може бути вирішено іншим процесуальним або позасудовим шляхом (наприклад, поданням відповідного клопотання суду першої інстанції про зміну способу або порядку виконання судового рішення чи шляхом безпосереднього звернення до стягувача про надання реквізитів), але не на підставі заяви про роз'яснення.
Матеріали справи не містять безпосереднє звернення саме боржника ОСОБА_1 до позивача з метою отримання реквізитів щодо сплати заборгованості.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відсутні підстави для роз'яснення судового рішення у частині надання банківських реквізитів, оскільки така заява фактично має на меті встановити додаткові реквізитні дані та змінити спосіб реалізації рішення, що виходить за межі роз'яснення рішення суду.
Крім того, заявник не навів достатніх доводів щодо неясності формулювань резолютивної частини рішення, які б викликали неоднозначність щодо предмета стягнення. Усі суми стягнення визначені чітко.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст. 271, 367, 368 ЦПК України, колегія суддів, -
постановив:
Відмовити адвокату Тарасенко Оксані Юріївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 у роз'ясненні судового рішення - постанови Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
В.А. Коновалова