Справа №751/9596/25
Провадження №2/751/575/26
18 лютого 2026 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Решетник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: Друга чернігівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
І. Виклад позиції учасників справи.
12.11.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Водолагін С.М., звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просять визначити ОСОБА_1 додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня набрання рішенням законної сили.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і є донькою спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На день смерті ОСОБА_2 мала у власності майно на яке претендує позивач, як спадкоємиця першої черги.
Після повномасштабного військового вторгнення військ російської федерації на суверенну територію України, позивачка 23.08.2022 виїхала до Польщі та отримала там право на тимчасове проживання, як біженка, тільки 27.09.2025 змогла тимчасово повернутися до Чернігова та відразу звернулася до Другої чернігівської державної нотаріальної контори про подання заяви про вступ у спадщину за заповітом.
Державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачці в прийнятті заяви про прийняття спадщини за заповітом та відкриття спадщини, оскільки нею пропущено шестимісячний строк для подачі такої заяви та рекомендовано їй звернутися до суду про встановлення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Позивачка вважає, що вона з поважних причин пропустила строк на подачу заяви про прийняття спадщини, оскільки перебувала за кордоном, їй не було повідомлено про смерть матері.
22.01.2026 Чернігівська міська рада подала відзив на позовну заяву згідно якого у задоволенні позовних вимог просили відмовити. Узагальнений зміст заперечень зводився до недоведеності поважності причин пропуску строку для подання до нотаріуса заяви для прийняття спадщини.
02.02.2026 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Водолагіним С.М. через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якому просили ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що позивачем з поважних причин пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
ІІ. Заяви (клопотання) та пояснення учасників справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Судом, з огляду на приписи ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 17.11.2025 відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.01.2026 проведено заміну первісного відповідача Виконавчий комітет Чернігівської міської ради на належного відповідача - Чернігівську містку раду. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 04.08.1957 зареєстровано шлюб між « ОСОБА_3 » (мовою оригіналу) та « ОСОБА_4 » (мовою оригіналу), після реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.12).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с.13).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу 04.06.1991 розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому - ОСОБА_9 , їй - ОСОБА_9 (а.с. 18).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.12.2002, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_10 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме 2/9 частин житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.16).
Відповідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 953119-965 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,097 га за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель (а.с. 14).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВА № 517404 за ОСОБА_2 зареєстровано ? частка будинку АДРЕСА_3 . (а.с.15).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.05.2004, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме ? частини житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.17).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Згідно копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_1 в період з 23.08.2022 по 27.09.2025 перебувала за межами України (а.с.11).
З інформації Другої чернігівської державної нотаріальної контори від 30.01.2026 № 165/01-16 вбачається відсутність заведених спадкових справ по Україні до майна померлої ОСОБА_2 .
V. Норми права, що підлягають застосуванню.
Згідно ст.ст.1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок, зокрема, смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Положеннями ст.1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає реалізувати своє право на прийняття спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.ч.1,3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини
VІ. Мотиви суду.
Між сторонами у справі виникли спірні правовідносини з приводу визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати позивача ОСОБА_2 , однак позивач протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подала.
Враховуючи, що строк для прийняття спадщини не є присічним і сам факт його пропуску не свідчить про втрату особою права на спадкування, суд проаналізує поважність причин його пропуску позивачем.
Згідно роз'яснень, викладених в п.24 постанови Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суди, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, повинні виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Мотивуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , позивач посилалася на перебування з 23.08.2022 по 27.09.2025 за межами України.
Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.
Ненадання позивачем постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій не може бути формальною підставою для відмови в захисті невизнаного права на спадкове майно, оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до нотаріуса сторонами не заперечується.
Суд вважає, що позивачем надано достатні та переконливі письмові докази та свідчать про об'єктивну неможливість подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, з поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами.
Крім того, принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
В конкретному випадку суд вважає, що в разі відмови позивачеві у позові, матиме місце непропорційне втручання держави в право позивача як єдиного законного спадкоємця на спадкування майна після смерті її матері, оскільки не буде дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та її інтересами, що призведе до незаконного позбавлення права на спадкове майно.
Враховуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України), введення на території України воєнного стану, перебування позивача за межами України, суд вважає наявними підстави для надання їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері.
VІІ. Розподіл судових витрат.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір, але за відсутності даної вимоги судовий збір не стягується.
Керуючись ст.ст.19,76-80,89,259,263-265,273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4
Відповідач: Чернігівська міська рада, 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, буд. 7, код ЄДРПОУ 34339125
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: Друга чернігівська державна нотаріальна контора, 14000, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 7, код ЄДРПОУ 02901765
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко