Справа № 585/771/26
Номер провадження 2/585/731/26
03 березня 2026 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Машина І.М., одержавши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам, встановленим статтею 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позиція щодо визнання вимогою немайнового характеру вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя висловлена в ухвалі Верховного Суду від 04 березня 2024 року по справі № 544/1583/22.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який містить вимоги немайнового та майнового характеру, в лютому 2026 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становив 3328,00 грн.
Як вбачається з поданої ОСОБА_1 позовної заяви і визначено самим позивачем нею заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнання майна спільним майном подружжя) та п'ять вимог майнового характеру (визнання права власності) в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу.
Водночас, позивачем сплачено судовий збір лише в сумі 3248,40 грн.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити суму судового збору відповідно до кількості заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача Шунько Олексій Григорович до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу та її представнику.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Роменського міськрайонного суду І. М. Машина