Рішення від 23.02.2026 по справі 907/215/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/215/25

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Далекорій Б.В., розглянувши в загальному позовному провадженні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця Дутко Євгенія Володимировича, РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Глусь Ігоря Івановича, РНОКПП - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 ,

про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав,

та за зустрічним позовом: Фізичної особи - підприємця Глусь Ігоря Івановича, РНОКПП - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 ,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Дутко Євгенія Володимировича, РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,

про стягнення грошових коштів за надані послуги,

за участі:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Фізичної особи - підприємця Дутко Є.В.,

представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - адвоката Вовканича С.М. (згідно ордера серії АО №1079954 від 14.04.2024),

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Фізичної особи - підприємця Глусь І.І.,

представників відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - адвоката Савки У.В. (згідно ордера серії АО №1204044 від 19.11.2025), адвоката Сочки В.І. (згідно ордера серії АО №1152670 від 12.03.2025), адвоката Горінецького О.Й, (згідно ордера серії АО №1211064 від 23.02.2026),

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Дутко Євгеній Володимирович (далі - позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), ФОП Дутко Є.В.), від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Вовканич С.М. (згідно ордеру серії АО №1079954 від 14.04.2024) через систему «Електронний суд» звернувся у Господарський суд Закарпатської області з позовною заявою від 25.02.2025 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Глусь Ігоря Івановича (далі - відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), ФОП Глусь І.І.) грошових коштів у розмірі 438402 грн, набутих без достатніх правових підстав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі, ФОП Дутко Є.В. стверджує, що він впродовж 2019 - 2023 років з власного банківського рахунку перерахував на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. кошти у загальній сумі 438402 грн згідно платіжних доручень на перерахування коштів, у яких призначення платежу було зазначено - оплата за послуги і за товар згідно договору. У той же час, оскільки між ним і ФОП Глусь І.І. жодні договори ні в усній, ні в письмовій формі не укладалися, відповідач не надавав позивачу ніяких послуг, не передавав товар; оскільки відповідно до даних бухгалтерського обліку ФОП Дутко Є.В. на час подачі позовної заяви, перед ним у ФОП Глусь І.І. наявна заборгованість у розмірі 438402 грн; посилаючись на положення статей 11, 15, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ФОП Дутко Є.В. просить стягнути з ФОП Глусь І.І. грошові кошти у розмірі 438402 грн, які набуті останнім без достатніх правових підстав.

Одночасно з пред'явленням позову ФОП Дутко Є.В., від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Вовканич С.М., через систему «Електронний суд» звернувся у Господарський суд Закарпатської області із заявою про забезпечення позову (зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/1919/25 від 26.02.2025).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/215/25 визначено головуючого суддю Сисин С.В. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025.

Процесуальні дії по справі

Згідно з ухвалою від 28.02.2025 задоволено заяву про забезпечення позову ФОП Дутко Є.В. від 25.02.2025; накладено арешт на грошові кошти ФОП Глусь І.І. в розмірі 438402 грн, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належать відповідачу в межах заявлених позовних вимог.

Згідно з ухвалою від 03.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання від 25.02.2025 ФОП Дутко Є.В. про відстрочення сплати судового збору, наведеного у позовній заяві; залишено без руху позовну заяву від 25.02.2025 ФОП Дутко Є.В. до ФОП Глусь І.І. та встановлено позивачу строк - 10 днів для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали суду від 03.03.2025 від позивача 13.03.2025 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно з якою надано суду доказ сплати позивачем 13.03.2025 судового збору.

Згідно з ухвалою від 17.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.04.2025.

18.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Сочки В.І. (представляє інтереси згідно ордеру серії АО №1152665 від 05.03.2025) надійшло клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення шляхом зобов'язання ФОП Дутко Є.В. внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 438402 грн.

Ухвалою суду від 27.03.2025 задоволено частково клопотання представника відповідача - адвоката Сочки В.І. про вжиття заходів зустрічного забезпечення та постановлено застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов'язання ФОП Дутко Є.В. внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошові кошти в сумі 43840,20 грн у десятиденний строк з дня постановлення ухвали; відмовлено у задоволенні решти вимог.

31.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Смик Д.П. (яка діє на підставі ордеру серії АІ № 1858891 від 31.03.2025) надійшло клопотання від 31.03.2025 про продовження процесуального строку (зареєстроване за вх. №02.3.1-02/3053/25), в якому вона зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем було отримано 18.03.2025 та зважаючи на обсяг доказів, які неможливо зібрати у встановлений судом строк на подання відзиву, просить продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву ще на 15 днів.

Ухвалою суду від 02.04.2025 задоволено частково заяву представника відповідача - адвоката Смик Д.П. про продовження строку на подання відзиву на 15 днів; продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву на 11 днів - до 14.04.2025; відмовлено у задоволенні решти вимог.

Ухвалою суду від 14.04.2025 скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2025 про забезпечення позову та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.03.2025 про зустрічне забезпечення; задоволено усне клопотання представника відповідача - адвоката Смик Д.П. про оголошення перерви, підготовче засідання призначене на 15.05.2025.

14.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Смик Д.П., надійшов відзив на позовну заяву від 14.04.2025 (зареєстрований за вх. №02.3.1-02/3511/25).

14.04.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника ФОП Глусь І.І. - адвоката Сочки В.І. надійшла зустрічна позовна заява від 14.04.2025 (зареєстрована за вх.№02.3.1-05483/25), згідно з якою він просить: прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та стягнути з ФОП Дутко Є.В. на користь ФОП Глусь І.І. НОМЕР_3 грн за надані послуги, сплачений позивачем за зустрічним позовом судовий збір та витрати по наданню правової допомоги.

Ухвалою суду від 18.04.2025 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ФОП Дутко Є.В. до ФОП Глусь І.І. про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав, зустрічну позовну заяву ФОП Глусь І.І. до ФОП Дутко Є.В. про стягнення грошових коштів за надані послуги в загальному розмірі 438402,00 грн; постановлено вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом.

06.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - адвоката Вовканича С.М., надійшов відзив на зустрічну позовну заяву від 05.05.2025 (зареєстрований за вх. №02.3.1-02/4358/25 від 06.05.2025).

13.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - адвоката Смик Д.П., надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов від 12.05.2025 (зареєстрована за вх. №02.3.1-02/4575/25 від 13.05.2025).

Ухвалою суду від 15.05.2025 відкладено підготовче засідання на 12.06.2025.

Згідно ухвали від 12.06.2025 суд закрив підготовче провадження у справі; призначив справу до судового розгляду по суті на 07.08.2025.

07.08.2025 під час розгляду справи по суті відповідно до ст. 208 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд заслухав вступні слова представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - адвоката Вовканича С.М., відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ФОП Глусь І.І. та його представника - адвоката Смик Д.П., після чого згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа та занесеної до протоколу судового засідання, суд постановив оголосити перерву до 05.09.2025.

Враховуючи, що згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/31-к від 18.08.2025 судді Сисину С.В. надано відпустку станом на 05.09.2025, згідно ухвали від 18.08.2025 суд призначив дату наступного судового засіданні 16.10.2025.

05.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - адвоката Смик Д.П. надійшло клопотання про долучення доказів та поновлення строків на їх подання від 05.09.2025 (зареєстроване за вх. №02.3.1-02/7760/25 від 05.09.2025).

14.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - адвоката Вовканича С.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (зареєстроване за вх. №02.3.1-02/8945/25 від 14.10.2025).

Згідно з ухвалою від 16.10.2025 суд задовольнив клопотання представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - адвоката Вовканича С.М. про відкладення розгляду справи від 14.10.2025; призначив наступне судове засідання на 19.11.2025; задовольнив клопотання адвоката Смик Д.П. про долучення доказів та поновлення строків на їх подання від 05.09.2025; поновив відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) строк на подання доказу - листа Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 04-09-2025 №20.1.0.0.0/7- 250814/6622; долучив такий письмовий доказ до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.11.2025 суд продовжив розгляд справи по суті, під час якого, змінивши згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа та занесеної до протоколу судового засідання, порядок дослідження доказів, надалі заслухав вступне слово позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ФОП Дутко Є.В., після чого відповідно до ст.210 ГПК України розпочав дослідження письмових та електронних доказів, пояснень учасників справи, викладених в заявах по суті справи. Надалі згідно з ухвалою від 19.11.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10.12.2025.

Враховуючи тимчасову непрацездатність судді Сисина С.В. станом на 10.12.2025, суд згідно ухвали від 12.12.2026 призначив справу до судового розгляду на 28.01.2026.

У судовому засіданні 28.01.2026 суд продовжив розгляд справи по суті та у порядку ст.210 ГПК України завершив дослідження письмових та електронних доказів, пояснень учасників справи, викладених в заявах по суті справи, після чого, враховуючи відсутність клопотань у сторін та їх представників, відповідно до ст. 217 ГПК України оголосив про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами та перехід до судових дебатів.

Враховуючи заявлене у судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - адвокатом Савкою У.В. усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для належної підготовки до судових дебатів, яке підтримали інші присутні в судовому засіданні учасники справи, суд згідно ухвали від 28.01.2026 задовольнив таке усне клопотання адвоката Савки У.В. та оголосив перерву в судовому засіданні до 23.02.2026.

У судовому засіданні 23.02.2026 у судових дебатах суд заслухав виступи з промовами (заключним словом) учасників справи, після чого відповідно до ч. 1 ст. 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення у цьому судовому засіданні.

Після повернення 23.02.2026 зі стадії ухвалення судового рішення, у порядку ч.ч. 1 та 6 ст. 240 ГПК України суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

Згідно з ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Стислий виклад позицій учасників процесу

Суть спору за позицією позивача за первісним позовом

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у позовній заяві від 25.02.2025 (т. 1 а. с. 1-35) просить суд задовольнити заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на перерахування з власного банківського рахунку протягом 2019-2023 років на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у розмірі 438402,00 грн, а саме, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 60000,00 грн, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 49870,00 грн; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022- 152843,00 грн, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 175689,00 грн.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) вказує, що платіжні доручення на перерахування коштів ФОП Глусь І.І. за період з 01.01.2019 по 31.12.2022 містять вказівки на призначення платежу - оплата за послуги згідно договору від 19.01.2019, оплата за послуги згідно договору, оплата за послуги згідно договору від 01.01.2021. Платіжні доручення на перерахування коштів ФОП Глусь І.І. за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 містить вказівку на призначення платежу: оплата за товар згідно договору.

ФОП Дутко Є. В. стверджує, що між ним та ФОП Глусь І.І. жодні договори ні в усній, ні у письмові формі не укладалися, в тому числі договір про надання послуг, договір купівлі продажу, договір поставки та/або постачання товарів чи інший договір, предметом якого є майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

На підставі викладеного, ФОП Дутко Є. В. зазначає, що його грошові кошти, набуті ФОП Глусь І.І. без достатніх правових підстав, на час звернення до суду з позовною заявою перебувають у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

За таких обставин, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просить стягнути з ФОП Глусь І.І. на свою користь грошові кошти в сумі 438402,00 грн, набуті без достатніх правових підстав.

Суть спору за позицією відповідача за первісним позовом

У відзиві на первісну позовну заяву від 14.04.2025 (т. 2 а. с. 1-250, т. 3 а. с.1-30) відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не погоджується з твердженнями позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), покликаючись на те, що ФОП Глусь І.І. здійснює свою підприємницьку діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування з питань комерційної діяльності й керування.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) стверджує, що між ним як ФОП Глусь І.І. і ФОП Дутко Є.В. склались тривалі господарські відносини щодо надання останньому бухгалтерських послуг, а тому на виконання укладеного між ФОП Глусь І.І. та ФОП Дутко Є.В. договору про надання послуг позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) систематично здійснював оплату за надані послуги відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом), що підтверджується виписками з призначення платежу «оплата за послуги згідно договору».

Зокрема, у 2019 році було сплачено 60000,00 грн; у 2021 році - 49870,00 грн, у той же час ФОП Глусь І.І. на користь ФОП Дутко Є.В. було повернуто 10870,00 грн, тобто різниця за 2021 рік складає 39470,00 грн; у 2022 році - 152843,00 грн; у 2023 році - 175689,00 грн, у той же час ФОП Глусь І.І. на користь ФОП Дутко Є.В. було повернуто 11379,00 грн, тобто різниця за 2023 рік складає 164310,00 грн.

Таким чином, за твердженням ФОП Глусь І.І., сума сплачених коштів складає 416623,00 грн, а не 438402,00 грн, як зазначено в позовній заяві ФОП Дутко Є.В.

Також, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) посилається на систематичне надання бухгалтерських послуг за період з 2019 року по 2024 рік на замовлення ФОП Дутка Є.В., зокрема: він готував, збирав документи для отримання кредитів в банківських установах, здійснював оплати в банківських установах за зобов'язаннями Дутка Є.В. в том числі й на погашення кредитів; надавав бухгалтерські, фінансові консультації щодо ведення підприємницької діяльності, зокрема оподаткування; готував фінансову звітність (декларації); здійснював оперативний облік на базі первинних документів з внесенням даних по ним до бухгалтерської програми 1С Підприємство; забезпечував контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій;

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) стверджує, що надання таких бухгалтерських послуг підтверджується перш за все здійсненою оплатою ФОП Дутком Є.В. за ці послуги, а також наявними у ФОП Глусь І.І. документами конфіденційного характеру, фінансової інформації, що були надані останньому самим ФОП Дутко Є.В. для виконання замовлень згідно укладеного договору.

ФОП Глусь І.І. вказує, що вартість бухгалтерських послуг була погоджена між сторонами на рівні звичайних ринкових цін на аналогічні бухгалтерські послуги та що дані послуги були сплачені належним чином. Також, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) надавав позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) акти наданих послуг, однак, останній не повернув їх. Внаслідок чого, ФОП Глусь І.І. повторно направив ФОП Дутко Є.В. акти наданих послуг.

ФОП Глусь І.І. наголошує, що за весь час ФОП Дутко Є.В. не надавав заперечень щодо якості наданих послуг, продовжував користуватися бухгалтерськими послугами та сплачувати останні.

Наведені обставини, на думку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), підтверджують, що сторонами були виконанні як зобов'язання по наданню послуг, так і по їх оплаті, отже такі зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Однак, з позиції ФОП Дутко Є.В., наведеної у позові, вбачається, що він вимагає повернути йому кошти як безпідставно отримані, що фактично було здійснено як оплата за надані послуги.

Підсумовуючи доводи відзиву, ФОП Глусь І.І. стверджує, що вимоги ФОП Дутко Є.В. про повернення грошових коштів як безпідставно набутих не можуть бути задоволені, оскільки:

- між сторонами існували договірні відносини і кошти були перераховані ФОП Дутко Є.В. як за оплата наданих ФОП Глусь І.І. послуг;

- ФОП Глусь І.І. на виконання укладеного договору про надання послуг надавав такі послуги належним чином, а ФОП Дутко Є.В. приймав надані йому послуги та систематично здійснював оплату за такі надані послуги;

- поведінка ФОП Дутко Є.В. щодо вимоги повернути кошти як безпідставно отримані в подальшому є недобросовісною та такою, що суперечить чесній діловій практиці

На підставі викладеного, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить відмовити у задоволенні первісного позову.

Суть спору за позицією позивача за зустрічним позовом

У зустрічній позовній заяві від 14.04.2025 (т. 1 а. с. 134-216) відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) наводить ті ж обставини справи, які викладені у відзиві на первісний позов та з посиланням на які просить стягнути з ФОП Дутко Є.В. на користь ФОП Глусь І.І. грошові кошти за надані послуги у розмірі 438402,00 грн.

Поряд з цим, з посиланням на постанову Верховного Суду в складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 позивач за зустрічним позовом звертає увагу, що за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Також ФОП Глусь І.І. просить врахувати сталу судову практику (наприклад, правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18) щодо застосування судами ч.4 ст. 882 ЦК України (передання та прийняття робіт) стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, відповідно до якої "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

Підсумовуючи наведене, з урахуванням таких правових висновків Верховного Суду та з посиланням на положення ст.ст.8, 526, 882, 901 ЦК України ФОП Глусь І.І. зазначає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, однак у разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. ФОП Глусь І.І. зазначає, що акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Тобто, роботи вважаються прийнятими за підписаним в односторонньому порядку актом за наявності реального їх виконання у разі неотримання у встановлений строк обгрунтовної відмови замовника про неприйняття таких.

З урахуванням наведеного ФОП Глусь І.І. наполягає на наданні ФОП Дутко Є.В. бухгалтерських послуг упродовж 2019 - 2023 років, які оформлялися актами надання послуг (копії яких долучені до матеріалів справи) , однак, згідно тверджень відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ФОП Дутко Є.В. не повертав такі акти підписаними, також не зазначав свої заперечення проти актів та завжди усно вказував, що вони працюють на довірі. Після відкриття провадження у справі ФОП Глусь І.І. направив ФОП Дутко Є.В. акти надання послуг 10.04.2025 поштовим відправленням.

Отже, з посиланням на обставини справи про реальність наданих ФОП Глусь І.І. упродовж 2019 - 2023 років на підставі договору ФОП Дутко Є.В. бухгалтерських послуг, які оформлені долученими до зустрічного позову актами надання послуг, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) покликається на невизнання позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) за ФОП Глусь І.І. права на оплату послуг, які надані належним чином за договором надання послуг та вчиняє дії на порушення правової визначеності.

А тому ФОП Глусь І.І. згідно зустрічного позову вважає, що таке право відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підлягає захисту в порядку п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України з урахуванням положень ст.903 ЦК України (плата за договором про надання послуг) шляхом стягнення з ФОП Дутко Є.В. 438402,00 грн за надані послуги.

Суть спору за позицією відповідача за зустрічним позовом

У відзиві на зустрічну позовну заяву від 05.05.2025 (т. 3 а. с. 37-64) позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не погоджується з доводами зустрічної позовної заяви, покликаючись на приписи пункту 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, згідно з якими належить вчиняти у письмовій формі правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) вказує, що договір на надання послуг, на який покликається відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), предметом якого, на думку ФОП Глусь І.І., було надання бухгалтерських послуг, не містить істотних умов договору та інших реквізитів, також останній не надає разом з зустрічною позовною заявою примірника договору, підписаного ФОП Дутко Є.В. У той же час, ФОП Дутко Є.В. заперечує укладення (підписання) такого договору та зазначає про відсутність між сторонами домовленостей про надання йому ФОП Глусь І.І. бухгалтерських послуг.

ФОП Дутко Є.В. стверджує, що наявні в матеріалах справи банківські виписки вказують на те, що ним було перераховано ФОП Глусь І.І. в 2019 році грошові кошти з призначенням платежу: оплата за послуги зг. Договору від 19.01.2019 Без ПДВ; в 2021 -2022 роках: оплата з послуги зг. Договору без ПДВ, відповідно в 2021 році 6 платежів, у 2022 році 11 платежів; в 2023 році 13 платежів, з призначенням платежу оплата за товар зг. Договору без ПДВ.

Щодо тверджень відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про надання бухгалтерських послуг протягом 2019-2023 років, ФОП Дутко Є.В. вказує, що зважаючи на їх специфіку такі послуги мали мати систематичний характер, однак за вказаний період перерахунок грошових коштів здійснювався не кожен місяць.

Крім того, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) вказує, що жодних договорів на надання бухгалтерських або інших послуг з ФОП Глусь І.І., не укладав, останній таких послуг йому не надавав, та такі послуги надавалися ФОП Дутко Є.В. протягом 2019-2023 років в різний час іншими особами.

Щодо доданих до зустрічної позовної заяви документів, які, на думку ФОП Глусь І.І., слугують доказом надання бухгалтерських послуг, ФОП Дутко Є.В. повідомляє наступне.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Моекотаксі» №3 від 27.11.2018 Дутко Є.В. обраний директором ТОВ «Моекотаксі». Відповідно до наказу №4-К від 27.11.2018 Дутко Є.В. з 28.11.2018 почав виконувати обов'язки директора ТОВ «Моекотаксі».

Позивач за первісним позовом звертає увагу, що засновниками ТОВ «Моекотаксі» є ТОВ «Інфініт Перфекшн» та ТОВ «Ябрик Менеджмент Груп», кінцевим бенефіціаром яких є ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Моекотаксі» є - Глусь Ігор Іванович. Враховуючи такі обставини, позивач наголошує про пов'язаність між собою таких юридичних осіб.

Позивач зазначає, що між ФОП Дутко Є.В. та засновниками ТОВ «Моекотаксі», а також пов'язаними з ними юридичними особами та ФОП тривають судові спори, а саме: справи №№907/405/24, 907/406/24, 907/421/24, 907/426/ 24, 907/526/24, 907/613/24, 907/1073/24, 926/3178/24, 907/93/25, 907/215/25, 907/248/25, 907/269/ 25, 907/311/25, 926/753/25.

Водночас, відповідно до пункту 3 протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Моекотаксі» від 07.02.2024 №4 ОСОБА_2 тимчасово відсторонений від виконання повноважень директора ТОВ «Моекотаксі», передбачених ст.16 Статуту ТОВ.

Таким чином, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що з 07.02.2024 він не має доступу до свого службового кабінету директора ТОВ «Моекотаксі», а всі надані відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) документи зберігалися в пам'яті службового комп'ютера директора ТОВ «Моекотаксі» ОСОБА_2 , а також стверджує, що такий доступ мав/має ФОП Глусь І.І., зважаючи на пов'язаність його відносин як керівника ТОВ «Моекотаксі Буковина» із кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Моекотаксі».

Також, ФОП Дутко Є.В. звертає увагу, що наданий відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) реєстр бухгалтерських операцій містить відомості тільки з 19.08.2020, попри твердження ФОП Глусь І.І. про надання бухгалтерських послуги з 2019 року.

Щодо наявних у матеріалах справи кредитних договорів, щодо яких ФОП Глусь І.І. вказує про збір та підготовку документів, такі датовані 15.01.2019 та 07.02.2019, натомість призначення платежу в 2019 році містить посилання на договір від 19.01.2019 р., а оплата здійснювалася в жовтні та листопаді 2019 року. ФОП Дутко Є.В. зазначає, що особисто збирав та подавав до банку документи для отримання кредитів та в подальшому особисто супроводжував оплату боргових зобов'язань по кредиту.

Щодо оплат в банківських установах за зобов'язаннями Дутко Є.В., то до матеріалів справи ФОП Глусь І.І. долучені всього дві квитанції (від 07.06.2019 та 07.10.2019), де платником зазначено Глусь І.І

Щодо тверджень ФОП Глусь І.І. про надання бухгалтерських, фінансових консультацій з ведення підприємницької діяльності, зокрема оподаткування, ФОП Дутко Є.В. повідомляє, що він станом на 2019-2023 роки був зареєстрований як платник єдиного податку 2 групи та сплачував єдиний податок, а відповідно консультацій з питань оподаткування не потребував.

ФОП Дутко Є.В. спростовує також твердження ФОП Глусь І.І. про підготовку останнім фінансової звітності (декларацій), оскільки така звітність ФОП, який є платником єдиного податку, 2 група, відповідно до вимог податкового законодавства подається один раз на рік. Згідно тверджень позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), ФОП Глусь І.І. жодного разу таку фінансову звітність не готував та не подавав до органів податкової служби. Вказані обставини стосуються також необґрунтованих і безпідставних тверджень ФОП Глусь І.І. про здійснення оперативного обліку на базі первинних документів з внесенням даних по ним до бухгалтерської програми 1С підприємство, забезпечення контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій.

Крім того, ФОП Дутко Є.В. стверджує, що акти надання послуг від ФОП Глусь І.І. протягом 2019-2024 років не отримував, вперше такі ним отримано засобами поштового зв'язку в 2025 році. Вказує, що після отримання таких актів направив у відповідь ФОП Глусь І.І. лист з проханням надати підписані позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) примірники договорів про надання послуг, на які наявні посилання в цих актах, однак відповіді на час подання відзиву на зустрічний позов ним не отримано.

Щодо посилання позивача за зустрічним позовом на практику Верховного Суду, відповідач за зустрічним позовом звертає увагу, що така стосується справ у правовідносинах, які виникли між сторонами щодо укладення договору підряду, натомість позивач за зустрічним позовом стверджує про укладення договору з надання послуг, отже відносини у цих справах не є подібними, оскільки містять різне правове регулювання.

Підсумовуючи наведене, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Доводи, викладені сторонами в інших заявах по суті справи

За зустрічним позовом

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у відповіді на відзив на зустрічний позов від 12.05.2025 (т.3 а.с. 65 - 68), покликаючись на ст. 79 ГПК України, зазначає про незгоду ФОП Глусь І.І. з твердженнями позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), що викладені ним у відзиві на зустрічний позов, та звертає увагу, що ФОП Дутко Є.В., заперечуючи надання послуг, не надав жодного альтернативного доказового обґрунтування, здатного спростувати докази, надані ФОП Глусь І.І.

Щодо заперечення факту надання бухгалтерських послуг, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) наголошує, що послуги ФОП Глусь І.І. надавалися у період 2019-2023 років, що підтверджується: систематичними банківськими переказами з чітким призначенням платежу - «оплата за послуги згідно договору»; внутрішніми бухгалтерськими реєстрами, скріншотами з програмного забезпечення 1С; підготовкою фінансової документації.

Щодо тверджень про недолучення письмового договору, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) з посиланням на ст. 901, 906, 905 ЦК України стверджує, що договір про надання послуг є консенсуальним і вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов. З урахуванням наведеного, ФОП Глусь І.І. зазначає, що доказом існування означеного договору є сам факт систематичних дій з надання та приймання послуг і регулярної оплати.

Щодо цього відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) вважає більш вірогідними долучені ним до справи докази існування між сторонами договору про надання послуг, так як ФОП Глусь І.І. подано пакет документів, що формують логічний і послідовний ланцюг господарських відносин, тоді як, на думку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), ФОП Дутко Є. В. не надав жодного альтернативного пояснення щодо призначення платежів чи походження актів виконаних робіт.

Стосовно тверджень ФОП Дутко Є.В. про втрату доступу до робочого комп'ютера, ФОП Глусь І.І. зазначає, що наведене не заперечує тих фактів, що облікова інформація, фінансова звітність та документи формувались у тій самій системі, яку адміністрував саме ФОП Глусь І.І., означені документи не створені постфактум, а є цифровим слідом реальної господарської діяльності.

Щодо заперечень ФОП Дутко Є.В. про отримання актів тільки в 2025 році, ФОП Глусь І.І. вказує, що відсутність підписів ФОП Дутко Є.В. на актах виконаних робіт не є підставою для спростування факту виконання робіт. Щодо цього ФОП Глусь І.І. покликається на усталену практику Верховного Суду (постанова від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 об'єднаної палати Касаційного господарського суду), згідно з якою факт ненадання підпису на акті не впливає на його юридичну силу, якщо наявні інші докази, що підтверджують виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи викладене, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) вважає, що відзив ФОП Дутко Є.В. не містить належних спростувань вимог, заявлених у зустрічному позові, а наведені твердження є бездоказовими, а тому ФОП Глусь І.І. просить суд відхилити доводи ФОП Дутко Є.В. як такі, що не підтверджені належними доказами.

Згідно з ухвалою від 16.10.2025 суд задовольнив клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - адвоката Смик Д.П. про долучення доказів та поновлення строків на їх подання від 05.09.2025, поновив ФОП Глусь І.І. строк на подання доказу і долучив до справи як доказ лист Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 04-09-2025 №20.1.0.0.0/7- 250814/6622 на адресу Глусь І.І. (т.3.а.с.105), у якому банк повідомляє, що Глусь Ігор Іванович був довіреною особою без права фінансового підпису у ФОП Дутко Євгенія Володимировича у період з 06.11.2018 до 05.03.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Згідно фільтрованої виписки за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В., отриманої з АТ КБ «Приватбанк», з контрагентом - ФОП Глусь І.І. (т.1 а.с.21), встановлено перерахування:

- 21.10.2019 о 15:54 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 20000,00 грн, номер документа 60, призначення платежу: «Оплата за послуги зг. Договору від 19.01.2019 року Без ПДВ.»;

- 25.11.2019 о 15:17 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 40000,00 грн, номер документа 75, призначення платежу: «Оплата за послуги зг. Договору від 19.01.2019 року Без ПДВ.».

На початку означеної фільтрованої виписки за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В. з контрагентом - ФОП Глусь І.І. зазначено: «разом за кредитом: 0,00 грн (операцій: 0)», «разом за дебетом: - 60000,00 грн (операцій: 2)».

Згідно фільтрованої виписки за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В., отриманої з АТ КБ «Приватбанк», з контрагентом - ФОП Глусь І.І. (т.1 а.с.22), встановлено:

- 11.06.2021 о 15:25 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 670, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 24.06.2021 о 09:19 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 680, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 08.07.2021 о 16:52 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 699, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 23.11.2021 о 11:36 надходження на банківський рахунок ФОП Дутко Є.В. від ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10400,00 грн, номер документа 65, призначення платежу: «Оплата за послуги зг. договору від 01.01.2021»;

- 13.12.2021 о 11:56 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 7390,00 грн, номер документа 926, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 13.12.2021 о 11:59 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 2480,00 грн, номер документа 927, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 16.12.2021 о 17:53 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 933, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.».

На початку означеної фільтрованої виписки за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В. з контрагентом ФОП Глусь І.І. зазначено: «разом за кредитом: 10400,00 грн (операцій: 1)», «разом за дебетом: - 49870,00 грн (операцій: 6)».

Згідно фільтрованої виписки за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В., отриманої з АТ КБ «Приватбанк», з контрагентом - ФОП Глусь І.І. (т.1 а.с.23), встановлено перерахування:

- 17.01.2022 о 16:22 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 13500,00 грн, номер документа 985, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 18.01.2022 о 12:02 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 8100,00 грн, номер документа 987, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 09.06.2022 о 11:38 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 1196, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 23.06.2022 о 15:31 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 14140,00 грн, номер документа 1221, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 11.07.2022 о 09:59 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 20000,00 грн, номер документа 1255, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 11.07.2022 о 10:01 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 1256, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 23.08.2022 о 09:13 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 1340, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 13.10.2022 о 11:15 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 25000,00 грн, номер документа 1477, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 24.10.2022 о 13:28 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 17858,00 грн, номер документа 1513, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 28.10.2022 о 17:05 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 14245,00 грн, номер документа 1529, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.»;

- 14.12.2022 о 12:32 на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 1651, призначення платежу: «Оплата за послуги зг.Договору Без ПДВ.».

На початку означеної фільтрованої виписки за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В. з контрагентом - ФОП Глусь І.І. зазначено: «разом за кредитом: 0,00 грн (операцій: 0)», «разом за дебетом: - 152843,00 грн (операцій: 11)».

Згідно фільтрованої виписки за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В., отриманої з АТ КБ «Приватбанк», з контрагентом - ФОП Глусь І.І. (т.1 а.с.24), встановлено:

- 23.01.2023 о 15:44 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 20000,00 грн, номер документа 1763, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 27.01.2023 о 13:42 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 20911,00 грн, номер документа 1779, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 13.02.2023 о 11:39 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 1821, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 17.02.2023 о 12:47 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 50000,00 грн, номер документа 1846, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 17.02.2023 о 14:21 надходження на банківський рахунок ФОП Дутко Є.В. від ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 5000,00 грн, номер документа 122, призначення платежу: «Повернення помилково сплачених коштів»;

- 15.03.2023 о 14:22 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 15000,00 грн, номер документа 1544, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 24.03.2023 о 13:17 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 13000,00 грн, номер документа 1569, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 28.04.2023 о 14:02 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 50000,00 грн, номер документа 1660, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 12.06.2023 о 15:04 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 9000,00 грн, номер документа 1756, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 12.06.2023 о 16:19 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 2000,00 грн, номер документа 1757, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 28.06.2023 о 15:25 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 15000,00 грн, номер документа 1789, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 12.07.2023 о 14:11 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 6628,00 грн, номер документа 1820, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 19.10.2023 о 09:43 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 10000,00 грн, номер документа 1997, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 21.12.2023 о 10:06 перерахування на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 150,00 грн, номер документа 2102, призначення платежу: «Оплата за товар зг.Договору Без ПДВ.»;

- 21.12.2023 о 10:42 надходження на банківський рахунок ФОП Дутко Є.В. від ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 6102,00 грн, номер документа 237, призначення платежу: «Оплата за послуги зг. Договору від 01.09.2023р.»;

- 21.12.2023 о 10:50 надходження на банківський рахунок ФОП Дутко Є.В. від ФОП Глусь І.І. грошових коштів у сумі 277,00 грн, номер документа 238, призначення платежу: «Оплата за послуги зг. Договору від 01.09.2023р.».

На початку означеної фільтрованої виписки за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В. з контрагентом - ФОП Глусь І.І. зазначено: «разом за кредитом: 11379,00 грн (операцій: 3)», «разом за дебетом: - 175689,00 грн (операцій: 13)».

В матеріалах справи наявна довідка ФОП Дутко Є.В. без зазначення дати складання, за змістом якої останній повідомляє, що заборгованість ФОП Глусь І.І. перед ФОП Дутко Є.В. за період 2019-2023 років становить 438402,00 грн (т.1 а.с.25).

З посиланням на такі відомості фільтрованих виписок з АТ КБ «Приватбанк» з банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В. з контрагентом - ФОП Глусь І.І. за періоди: з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з яких встановлено перерахування протягом 2019-2023 років з власного банківського рахунку ФОП Дутко Є.В. на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у розмірі 438402,00 грн, із призначенням платежів: оплата за послуги згідно договору від 19.01.2019, оплата за послуги згідно договору, оплата за послуги згідно договору від 01.01.2021, оплата за товар згідно договору; стверджуючи про не укладення між цими фізичними особами - підприємцями впродовж вказаного періоду жодних договорів ні в усній, ні в письмові формі; стверджуючи про не надання протягом 2019 - 2023 років ФОП Глусь І.І. жодних послуг ФОП Дутко Є. В., про відсутність жодних фактів поставок (продажу) товару, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 438402,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Заперечуючи проти позовних вимог за первісним позовом та заявляючи позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з ФОП Дутко Є.В. 438402,00 грн за надані послуги, ФОП Глусь І.І. згідно поданих заяв по суті справи вказує, що отримані ним протягом 2019 - 2023 років від ФОП Дутко Є.В. грошові кошти у розмірі 438402,00 грн, були платою за надані ФОП Глусь І.І. послуги згідно договору про надання послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності.

На підтвердження таких своїх заперечень проти позовних вимог за первісним позовом та позовних вимог за зустрічним позовом ФОП Глусь І.І. до матеріалів справи долучив такі докази:

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №1/2019 від 31.03.2019 та акт надання послуг №1/2019 від 31.03.2019, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 1 квартал 2019 року на суму 19500,00 грн (т.2 а.с.7).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №2/2019 від 30.06.2019 та акт надання послуг №2/2019 від 30.06.2019, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В.по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 2 квартал 2019 року на суму 19500,00 грн (т.2 а.с.8).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №3/2019 від 30.09.2019 та акт надання послуг №3/2019 від 30.09.2019, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В.по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 3 квартал 2019 року на суму 19500,00 грн (т.2 а.с.9).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №4/2019 від 31.12.2019 та акт надання послуг №4/2019 від 31.12.2019, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В.по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 4 квартал 2019 року на суму 19500,00 грн (т.2 а.с.10).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №1/2020 від 31.03.2020 та акт надання послуг №1/2020 від 31.03.2020, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 1 квартал 2020 року на суму 19500,00 грн (т.2 а.с.11).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №2/2020 від 30.06.2020 та акт надання послуг №2/2020 від 30.06.2020, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 2 квартал 2020 року на суму 19500,00 грн (т.2 а.с.12).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №3/2020 від 30.09.2020 та акт надання послуг №3/2020 від 30.09.2020, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 3 квартал 2020 року на суму 19500,00 грн (т.2 а.с.13).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №4/2020 від 31.12.2020 та акт надання послуг №4/2020 від 31.12.2020, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 4 квартал 2020 року на суму 19500,00 грн (т.2 а.с.14).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №1/2021 від 31.03.2021 та акт надання послуг №1/2021 від 31.03.2021, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 1 квартал 2021 року на суму 21000,00 грн (т.2 а.с.15).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №2/2021 від 30.06.2021 та акт надання послуг №2/2021 від 30.06.2021, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 2 квартал 2021 року на суму 21000,00 грн (т.2 а.с.16).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №3/2021 від 30.09.2021 та акт надання послуг №3/2021 від 30.09.2021, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 3 квартал 2021 року на суму 21000,00 грн (т.2 а.с.17).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №4/2021 від 31.12.2021 та акт надання послуг №4/2021 від 31.12.2021, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 4 квартал 2021 року на суму 21000,00 грн (т.2 а.с.18).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №1/2022 від 31.03.2022 та акт надання послуг №1/2022 від 31.03.2022, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 1 квартал 2022 року на суму 24000,00 грн (т.2 а.с.19).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №2/2022 від 30.06.2022 та акт надання послуг №2/2022 від 30.06.2022, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 2 квартал 2022 року на суму 24000,00 грн (т.2 а.с.20).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №3/2022 від 30.09.2022 та акт надання послуг №3/2022 від 30.09.2022, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 3 квартал 2022 року на суму 24000,00 грн (т.2 а.с.21).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №4/2022 від 31.12.2022 та акт надання послуг №4/2022 від 31.12.2022, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 4 квартал 2022 року на суму 24000,00 грн (т.2 а.с.22).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №1/2023 від 31.03.2023 та акт надання послуг №1/2023 від 31.03.2023, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 1 квартал 2023 року на суму 25500,00 грн (т.2 а.с.23).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №2/2023 від 30.06.2023 та акт надання послуг №2/2023 від 30.06.2023, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 2 квартал 2023 року на суму 25500,00 грн (т.2 а.с.24).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №3/2023 від 30.09.2023 та акт надання послуг №3/2023 від 30.09.2023, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 3 квартал 2023 року на суму 25500,00 грн (т.2 а.с.25).

ФОП Глусь І.І. сформовано рахунок-фактуру №4/2023 від 31.12.2023 та акт надання послуг №4/2023 від 31.12.2023, найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності згідно Договору за 4 квартал 2023 року на суму 25500,00 грн (т.2 а.с.26).

Усі означені вище рахунки-фактури підписані від імені постачальника надання послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності ФОП Глусь І.І. та скріплені його відтисками печаток; зазначено, що одержувачем рахунків-фактур є ФОП Дутко Є.В.

Усі означені вище акти надання послуг про надані ФОП Дутко Є.В. послуги по бухгалтерському обліку та консультації з питань комерційної діяльності підписані лише ФОП Глусь І.І. та скріплені відтисками його печатки у графах «Від виконавця» і «Затверджую ФОП Глусь І.І.». У той же час в усіх таких актах надання послуг відсутні підписи ФОП Дутко Є.В., відтиски його печаток у графах «Від замовника» і «Затверджую ФОП Дутко Є.В.». У матеріалах справи відсутні відомості про направлення ФОП Дутко Є.В. від імені ФОП Глусь І.І. до 2025 року актів надання послуг за період 2019 - 2023 років, також в означених актах не вказано про відмову ФОП Дутко Є.В. від їх підписання.

Учасниками справи не заперечуються, що акти надання послуг за період 2019 - 2023 років, складені ФОП Глусь І.І., були направлені останнім ФОП Дутко Є.В. цінним листом з описом вкладення 10.04.2025 згідно поштового відправлення №8800401975425, тобто перед подачею відповідачем за первісним позовом відзиву на первісний позов від 14.04.2025 (т.2 а.с.62 - 63).

Після отримання означених актів надання послуг за період 2019 - 2023 років, ФОП Дутко Є.В. цінним листом з описом вкладення №8801700108718 від 15.04.2025 направив ФОП Глусь І.І. лист від 15.04.2025 (т.3 а.с. 43-45), у якому зазначив, що у відповідь на лист без номера, який містить підписані з боку ФОП Глусь І.І. акти надання послуг, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) повідомив, що, оскільки події, про які вказані в актах, мали місце більше 6 років тому назад, тому ФОП Дутко Є.В. не пам'ятає такі події та просить направити йому оформлені належним чином та ним підписані акти надання послуг за період 2019 - 2023 роки.

Згідно паспорту споживчого кредиту АТ «Альфа-банк» споживача Дутко Євгенія Володимировича від 14.10.2022; оферти Дутко Є.В. на укладання угоди про надання споживчого кредиту №500724465 від 14.10.2022; акцепту АТ «Альфа-Банк» пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту №500724465 від 14.10.2022 (т.2.а.с.27 - 31) вбачається укладення між Дутко Є.В. як позичальником з АТ «Альфа-банк» кредитного договору про надання споживчого кредиту №500724465 від 14.10.2022.

Згідно кредитного договору №8788.07.00.2486 від 15.01.2019 (т.2.а.с.40 - 43) вбачається укладення такого договору між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» з однієї сторони, та Дутко Євгенієм Володимировича як позичальником, з другої сторони.

Згідно кредитного договору №8814.07.00.2486 від 07.02.2019 (т.2.а.с.44 - 48) вбачається укладення такого договору між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» з однієї сторони, та ОСОБА_2 як позичальником з другої сторони.

До матеріалів справи ФОП Глусь І.І. долучені такі документи (т.2.а.с.32 - 39):

- квитанції про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник - ОСОБА_2 , із призначенням платежів про оплату по кредитному договору №8814.07.00.2486, контрагент Дутко Є.В. на такі суми та наступні дати платежів: №13352887 від 07.03.2019 на суму 8800,00 грн, №19440416 від 05.04.2019 на суму 8800,00 грн, №25865000 від 07.05.2019 на суму 8800,00 грн; №39249055 від 05.07.2019 на суму 8800,00 грн, №45879702 від 07.08.2019 на суму 8800,00 грн;

- квитанція №ПН947 від 07.06.2019, про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Глусь Ігор Іванович, на суму 8800,00 грн, призначення платежу: погашення кредиту Дутко Є.В. згідно договору №8814.07.00.2486 від 07.02.2019 (т.2. а.с.32);

- квитанція без номера і дати її складання і квитанція №ПН400 від 07.10.2019, про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Глусь Ігор Іванович, на суми по 8800,00 грн, призначення платежів: погашення кредиту Дутко Є.В. згідно договору №8814.07.00.2486 від 07.02.2019 (т.2. а.с.33);

- квитанція №ПН482 від 07.11.2019 про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Собран Наталія Сергіївна, на суму 8800,00 грн, призначення платежу: погашення кредиту Дутко Є.В. згідно договору №8814.07.00.2486;

- квитанції №ПН1027 від 11.03.2020, про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Собран Наталія Сергіївна, на суму 8850,00 грн, призначення платежу: погашення кредиту Дутко Є.В. згідно договору №8814.07.00.2486;

- квитанції №ПН461 від 11.01.2020, про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Собран Наталія Сергіївна, на суму 8900,00 грн, призначення платежу: погашення кредиту Дутко Є.В. згідно договору №8814.07.00.2486;

- квитанції про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Дутко Є.В. із зазначенням призначення платежів: внесення готівкових коштів через ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування), договір отримувача №8814.07.00.2486 за такі дати і наступні суми: від 09.08.2020 на суму 3700,00 грн; від 12.05.2020 на суму 3700,00 грн; від 07.04.2020 на суму 8800,00 грн; від 13.07.2020 на суму 8800,00 грн; від 20.08.2020 на суму 12000,00 грн; від 01.10.2020 на суму 6500,00 грн; від 26.10.2020 на суму 2125,00 грн; від 01.10.2020 на суму 5500,00 грн; від 16.12.2020 на суму 2125,00 грн; від 12.11.2020 на суму 2130,00 грн;

- квитанції №0545103 від 15.02.2019 на суму 8515,00 грн, №14813072 від 15.03.2019 на суму 9515,00 грн, №21157559 від 15.04.2019 на суму 915,00 грн, №27539402 від 15.05.2019 на суму 915,00 грн, №34589948 від 18.06.2019 на суму 9600,00 грн про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник ОСОБА_2 , призначення платежу: оплата по кредитному договору №8814.07.00.2486;

- квитанції про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник ОСОБА_2 із зазначенням призначення платежа: внесення готівкових коштів через ПТКС, договір отримувача №8788.07.00.2486 від 15.07.2019 на суму 9120,00 грн;

- квитанції про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Дутко Є.В. із зазначенням призначення платежа: внесення готівкових коштів через ПТКС, договір отримувача №8788.07.00.2486 від 15.07.2019 на суму 400,00 грн;

- квитанції №47407959 від 15.08.2019 на суму 9515,00 грн, №53891960 від 17.09.2019, №35492407 від 16.10.2019 на суму 10000,00 грн, про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Дутко Є.В., призначення платежу: оплата кредитного договору №8788.07.00.2486 погашення кредиту;

- квитанції №ПН1039 від 16.12.2019 про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Собран Наталія Сергіївна, на суму 9600,00 грн, призначення платежу: погашення кредиту Дутко Є.В. згідно договору №8788.07.00.2486;

- квитанції №ПН1195 від 16.01.2020 на суму 9565,00 грн, №ПН1195 від 17.02.2020 на суму 9565,00 грн, №ПН753 від 18.03.2020 на суму 9600,00 грн, про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Собран Наталія Сергіївна, призначення платежу: погашення кредиту згідно договору №8788.07.00.2486;

- квитанції №ПН517 від 16.06.2020 на суму 4000,00 грн, про перерахунок коштів АТ «Кредобанк», платник Собран Наталія Сергіївна, призначення платежу: погашення кредиту згідно договору №8788.07.00.2486;

- відомості про здійснені оплати по договору 8788.07.00.2486 за період з 15.02.2019 по 11.02.2020 та про оплати по договору 8814.07.00.2486 за період з 03.07.2019 по 16.12.2020.

Згідно відповіді на адвокатські запити адвоката - Смик Д.П. Приватне підприємство «ОБЛІК УЖ» і Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮДС КОНСАЛТИНГ» згідно з листами без номера і дати (т.2. а.с.49-50) повідомили про орієнтовну вартість бухгалтерських послуг по супроводженню ФОП на спрощеній системі оподаткування за 2019 - 2023 роки.

До матеріалів справи ФОП Глусь І.І. також долучені:

- оборотно-сальдова відомість за січень 2020 року - грудень 2024 року по ФОП Дутко Є.В. (т.2. а.с.51-57);

- реєстр усіх бухгалтерських операцій які були зроблені в програмі 1С по ФОП Дутко Є.В. за період з 19.08.2020 по 31.03.2024 (т.2. а.с.59-61, т.2.а.с.83 - 250, т.3. а.с. 1 - 30);

- податкова декларація платника єдиного податку ФОП Дутко Євгенія Володимировича за 2022 рік, та додаток до податкової декларації платника єдиного податку - ФОП Дутко Є.В (т.2. а.с.64-66);

- податкова декларація платника податків єдиного податку - ФОП Дутко Євгенія Володимировича за 2023 рік та додаток до податкової декларації платника єдиного податку - ФОП Дутко Є.В (т.2. а.с.67-70);

- податкова декларація платника єдиного податку ФОП Дутко Євгенія Володимировича за 2018 рік (т.2. а.с.71);

- податкова декларація платника єдиного податку ФОП Дутко Євгенія Володимировича за 2020 рік (т.2. а.с.72-73);

- податкова декларація платника єдиного податку ФОП Дутко Євгенія Володимировича за 2019 рік (т.2. а.с.74).

Згідно листа від 04-09-2025 №20.1.0.0.0/7-250814/6622 (т.3.а.с.105) Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" повідомило, що Глусь Ігор Іванович був довіреною особою без права фінансового підпису у ФОП Дутко Євгенія Володимировича у період з 06.11.2018 до 05.03.2024.

Правове обґрунтування і оцінка суду

Частиною 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це певні дії з випередження, припинення порушених прав або відновлення порушених прав особи.

Суб'єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.

Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 29.06.2021 у справі №916/964/19, від 16.11.2022 у справі №911/3135/20, від 02.07.2025 у справі №902/122/24).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, а також у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі №910/12832/21).

Водночас позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні.

Натомість суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 19.05.2020 у справі №922/4206/19, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі №910/12832/21).

Судом встановлено, що предметом заявленого в справі первісного позову є стягнення з ФОП Глусь І.І. 438402,00 грн, які, згідно доводів ФОП Дутко Є.В. є безпідставно збереженими коштами в розумінні положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Заперечуючи проти позовних вимог за первісним позовом та заявляючи позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з ФОП Дутко Є.В. 438402,00 грн за надані послуги, ФОП Глусь І.І. стверджує, що отримані ним протягом 2019 - 2023 років від ФОП Дутко Є.В. грошові кошти у розмірі 438402,00 грн, були платою за надані ФОП Глусь І.І. послуги згідно договору про надання послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов'язаний повернути предмет власного збагачення.

Традиційно в доктрині цивільного права зобов'язання, які є наслідком безпідставного збагачення, іменуються кондикційними (з лат. «condictio sine causa» - повернення збагачення, одержаного без правової (справедливої) підстави).

Приписи глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача такого майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

Кондикційні зобов'язання виникають тоді, коли дії особи або події призводять до неправового результату у виді юридично безпідставного майнового блага, що перейшло до набувача та сприяло його безпідставному збагаченню.

Безпідставне збагачення може полягати як у так званому «фактичному» збагаченні, коли набувач, не отримуючи права на річ, фактично володіє і користується нею, так і в «юридичному» збагаченні, коли набувач отримує суб'єктивне право на предмет збагачення.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (постанова Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18).

Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, при чому, з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Конструкція ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України).

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20, від 12.07.2023 у справі №904/393/22, від 20.11.2024 у справі №904/37/24).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20, від 28.02.2024 у справі №922/3289/21 та від 29.01.2025 у справі №910/715/24).

Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Якщо майно набуте на підставі правочину, ст.1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку із зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 201/9127/21).

За встановленими судом обставинами, позивач за первісним позовом, обґрунтовуючи заявлені ним вимоги в даній справі, покликається на безпідставність здійсненого ним перерахування коштів на рахунок відповідача за первісним позовом, та, відповідно, безпідставне збереження відповідачем за первісним позовом грошових коштів у сумі 438402,00 грн, оскільки на момент їх перерахування між сторонами були відсутні будь які договірні відносини, на виконання яких такі кошти могли б бути перерахованими, а тому стверджує, що такі кошти підлягають стягненню з відповідача в силу приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням того, що позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача помилково сплачених коштів, тобто стягнення коштів відповідно до ст.1212 ЦК України, у даній справі підлягають встановленню підстави набуття відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) таких коштів, тобто в порядку виконання договірного зобов'язання або за відсутності правової підстави, оскільки договірний характер правовідносин, за відсутності їх припинення (розірвання тощо) виключає можливість застосування до них положень ст.1212 ЦК України (п. 42 постанови Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі №904/393/22).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 76 ГПК України).

Отже, перелік обставин, які є предметом доказування у цій справі:

- факт укладення договору про надання послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності та виникнення за ним правовідносин між сторонами;

- факт надання ФОП Глусь І.І. ФОП Дутко Є.В. протягом 2019 - 2023 років послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності.

З урахуванням визначеного судом предмету доказування суд зазначає, що цивільно-правовий договір є основною підставою виникнення зобов'язально-правових відносин (зобов'язань), що встановлює певні суб'єктивні права i суб'єктивні обов'язки для сторін, які його уклали. Договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, змiну або припинення цивiльних правовiдносин. Предметом договору завжди є певна дiя, але ця дiя може бути тiльки правомiрною. Основними ознаками договору є: домовленість, тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення учасників; домовленість двох чи більше осіб, тобто з волевиявлення лише однієї сторони не може виникнути договір; спрямованість на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Загальні умови укладення договору визначені Главою 53 ЦК України.

Так, ст. 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вибір форми договору залежить від бажання осіб, що його укладають. Однак у ряді випадків закон вимагає, щоб договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено такої форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про їхню волю укласти договір. Мовчання визначається виявом волі укласти договір лише у випадках, передбачених законом. Усна форма допускається в договорах, що виконуються під час їх укладання, якщо інше не встановлено законом.

Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі.

Домовленість сторін правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20).

Частина 3 ст. 639 ЦК України передбачає, що, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

За приписами частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідно з постановою Верховного Суду від 22.01.2020 в справі № 674/461/16-ц підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Згідно правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №918/780/18, від 03.02.2020 у справі №909/1073/17, від 07.11.2019 у справі №754/15193/16-ц, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, наявність печатки на договорі, за відсутності доказів протиправності її використання або втрати, є додатковим аргументом на користь того, що підписання договору відповідало волі особи, від імені якої документ підписано та скріплено печаткою.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як було вказано вище, за загальним правилом, встановленим статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

При цьому за змістом ч.1 ст. 641 і ч.1, 3 ст. 642 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття, тоді як відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції договір є укладеним (ч. 1 ст. 640 ЦК України). Натомість відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію (ст. 646 ЦК України).

З огляду на положення наведених норм слід звернути увагу на те, що важливими ознаками оферти є те, що вона має бути виявленням наміру оферента вважати себе зобов'язаним у разі її прийняття та, водночас, повинна бути настільки визначеною, щоб можна було шляхом її прийняття досягнути домовленості про весь договір у цілому, а для укладення договору акцептанту було достатньо висловити свою волю, яка співпадає з офертою.

У разі ж якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) (ч.8 ст.181 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого ст. 181 цього Кодексу, за змістом якої господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі у спрощений спосіб, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

За правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17, реальним вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №922/3289/21.

Залежно від наявності зустрічного майнового мінового еквіваленту договори слід поділити на відплатні та безвідплатні. Відплатними слід визнавати договори, в яких одна сторона за виконання нею обов'язку повинна отримати відповідне відшкодування, чи то у формі грошей, інших майнових цінностей, чи то у формі іншого зустрічного надання, наприклад, купівля-продаж, міна тощо. Відплатність цивільно-правового договору презюмується, тобто договір вважається відплатним, поки інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України). У свою чергу, безоплатним визнається договір, за яким майнового відшкодування або іншого зустрічного надання за виконане зобов'язання не передбачено, наприклад договір позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України передбачає, що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У ч.1 ст. 905 ЦК України зазначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Особливістю договорів про надання послуг є нематеріальний характер об'єкта договору, за яким продається не результат, а дії, які до нього призводять. Основним відрізняльним критерієм договору про надання послуг від договору про виконання робіт є те, що результат робіт, на відміну від послуг, має матеріальний результат (об'єкт будівництва, предмет ремонту тощо), тоді як корисний ефект від послуги полягає в самому процесі її надання (фахове консультування, представництво особи, розробка проектів документів тощо).

У постанові від 08.10.2019 у справі № 910/11397/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Послуги відрізняються також від робіт. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги.

За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст.ст. 13, 74 ГПК України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

За таких обставин, згідно досліджених доказів, судом встановлено, що між сторонами спору не укладалися жодні господарські договори, зокрема, на виконання яких позивачем могли б бути перераховані кошти, стягнення яких є предметом позовних вимог у даній справі. При цьому, ФОП Дутко Є.В. факт укладення таких договорів заперечує категорично, а ФОП Глусь І.І., вказуючи про укладення між сторонами договору про надання послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності та виникнення за ним впродовж 2019 - 2023 років правовідносин, не надав суду належних і достовірних доказів на підтвердження укладення самого договору (так як такий підписаний сторонами письмовий договір до матеріалів справи не долучений та не долучено доказів укладення договору у спрощений спосіб) і не надав таких доказів щодо існування між сторонами спору таких договірних відносин.

З урахуванням встановлених судом обставин відсутності між сторонами договірних відносин, суд відхиляє доводи позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про надання впродовж 2019 - 2023 років ФОП Глусь І.І. ФОП Дутко Є.В. послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності, у тому числі на підставі договору та щодо долучених позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) до матеріалів справи доказів зазначає таке.

Щодо долучених позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) до матеріалів справи актів надання послуг №1/2019 від 31.03.2019, №2/2019 від 30.06.2019, №3/2019 від 30.09.2019, №4/2019 від 31.12.2019, №1/2020 від 31.03.2020, №2/2020 від 30.06.2020, №3/2020 від 30.09.2020, №4/2020 від 31.12.2020, №1/2021 від 31.03.2021, №2/2021 від 30.06.2021, №3/2021 від 30.09.2021, №4/2021 від 31.12.2021, №1/2022 від 31.03.2022, №2/2022 від 30.06.2022, №3/2022 від 30.09.2022, №4/2022 від 31.12.2022, №1/2023 від 31.03.2023, №2/2023 від 30.06.2023, №3/2023 від 30.09.2023, №4/2023 від 31.12.2023, у яких зазначено про надання ФОП Глусь І.І. послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності за договором за періоди з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2023 року на загальну суму 438402 грн, то суд враховує відсутність підписів ФОП Дутко Є.В. у графах «Від замовника» і «Затверджую ФОП Дутко Є.В.», а також відсутність відомостей про відмову ФОП Дутко Є.В. від підписання таких актів та відсутність доказів направлення ФОП Глусь І.І. до 10.04.2025 на адресу ФОП Дутко Є.В. означених актів.

Такі акти надання послуг за період 2019 - 2023 років, складені ФОП Глусь І.І., були направлені останнім ФОП Дутко Є.В. цінним листом з описом вкладення лише 10.04.2025 згідно поштового відправлення №8800401975425, тобто лише перед подачею відповідачем за первісним позовом відзиву на первісний позов від 14.04.2025. З урахуванням таких обставин справи та пояснень ФОП Дутко Є.В. про ненадання йому означених послуг, суд дійшов висновку, що такі акти надання послуг за 2019 - 2023 роки були складені ФОП Глусь І.І. лише після відкриття 17.03.2025 провадження у даній справі, що суд розцінює як намагання ФОП Глусь І.І. уникнути стягнення з нього безпідставно перерахованих йому коштів в сумі 438402 грн.

У пунктах 93 - 95 постанови від 18.12.2024 № 916/379/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що залежно від установлених судами обставин конкретної справи документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як його змісту, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок із цього приводу в разі його необхідності для вирішення справи повинен робити суд у межах кожної окремої справи.

Таким чином, суд досліджує акт у кожному конкретному випадку та надає йому оцінку залежно від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи створює він юридичні наслідки.

З урахуванням наведеного, суд виснує, що, оскільки акти надання послуг №1/2019 від 31.03.2019, №2/2019 від 30.06.2019, №3/2019 від 30.09.2019, №4/2019 від 31.12.2019, №1/2020 від 31.03.2020, №2/2020 від 30.06.2020, №3/2020 від 30.09.2020, №4/2020 від 31.12.2020, №1/2021 від 31.03.2021, №2/2021 від 30.06.2021, №3/2021 від 30.09.2021, №4/2021 від 31.12.2021, №1/2022 від 31.03.2022, №2/2022 від 30.06.2022, №3/2022 від 30.09.2022, №4/2022 від 31.12.2022, №1/2023 від 31.03.2023, №2/2023 від 30.06.2023, №3/2023 від 30.09.2023, №4/2023 від 31.12.2023, складені ФОП Глусь І.І. про надання послуг ФОП Дутко Є.В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності за договором за періоди з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2023 року на загальну суму 438402 грн, не підписані ФОП Дутко Є.В., до справи не долучені докази направлення ФОП Глусь І.І. означених актів ФОП Дутко Є.В. після їх складання та відповідно відсутні відомості про відмову ФОП Дутко Є.В. від їх підписання, а тому наявність таких актів не підтверджує наявність договірних відносин між сторонами та не підтверджує надання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) означених послуг позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом).

Щодо долучених позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) до матеріалів справи рахунків-фактур №1/2019 від 31.03.2019, №2/2019 від 30.06.2019, №3/2019 від 30.09.2019, №4/2019 від 31.12.2019, №1/2020 від 31.03.2020, №2/2020 від 30.06.2020, №3/2020 від 30.09.2020, №4/2020 від 31.12.2020, №1/2021 від 31.03.2021, №2/2021 від 30.06.2021, №3/2021 від 30.09.2021, №4/2021 від 31.12.2021, №1/2022 від 31.03.2022, №2/2022 від 30.06.2022, №3/2022 від 30.09.2022, №4/2022 від 31.12.2022, №1/2023 від 31.03.2023, №2/2023 від 30.06.2023, №3/2023 від 30.09.2023, №4/2023 від 31.12.2023, які складені (підписані) ФОП Глусь І.І. (постачальником) для одержувача - ФОП Дутка Є.В. про оплату ним наданих послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності за періоди з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2023 року на загальну суму 438402 грн, то суд зазначає про відсутність доказів направлення (вручення) ФОП Дутко Є.В. означених рахунків, зокрема, після їх складання.

Щодо правової природи рахунку про оплату, то такий документ є одностороннім актом, він не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти як оплату за надані послуги/виконану роботу, про що вказано у постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 914/2625/23.

Отже, суд вважає помилковим ототожнення ФОП Глусь І.І. виставлення рахунків на оплату ФОП Дутко Є.В. із досягненням сторонами домовленостей щодо істотних умов договору (вчинення правочину), тим більше, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не підтвердив їх направлення (вручення) позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) після складання таких рахунків, а останній заперечив їх отримання (вручення йому таких рахунків).

Не підтверджує наявність між сторонами у справі договірних відносин та надання ФОП Глусь І.І. впродовж 2019 - 2023 років ФОП Дутко Є.В. послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності зазначення у призначенні платежів при перерахуванні грошових коштів у розмірі 438402,00 грн відомостей про здійснену оплату за послуги згідно договору від 19.01.2019, оплату за послуги згідно договору, оплату за послуги згідно договору від 01.01.2021, оплату за товар згідно договору, що вбачається із фільтрованих виписок з АТ КБ «Приватбанк» з банківського рахунку клієнта ФОП Дутко Є.В. з контрагентом - ФОП Глусь І.І. за періоди: з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Суд звертає увагу, що такі перерахунки коштів на мали систематичного характеру, так як у 2019 році було здійснено лише два платежі, а у 2020 році такі платежі взагалі не здійснювалися, при цьому зміст і характер послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності передбачають їх постійне і систематичне надання. Також у призначенні платежів є посилання на різні дати договорів про надання послуг та на договір щодо придбання (поставки) товару, так як вказано про оплату за товар згідно договору.

Щодо вказаного призначення платежів при здійсненні перерахунку коштів ФОП Дутко Є.В. зі свого банківського рахунку контрагенту ФОП Глусь І.І. суд враховує, що у постанові від 28.02.2024 у справі № 922/3289/21 Верховний Суд зазначив, що "Вказівка призначення платежу при перерахунку коштів, з урахуванням принципу розумності, не може бути кваліфікована як дотримання письмової форми (єдиний документ, чи декілька документів, розписка чи інший документ), що підтверджує домовленість про отримання грошей в позику та умови такої позики, оскільки призначення платежу вказує особа, яка перераховує грошові кошти. Дійсно, в певних випадках в приватному праві призначення платежу може мати значення, наприклад при визначенні того, яке грошове зобов'язання погашається, але не для підтвердження укладення певного договору".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказівка на призначення платежів при перерахунку коштів, з урахуванням принципу розумності, не може бути кваліфікована як дотримання письмової форми (єдиний документ, чи декілька документів, розписка чи інший документ), що підтверджує домовленість про отримання грошей на виконання договірного зобов'язання та умов такого договору, оскільки призначення платежу вказує особа, яка перераховує грошові кошти.

Щодо долучених ФОП Глусь І.І. до справи паспорту споживчого кредиту АТ «Альфа-банк» споживача Дутко Є.В.; укладеної Дутко Є.В. з АТ «Альфа-Банк» угоди про надання споживчого кредиту №500724465 від 14.10.2022; укладених Дутко Є.В. з ПАТ «Кредобанк» кредитних договорів №8788.07.00.2486 від 15.01.2019, №8814.07.00.2486 від 07.02.2019; квитанцій про перерахунок коштів згідно кредитних договорів АТ «Кредобанк» від імені Дутко Є.В.; відомостей у формі таблиці про здійснені оплати по означеним кредитним договорам; листів ПП «ОБЛІК УЖ» і ТОВ «ЮДС КОНСАЛТИНГ»; оборотно-сальдових відомостей за січень 2020 року - грудень 2024 року по ФОП Дутко Є.В.; реєстрів бухгалтерських операцій, які були зроблені в програмі 1С по ФОП Дутко Є.В. за період з 19.08.2020 по 31.03.2024; податкових декларацій платника єдиного податку ФОП Дутко Є.В. за 2018 - 2023 роки, то, на переконання суду, такі долучені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) документи не підтверджують наявність між сторонами у справі договірних відносин та надання ФОП Глусь І.І. впродовж 2019 - 2023 років ФОП Дутко Є.В. послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності.

Щодо наявності у ФОП Глусь І.І. таких долучених до матеріалів справи документів суд враховує з цього приводу пояснення ФОП Дутко Є.В. у відзиві на зустрічну позовну заяву від 05.05.2025 про те, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Моекотаксі» від 07.02.2024 №4 Дутко Є.В. був відсторонений від виконання повноважень директора означеного товариства та з цього часу він не має доступу до свого службового кабінету директора ТОВ «Моекотаксі», а всі надані відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) документи зберігалися в пам'яті службового комп'ютера директора ТОВ «Моекотаксі» ОСОБА_2 , доступ до якого мав/має Глусь І.І., зважаючи на пов'язаність його відносин як керівника ТОВ «Моекотаксі Буковина» із кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Моекотаксі». При цьому, такі обгрунтовані пояснення ФОП Дутко Є.В. наводить з посиланням на судові справи №№907/405/24, 907/406/24, 907/421/24, 907/426/24, 907/526/24, 907/613/24, 907/1073/24, 926/3178/24, 907/93/25, 907/215/25, 907/248/25, 907/269/ 25, 907/311/25, 926/753/25, спір у яких виникав між ФОП Дутко Є.В. та засновниками ТОВ «Моекотаксі», а також пов'язаними з ними юридичними особами та фізичними особами-підприємцями.

При цьому, у відповіді на відзив на зустрічний позов від 12.05.2025 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не заперечив таких тверджень ФОП Дутко Є.В. про втрату доступу до робочого комп'ютера та лише зазначив, що такі пояснення ФОП Дутко Є.В. не заперечують тих фактів, що облікова інформація, фінансова звітність та документи формувались у тій самій системі, яку адміністрував саме ФОП Глусь І.І.

З приводу долучених до справи оборотно-сальдових відомостей за січень 2020 року - грудень 2024 року по ФОП Дутко Є.В. та реєстрів бухгалтерських операцій, які згідно тверджень ФОП Глусь І.І. були зроблені в програмі 1С по ФОП Дутко Є.В. за період з 19.08.2020 по 31.03.2024, які складені у формі таблиць, то ФОП Дутко Є.В. і його представник у судових засіданнях та у заявах по суті справи не підтвердили повноту і достовірність таких документів та їх приналежність саме ФОП Дутко Є.В. Натомість ФОП Глусь І.І. - з урахуванням таких пояснень позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) і його представника та з урахуванням принципів змагальності та вірогідності доказів - не підтвердив належними і достовірними доказами повноту та достовірність таких оборотно-сальдових відомостей, реєстрів бухгалтерських операцій та їх приналежність саме ФОП Дутко Є.В.

Окремо суд звертає увагу, що долучені до справи кредитні договори з АТ «Альфа-Банк» і ПАТ «Кредобанк» були укладені Дутко Є.В. не як фізичною особою - підприємцем, що виключало надання таких послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності Дутку Є.В. саме як фізичній особі-підприємцю.

Поряд з цим, з долучених ФОП Глусь І.І. багаточисельних (більше сорока) квитанцій про перерахунок від імені Дутко Є.В. коштів згідно кредитних договорів, укладених з АТ «Кредобанк», лише три квитанції, а саме: №ПН947 від 07.06.2019, без номера і дати її складання і №ПН400 від 07.10.2019, стосуються перерахунку Глусь І.І. коштів від імені Дутко Є.В. Перерахунок інших коштів від імені Дутко Є.В. згідно кредитних договорів, укладених з АТ «Кредобанк», були здійснені самим Дутко Є.В. чи іншою особою - Собран Наталією Сергіївною (на підставі долучених до справи 6 квитанцій).

Не спростовує таких висновків суду про відсутність між сторонами договірних відносин, ненадання ФОП Глусь І.І. впродовж 2019 - 2023 років ФОП Дутко Є.В. послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності, відомості листа Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 04-09-2025 №20.1.0.0.0/7- 250814/6622 на адресу Глусь І.І., в якому банк повідомляє, що Глусь Ігор Іванович був довіреною особою без права фінансового підпису у ФОП Дутко Євгенія Володимировича у період з 06.11.2018 до 05.03.2024. Щодо цього суд враховує, що згідно тверджень ФОП Глусь І.І. домовленості між ним і ФОП Дутко Є.В. щодо надання бухгалтерських послуг були досягнуті у 2019 році, у той же час з листа АТКБ "ПриватБанк" від 04-09-2025 №20.1.0.0.0/7- 250814/6622 вбачається, що Глусь І.І. став довіреною особою в банку без права фінансового підпису з 06.11.2018. Судом також враховані пояснення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні, згідно з якими він з листопада 2018 року став директором ТОВ «Моекотаксі», кінцевим бенефіціарним власником якого був Ябрик В.В., а на той час Глусь І.І. надавав послуги, пов'язані з цією особою, а тому за домовленістю з останнім, щоб Глусь І.І. міг бачити рух коштів по рахунках ТОВ «Моекотаксі», Дутко Є.В. надав Глусь І.І. такий доступ.

З урахуванням таких пояснень сторін у судовому засіданні суд зазначає, що в означеному листі від 04-09-2025 №20.1.0.0.0/7-250814/6622 АТКБ "ПриватБанк" не наводить обсяг повноважень Глусь І.І. як довіреної особи Дутко Є.В. А тому сам по собі факт представництва інтересів іншою особою, тим більше без права фінансового підпису, без зазначення обсягу наданих повноважень, без зазначення переліку юридичних дій, які належить вчинити представнику не свідчить про надання таким представником (довіреною особою) та/або можливість надання таким представником послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності, тим більше, що відповідно до положень ст.ст.901, 903, 905 ЦК України істотні умови надання таких послуг (виконавцем) за завданням другої сторони (замовника) визначається саме за договором про надання послуг.

Щодо цього, при ухваленні рішення у спірних правовідносинах суд враховує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

З урахуванням наведеного та встановлених судом обставин справи, принципів змагальності та вірогідності доказів, суд виснує, що пояснення позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про надання ФОП Глусь І.І. ФОП Дутко Є.В. бухгалтерських послуг, а також долучені до заяв по суті справи докази на підтвердження таких пояснень, а саме: не підписані ФОП Дутко Є.В. акти надання послуг, складені ФОП Глусь І.І. рахунки-фактури, укладені Дутко Є.В. з банківськими установами кредитні договори, квитанції про перерахунок коштів згідно кредитних угод та відомості у формі таблиці про здійснені оплати по означеним кредитним договорам; листи ПП «ОБЛІК УЖ» і ТОВ «ЮДС КОНСАЛТИНГ» про орієнтовну вартість бухгалтерських послуг по супроводженню ФОП на спрощеній системі оподаткування, бухгалтерські документи (оборотно-сальдові відомості та реєстри бухгалтерських операцій), в яких зазначено що вони стосуються ФОП Дутко Є.В., податкові декларації платника єдиного податку ФОП Дутко Є.В. - в сукупності, як і кожен доказ окремо не підтверджують надання впродовж 2019 - 2023 років позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності.

Щодо доводів ФОП Глусь І.І., наведених у відзиві на первісний позов від 14.04.2025 про те, що із перерахованих у 2019 - 2023 роках ФОП Дутко Є.В. ФОП Глусь І.І. НОМЕР_3 грн коштів, він повернув ФОП Дутко Є.В. НОМЕР_4 грн, а, отже, сума сплачених ФОП Дутко Є.В. коштів складає 416623,00 грн, а не 438402,00 грн, як зазначено в первісній позовній заяві, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.8.32 постанови від 26.11.2024 у справі № 910/7335/23 Верховний Суд зазначив, що принцип диспозитивності господарського судочинства (стаття 14 ГПК України) не надає права суду втручатися в розпорядження учасником справи своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З урахуванням положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. А суд, у свою чергу, з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, нівелюється. Аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21, у постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №922/3289/21.

На підставі ч. 1 ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

До основних засад (принципів) господарського судочинства відноситься верховенство права (частина третя статті 2 ГПК України).

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 14 ГПК України), але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально [дивись постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (пункт 31)].

Отже, щодо таких доводів ФОП Глусь І.І., наведених у відзиві на первісний позов від 14.04.2025 про перерахунок ним ФОП Дутко Є.В. 21779 грн, які відповідно до фільтрованих виписок по руху коштів ФОП Дутко Є.В. були перераховані із призначеннями платежів: «оплата за послуги згідно договору від 01.01.2021» - перерахунок 23.11.2021 в сумі 10400 грн, «повернення помилково сплачених коштів» - перерахунок 17.02.2023 у сумі 5000 грн, «оплата за послуги згідно договору від 01.09.2023» - перерахунки 21.12.2023 в сумах 277 грн і 6102 грн, то суд зазначає, що, навівши такі обставини у відзиві на первісний позов від 14.04.2025, у той же час ФОП Глусь І.І. 14.04.2025 подав зустрічний позов із позовними вимогами до ФОП Дутко Є.В. про стягнення грошових коштів за надані послуги в загальному розмірі 438402,00 грн.

За таких обставин, при подачі зустрічного позову від 14.04.2025 до ФОП Дутко Є.В. про стягнення грошових коштів за надані послуги в загальному розмірі 438402,00 грн, такі кошти у загальному розмірі 21779 грн, які були ним перераховані ФОП Дутко Є.В. 23.11.2021 в сумі 10400 грн, 17.02.2023 у сумі 5000 грн, та 21.12.2023 в сумах 277 грн і 6102 грн, не були пов'язані ФОП Глусь І.І. із їх попереднім отриманням від ФОП Дутко Є.В.

Щодо цього, суд при ухваленні рішення застосовує принцип розумності та зазначає, що розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Враховуючи наведене, так як при перерахунках ФОП Дутко Є.В. 23.11.2021 коштів в сумі 10400 грн та 21.12.2023 коштів у сумах 277 грн і 6102 грн ФОП Глусь І.І. у призначеннях платежів зазначав «оплата за послуги згідно договору від 01.01.2021 та оплата за послуги згідно договору від 01.09.2023», що не виключає наявність між сторонами договірних відносин, які були підставою здійснених ФОП Глусь І.І. перерахунків означених коштів ФОП Дутко Є.В.; так як ФОП Глусь І.І. не підтвердив наявності у нього права користування грошовими коштами, отриманими від ФОП Дутка Є.В. в сумі 438402 грн; так як ФОП Дутко Є.В. у заявах по суті справи не підтвердив повернення йому 21779 грн із перерахованих впродовж 2019 - 2023 років коштів у сумі 438402,00 грн та згідно долученої до первісного позову довідки ФОП Дутко Є.В. без зазначення дати складання вбачається наявність заборгованості ФОП Глусь І.І. перед ФОП Дутко Є.В. за період 2019-2023 років в сумі 438402,00 грн; так як, заявивши зустрічний позов до ФОП Дутко Є.В. про стягнення грошових коштів за надані послуги в загальному розмірі 438402,00 грн, ФОП Глусь І.І. не врахував такі перераховані ним ФОП Дутко Є.В. 23.11.2021, 17.02.2023, 21.12.2023 кошти у загальному розмірі 21779 грн, як такі, що були повернуті ним після їх отримання від ФОП Дутко Є.В.; врахувавши принципи розумності, змагальності, рівності сторін, диспозитивності, вірогідності доказів, суд виснує про відсутність підстав враховувати при ухваленні рішення доводи ФОП Глусь І.І. у відзиві на первісний позов про повернення ним 21779 грн із отриманих ним у 2019 - 2023 роках від ФОП Дутко Є.В. 438402 грн коштів, враховуючи також, що саме 438402 грн ФОП Глусь І.І. просить стягнути з ФОП Дутко Є.В. згідно зустрічного позову.

Окремо щодо обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту за зустрічним позовом про стягнення з ФОП Дутко Є.В. грошових коштів за надані послуги в загальному розмірі 438402,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 162 ГПК у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч.2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої зазначеної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (такий висновок наведено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України метою господарського судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20, від 01.07.2021 у справі №9901/381/20, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 01.02.2022 у справі №750/3192/14, від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц).

Задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб'єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц).

З урахуванням наведеного, щодо обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту за зустрічним позовом про стягнення з ФОП Дутко Є.В. грошових коштів за надані послуги в загальному розмірі 438402,00 грн за встановленого судом факту, який не заперечується ФОП Глусь І.І., про отримання ним від ФОП Дутко Є.В. протягом 2019 - 2023 років зазначеної суми коштів в цьому ж розмірі, то, на переконання суду, такий обраний ФОП Глусь І.І. спосіб захисту за зустрічним позовом не є належним і ефективним, так як пов'язаний із повторним заявленням до стягнення такої ж суми коштів, яка вже ним була отримана.

Підсумовуючи наведене, встановивши відсутність між сторонами договірних правових відносин про надання послуг по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності, відсутність між сторонами протягом 2019 - 2023 років інших договірних правовідносин, які би були підставою перерахування ФОП Дутко Є.В. коштів ФОП Глусь І.І.; встановивши одночасно перерахування протягом 2019 - 2023 років з власного банківського рахунку ФОП Дутко Є.В. на банківський рахунок ФОП Глусь І.І. грошових коштів у розмірі 438402,00 грн із призначенням платежів про оплату за послуги згідно договорів та оплату за товар згідно договору за відсутності факту (фактів) поставок (продажу) товару, відсутності факту (фактів) надання ФОП Глусь І.І. ФОП Дутко Є.В. впродовж вказаного періоду послуг, зокрема, по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності; з урахуванням положень ст.1212 ЦК України, суд виснує про наявність підстав для задоволення первісного позову шляхом стягнення з ФОП Глусь І.І. на користь ФОП Дутко Є.В. 438402,00 грн безпідставно отриманих коштів та наявність підстав для відмови у задоволенні зустрічного позову повністю.

Щодо обґрунтованості рішення

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Надаючи оцінку встановленим судом обставинам справи, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги за первісним позовом підлягають до задоволення та одночасно суд вбачає підстави для відмови у задоволенні зустрічного позову повністю.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за первісним позовом підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом у відповідності до ст. 129 ГПК України в розмірі 5260,82 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Судові витрати за зустрічним позовом підлягають віднесенню на позивача за зустрічним позовом у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Глусь Ігоря Івановича (РНОКПП - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 ) на користь Фізичної особи - підприємця Дутко Євгенія Володимировича (РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) 438402,00 грн (чотириста тридцять вісім тисяч чотириста дві гривні 00 копійок) безпідставно отриманих коштів, а також 5260,82 грн (п'ять тисяч двісті шістдесят гривень 82 копійки) у повернення сплаченого судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене і підписане 03.03.2026.

Суддя С.В.Сисин

Попередній документ

134496640

Наступний документ

134496642

Інформація про рішення:

№ рішення:	134496641
№ справи:	907/215/25
Дата рішення:	23.02.2026
Дата публікації:	04.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (11.03.2026)
Дата надходження:	26.02.2025
Предмет позову:	стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

14.04.2025 11:00	Господарський суд Закарпатської області
15.05.2025 10:00	Господарський суд Закарпатської області
19.05.2025 11:00	Західний апеляційний господарський суд
07.08.2025 11:00	Господарський суд Закарпатської області
05.09.2025 14:00	Господарський суд Закарпатської області
16.10.2025 11:00	Господарський суд Закарпатської області
19.11.2025 14:00	Господарський суд Закарпатської області
10.12.2025 14:00	Господарський суд Закарпатської області
28.01.2026 15:00	Господарський суд Закарпатської області
23.02.2026 14:00	Господарський суд Закарпатської області
11.03.2026 16:45	Господарський суд Закарпатської області