61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
03.03.2026 Справа №905/1262/25
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Лободи Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу
за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Дружківка Донецької області, код 03337119,
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, код 00039002,
про стягнення 31 500,64 грн,
Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення заборгованості за теплову енергію, витрачену на загальнобудинкові потреби, в сумі 30 932,80 грн та заборгованості за абонентське обслуговування в сумі 567,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 01.07.2024 по 31.08.2025 позивачем надавалися послуги з абонентського обслуговування та у період з 01.11.2024 по 31.08.2025 постачалась теплова енергія до багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Гаврилівська, 2, у якому знаходиться нежитлове приміщення, що належить відповідачу на праві власності. Житловий будинок а адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Гаврилівська, 2 приєднаний до системи централізованого опалення та обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, який забезпечує загальний облік споживання теплової енергії в будівлі. Нежитлове приміщення відповідача відключено від системи централізованого теплопостачання, проте залишається невід'ємною частиною багатоквартирного житлового будинку та фактично бере участь у споживанні теплової енергії, що використовується для опалення місць загального користування (спільного майна співвласників будинку). При цьому вказане приміщення не обладнане вузлом розподільного обліку теплової енергії. Як стверджує позивач, відповідач не виконав обов'язку з оплати комунальних послуг, що надаються для спільного користування усіма співвласниками багатоквартирного будинку, у зв'язку з чим виникла заявлена до стягнення сума боргу.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 11.12.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/1262/25, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, суд копію ухвали від 11.12.2025 направив позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в системі "Електронний суд".
Згідно довідок про доставку електронного листа ухвала суду від 11.12.2025 в електронному вигляді доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
22.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів укладення між сторонами Договору про надання послуг з постачання теплової енергії, а наданий скріншот сторінки офіційного сайту позивача з публікацією договору приєднання будь-яким чином не вказує, що відповідач вчинив дії по приєднанню до Договору. Зазначає, що приміщення відповідача є вбудовано-прибудованою будівлею, яка для забезпечення опалення приміщення оснащена власною газовою котельнею. В період, коли відповідач використовував приміщення у власний діяльності, для опалення приміщення із ВАТ по постачанню та газифікації "Донецькоблгаз" були укладені договори на постачання газу та на планове технічне обслуговування газового обладнання. На думку відповідача, цим фактично спростовується твердження позивача про акцептування відповідачем договору шляхом фактичного отриманням послуг.
24.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із запереченнями відповідача, та вказує, що в силу норм діючого законодавства, всі співвласники будинку (незалежно від того чи постачається до їх приміщень теплова енергія, чи є приміщення житловим або ні) сплачують обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкової системи опалення будинку, а залишок теплової енергії, спожитої будинком, розподіляється між приміщеннями (житловими/ нежитловими) до яких безпосередньо постачається теплова енергія. Позивач здійснює нарахування відповідачу виключно за послугу з постачання теплової енергії, спожиту на загальнобудинкові потреби опалення. Окрім того, нараховується плата за абонентське обслуговування відповідно до вимог Закону України № 2189 та умов типового індивідуального договору про надання послуги. Також позивач наполягає на тому, що між сторонами укладено та діє типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії як публічний договір приєднання, фактом приєднання відповідача до договору є факт отримання ним послуг.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 438069163 від 04.08.2025) Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", код ЄДРПОУ 000039002, є власником нерухомого майна - вбудовано-прибудованої будівлі, розташованої за адресою Донецька область, м. Дружківка, вулиця Юрченко, 2, загальною площею 268,4 кв.м. Дата внесення запису про державну реєстрацію - 04.11.2011.
Як вказує позивач, що не спростовано відповідачем, вказане приміщення розташоване у багатоквартирному житловому будинку, до якого позивач здійснював постачання теплової енергії.
Згідно ДБН В.2.2-15-2019 "Житлові будинки. Основні положення" вбудовано-прибудовані приміщення - це приміщення, які розташовується у габаритах будинків та в об'ємах, розміщених поза габаритами будинку більше ніж на 1,5 м, отже вбудовано-прибудована будівля (приміщення) є невід'ємною частиною багатоквартирного житлового будинку, конструктивно розташованою в його межах або примикаючою до них.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
01.05.2019 введено в дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила) та типові договори для споживачів (індивідуальних і колективних) та постачальників. Вказана постанова регулює відносини, які виникають при постачанні тепла, включаючи якість, обсяги та оплату, а також передбачає норми для розрахунків з власниками будинків, визначаючи порядок нарахування за тепло та загальнобудинкові потреби.
08 вересня 2021 року постановою Кабінету Міністрів України №1022, яка набрала чинності 01 жовтня 2021 року, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", якими Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою № 830, викладені в новій редакції, а також викладено в новій редакції Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджений постановою № 830.
Відповідно до п. 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua (п. 2 договору).
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Згідно інформації, розміщеній на сайті позивача, 04.10.2021 Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" опублікувало на своєму офіційному веб-сайті www.kpdtke.com.ua (в розділі "Публічні договори") текст публічного Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. В цьому ж розділі була розміщена інформація про вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та інша необхідна інформація для кожного багатоквартирного будинку, а також розміщений перелік багатоквартирних будинків, в яких ОКП "ДТКЕ" надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, серед яких є будинок № 2 по вул. Гаврилівській в м. Дружківка.
До матеріалів справи доданий текст Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті позивача.
Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Такі ж умови закріплені в п. 4 типового договору.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що у визначений строк співвласники багатоквартирного будинку № 2 по вул. Гаврилівській в м. Дружківка обрали іншу модель договору (відсутнє відповідне рішення співвласників).
Таким чином, в силу змін в законодавстві з 03.11.2021 між співвласниками багатоквартирного будинку № 2 по вул. Гаврилівській в м. Дружківка (споживач) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" (виконавець) вважається укладеним типовий індивідуальний договір про надання послуг постачання теплової енергії (далі - договір), до якого відбулось приєднання шляхом фактичного споживання послуги.
Відповідно, і відповідач як співвласник багатоквартирного будинку № 2 по вул. Гаврилівській в м. Дружківка приєднався до умов такого Договору.
Згідно з п. 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Згідно д п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
За умовами п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Пунктом 31 договору передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Відповідно до п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з п. 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
За умовами п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пп.3 п. 41 договору споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону (п. 44 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів припинення дії цього договору, суд дійшов висновку, що договір набув чинності 03.11.2021, був продовжений кожен наступний рік та діяв на момент спірних правовідносин.
Як вже зазначив суд, відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 268,4 кв.м, розташованому за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Юрченко (теперішня назва Гаврилівська), будинок, 2. Вказане приміщення розташоване у багатоквартирному будинку, який підключений до системи централізованого теплопостачання, в якому встановлений вузол комерційного обліку теплової енергії. Оскільки приміщення відповідача відключено від системи централізованого теплопостачання, позивач здійснив нарахування виключно за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та за послугу з абонентського обслуговування.
Розпорядженням начальника Дружківської міської військової адміністрації № 322 від 18.10.2024 зобов'язано розпочати опалювальний період 2024/2025 років на території Дружківської міської територіальної громади в умовах воєнного стану з 01.11.2024.
01.11.2024 о 10 год. 20 хв. було проведено підключення житлового будинку до мережі теплопостачання за адресою: вул. Гаврилівська , б. 2, що підтверджується Актом № 85 від 01.11.2024 про підключення житлового будинку до мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) (у зв'язку з початком опалювального сезону).
Розпорядженням начальника Дружківської міської військової адміністрації № 99/203-25 від 26.03.2025 зобов'язано закінчити опалювальний період 2024-2025 років на території Дружківської міської територіальної громади в умовах воєнного стану з 28.03.2025.
27.03.2025 о 24 год. 00 хв. було проведено відключення житлового будинку від мережі теплопостачання за адресою: вул. Гаврилівська , б. 2, що підтверджується Актом № 85 від 27.03.2025 про відключення житлового будинку від мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) (у зв'язку з закінченням опалювального сезону).
До матеріалів справи позивач також додав розпорядження голови Донецької обласної військової адміністрації:
- №599/5-24 від 09.09.2024 "Про встановлення обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів";
- №828/5-24 від 12.2024 "Про внесення змін до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 09.09.2024 №599/5-24";
- №117/5-25 від 17.02.2025 "Про внесення змін до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 09.09.2024 №599/5-24".
На виконання умов договору позивач здійснював постачання теплової енергії в опалювальний період листопада 2024 року по березень 2025 року, на підтвердження чого до позовної заяви додав Акти приймання-передачі послуги з постачання теплової енергії та рахунки:
- №1124_15089_Off за листопад 2024 року на суму 4812,00 грн;
- №1224_15089_Off за грудень 2024 року на суму 6970,55 грн;
- №125_15089_Off за січень 2025 року на суму 6787,79 грн;
- №225_15089_Off за лютий 2025 року на суму 7 772,51 грн;
- №325_15089_Off за березень 2025 року на суму 4 589,95 грн.
Також позивач нараховував плату за абонентське обслуговування за період з 01.07.2024 по 31.08.2025, на підтвердження чого до позовної заяви додав Акти приймання-передачі та рахунки:
- №А_824А_15089_Off за липень та серпень 2024 року на суму 76,03 грн;
- №А_924А_15089_Off за вересень 2024 року на суму 38,02 грн;
- №А_1024А_15089_Off за жовтень 2024 року на суму 42,89 грн;
- №А_1124А_15089_Off за листопад 2024 року на суму 42,89 грн;
- №А_1224А_15089_Off за грудень 2024 року на суму 24,89 грн (в якому здійснено перерахунок за липень-вересень 2024);
- №А_125А_15089_Off за січень 2025 року на суму 42,89 грн;
- №А_225А_15089_Off за лютий 2025 року на суму 42,89 грн;
- №А_325А_15089_Off за березень 2025 року на суму 42,89 грн;
- №А_425А_15089_Off за квітень 2025 року на суму 42,89 грн;
- №А_525А_15089_Off за травень 2025 року на суму 42,89 грн;
- №А_625А_15089_Off за червень 2025 року на суму 42,89 грн;
- №А_725А_15089_Off за липень 2025 року на суму 42,89 грн;
- №А_825А_15089_Off за серпень 2025 року на суму 42,89 грн.
Вказані акти підписані лише позивачем. Вказані акти та рахунки позивач направив відповідачу разом з претензією, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, що містить штамп АТ "Укрпошта", та фіскальний чек про відправлення поштової кореспонденції від 25.09.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом вих. №611 від 22.08.2024, в якому повідомив, що між банком та ОКП "ДТКЕ" діє типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
У відповідь на вказаний лист банк листом вих. №2369/08 від 24.09.2024 повідомив, що було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Промінвестбанк", під час здійснення якої у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Також банк в листі повідомив, що приміщення банку є вбудовано-прибудованою будівлею, яка для забезпечення опалення оснащена власною газовою котельнею, в період, коли приміщення використовувалось банком у власній діяльності для його опалення були укладені відповідні договори на постачання газу та планове технічне обслуговування газового обладнання. А тому банк не має правових підстав щодо укладення договору з ВП ОКП "Донецьктеплокомуненерго" за надання послуг з постачання теплової енергії.
Також позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №322/04 від 24.07.2025, в якій повідомив про наявність боргу станом на 01.07.2025 у сумі 30 932,80 грн за послугу з постачання теплової енергії та у сумі 482,06 грн за абонентське обслуговування, та вимагав погасити заборгованість протягом 30 календарних днів з моменту отримання претензії.
У відповідь на вказану претензію банк листом вих. №1481/08 від 14.08.2025 знову повідомив, що було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Промінвестбанк", під час здійснення якої у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань, а також про те, що банк не отримував та не отримує комунальні послуги від відповідача та здійснював опалення приміщення банку самостійно, а тому відсутні правові підстави для отримання послуг від позивача та укладення з ним договору.
25.09.2025 позивач направив відповідачу претензію вих. №546 від 25.09.2025, в якій повідомив про наявність боргу станом на 01.09.2025 у сумі 30 932,80 грн за послугу з постачання теплової енергії та у сумі 567,84 грн за абонентське обслуговування, та вимагав погасити заборгованість протягом 15 календарних днів з моменту отримання претензії. Докази направлення претензії, актів та рахунків за спірний період долучені до матеріалів справи.
Претензією вих. №601 від 15.10.2025 позивач повторно вимагав від банку погашення заборгованості протягом 15 календарних днів з моменту отримання претензії. До претензії у додатку зазначено деталізований розрахунок вартості послуг за період з 08.2024-08.2025.
У відповідь на вказану претензію банк листом вих. №1923/08 від 10.11.2025 повідомив про необґрунтованість вимог позивача через відсутність вичерпної інформації щодо того, з якої дати позивач вважає укладеним договір та чим конкретно це обґрунтовується, через помилку у формулі в розрахунку боргу, а також через відсутність обґрунтування щодо площі приміщення, яка береться у розрахунку загально будинкових потреб опалення.
Позивач у відповідь на лист банку вих. №1923/08 від 10.11.2025 в листі вих. №686 від 19.11.2025 зазначив обґрунтування здійснених позивачем розрахунків боргу та обґрунтування щодо площі приміщення, яка береться у розрахунку загально будинкових потреб опалення.
Як стверджує позивач, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором та не оплатив послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 30 932,80 грн за період з листопада 2024 року по березень 2025 року, а також заборгованість з плати за абонентське обслуговування за період з липня 2024 року по серпень 2025 року.
Несплата відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 31 500,64 грн.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаного договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 затверджено “Правила надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила).
Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Пунктами 32, 34, 35, 36 Правил передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Рахунок на оплату спожитої послуги може бути сформований з використанням Єдиної платформи та наданий споживачу через його електронний кабінет (за наявності). Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
З матеріалів справи вбачається, що за період з листопада 2024 року по березень 2025 року до будинку за адресою: м. Дружківка, вул. Гаврилівська , б. 2, відпускалась теплова енергія та позивач нарахував відповідачу частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку на загальну суму 30 932,80 грн, що підтверджується наданими суду доказами здійснення опалювального сезону в м. Дружківка в спірний період, актами та рахунками за відповідні періоди.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що приміщення відповідача, куди поставлялась теплова енергія обладнане власною газовою котельнею і в період, коли відповідач використовував його у власній діяльності, для опалення приміщення були укладені договори на постачання газу та планове технічне обслуговування газового обладнання, що на думку відповідача спростовує твердження позивача про акцептування договору шляхом фактичного отримання послуги. А тому вважає, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, відповідач мав окремі договори на опалення, у зв'язку з чим позовні вимоги необґрунтовані.
Відповідач є власником нежитлового приміщення, загальною площею 268,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Дружківка, вул. Гаврилівська (колишня назва Юрченко), б. 2.
Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Як визначено в ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно положень ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком, зокрема, включають: 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
У відповідності до положень частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до п. 14 Правил відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Відповідно до п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Підпунктом 12 п. 42 Правил визначено, що споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Як встановив суд, відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення, загальною площею 268,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Дружківка, вул. Гаврилівська (колишня назва Юрченко), б. 2. Вказане приміщення є вбудовано-прибудованою будівлею багатоквартирного будинку, приміщення відключене від системи централізованого опалення будинку.
Отже, з огляду на те, що відповідач є власником нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку, яке хоч і відключене від системи централізованого опалення, однак відповідач в силу норм чинного законодавства зобов'язаний відшкодовувати витрати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, а тому фактично користується послугою і приєднався до публічного типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, а тому на відповідача покладається обов'язок дотримуватися умов такого договору та, відповідно, здійснювати оплату послуги.
Укладення відповідачем договорів з іншими особами щодо опалення його приміщення, не звільняє відповідача від виконання зобов'язань з оплати частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку за типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії, а також не спростовує надання позивачем таких послуг.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (надалі - Методика).
В розділі IV Методики закріплені порядок визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення.
Так, ч. 2 розділу IV Методики передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.
Також у ч. 2 розділу IV Методики визначено порядок та формулу, за якою здійснюються відповідні нарахування.
Як вбачається з Актів приймання-передачі послуги з постачання теплової енергії за спірний період та наданих розрахунків вартості послуги, позивачем здійснено нарахування за послугу з постачання теплової енергії, спожиту на загальнобудинкові потреби опалення.
Таким чином, незважаючи на відключення від системи централізованого опалення будинку, відповідно до вимог чинного законодавства відповідачу було нараховано обсяг теплової енергії, спожитої на загальнобудинкові потреби опалення.
Заперечень щодо наданого розрахунку або контррозрахунку відповідач не надав.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом п. 34 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Таким чином, виходячи з погоджених сторонами умов договору, строк оплати за спожиту в листопаді 2024 року - березні 2025 року теплову енергію є таким, що настав.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідач не надав докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію в листопаді 2024 року - березні 2025 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 30 932,80 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення плати за абонентське обслуговування у сумі 567,84 грн за період липень 2024 року - серпень 2025 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
За умовами п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається, зокрема, з плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua.
Відповідно до п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
За умовами п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Таким чином, внесення плати за абонентське обслуговування передбачено умовами укладеного між сторонами договору.
Згідно Актів приймання-передачі за період з липня 2024 року по серпень 2025 року загальна сума нарахованої абонентської плати складає 567,84 грн.
Відповідач доказів проведення оплати за абонентське обслуговування в сумі 567,84 грн суду не надав, будь-яких заперечень стосовно розміру нарахованої плати за абонентське обслуговування не висловив.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за плату за абонентське обслуговування за липень 2024 року - серпень 2025 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з плати за абонентське обслуговування в сумі 567,84 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн (з урахуванням пониженого коефіцієнту 0,8 через подачу позовної заяви в системі "Електронний суд") підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд.8, код 00039002) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (84207, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Космонавтів, будинок 39, код 03337119) заборгованість за типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 03.11.2021 за спожиту теплову енергію на загальнобудинкові потреби за листопад 2024 року - березень 2025 року в сумі 30 932,80 грн (на розрахунковий рахунок: 260021880400, IBAN (електронний формат) НОМЕР_1 , IBAN (формат на паперовому носії) НОМЕР_2 , в ПАТ Банк "Український капітал", код банку 320371), заборгованість з плати за абонентське обслуговування за період з липня 2024 року по серпень 2025 року в сумі 567,84 грн (на розрахунковий рахунок: номер рахунку НОМЕР_3 , IBAN (електронний формат) НОМЕР_1 , IBAN (формат на паперовому носії) НОМЕР_2 в ПАТ Банк "Український капітал", код банку 320371) та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2026.
Суддя Т. О. Лобода