вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
03.03.2026м. ДніпроСправа № 904/933/26
Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар-КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Приватного підприємства "Гефест Плюс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ікар-КР" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Гефест Плюс" про стягнення заборгованості за Договором № 22 оренди приміщення для розташування офісу від 01.07.2020 в розмірі 16 947,68 грн..
Ціна позову складається з наступних сум:
- основний борг у розмірі 10 996,90 грн.,
- пеня у розмірі 4 040,57 грн.,
- інфляційні втрати в розмірі 1 552,74 грн.,
- 3% річних у розмірі 357,47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати орендної плати та комунальних послуг.
Дослідивши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
За частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач на підтвердження викладених у позові обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, додав до позову копії документів, складених іноземною (російською) мовою за відсутності їх перекладу на українську, а саме: договір №22 оренди приміщення для розміщення офісу від 01.07.2020, акт приймання-передачі майна від 01.07.2020, додаткова угода від 01.01.2021, лист №102 від 02.07.2018, лист від 13.11.2014.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
За приписом частини першої статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
За змістом частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Отже, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат" не є належними й допустимими, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17, від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23).
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною (російською) мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та частини першої статті 9 Цивільного процесуального кодексу України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 751/1620/23.
Суд зауважує, що відсутність нотаріально завіреного перекладу на українську мову документу, складеного на іноземній мові, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена та на користь кого.
Крім того, позивач в позові зазначає, що на виконання умов договору оренди Позивачем за період користування об'єктом оренди з 1 серпня 2023 року по 30 червня 2024 року сформовано та виставлено Відповідачу рахунки для проведення оплати комунальних послуг на суму765,35 (Сімсот шістдесят п'ять) гривень 35 копійок.
При цьому копій даних рахунків та доказів їх направлення (отримання) відповідачу позивачем суду не надано.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3 328,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру в розмірі 16 947,68 грн., за яку підлягає сплаті судовий збір, враховуючи подання позовної заяви через систему "Електронний суд", у розмірі 2662,40 грн.
Позивачем же не надано доказів сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Під вимогою розуміється матеріально правова вимога, тобто предмет позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.
При цьому, предмет позову викладається позивачем саме у прохальній частині позову.
В позові позивач зазначає, що розмір загальної заборгованості Відповідача складає 10 996,90 (Десять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 90 копійок (10 320,00 гривень заборгованості з орендної плати + 676,90 гривень заборгованості з оплати комунальних послуг)., при цьому в прохальній частині позову зазначає суму заборгованості разом без зазначення сум заборгованості з орендної плати та з оплати комунальних послуг окремо.
Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням положень статті 242 Господарського процесуального кодексу України, надати позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви в строк - протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду належним чином здійснений в установленому законом порядку переклад на українську мову, викладених російською мовою договору №22 оренди приміщення для розміщення офісу від 01.07.2020, акту приймання-передачі майна від 01.07.2020, додаткової угоди від 01.01.2021, листа №102 від 02.07.2018, листа від 13.11.2014;
- надати до суду копії рахунків для проведення оплати комунальних послуг за спірним договором та докази їх направлення (отримання) відповідачем;
- надати докази сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.;
- уточнити прохальну частину позову шляхом зазначення сум заборгованості з орендної плати та з оплати комунальних послуг окремо.
Роз'яснити Позивачу, що в разі неусунення всіх недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.Г. Назаренко