вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
02.03.2026м. ДніпроСправа № 904/6962/25
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання неплатоспроможним
Суддя Примак С.А.
при секретарі судового засідання Скорик Н.О.
Представники сторін:
від боржника : не з'явився
арбітражний керуючий: не з'явився
09.12.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження про неплатоспроможність.
15.12.2025 ухвалою господарського суду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху. Запропоновано ОСОБА_1 усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду: - доказів того, куди були витрачені кошти, отримані від кредиторів: банківська виписка з 01.01.2025 по 30.09.2025; - витяг з єдиного реєстру боржників; - витяг з автоматизована система виконавчого провадження. - копії кредитних договорів укладених між боржником та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ". ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС".
24.12.2025 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, відповідно до якої заявником частково надані витребувані судом документи та надані пояснення щодо неможливості подання доказів того, куди були витрачені кошти, отримані від кредиторів та копій кредитних договір, витребуваних судом.
19.01.2026 ухвалою господарського суду прийнято заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду у підготовчому засіданні на 03.02.2026 о 12:30.
03.02.2026 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
03.02.2026 судове засідання не відбулось, у зв'язку з плановими аварійними відключеннями світла які встановлені графіком відключення (офіційний сайт ДТЕК, черга 5.1) в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, що унеможливило проведення судових засідань та підтверджується Актом від 03.02.2026, затвердженим Керівником апарату Господарського суду Дніпропетровської області (копія в матеріалах справи).
Відповідно до довідки Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа, ухвала господарського суду від 03.02.2026 доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 09.02.2026 о 18:20.
Таким чином про дату та час судового засідання заявник повідомлений належним чином.
У судове засідання заявник, представник заявника, арбітражний керуючий не з'явився.
Так, згідно приписів ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Розглянувши в судовому засіданні наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених четвертою Книгою Кодексу (ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Так, ОСОБА_1 як фізична особа звернулась до Господарського суду Дніпропетровскої області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому ст. 115-121 КУзПБ.
Заявниця зазначає, що з лютого 2025 року вирішила звернутися до мікрофінансових організацій, що призвело до подальших звернень з питать кредитування.
Таким чином, станом на сьогодні, згідно з даними УБКІ та особистими підрахунками заявниці, розмір заборгованості складає приблизно 347 359,80 грн.
Згідно з наданими даними у боржника наявна заборгованість перед 3-ма банками і 20-ма мікрофінансовими організаціями, згідно з витягом УБКІ та договорами.
ОСОБА_1 уклала кредитні договори, по яких існує заборгованість, згідно Конкретизованого списку кредиторів та боржників з наступними фінансовими установами: ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", ТОВ"СЛОН КРЕДИТ", ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ТОВ "БІЗПОЗИКА", ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ», ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", АТ "ПУМБ", АТ "ІДЕЯ БАНК", АТ "КБ "ПРИВАТБАНК", ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ», ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ".
Однак, господарським судом встановлено, що заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано копій всіх договорів на підставі яких у заявника виник борг перед кредиторами, засвідчених належним чином, а саме договорів між боржником та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ". ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС".
Постановою від 28.01.2021 у справі №910/4510/20 (пункти 61, 70-73) Верховний Суд зробив, також, наступні правові висновки стосовно застосування статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а також стосовно використання певних підходів при розгляді заяви кредитора та визнання кредиторських вимог:
- завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором, встановлення наявності спору про право, встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (пункт 61);
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство (пункт 70);
- наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, й порушує права боржника у справі про банкрутство (пункт 71);
- для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення (пункт 72);
- у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (пункт 73).
Таким чином, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктом 3, 14 частини 3 статті 116 КУзПБ.
Заявником наведено підстави, передбачені частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надано до матеріалів справи, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.
Заявником не надано первинних документів, що підтверджують факт видачі кредиту, розмір існуючої заборгованості (зокрема, банківських виписок, платіжних доручень, квитанцій, чи інших платіжних документів, які підтверджують надання у позику (кредит) грошових коштів) щодо таких кредиторів, не вказано форми отримання даних грошових коштів (готівкова/безготівкова), а також не було надано всіх договорів, на підставі яких виникла заборгованість.
Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи №910/4994/18).
Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).
Щодо належності та допустимості кредитної історії для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові №917/1604/21 від 16.11.2022 року, зроблено наступний правовий висновок.
Частиною 1 статті 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частиною 2 статті 115 КУзПБ.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Крім того Верховний Суд у постанові № 917/1604/21 від 16.11.2022 зазначив, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
У цьому контексті суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Крім того, щодо поданого боржником плану реструктуризації, господарським судом встановлено наступне.
Відповідно до частини другої статті 6 КУзПБ щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Згідно зі статтею 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
Частиною 4 ст. 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У силу ч. 1 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Отже, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність доданий проект плану реструктуризації.
Дослідивши наданий план реструктуризації, господарським судом встановлено наступні обставини:
- строк виконання плану реструктуризації боржником визначено 5 років;
- боржником запропоновано виділяти на погашення вимог кредиторів "780,00 грн в місяць", враховуючи те, що загальні доходи боржника ( в місяць) - 10 200 грн:
1) матеріальна допомога від чоловіка відповідно до Розписки від 27.11.2025 - 7 000,00 грн;
2) матеріальна допомога від колишнього чоловіка на дитину відповідно до Розписки від 27.11.2025 - 3 200,00 грн.,
загальні витрати боржника в місяць - 9 420,00 грн:
1) необхідний прожитковий мінімум в місяць для боржника - 3 028,00 грн;
2) необхідний прожитковий мінімум в місяць на дітей від 6 до 18 років - 6 392,00 грн.
Таким чином, сума, яка виділятиместься для погашення заборгованості боржника становить 46 800,00 грн.
Вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів відповідно до п.3 ч. 3 ст. 124 КУзПБ - 288 799,80 грн.
В той же час, заявниця зазначила, що у неї відсутній особистий дохід, не працевлаштована з 29.08.2024, погашати заборгованість збирається за рахунок матеріальної допомоги чоловіка та колишнього чоловіка.
При цьому, заявницею не наведено вагомих причин, через які вона перебуваючи у працездатному віці понад 1 рік офіційно не працює, а отже не отримує офіційно заробітну плату. Доказів вжиття заходів щодо працевлаштування матеріали справи не містять.
У доданому до заяви Плані реструктуризації зазначається, що вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів становить 288 799,80 грн, що еквівалентно 13 % загальної суми заборгованості боржника.
Господарський суд Дніпропетровської області звертає увагу боржника на те, що проект плану реструктуризації боргів боржника повинен містити реальні розгорнуті умови та обґрунтовані пропозиції стосовно відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а також відповідати вимогам чинного законодавства, а саме статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
Із системного аналізу викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що проєкт плану реструктуризації боргів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до нього не може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника повне або часткове погашення вимог кредиторів.
Суд вважає, що наданий до заяви план реструктуризації боргів, засвідчує про зловживання правом ОСОБА_1 на доступ до суду зі зверненням із заявою про її неплатоспроможність за формальними ознаками та створенню умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу повністю або частково з боржника.
Боржницею ОСОБА_1 не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності. Зокрема, боржниця не навела достатніх доказів в підтвердження наявності поточних доходів або наявності будь-якого майна, за рахунок якого в майбутньому можливо б було здійснити погашення заборгованості перед кредиторами та не навела доказів в підтвердження наявності дієвого прагнення вжиття заходів, направлених на погашення вимог кредиторів.
Суд звертає увагу, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що боржником належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявності правових підстав для відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні відповідні підстави.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що заявнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Керуючись статтями 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 76, 77, 78, 79, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали надіслати: заявнику, арбітражному керуючому Белінській Н.О., органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого виконавче провадження перебуває на виконанні, до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України за місцем проживання боржника.
Суддя С.А. Примак