03 березня 2026 року м. Харків Справа № 905/876/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" (вх. №2884 Д/2)
на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Хабаровою М.В. (повне додаткове рішення складено 09.12.2025) у справі №905/876/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс", м. Дніпро,
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман, Донецька обл.,
про стягнення 30 903,91 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 25682,89 грн та 3% річних у розмірі 5221,02 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.11.2025 у справі №905/876/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" 3% річних у розмірі 5221,02 грн, інфляційні втрати в розмірі 25682,89 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі № 905/876/25 у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн відмовлено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів надання правничої допомоги та участі у справі як представника позивача іншого представника Адвокатського бюро "Юлії Біжко". На думку суду, з наданих до суду доказів на надання правничої допомоги Адвокатським бюро "Юлії Біжко" не вдається достовірно встановити, що такі послуги, як складання позовної заяви та відповіді на відзив були здійснені саме адвокатом Біжко Ю.О. (докази направлення підготовлених проектів електронною поштою, засобами поштового зв'язку чи будь-які пояснення щодо цього відсутні). Факт підписання між ТОВ "СКС Транс" та Адвокатським бюро акту №01 від 26.11.2025 здачі-приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №06 від 27.08.2025, за яким вартість наданих адвокатських послуг становить 15 000,00 грн, не спростовує встановлені судом обставини. Водночас, суд зазначив, що такі складові надання професійної правової допомоги, як аналіз документів та відзиву, консультування щодо правовідносин у справі, що визначені в акті приймання-передачі, охоплюються послугою з підготовки позову та відповіді на відзив, отже, не підлягають виокремленню.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, 30.12.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" подало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі №905/876/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" про ухвалення додаткового рішення у справі №905/876/25 задовольнити; стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код за ЄДРПОУ 40075815, адреса реєстрації: вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м.Київ, 03150) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код за ЄДРПОУ 40150216, адреса реєстрації: вул. Привокзальна, буд. 22, м. Лиман, Донецька область, 84400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" (код за ЄДРПОУ 43556600, адреса реєстрації: вул. Володі Дубініна, б.8, оф.13, м. Дніпро, 49010) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, понесені скаржником в суді першої інстанції; стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код за ЄДРПОУ 40075815, адреса реєстрації: вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м.Київ, 03150) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код за ЄДРПОУ 40150216, адреса реєстрації: вул. Привокзальна, буд. 22, м. Лиман, Донецька область, 84400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" (код за ЄДРПОУ 43556600, адреса реєстрації: вул. Володі Дубініна, б.8, оф.13, м.Дніпро, 49010) витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 року у справі №905/876/25.
Скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності факту надання професійної правничої допомоги позивачу у даній справі Адвокатським бюро "Юлії Біжко" та вважає, що наведене не відповідає матеріалам справи та сталій практиці Верховного Суду. Зокрема, позивач зазначає таке:
- Адвокатським бюро "Юлії Біжко" здійснено підготовку заяв по суті справи для скаржника задля подання їх представником позивача в суді першої інстанції, що зокрема підтверджується актом №01 від 26.11.2025 здачі - приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №06 від 27.08.2025, в якому наведено перелік виконаних адвокатом послуг, передбачених договором;
- подання підготовлених адвокатським бюро заяв по суті справи до суду здійснювалося позивачем самостійно через уповноважену особу, що жодним чином не спростовує факту підготовки цих документів адвокатським бюро та не свідчить про відсутність наданої професійної правничої допомоги.
Згідно з витягом з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 31.12.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" пропущений строк подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі № 905/876/25; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі № 905/876/25; постановлено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі №905/876/25 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження); встановлено відповідачу справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без виклику учасників справи.
08.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі №905/876/25 - залишити без змін; судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції віднести на рахунок позивача.
В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про таке:
- суд першої інстанції правомірно взяв до уваги заперечення відповідача та зазначив, що матеріали справи не містять доказів надання правничої допомоги та участі у справі як представника позивача іншого повноважного представника Адвокатського бюро "Юлії Біжко". Водночас в матеріалах справи відсутні докази надання адвокатом Біжко Ю.О. та/або будь-яким іншим повноважним представником Адвокатського бюро "Юлії Біжко" послуг з правничої допомоги ТОВ "СКС Транс" за договором №06 від 27.08.2025 у справі №905/876/25. Також суд врахував, що всі заяви позивача у справі №905/876/25 подавалися представником Казак Є.С.;
- при ухвалені додаткового рішення судом першої інстанції було правомірно застосовано до спірних відносин висновки Верховного Суду;
- на думку відповідача, укладання договору з адвокатом та подання заяв по суті іншим представником позивача - є нетиповим випадком. За загальним правилом, якщо клієнт надає адвокату всі свої права без обмежень, то всі подальші дії в інтересах клієнта адвокат здійснює самостійно без участі клієнта або третіх осіб. Це загальне правило також підтверджується додатком №1 до договору №06 від 27.08.2025 - адвокату надано право подавати і підписувати запити, позовні заяви, скарги, клопотання, довідки та навіть мирові угоди. І така редакція додатку №1 робить виконання цих процесуальних дій безпосередньо позивачем або іншим представником щонайменше нелогічним та не доцільним.
Матеріали відзиву на апеляційну скаргу також містять клопотання про витребування доказів у справі, в якому відповідач просить: 1.Витребувати у Пенсійного фонду України (01601 м.Київ вул. Бастіонна, 9) інформацію щодо місця роботи та займаної посади ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2025 по теперішній час, зазначивши повну назву, ЄДРПОУ та адресу роботодавця; 2.Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" наступні докази та інформацію: - інформацію щодо наявності трудових відносин між ТОВ "СКС Транс" та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2025 по теперішній час. У випадку наявності трудових відносин між ТОВ "СКС Транс" та ОСОБА_1 надати копії наказів про прийом на роботу, переведення, звільнення, посадової інструкції, документів про освіту; - інформацію щодо наявності договірних відносин між ТОВ "СКС Транс" та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2025 по теперішній час. У випадку наявності договірних відносин між ТОВ "СКС Транс" та ОСОБА_1 надати копії договорів; - інформацію щодо підстав вчинення правочину з оформлення електронної довіреності представнику ТОВ "СКС Транс" Казак Єлизаветі Сергіївні.
В обґрунтування заявленого клопотання вказує про наявність сумнівів, що викладена в акт здачі-приймання від 26.11.2025 правнича допомога надавалася саме адвокатом Біжко Ю.О., а не іншою особою, що пов'язано з наступними фактичними обставинами:
- договір про надання правничої допомоги укладено сторонами 27.08.2025;
- згідно з актом здачі-приймання від 26.11.2025 на початковому етапі до 29.08.2025 були надані наступні послуги: аналіз наданих замовником документів, консультування замовника, підготовка позовної для її подання замовником до суду;
- судовий збір за подання позовної заяви сплачено позивачем ще 27.08.2025 о 13:19 год.;
- позовна заява сформована в ЄСІТС 29.08.2025 та згідно з квитанцією №4347568 надійшла до електронного кабінету АТ "Укрзалізниця" 29.08.2025 о 10:31 год.;
- обсяг отриманої позовної заяви складає 11 аркушів та 15 додатків.
Таким чином, на думку відповідача, обставина, що за неповні три робочих дні адвокатом фактично було проведено роботу від укладання договору до подання позовної заяви, а також подання 29.08.2025 позивачем до суду ще шість подібних позовних заяв про стягнення з відповідача коштів (справи №905/870/25, №905/871/25, №905/872/25, №905/873/25, №905/874/25, №905/875/25), є неможливою та підтверджує його сумніви щодо виконання робіт саме адвокатом без участі інших осіб.
За наслідками заявленого відповідачем клопотання судова колегія зазначає таке.
Звертаючись з заявами сторони повинні дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо їх подання.
Порядок звернення з клопотаннями про витребування доказів встановлений ст.81 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Щодо досліджуваної справи, то судова колегія, встановивши, що відповідач не звертався з відповідним клопотанням до суду першої інстанції під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, пропустив строк на подання клопотання про витребування доказів.
Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).
За змістом наведеної статті Кодексу пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і у цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд враховує, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває у межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №918/604/23.
За приписами ст.81 ГПК України особа, яка подає клопотання про витребування доказів, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У даному випадку, відповідач не обґрунтовує наявність підстав для звернення з клопотанням про витребування нових доказів у справі лише до суду апеляційної інстанції, що вказує на відсутність правових підстав для його задоволення.
Одночасно слід зазначити, що за приписами ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Водночас, розглянувши доводи заявника щодо необхідності витребування нових доказів у справі (зазначених в клопотанні), судова колегія зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, грунтуються на припущеннях та не впливають на юридичну оцінку обставин даної справи.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена сторонам через підсистему "Електронний суд" до електронного кабінету користувача і доставлена учасникам справи 03.01.2026 (з урахуванням положень ч. 6 ст. 242 ГПК України).
Відтак, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи, направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку письмового провадження (без виклику учасників справи в судове засідання), а також створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальний кодексом України.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.11.2025 у справі №905/876/25 позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" 3% річних у розмірі 5221,02 грн, інфляційні втрати в розмірі 25682,89 грн та судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
27.11.2025 через підсистему "Електронний Суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
На підтвердження надання правничої допомоги ТОВ "СКС Транс" саме адвокатом Біжко Ю.О. до матеріалів справи долучено наступні документи: договір про надання професійної правничої допомоги № 06 від 27.08.2025, додатки до нього, рахунок на оплату послуг, акт №01 від 27.08.2025 здачі-приймання наданих послуг, підписаний з обох сторін - адвокатом Біжко Ю.О. від імені Адвокатського бюро "Юлії Біжко" та директором ТОВ "СКС Транс", як замовником послуг, а також копію свідоцтва адвоката Біжко Ю.О. про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.11.2025 прийнято заяву позивача про ухвалення судового рішення, запропоновано відповідачу надати пояснення щодо поданої заяви.
01.12.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
09.12.2025 ухвалено оскаржуване судове рішення з підстав, викладених вище.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.
Предметом апеляційного розгляду у даній справі є законність і обґрунтованість додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025, яким місцевий суд відмовив у задоволенні заяви ТОВ "СКС Транс" про стягнення з АТ "Українська залізниця" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У відповідності до ч.2 статті 126 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що до позовної заяви було додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які сторона понесла або які очікувала понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 15 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення Господарського суду Донецької області ухвалено 21.11.2025, а 26.11.2025 позивач звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/876/25 з додатками на їх підтвердження.
Таким чином, позивачем дотримано вимоги статті 129 ГПК України.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта. Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Колегія суддів враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2025 між Адвокатським бюро "Юлії Біжко" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" (замовник) підписано договір про надання професійної правничої допомоги №06, відповідно до п. 2.1 якого адвокатське бюро зобов'язується надати замовнику професійну правничу допомогу (надалі "послуги") у формі захисту прав та інтересів замовника щодо стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" інфляційних втрат та 3% річних внаслідок невиконання рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2020 по справі №905/2313/19, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 36754,99 грн основної заборгованості та судового збору у розмірі 1921,00 грн, право вимоги за яким набуто Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС Транс".
Під час передачі результатів послуг сторони складають у двох екземплярах акт здачі-прийняття наданих юридичних послуг по одному екземпляру для кожної зі сторін (п. 3.2 договору).
Розділом 4 Договору визначено обов'язки адвокатського бюро, зокрема адвокатське бюро зобов'язується вчиняти усі необхідні дії для надання адвокатських послуг (професійну правничу допомогу): аналіз наданих замовником документів щодо правовідносин пов'язаних зі стягненням заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" інфляційних втрат та 3% річних внаслідок невиконання рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2020 по справі №905/2313/19, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 36 754,99 грн основної заборгованості та судового збору у розмірі 1921,00 грн, право вимоги за яким набуто Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС Транс"; консультування замовника щодо вищезазначених правовідносин; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" інфляційних втрат та 3% річних внаслідок невиконання рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2020 по справі №905/2313/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 36 754,99 грн основної заборгованості та судового збору у розмірі 1921,00 грн, право вимоги за яким набуто Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" за для подання замовником позовної заяви до суду; складання інших процесуальних документів (за потреби).
Замовник зобов'язується своєчасно приймати надані послуги та сплачувати за них обумовлений цим договором гонорар (винагороду) (п. 6.1.1 договору).
За послуги, що надаються відповідно до цього договору, замовник зобов'язується сплачувати адвокатському бюро гонорар (винагороду). Сума гонорару (винагороди) за послуги, що надаються адвокатським бюро, та проведення розрахунків між сторонами визначається додатком №2 до цього договору (п. 8.1-8.2 договору).
Відповідно до п. 8.4 договором факт надання послуг підтверджується Актом здачі прийняття наданих послуг, який підписується сторонами та є разом з наданим Адвокатським бюро рахунком підставою для перерахування суми гонорару (винагороди).
Цей договір набирає чинності з дати підписання, яку зазначено на початку тексту цього договору і зберігає чинність до виконання зобов'язань за ним (п. 9.1 договору).
Пунктом 1 додатку №1 від 27.08.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №06 від 27.08.2025 сторони погодили, що професійна правнича допомога за договором про надання професійної правничої допомоги №06 від 27.08.2025 буде надаватись адвокатом Біжко Юлією Олександрівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018 за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018).
Пунктом 2 додатку №1 від 27.08.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №06 від 27.08.2025 визначено перелік прав які замовник надає адвокату за вказаним договором.
В пункті 3 додатку №2 до договору від 27.08.2025 сторони погодили, що гонорар (винагорода) Адвокатського бюро за надану професійну правничу допомогу за договором про надання професійної правничої допомоги №06 від 27.08.2025 є фіксованим та складає 15000,00 грн.
Гонорар (винагорода) Адвокатського бюро оплачується частинами, а саме:
- 5000,00 грн оплачується замовником протягом 30 днів з дня ухвалення рішення суду;
- 10000,00 грн протягом 30 днів з дня набрання чинності рішення суду.
Договір та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печаткою з боку замовника.
26.11.2025 на виконання умов сторонами складено та підписано Акт №01 здачі-приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №06 від 27.08.2025, відповідно до якого встановлено, що професійна правнича допомога згідно даного Акту надана Адвокатським бюро вчасно, у повному обсязі та з дотриманням інших умов Договору.
Згідно з п. 2.1, п. 4.1 договору Адвокатське бюро надало, а замовник прийняв професійну правничу допомогу у вигляді:
- аналіз наданих замовником документів щодо правовідносин, пов'язаних зі стягненням заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" інфляційних втрат та 3% річних внаслідок невиконання рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2020 по справі №905/2313/19, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 36754,99 грн основної заборгованості та судового збору у розмірі 1921,00 грн, право вимоги за яким набуто Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС Транс";
- консультування замовника щодо вищезазначених правовідносин;
- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" інфляційних втрат та 3% річних внаслідок невиконання рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2020 по справі №905/2313/19, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 36754,99 грн основної заборгованості та судового збору у розмірі 1921,00 грн, право вимоги за яким набуто Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" за для подання замовником позовної заяви до суду;
- аналіз відзиву на позовну заяву по справі №905/876/25;
- складання відповіді на відзив по справі №905/876/25 за для подання замовником до суду;
- аналіз заперечень на відповідь на відзив №905/876/25.
Відповідно до Акту здачі-приймання вартість наданих адвокатських послуг складає 15000,00 грн.
Таким чином, доводи суду першої інстанції про відсутність доказів фактичного надання адвокатських послуг не відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам. Надання правничої допомоги у вигляді аналізу матеріалів справи, консультування клієнта, складання позову та інших процесуальних документів є складовими адвокатської діяльності.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно ототожнив поняття представництва в суді та професійної правничої допомоги. Згідно з чинним законодавством та усталеною судовою практикою, правнича допомога є значно ширшим поняттям, ніж представництво. Вона охоплює різні форми юридичної підтримки, зокрема надання консультацій, правових висновків, аналіз документів, підготовку позовних та інших процесуальних документів, правовий супровід клієнта тощо.
Висновок суду першої інстанції про те, що всі процесуальні документи у справі надсилались до суду саме представником Казак Є.С., не може бути підставою для відмови у визнанні факту надання адвокатської допомоги.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з відповідним обґрунтуванням місцевого суду, оскільки факт надання професійної правничої допомоги підтверджується належним чином оформленим і підписаним як позивачем, так і Адвокатським бюро "Юлії Біжко" Актом здачі-приймання до Договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 27.08.2025.
У вказаному акті чітко визначено перелік наданих правових послуг, зокрема: аналіз документів, що стосуються спірних правовідносин; консультування позивача; підготовка позовної заяви для її подання позивачем до суду; аналіз відзиву відповідача; складання відповіді на відзив; аналіз поданих заперечень. Із цього переліку вбачається, що адвокатське бюро здійснювало саме змістовну юридичну підготовку заяв та інших документів по суті спору.
Подання ж цих документів до суду особисто позивачем через уповноважену особу Казак Є.С. не суперечить правовій природі договірних відносин між позивачем та адвокатським бюро, а також не спростовує факту отримання професійної правничої допомоги. Навпаки, з урахуванням положень договору та акту виконаних робіт, такі дії є логічною реалізацією правової допомоги у формі юридичного супроводу, без участі адвоката у безпосередньому представництві в суді.
До того ж, сама заява про ухвалення додаткового рішення подавалась до суду уповноваженим представником позивача адвокатом Біжко Юлією Олександрівною. У зазначеній заяві вказувалося, що ТОВ "СКС Транс" отримувало професійну правничу допомогу саме від Адвокатського бюро "Юлія Біжко" на підставі відповідного договору. Така обставина підтверджує, що сам позивач визнає факт отримання правової допомоги від адвокатського бюро, а дії Казак Є.С. як представника були спрямовані лише на реалізацію процесуального права на звернення до суду з позовною заявою, відповіді на відзив, що відповідає обсягу повноважень, визначених в наданій до матеріалів справи довіреності від 13.06.2025 (а.с. 7). Таким чином, і подання заяви про додаткове рішення не заперечує, а навпаки підтверджує факт надання адвокатських послуг.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що правова допомога, передбачена договором, дійсно була надана, і факт її надання підтверджено належними доказами. Відмова у компенсації таких витрат на підставі того, що документи подавались не адвокатом, є необґрунтованою.
Судова колегія зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, однак, суд має оцінити рівень адвокатських витрат з урахуванням того, чи є їх сума обґрунтованою.
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрати, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом тощо.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126, 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою. Колегія суддів зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.
Досліджуючи питання співмірності витрат із складністю даної справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Дана справа для кваліфікованого юриста є незначної складності, яка в силу статті 12 ГПК України є малозначною. Спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України. Спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду, за яким було стягнено збитки, на суму яких позивач нарахував 3 % річних та інфляційні втрати та заявив їх до стягнення у даній справі, обсяг матеріалів справи є невеликим, розрахунок нарахувань не є складним. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, такі складові надання професійної правової допомоги, як аналіз документів та консультування щодо спірних правовідносин, що виокремлено в акті приймання-передачі як окремі послуги, охоплюються послугою з підготовки позову.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/789/21 та від 18.12.2024 у справі №911/826/23.
Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 дійшов висновку про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Відтак, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи, відсутність доказів нетипової складності, технічний характер частини заявлених робіт, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, за рахунок відповідача мають бути відшкодовані витрати позивача на професійну допомогу в розмірі 5 000, 00 грн.
В решті вимог заяви слід відмовити як таких, що не відповідають критеріям достатності, розумності та реальності.
З огляду на викладене, враховуючи, що додаткове рішення є невід'ємною частиною основного судового рішення, а рішення Господарського суду Донецької області від 21.11.2025 у справі №905/876/25 залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у даній справі, додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі №905/876/25 слід скасувати в частині відмови у стягненні з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" 5000,00 грн витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким ці вимоги задовольнити. В решті додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі №905/876/25 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 256, 269-270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі №905/876/25 скасувати в частині відмови у стягненні з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" 5 000,00 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги задовольнити.
В решті додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2025 у справі №905/876/25 залишити без змін.
Резолютивну частину додаткового рішення викласти в такій редакції:
"Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22, код 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" (49010, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8,оф. 13, код 43556600) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 5 000,00 грн.
В решті вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 03.03.2026.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.О. Мартюхіна