ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 березня 2026 року Справа № 906/1644/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Олексюк Г.Є.
судді Мельник О.В.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
прокурор: Безпалов А.В.
відповідача 1: не з"явився
відповідача 2: не з"явився
відповідача 3: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 про забезпечення позову у справі №906/1644/25 (суддя Тимошенко О.М., м. Житомир, повний текст складено 22.12.2025)
за позовом: Першого заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави
до відповідача 1: Житомирської міської ради
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна"
до відповідача 3: Фізичної особи-підприємця Марголіної Ірини Олександрівни
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання звільнити земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 у справі №906/1644/25 задоволено заяви Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову (№01-44/4052/25, №01-44/4054/25 від 15.12.25). Заборонено Житомирській міській раді вчиняти дії, в тому числі приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а. Накладено арешт на нерухоме майно - земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, м-н Перемоги, 7-а. Накладено арешт на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1151429418101 (номер відомостей про речове право: 56965345) та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" (код 45650403).
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 у справі № 906/1644/25 про вжиття заходів забезпечення позову, скасувати. Винести у справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяв прокурора про вжиття заходів із забезпечення позову, відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 про забезпечення позову у справі №906/1644/25 та розгляд апеляційної скарги призначено на 02 березня 2026 року.
16 лютого 2026 року прокурором поданий відзив на апеляційну скаргу, в якій просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги представника відповідача на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 про забезпечення позову у справі №906/1644/25, а дану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
26 лютого 2026 року представником ТОВ «Сила-Силенна» подане клопотання, в якому просить суд судове засідання у справ №906/1644/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сила-Силенна» на ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову господарського суду Житомирської області від 22 грудня 2025 року у справі №906/1644/25, призначене на 02.03.2026 провести без особистої участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сила-Силенна». Вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні 02.03.2026 заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.
В судове засідання 02.03.2026 Житомирська міська рада свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Копію ухвали від 06.02.2026, суд апеляційної інстанції направив фізичній особі-підприємцю Марголіній Ірині Олександрівні за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про яку наявні в матеріалах оскарження ухвали, проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат був повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, зокрема, містяться висновки, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і не вручено адресату у зв'язку з посиланням на "адресат відсутній за вказаною адресою", вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2025 №904/6704/23.
При цьому приписи статті 13 ГПК України прямо передбачають, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Північно-західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права
1. Зміст ухвали суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, застосовуючи приписи статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, виходив із того, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених прав. При цьому суд зазначив, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно оцінювати обґрунтованість заявлених заходів, їх співмірність із предметом спору, наявність зв'язку між заходом забезпечення та позовними вимогами, а також забезпечення балансу інтересів сторін.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що запропоновані прокурором заходи: заборона Житомирській міській раді вчиняти дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та накладення арешту на земельну ділянку і на об'єкт незавершеного будівництва безпосередньо пов'язані з предметом позову та спрямовані виключно на збереження існуючого фактичного і правового стану до вирішення спору по суті. На переконання суду, такі заходи не призводять до фактичного вирішення спору наперед, а лише обмежують право розпорядження майном.
Окремо суд першої інстанції констатував, що можливість відчуження, обтяження або зміни правового режиму спірного майна створює реальну, а не гіпотетичну загрозу утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову. Подальша зміна власника або користувача земельної ділянки чи об'єкта будівництва може перешкодити поновленню прав територіальної громади, що й обумовлює необхідність негайного реагування шляхом забезпечення позову.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність прямого зв'язку між предметом позовних вимог та обраними заходами забезпечення, їх розумність, адекватність і співмірність заявленим вимогам, а також про відсутність порушення балансу інтересів сторін. Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не встановив.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції задовольнив заяви Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову (№01-44/4052/25, №01-44/4054/25 від 15.12.25).
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач 2 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність ризиків, які могли б ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду, а також не врахував принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами.
Відповідач 2 зазначає, що прокурором не доведено наявності реальної, а не гіпотетичної загрози відчуження майна або вчинення інших дій, які могли б ускладнити виконання можливого рішення суду. Зазначає, що сам факт подання позову не може автоматично зумовлювати накладення арешту на об'єкти нерухомості, а забезпечення позову не повинно використовуватися як інструмент попереднього вирішення спору чи обмеження господарської діяльності відповідача. Скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції не встановив конкретних обставин, які б свідчили про наявність наміру відповідача відчужити спірне майно або змінити його правовий статус, а отже, висновки про необхідність застосування таких обмежувальних заходів є передчасними та необґрунтованими.
Окремо підкреслює, що накладення арешту на земельну ділянку та об'єкт незавершеного будівництва фактично блокує можливість здійснення господарської діяльності та реалізації майнових прав товариства, що суперечить засадам розумності та співмірності забезпечення позову із заявленими вимогами. На переконання апелянта, суд не здійснив належної оцінки балансу інтересів сторін, не з'ясував, чи є менш обтяжливі заходи, які могли б забезпечити досягнення процесуальної мети без надмірного втручання у право власності.
Таким чином, у своїй апеляційній скарзі ТОВ «Сила-Силенна» фактично стверджує, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову прийнята без належного з'ясування фактичних обставин, без достатньої доказової бази щодо існування реальних ризиків невиконання можливого рішення суду, а також із порушенням принципів пропорційності та змагальності сторін. У зв'язку з цим апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу про забезпечення позову та відмовити у задоволенні відповідних заяв прокурора.
Прокурор, заперечуючи доводи апеляційної скарги у відзиві вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права на підставі всебічної оцінки доводів сторін та матеріалів справи. Наголошує, що розгляд заяв про забезпечення позову здійснювався у судовому засіданні за участю представників сторін, які мали можливість висловити свої заперечення та подати докази.
Прокурор зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі прямо вказав на реальну, а не гіпотетичну загрозу порушення інтересів держави у разі можливого відчуження, обтяження чи зміни правового режиму спірного майна, що може унеможливити або істотно ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Окремо прокурор підкреслює, що відповідачами вже вчинялися дії, спрямовані на подальше розпорядження земельною ділянкою. На підтвердження цього наведено рішення Житомирська міська рада №1408 від 15.04.2025 щодо надання дозволу ТОВ «Сила-Силенна» на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, а також рішення №1541 від 16.10.2025 про продаж земельних ділянок, яким питання погодження звіту про оцінку та продаж спірної ділянки було знято на додаткове вивчення. Це, на думку заявника, свідчить про реальність ризику відчуження землі.
Також у відзиві прокурор звертає увагу на те, що оспорюване рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду ще не реалізоване, проте відповідачі можуть у будь-який момент укласти договір оренди. У разі вчинення таких дій виникне необхідність зміни або доповнення позовних вимог, що не завжди є можливим на відповідних стадіях процесу, та потребуватиме ініціювання нових судових спорів, що ускладнить або зробить неефективним захист інтересів держави і територіальної громади.
Прокурор наголошує, що продовження будівництва на спірній земельній ділянці у разі задоволення позову спричинить додаткові витрати, пов'язані з приведенням ділянки у первісний стан. Крім того, орган місцевого самоврядування як власник земель може змінювати орендарів, здійснювати поділ або відчуження ділянки, що створить додаткові перешкоди для виконання можливого судового рішення. Відтак, заходи забезпечення позову є співмірними заявленим вимогам, мають тимчасовий характер, не позбавляють відповідачів права на здійснення господарської діяльності та не спричиняють для них доведених негативних наслідків. Твердження апелянта про перешкоджання господарській діяльності названі голослівними та такими, що не підтверджені доказами.
Заперечує прокурор й довід скаржника про те, що застосовані заходи фактично вирішують спір по суті або є неправомірним втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування. Підкреслює, що суд першої інстанції не надавав оцінки обґрунтованості позовних вимог по суті, а лише встановив наявність зв'язку між предметом спору та необхідністю збереження правового статусу майна до вирішення справи. Обмеження права розпорядження майном до моменту розгляду справи по суті відповідає меті інституту забезпечення позову.
Крім того, у відзиві наведено посилання на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Проніна проти України» та «Сутяжник проти Росії», з яких випливає, що обов'язок суду щодо мотивування рішень не означає необхідності надання детальної відповіді на кожен аргумент, а правильне по суті судове рішення не підлягає скасуванню виключно з формальних підстав.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Правові норми, застосовані
апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Перший заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна", Фізичної особи-підприємця Марголіної Ірини Олександрівни Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №1388 від 15.04.2025 "Про затвердження документацій із землеустрою, надання права користування земельними ділянками" в частині надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:09:019:0031;
зобов'язати фізичну особу-підприємця Марголіну Ірину Олександрівну (ІПН НОМЕР_1 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" (код 45650403) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:09:019:0031 шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1151429418101;
скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" на об'єкт незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1151429418101 (номер відомостей про речове право: 56965345) з одночасним закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За таких обставин суд має оцінити, чи може відсутність вжиття заходів забезпечення позову призвести до неможливості ефективного та справедливого захисту прав позивача, тобто чи буде він спроможний реалізувати свої права у межах одного судового провадження без необхідності звернення з новими позовами.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що за умовами договору суперфіцію земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0006 площею 0,012 га, що за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а, укладеного 06.10.2008 між Житомирською міською радою (власник) та Марголіною Іриною Олександрівною (землекористувач), остання зобов'язалася розпочати забудову земельної ділянки у строк до 22.10.11, однак не зробила цього, що мало наслідком автоматичне припинення прав землекористування та припинення дії вказаного договору. Однак після спливу строку та припинення договору суперфіцію ФОП Марголіна І.О. здійснила будівництво на вказаній земельній ділянці та зареєструвала право власності на незавершене будівництво, оскільки на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, спорудження об'єкту незавершеного будівництва - будівлі перукарні та державної реєстрації права власності у Марголіної І.О. були відсутні право власності та інші права користування земельною ділянкою кадастровий номер 1810136300:09:019:0006, де здійснювалося будівництво, даний об'єкт є самочинним будівництвом, що унеможливлює виникнення права власності на нього.
Прокурор зазначає, що державний реєстратор мав відмовити в державній реєстрації права власності Марголіної І.О. на спірний об'єкт незавершеного будівництва, оскільки право власності на самочинно збудований об'єкт не набувається, що унеможливлює набуття права користування земельною ділянкою під цим об'єктом у неконкурентний спосіб на підставі абз.2 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України. Тому при прийнятті Житомирською міською радою рішення №1388 від 15.04.2025 "Про затвердження документацій із землеустрою, надання права користування земельними ділянками" в частині надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:09:019:0031 порушено вимоги ч. 2 ст. 124 та ч. 1-3 ст. 134 Земельного кодексу України. Поряд з цим, прокурор зауважує, що зазначений вище об'єкт є самочинним будівництвом та порушує земельні права та інтереси Житомирської міської об'єднаної територіальної громади та інтереси держави, тому зазначений об'єкт самочинного будівництва підлягає знесенню.
Водночас з позовною заявою, прокурором подані дві заяви про забезпечення позову, в яких прокурор просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:09:019:0031 та на об'єкт незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна , що на ній розмішений; заборони Житомирській міській раді (ідентифікаційний код: 13576954) вчиняти дії, в тому числі, приймати рішення, щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031 (аркуші матеріалів оскарження ухвали - а.м.о.у. 35-49).
В обґрунтування підстав для застосування вказаних заходів забезпечення позову, прокурор зазначає, що оспорюваним рішенням міської ради №1388 від 15.04.2025 «Про затвердження документації із землеустрою, надання права користування земельними ділянками», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано товариству у користування земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:09:019:0031 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по майдану перемоги, 7- А в м. Житомирі, яке наразі не реалізоване. Водночас відповідачі на його підставі можуть в будь-який час укласти відповідний договір оренди та передати спірну земельну ділянку в користування товариству.
Також прокурор зазначає, що відповідачами наразі вживаються заходи до відчуження земельної ділянки із комунальної власності на підставі розміщення на даних землях об'єкту самочинного будівництва. Рішенням Житомирської міської ради №1408 від 15.04.2025 «Про надання дозволу суб'єктам земельних відносин на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі» яким, в тому числі, ТОВ «Сила-Силенна» надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 1810136300:09:019:003 1 та пунктом 6 рішення Житомирської міської ради №1541 від 16.10.2025 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників», яким знято на додаткове вивчення питання погодження ТОВ «Сила-Силенна» звіту про експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки та її продажу.
Тобто, ТОВ «Сила-Силенна» наразі має нічим необмежене право на здійснення розпорядження майном - право на відчуження його третім особам, здійснення забудови, передання її в заставу та інше. У разі вчинення таких дій, необхідно буде вживати додаткові заходи до усунення порушення прав власності територіальної громади. Так, у разі продажу земельної ділянки, об'єкту самочинного будівництва, укладанні договору оренди, необхідно буде змінювати та доповнювати позовні вимоги, що не є можливим на усіх стадіях судового розгляду позову чи перегляду рішення суду. Відповідні, дії унеможливлять захист прав та інтересів територіальної громади і держави за даним позовом прокурора та значно ускладнять, його судовий розгляд. Зумовлять необхідність пред'явлення нових позовів до відповідачів в інтересах держави та територіальної громади до захисту права власності на спірну земельну ділянку. У разі продовження будівництва на земельній ділянці, у разі задоволення позову прокурора, необхідно буде вживані додаткові заходи до забезпечення приведення земельної ділянки у її первісний стан, що створить необхідність здійснення додаткових витрат.
З огляду на викладене, прокурор вважає, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:09:019:0031 та незавершене будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна забезпечить реальних захист інтересів держави у разі задоволення позову прокурора і буде ефективним механізмом захисту прав учасників процесу.
Поряд з цим, прокурор зазначає, що у разі прийняття рішення про укладання договору оренди та подальший продаж земельної ділянки відповідачу-2, необхідно буде змінювати та доповнювати позовні вимоги, що не є можливим на усіх стадіях судового розгляду позову чи перегляду рішення суду. Відповідні дії унеможливлять захист прав та інтересів територіальної громади і держави за даним позовом прокурора та значно ускладнять, його судовий розгляд. Зумовлять необхідність пред'явлення нових позовів до відповідачів в інтересах держави та територіальної громади до захисту права власності на спірну земельну ділянку. Житомирська міська рада, як власник даних земель наразі може вчиняти дії до розпорядження спірною земельною ділянкою, що створюватиме перешкоди для судового розгляду даного спору судом, а саме, передавати її у власність чи оренду про що свідчать прийняті нею рішення щодо оспорюваної земельної ділянки. З огляду на викладене, прокурор вважає, що такий захід забезпечення позову, як заборона Житомирській міській раді вчиняти дії, втому числі, приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031 забезпечить реальних захист інтересів держави і буде ефективним механізмом захисту прав учасників процесу.
З урахуванням викладених доводів прокурора про необхідність забезпечення позову, судова колегія зазначає наступне.
За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Приписами статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).
При вирішенні питання про вжиття заходів для забезпечення позову суд повинен врахувати, чи достатньо обґрунтовані доводи заявника щодо необхідності таких заходів. Оцінюється відповідність вимог заявника критеріям розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також дотримання балансу інтересів сторін і зв'язок між обраним заходом і предметом позову. Крім того, суд розглядає, чи не завадить відсутність таких заходів виконанню рішення або належному захисту прав заявника, і чи не буде при цьому порушено інтереси інших осіб.
Заходи забезпечення позову мають відповідати вимогам позову та бути співмірними з його змістом, щоб уникнути непотрібного обмеження прав іншої сторони чи сторонніх осіб. Для підтвердження необхідності таких заходів мають бути надані факти, що свідчать про ризик ускладнення виконання рішення або неможливість поновлення прав позивача. При цьому обґрунтованість самого позову в цей момент не досліджується, оскільки це буде предметом основного розгляду.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Таким чином, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Відповідно до статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
Суд зазначає, що достатньо обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є підтверджена належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування конкретного виду забезпечення позову.
Відповідний захід забезпечення повинен бути безпосередньо пов'язаний із предметом спору та спрямований на забезпечення балансу інтересів усіх учасників процесу, запобігаючи ситуаціям, коли судове рішення не зможе бути виконане або його виконання призведе до виникнення нових спорів.
Колегія суддів відзначає, що заявлений захід забезпечення позову у вигляді заборони Житомирській міській раді вчиняти будь-які дії, у тому числі приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1810136300:09:019:0031, що розташована за адресою: Житомир, м-н Перемоги, 7-а, є співмірним, обґрунтованим та таким, що безпосередньо пов'язаний із предметом спору, враховуючи наступне.
Застосування вказаного заходу спрямоване на збереження існуючого фактичного та правового стану спірної земельної ділянки до вирішення справи по суті. Заборона органу місцевого самоврядування приймати рішення щодо її відчуження, передачі у користування, поділу, об'єднання чи зміни цільового призначення мінімізує ризик виникнення нових правовідносин із третіми особами, що ускладнить або зробить неможливим реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
З матеріалів оскаржуваної ухвали вбачаєтьсмя, що пунктом 1.1. оспорюваного рішення Житомирської міської ради №1388 від 15.04.2025 «Про затвердження документації із землеустрою, надання права користування земельними ділянками», в тому числі, ТОВ «Сила-Силенна» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано товариству у користування земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:09:019:0031 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по майдану перемоги, 7- А в м. Житомирі. Дане рішення прийнято на підставі клопотання товариства від 01.04.2025, витягу з Державного реєстру речових прав на незавершене будівництво перукарні, реєстраційний номер 1151429418101 та рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою №1286 від 19.12.2024. Пунктом 4 рішення визначено, що суб'єктам земельних відносин, яким передано земельні ділянки, протягом трьох місяців з дати прийняття цього рішення укласти відповідний правочин та зареєструвати його у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Судова колегія приймає до уваги, також що рішенням Житомирської міської ради №1408 від 15.04.2025 «Про надання дозволу суб'єктам земельних відносин на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі» яким, в тому числі, ТОВ «Сила-Силенна» надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 1810136300:09:019:0031 та пунктом 6 рішення Житомирської міської ради №1541 від 16.10.2025 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м.Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників», яким знято на додаткове вивчення питання погодження TOB «Сила-Силенна» звіту про експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки та її продажу.
З урахуванням оцінених судом доказів судова колегія виснує, що Житомирська міська рада, як власник спірної земельної ділянки наразі може вчиняти дії до розпорядження спірною земельною ділянкою, що створюватиме перешкоди для судового розгляду даного спору судом, а саме, передавати її у власність чи оренду про що свідчать вищевказані прийняті нею рішення.
Оспорюване рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду товариству не реалізоване. Водночас відповідачі на його підставі можуть в будь-який час укласти відповідний договір оренди та передати спірну земельну ділянку в користуванню товариству. У разі передачі земельної ділянки в оренду чи прийняття Житомирською міською радою рішення про затвердження звіту про необхідно буде вживати додаткові заходи до усунення порушення прав власності територіальної громади.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливи ти виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що мас бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Таким чином, у випадку прийняття під час розгляду справи нових рішень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою можливе виникнення похідних речових чи зобов'язальних прав у третіх осіб. Така ситуація створила б необхідність ініціювання нових судових процесів, що суперечить принципу процесуальної економії та підриває ефективність судового захисту. Отже, запропонований захід спрямований на недопущення штучного ускладнення правової ситуації та запобігання множинності спорів.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що заборона носить тимчасовий характер, діє виключно до набрання законної сили рішенням суду у справі та не позбавляє орган місцевого самоврядування його повноважень загалом, а лише обмежує їх реалізацію щодо конкретного об'єкта, який є предметом спору. Такий захід не вирішує спір по суті, не підміняє судове рішення та відповідає критерію співмірності, оскільки спрямований виключно на запобігання потенційним негативним наслідкам.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 підкреслює, що суди мають оцінювати ризики ускладнення захисту прав у межах одного провадження.
Колегія суддів зазначає, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у своєму рішенні від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 зазначила, що відсутність забезпечувальних заходів може порушити право на справедливий і ефективний захист, оскільки позивач може не реалізувати свої права в межах одного судового розгляду.
Доводи скаржника про те, що заборона Житомирській міській раді вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1810136300:09:019:0031 нібито дорівнює вирішенню спору по суті та є втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, є необґрунтованими з огляду на правову природу заходів забезпечення позову та їх процесуальне призначення.
Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є рішення Житомирської міської ради №1388 від 15.04.2025 "Про затвердження документацій із землеустрою, надання права користування земельними ділянками" в частині надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:09:019:0031. Натомість заявлений захід забезпечення позову не передбачає оцінки законності цього рішення, не скасовує його та не встановлює прав чи обов'язків сторін по суті спору. Він має виключно тимчасовий характер і спрямований на збереження існуючого правового стану до ухвалення судового рішення. Таким чином, заборона не підміняє собою рішення суду у справі, а лише унеможливлює виникнення нових правових наслідків, які могли б ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення.
Твердження скаржника про фактичне вирішення спору є безпідставним, оскільки заборона стосується майбутніх дій щодо розпорядження земельною ділянкою і не скасовує вже прийнятого рішення та не позбавляє його формальної чинності. Суд, застосовуючи такий захід, не визнає рішення незаконним і не робить висновків щодо обґрунтованості позовних вимог. Відповідно, відсутня тотожність між змістом позовної вимоги та змістом заходу забезпечення позову.
Разом з тим, посилання скаржника на втручання суду у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування є безпідставним. Дискреція означає свободу вибору між кількома правомірними варіантами поведінки в межах закону. Однак здійснення дискреційних повноважень не є абсолютним і підлягає судовому контролю у разі виникнення спору щодо їх законності. Тимчасове обмеження реалізації повноважень щодо конкретного об'єкта, який є предметом судового розгляду, не позбавляє орган його компетенції загалом і не змінює меж повноважень, визначених законом. Вказане лише запобігає створенню нових правовідносин, які можуть нівелювати ефективність судового захисту.
Таким чином, у разі відсутності такого заходу існує ризик прийняття нових рішень щодо спірної земельної ділянки (відчуження, передача в користування третім особам, зміна цільового призначення тощо), що спричинить виникнення похідних прав у третіх осіб. Це, у свою чергу, призведе до множинності спорів та істотно ускладнить або зробить неможливим реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Саме для запобігання таким наслідкам процесуальний закон і передбачає можливість застосування такого заходу забезпечення позову.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заборона Житомирській міській раді вчиняти дії, в тому числі приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а не є вирішенням спору по суті та не становить неправомірного втручання у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, а є адекватним та співмірним із предметом спору заходом забезпечення позову, який забезпечує збереження предмета спору, гарантує реальність та ефективність можливого судового захисту і запобігає виникненню додаткових правових ускладнень у разі задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, аналізуючи застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України щодо накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:09:019:0031 та на об'єкт незавершеного будівництва, що на ній розміщений, дійшов наступних висновків.
Інститут забезпечення позову в правовій системі є важливим механізмом, який гарантує виконання рішень суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів сторін у судових процесах. Забезпечення позову вживається у випадку якщо позивач має побоювання, які викликані тим, що відповідачем протягом розгляду справи по суті буде вчинено дії, що призведуть до неможливості виконання рішення суду, у разі ухвалення судом рішення про задоволенні позовних вимог. види забезпечення позову нерозривно пов'язані з позовом. Від обґрунтованості та доведеності позовних вимог залежить вжиття або не вжиття судом певного виду забезпечення позову. При цьому питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Прийняття рішення про задоволення або відмову у забезпечення позову залежить від думки суду, оскільки більшість аргументів, які пов'язані із застосуванням забезпечення позову, мають оціночний характер.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом позову у даній справі є також зобов'язання фізичній особі-підприємцю Марголіній Ірині Олександрівні (ІПН НОМЕР_1 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" (код 45650403) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:09:019:0031 шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1151429418101.
Отже, предметом даного спору є конкретна земельна ділянка з кадастровим номером 1810136300:09:019:0031 та об'єкт на думку прокурора самочинного будівництва - незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1151429418101.
Як свідчать матеріали оскарження ухвали, 17.01.2017 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва із 8% готовності (будівлю перукарні) на даній земельній ділянці. 02 жовтня 2024 року на підставі акту приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва в статутний капітал ТО В «Сила-Силенна» від 27.09.2024 право власності на даний об'єкт набуто товариством (номер відомостей про речове право: 56965345) (а.м.о.у. 117).
02 жовтня 2024 року на підставі акту приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва в статутний капітал ТО В «Сила-Силенна» від 27.09.2024 право власності на даний об'єкт набуто товариством (номер відомостей про речове право: 56965345). ОСОБА_1 на той час являлася директором та засновником даного товариства (а.м.о.у. 30).
06 листопада 2024 року товариство звернулося до Житомирської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,02 га для оформлення права оренди земельною ділянкою комунальної власності для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі - зазначеного вище об'єкту незавершеного будівництва (а.м.о.у 125-127).
Рішенням Житомирської міської ради №1286 від 19.12.2024 «Про розгляд звернень стосовно надання юридичним та фізичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ТОВ «Сила-Силенна» надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,02 га по майдану Перемоги, 7-а в м.Житомирі під об'єктом незавершеного будівництва (а.м.о.у 31).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що арешт майна і заборона вчиняти дії є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідачів розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а та накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1151429418101 (номер відомостей про речове право: 56965345) та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" (код 45650403) відповідають принципу співмірності (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України). Ці заходи є необхідними і достатніми для збереження вказаної земельної ділянки та об'єкту незавершеного будівництва до визначення подальшої долі цього майна, що прямо кореспондують предмету позовних вимог (зобов'язання фізичній особі-підприємцю Марголіній Ірині Олександрівні (ІПН НОМЕР_1 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" (код 45650403) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:09:019:0031 шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1151429418101) і мінімізують втручання у права відповідачів поза межами, що є необхідними для досягнення мети забезпечення. Відмова у забезпеченні взагалі створює неприпустимий дисбаланс інтересів та загрозу невідновної шкоди.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що ТОВ «Сила-Силенна» наразі має нічим необмежене право на здійснення розпорядження майном - право на відчуження його третім особам, здійснення забудови, передання її в заставу та інше. У разі вчинення таких дій, необхідно буде вживати додаткові заходи до усунення порушення прав власності територіальної громади. Відповідні, дії унеможливлять захист прав та інтересів територіальної громади і держави за даним позовом прокурора та значно ускладнять, його судовий розгляд. Зумовлять необхідність пред'явлення нових позовів до відповідачів в інтересах держави та територіальної громади до захисту права власності на спірну земельну ділянку.
Разом з тим, невжиття таких заходів забезпечення позову, як заборона Житомирській міській раді вчиняти дії, в тому числі приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а; накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а; накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1151429418101 (номер відомостей про речове право: 56965345) та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" (код 45650403) ускладнить відновлення порушених прав територіальної громади у випадку задоволення позову, зокрема з урахуванням того, що очікувано виникають побоювання, що повно захистити інтереси територіальної громади в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду буде неможливо.
Поряд з цим, заходи забезпечення позову, наведені прокурором у заявах про забезпечення позову жодним чином не обмежують права та законні інтереси ані відповідачів, ані інших осіб, оскільки вони не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер та не позбавляють зазначених осіб права на господарську діяльність, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критерієм розумності, обґрунтованості та адекватності.
Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачі не позбавлені права, за наявності передбачених законом підстав, ініціювати перед судом питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим; скасування заходів забезпечення позову; відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.
Оцінка обґрунтованості та доведеності позовних вимог, при вирішенні питання про забезпечення позову не здійснюється.
З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони Житомирській міській раді вчиняти дії, в тому числі приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а; накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 1810136300:09:019:0031, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а; накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Житомир, м-н Перемоги, 7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1151429418101 (номер відомостей про речове право: 56965345) та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" (код 45650403)
4. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 про забезпечення позову у справі №906/1644/25.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 про забезпечення позову у справі №906/1644/25 залишенню без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила-Силенна" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 про забезпечення позову у справі №906/1644/25 без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "03" березня 2026 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.