ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"02" березня 2026 р. Справа № 918/780/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бучинська Г.Б.
судді Мельник О.В.
судді Маціщук А.В.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Дмитренко Р.П., Логвинчук Б.І.
розглянувши апеляційну скаргу Релігійної громади Української Православної Церкви в м.Рівне на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 листопада 2025 року у справі №918/780/25 (повний текст складено 18 листопада 2025 року, суддя Романюк Р.В.)
за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради
до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська)
про усунення перешкод в користуванні майном
Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) про зобов'язання Релігійну громаду Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) усунути перешкоди в користуванні майном - будівлею церкви Успіння Богородиці загальною площею 114 кв. м за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113, шляхом виселення.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12 листопада 2025 року у справі №918/780/25 задоволено позов Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) про усунення перешкод в користуванні майном.
Зобов'язано Релігійну громаду Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) (33028, м. Рівне, вул. Шевченка, 113, код ЄДРПОУ 22560645) усунути перешкоди в користуванні майном - будівлею церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113, шляхом виселення.
Присуджено до стягнення з Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у Рівненської міської ради зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності на будівлю церкви Успіння Богородиці загальною площею 114 кв. м за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113, що підтверджується записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03 грудня 2024 року № 58041818, та, виходячи з чинності такого права, визнав доведеними підстави для усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Релігійна громада Української Православної Церкви в м.Рівне звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 12 листопада 2025 року у справі №918/780/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Релігійна громада УПЦ в м.Рівне зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам оформлення 03 грудня 2024 року Рівненською міською радою права власності на будівлю Свято-Успенської церкви - пам'ятку культурної спадщини національного значення по вул. Шевченка, 113 у Рівне, зокрема в частині передачі об'єкта з державної у комунальну власність без дозволу Кабінету Міністрів України, а також залишив поза увагою відсутність погодження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини на передачу пам'ятки національного значення у власність територіальної громади.
Апелянт вказує, що суд безпідставно не врахував доводи релігійної громади щодо передачі культової будівлі у безстрокове та безоплатне користування на підставі охоронного договору та акта передачі від 23 січня 1979 року, які є чинними та не припиненими у встановленому законом порядку. Наголошується, що релігійна громада користується храмом з моменту його збудування у 1756 році, належно утримує пам'ятку та є добросовісним користувачем.
Посилаючись на Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації", норми Цивільного кодексу України та нормативні акти, що діяли до 1991 року, апелянт зазначає, що договори про передачу культових споруд у безоплатне користування можуть бути розірвані або припинені виключно на підставах і в порядку, передбачених цивільним законодавством, а одностороння відмова від зобов'язання чи зміна його умов не допускається.
Крім того, апелянт стверджує, що Релігійна громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) є правонаступником релігійної громади, яка існувала та була зареєстрована до 1991 року, що підтверджується архівними довідками та рішенням Рівненського облвиконкому №173 від 25 вересня 1991 року про реєстрацію статутів і передачу культових будівель.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які, на його думку, підтверджують правомірність користування культовою спорудою, зокрема: охоронному договору на передачу пам'ятки архітектури - церкви 1756 року, укладеному 23 січня 1979 року між облвідділом у справах будівництва та архітектури виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів та Свято-Успенською церквою м. Рівне; акту передачі культової будівлі від 23 січня 1979 року, відповідно до якого виконком Рівненської обласної ради передав будівлю у безстрокове та безоплатне користування православній громаді; рішенню Рівненського облвиконкому №173 від 25 вересня 1991 року "Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель"; свідоцтву про реєстрацію статуту релігійної громади від 25 вересня 1991 року; статуту релігійної громади; технічному паспорту на будівлю церкви, виданому Релігійній громаді Свято-Успенської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви; рішенню Рівненська міська рада №5220 від 14 травня 2014 року про надання дозволу релігійній громаді на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки по вул. Шевченка, 113 у м. Рівне; проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування та акту перенесення (відведення) земельної ділянки в натурі; архівній довідці від 21 липня 1998 року №300, виданій архівом Рівненського міського фінансового управління по податках і митних зборах, про належність домоволодіння по вул. Шевченка, 113, 115, 117 Успенській православній парафії у 1935 - 1937 роках; архівній довідці від 02 грудня 1998 року №460 щодо належності домоволодіння та землі по вул. Шевченка, 113 Успенській православній парафії; довідці Рівненської міської ради від 29 травня 2012 року №531 про винесення на розгляд питання передачі будівлі у власність релігійній громаді; листу міського голови В. Хомка від 09 листопада 2018 року №05-2733 щодо необмеженого строку дії рішення №5220 від 14 травня 2014 року; зверненню настоятеля релігійної громади від 17 лютого 2012 року до Рівненської міської ради про передачу будівлі церкви з балансу управління комунальною власністю на баланс релігійної громади.
Окремо апелянт наголошує, що суд проігнорував положення пункту 1.3 рішення виконавчого комітету Рівненської обласної ради №173 від 25 вересня 1991 року, яким обов'язок оформлення відповідних договорів покладено на структурні підрозділи обласної ради, а не на релігійну громаду, при тому що звернення громади щодо оформлення права власності розглядаються органами місцевого самоврядування з 2012 року.
Листом №918/780/25/6463/25 від 10 грудня 2025 року матеріали справи було витребувано з Господарського суду Рівненської області.
17 грудня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/780/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 грудня 2025 року у справі №918/780/25 залишено без руху апеляційну Релігійної громади Української Православної Церкви в м.Рівне на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 листопада 2025 року у справі №918/780/25. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 633,6 грн. та доказів реєстрації Релігійною громадою Української Православної Церкви в м. Рівне Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
29 грудня 2025 року від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору та довідку про реєстрацію електронного кабінету.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 січня 2026 року у справі №918/780/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної громади Української Православної Церкви в м.Рівне на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 листопада 2025 року у справі №918/780/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на "05" лютого 2026 р. об 14:20 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
26 січня 2026 року від Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Щодо доводів апелянта про незаконність оформлення права комунальної власності на будівлю церкви по вул. Шевченка, 113 у м. Рівне, позивач зазначає, що право комунальної власності виникло в силу закону, передачі з державної у комунальну власність не відбувалося, а тому відсутні підстави для застосування вимог щодо погодження такої передачі органами охорони культурної спадщини. Крім того, право комунальної власності не було оскаржене відповідачем у встановленому законом порядку.
Стосовно посилань відповідача на охоронний договір від 23 січня 1979 року та рішення Рівненського облвиконкому від 25 вересня 1991 року №173, у відзиві зазначено, що такі документи не підтверджують наявність чинного правочину користування (оренди, позички тощо). Наголошується, що на виконання рішення №173 мали укладатися охоронно-орендні договори, однак жодних угод, укладених на його підставі, релігійна громада суду не надала. Позивач підкреслює, що охоронний договір має іншу правову природу, ніж договір користування, і відповідно до Порядку укладення охоронних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28 грудня 2002 року, укладається з власником або користувачем, а не породжує право користування сам по собі.
У відзиві також зазначено, що заявлені позовні вимоги та рішення суду першої інстанції не порушують право на свободу віросповідання, однак релігійна громада зобов'язана дотримуватися чинного законодавства. Оскільки право власності на будівлю зареєстроване за територіальною громадою, а відповідач не надав жодного правочину, який би посвідчував його право користування майном та не оформив орендні відносини відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03 червня 2020 року, суд дійшов правильного висновку про незаконність перебування відповідача у комунальному майні.
З огляду на викладене, Управління комунальною власністю просить апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 12 листопада 2025 року у справі №918/780/25 без змін.
29 січня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника Релігійної громади Української Православної Церкви в м.Рівне - адвоката Дмитренко Р.П. про відвід колегії суддів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 січня 2026 року у справі №918/780/25 визнано необґрунтованою заяву представника Релігійної громади Української Православної Церкви в м.Рівне - адвоката Дмитренко Р.П. про відвід колегії суддів у справі №918/780/25. Матеріали справи №918/780/25 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою з метою розгляду заяви про відвід.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2026 року заяву представника Релігійної громади Української Православної Церкви в м.Рівне - адвоката Дмитренко Р.П. про відвід колегії суддів у справі №918/780/25 передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Павлюк І.Ю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 січня 2026 року у справі №918/780/25 відмовлено у задоволенні заяви представника Релігійної громади Української Православної Церкви в м.Рівне - адвоката Дмитренко Р.П. про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В., суддя Маціщук А.В. від розгляду апеляційної скарги Релігійної громади Української Православної Церкви в м.Рівне на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 листопада 2025 року у справі №918/780/25.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії суддів Маціщук А.В. судове засідання у справі №918/780/25 05 лютого 2026 року не відбулось.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 лютого 2026 року у справі №918/780/25 розгляд апеляційної скарги призначено на 23 лютого 2026 р. об 14:15 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
06 лютого 2026 року від Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №918/780/25 до вирішення та прийняття рішення Господарським судом Рівненської області у справі №918/1246/25 за позовом Релігійної громади у м.Рівне (Свято-Успенська) про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Рівненською міською радою на об'єкт речових прав, номер 58041818 - будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв.м за адресою Рівненська область, м.Рівне, вул. Шевченка, буд. 113, що є пам'яткою архітектури національного значення, згідно постанови РМ УРСР від 06 вересня 1979 року №442 із скасуванням відповідного запису в Державному реєстрі речових прав.
Вказане клопотання мотивоване тим, що рішення у справі, яке оскаржується в Північно-західному апеляційному господарському суді обгрунтовується наявним правом власності Рівненської міської ради на будівлю церкви, а тому враховуючи оскарження правомірності набуття цього права власності на церкву у Господарському суді Рівненської області у справі №918/1242/25 за позовом Релігійної громади у м.Рівне (Свято-Успенська), та взаємопов'язаність даних справ, наявні підстави для зупинення провадження. Рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/1242/25 безпосередньо вплине на об'єктивність прийняття апеляційним судом рішення у справі №918/780/25, оскільки у разі задоволення позовних вимог релігійної громади, буде скасовано незаконне рішення про право власності Рівненської міської ради на церкву. За результатом розгляду Господарським судом Рівненської області справи №918/1242/25, в судовому порядку буде надана оцінка рішенню Рівненської міської ради, що було підставою для виселення релігійної громади Української православної церкви з будівлі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2026 року у справі №918/780/25 розгляд апеляційної скарги відкладено на "02" березня 2026 р. об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
В судове засідання 02 березня 2026 року представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, а також доводи, викладені у клопотанні про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у межах даної справи, підставою заявленого позову про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради визначило, зокрема, наявність у Рівненської міської ради зареєстрованого у встановленому законом порядку права комунальної власності на будівлю церкви Успіння Богородиці загальною площею 114 кв. м, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113.
Водночас, предметом позову у справі №918/1242/25 є визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук Ілони Михайлівни, індексний номер 76655937 від 17 грудня 2024 року про державну реєстрацію права власності за Рівненською міською радою на об'єкт речових прав № 58041818 - будівлю церкви Успіння Богородиці загальною площею 114 кв. м, що розташована за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Шевченка, 113, яка є пам'яткою архітектури національного значення, занесеною до переліку пам'яток постановою Ради Міністрів УРСР від 06 вересня 1979 року № 442, із скасуванням відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З дослідженого колегією суддів вбачається, що Свято-Успенська церква відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2024 року № 338 віднесена до об'єктів культурної спадщини національного значення та внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури за номером 170049.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що об'єкти культурної спадщини, які є пам'ятками, можуть бути відчужені або передані у володіння, користування чи управління іншій особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Згідно з пунктом 20 статті 5 цього Закону погодження відчуження або передачі пам'яток національного значення належить до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
У справі №918/1242/25 Релігійна громада посилається на відсутність погодження Міністерства культури України на оформлення права комунальної власності на зазначену пам'ятку архітектури, що, на її переконання, свідчить про незаконність державної реєстрації права власності за Рівненською міською радою.
Водночас Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради у відзиві на позовну заяву зазначає, що право комунальної власності виникло в силу закону, передача об'єкта з державної у комунальну власність не здійснювалася, а тому вимоги щодо погодження такої передачі органами охорони культурної спадщини не підлягають застосуванню.
Таким чином, у справі № 918/1242/25 підлягає судовій оцінці саме питання правомірності виникнення та державної реєстрації права комунальної власності на спірний об'єкт культурної спадщини, у тому числі з огляду на необхідність або відсутність необхідності погодження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Вирішення зазначених правових питань має визначальне значення для встановлення наявності чи відсутності у Рівненської міської ради належного речового права на спірну будівлю, що є підставою заявлених у даній справі вимог.
З урахуванням предмета та підстав заявленого позову у межах даної справи №918/780/25, колегія суддів вважає неможливим її розгляд до вирішення Господарським судом Рівненської області справи №918/1242/25, оскільки однією з визначальних підстав задоволення позову про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення є наявність у Рівненської міської ради зареєстрованого права власності на спірну будівлю церкви. Натомість законність набуття такого права власності є безпосереднім предметом судового розгляду у справі № 918/1242/25, розгляд якої має бути здійснений першочергово по відношенню до даної справи.
На переконання колегії суддів, рішення у справі №918/1242/25 за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) до Рівненської міської ради про скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права власності безпосередньо впливатиме на вирішення спору у справі №918/780/25, оскільки встановлення або спростування правомірності набуття Рівненською міською радою права власності на будівлю церкви визначає наявність або відсутність правових підстав для заявлених у даній справі вимог.
Колегія суддів звертає увагу, що спір у справі № 918/1242/25 має характер первинного спору щодо титулу власності на спірний об'єкт нерухомого майна, тоді як у межах даної справи №918/780/25 вирішується похідний спір про усунення перешкод у користуванні цим майном. За відсутності остаточного вирішення питання про правомірність виникнення та державної реєстрації права комунальної власності на будівлю церкви, апеляційний суд позбавлений можливості надати належну оцінку наявності у позивача матеріально-правової підстави для заявлених вимог. Ухвалення судового рішення у даній справі до встановлення законності чи незаконності набуття права власності створювало б ризик прийняття взаємовиключних судових рішень, що суперечить принципам правової визначеності та стабільності судових рішень.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення клопотання про зупинення провадження у справі № 918/780/25 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 918/1242/25.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Керуючись статтями 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) про зупинення провадження у справі №918/780/25 задовольнити.
Зупинити провадження у справі №918/780/25 за апеляційною скаргою Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) на рішення Господарського суду Рівненської області до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 918/1242/25 за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) до Рівненської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, індексний номер 76655937 від 17 грудня 2024 року, про державну реєстрацію права власності за Рівненською міською радою на об'єкт речових прав №58041818 - будівлю церкви Успіння Богородиці загальною площею 114 кв. м, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113, із скасуванням відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
Ухвалу надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили сторонам та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Маціщук А.В.