ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 лютого 2026 року Справа № 902/1144/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Гудак А.В.
суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Левчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.12.2025 (суддя Тварковський А.А., повне рішення складено 12.12.2025)
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод"
про визнання недійсним рішення наглядової ради та поновлення ОСОБА_2 на посаді голови правління
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3 ;
відповідача - Водзінського О.В.,
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.12.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Аналізуючи спірне рішення Наглядової ради товариства, відповідно до якого позивачем припинено повноваження та трудові відносини з ПрАТ "КОМКЗ", суд першої інстанції дійшов висновку про його законність та відповідність умовам трудового контракту, повноваженням Наглядової ради згідно статуту товариства, ст. 99 ЦК України, п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.
При цьому, суд зауважив, що викладена у спірному рішенні Наглядової ради товариства підстава припинення повноважень Голови правління та дії контракту "за угодою сторін" не суперечить змісту поданої заяви, водночас відповідає передбаченій контрактом підставі його припинення, тобто будь-яка суперечність між змістом поданої позивачем заяви про звільнення та змістом оспорюваного рішення відсутня.
Крім того, враховуючи безпідставне посилання позивача на положення ст.38 КЗпП України, відсутність доказів подання заяви про відкликання ОСОБА_1 заяви про звільнення саме Наглядовій раді товариства, господарський суд зазначив, що припинення повноважень позивача та контракту цілком правомірно і обопільно погоджено за угодою сторін, що підпадає під правове регулювання ст.36 КЗпП України та умов трудового контракту.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Апелянт, зокрема, зазначає, що спір у справі виник у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади Голови правління ПрАТ "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод" на підставі рішення Наглядової ради ПрАТ "КОМКЗ". Відтак, зазначене рішення безпосередньо впливає на права позивача, що спростовує висновки суду про відсутність порушення його прав.
Вважає, що висновок суду першої інстанції про припинення контракту за згодою сторін є помилковим, оскільки заява не містить такого формулювання, позивач заперечує зазначені обставини, а сам контракт передбачає можливість припинення повноважень за ініціативою Голови Правління. Саме таким правом позивач скористався, однак у подальшому змінив своє рішення та відкликав подану заяву. Вказані обставини судом належним чином не враховано.
Також скаржник звертає увагу на те, що судом було проігноровано обставини, згідно з якими заява про звільнення, подана ОСОБА_1 14.05.2025 року, була відкликана позивачем 26.05.2025 року. Зазначене безпосередньо підтверджується записом у журналі реєстрації вихідної кореспонденції за вих.№56 від 26.05.2025 року, а також електронним листом від 26.05.2025 року, надісланим позивачем голові наглядової ради - ОСОБА_4 .
Враховуючи те, що в протоколі засідання відсутня інформація про подання позивачем заяви про відкликання заяви про звільнення від 14.05.2025 року та відповідно дана заява не була врахована на засіданні наглядової ради, вважає, що таке засідання було проведено з грубим порушенням порядку денного, адже підстави для припинення повноважень позивача (звільнення) були відсутні.
Крім того, апелянт, посилаючись на п.10.1.6. статуту, зазначає, що спірне засідання Наглядової ради проводилось поза межами населеного пункту, де розташоване товариство, а тому засідання Наглядової ради є таким, що не відбулося. Вказані обставини є самостійною підставою для визнання недійсності протоколу засідання Наглядової ради.
У відповідності дог ст.263 ГПК України відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вказує, що встановленим є факт того, що відносини між сторонами спору врегульовані строковим трудовим договором, що зумовлює правову особливість його розірвання, про що суд дійшов вірного висновку. Позивачем не доведено, що 26.05.2025 подавалась заява до Наглядової ради про відкликання заяви про звільнення.
Вважає, що позивачем неправильно інтерпретується відсилочні положення ст.39 КЗпП України, що визначають підстави для дострокового розірвання строкового трудового договору, що визначені у ч.1 ст.38 КЗпП України. Так, позивач намагається ототожнити підстави розірвання безстрокового трудового договору з строковим, включивши можливість розірвання строкового трудового договору за заявою працівника подану за 14 днів до звільнення. Проте таке трактування не є правильним застосуванням норм права, оскільки лише виключні підстави визначені у ч.1 ст.38 КЗпП України дають право працівнику на дострокове розірвання строкового трудового договору.
Відповідач також зазначає, що як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 14.05.2025 року, у ній не міститься вказівки на обставини, що зумовлюють можливість дострокового розірвання контракту від 02.08.2024 року з ініціативи працівника, як і не міститься вказівки щодо юридичної підстави розірвання контракту. Сам факт адресації цієї заяви Наглядовій раді, а не Правлінню товариства не дає підстав вважати, що дана заява подана для розірвання контракту на підставі визначеній п.6.5 контракту. Таким чином, Наглядова рада не без підстав сприйняла вказану заяву, як пропозицію (оферту), щодо дострокового розірвання контракту з 30.05.2025 року за згодою сторін.
Звертає увагу, що правової підстави для застосування норм права, що визначені позивачем до даних правовідносин немає. Позивачем самостійно висловлена пропозиція про звільнення його з займаної посади і така пропозиція прийнята Наглядовою Радою, що свідчить про наявність згоди сторін щодо розірвання трудових відносин.
Щодо місця проведення засідання Наглядової ради, вказує, що воно визначено в протоколі від 30.05.2025 року та відповідає фактичному місцю його проведення. Місце проведення засідання не впливає на права та обов'язки позивача, а тому не може бути підставою для визнання рішення Наглядової ради недійсним.
Відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод" від 02.08.2024 обрано на посаду голови правління товариства ОСОБА_1 на строк до 04.08.2027 та затверджено умови контракту (а.с.105-106).
На підставі вказаного рішення з ОСОБА_1 укладено контракт від 02.08.2024 строком дії з 04.08.2024 по 04.08.2027 (а.с.107-108).
На ім'я голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод" надійшла заява ОСОБА_1 від 14.05.2025 про звільнення з посади голови правління ПрАТ "КОМКЗ" з 30.05.2025.
Відповідно до рішення Наглядової ради ПрАТ "КОМКЗ", яке оформлено протоколом №30-05/25 від 30.05.2025, ухвалено, зокрема:
- припинити повноваження та відкликати 30.05.2025 року Голову Правління товариства ОСОБА_1 ;
- з дати припинення повноважень (відкликання) припинити дію Контракту від 02.08.2024 року, укладеного з Головою Правління товариства ОСОБА_1 , за угодою сторін;
- виключити з ЄДРЮОФОПГФ відомості про ОСОБА_1 , як особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.
Позивач, посилаючись на подання ним 26.05.2025 року заяви про відкликання раніше поданої заяви про звільнення, що, на його думку, свідчить про неправомірність звільнення з посади Голови правління ПрАТ "КОМКЗ", звернувся до суду з цим позовом.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.97 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.69 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства (далі - наглядова рада) є колегіальним органом, що здійснює захист прав всіх акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом акціонерного товариства та цим Законом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу.
Частиною 1, п.9 ч.2 ст.71 цього ж Закону визначено, що до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом акціонерного товариства. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу.
За приписами ст.99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Пунктом 11.1. статуту Приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів товариства, оформленим протоколом №1 від 19.06.2023, визначено, що Наглядова рада Товариства є колегіальним органом товариства, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної цим статутом та чинним законодавством, контролює та регулює діяльність Правління товариства.
Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства", п.7 статуту відповідача, до виключної компетенції Наглядової ради належить обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод" від 02.08.2024 обрано на посаду голови правління вказаного товариства ОСОБА_1 та затверджено умови контракту.
На підставі вказаного рішення з ОСОБА_1 укладено контракт від 02.08.2024 строком дії з 04.08.2024 по 04.08.2027. Факт укладення контракту не заперечується сторонами під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що між сторонами було укладено строковий трудовий договір, підстави розірвання якого за ініціативою працівника визначені ст. 39 КЗпП України.
Указана норма, окрім зазначених в ній випадків, що дають право працівникові на дострокове розірвання строкового трудового договору також містить вказівку про можливість її застосування за умови наявності випадків, визначених ч.1 ст.38 КЗпП України.
Однак, ст. 39 КЗпП України, регулюючи розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника, не містить аналогічної ч.2 ст.38 КЗпП України норми, яка підлягає застосуванню виключно до правовідносин з розірвання безстрокового трудового договору за ініціативою працівника.
Аналіз змісту заяви позивача про звільнення від 14.05.2025 свідчить про те, що вказана заява не містить вказівки на будь-яку підставу дострокового припинення строкового трудового договору взагалі, як не містить такої вказівки й на будь-яку причину дострокового розірвання договору саме з 30.05.2025.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що ініціюючи дострокове розірвання трудового договору, позивач діяв поза межами унормованого ст.39 КЗпП України порядку припинення строкових трудових правовідносин.
Проте, відповідно до ч.3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до п. 6.5. контракту, голова правління може за своєю ініціативою, зокрема, в будь-який час залишити посаду, розірвати цей контракт, письмово повідомивши про це Правління товариства не менше ніж за два тижні.
Не дивлячись на наявність порядку та підстав дострокового розірвання строкового трудового договору, що визначені в ст.39 КЗпП України, наведені положення контракту (п.6.5) про право його дострокового розірвання відповідають вимогам ч. 3 ст. 21 КЗпП України, а тому підлягають застосуванню для врегулювання спірних правовідносин.
14.05.2025 року на ім'я голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод" надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення з посади голови правління ПрАТ "КОМКЗ" з 30.05.2025. Указана заява не містить посилань на будь-які підстави дострокового припинення трудового договору.
Однак, визначене в п.6.5 контракту право голови правління на дострокове його розірвання є безумовним та не вимагає необхідності обґрунтування будь-якої підстави для цього, а отже, подаючи заяву 14.05.2025, позивач не був зобов'язаний її окремо зазначати.
Відповідно до рішення Наглядової ради ПрАТ "КОМКЗ", яке оформлено протоколом №30-05/25 від 30.05.2025, вирішено зокрема: припинити повноваження та відкликати 30 травня 2025 року голову правління товариства ОСОБА_1 ; з дати припинення повноважень (відкликання) припинити дію контракту від 02.08.2024 року, укладеного з Головою Правління Товариства Данилевичем О.С. за угодою сторін; виключити з ЄДРЮОФОПГФ відомості про ОСОБА_1 , як особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.
Копія зазначеного рішення направлена позивачу 30.05.2025 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення як додаток до листа-повідомлення про необхідність з'явитися за місцезнаходженням Товариства для заповнення трудової книжки та передачі печатки, штампів та установчих документів новопризначеному керівнику. Таке відправлення повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта".
На підставі інформації, що міститься в журналі реєстрації вихідної кореспонденції за №56 від 26.05.2025, а також нотаріально посвідчених пояснень свідка ОСОБА_5 (головний бухгалтер АТ), апеляційним судом встановлено, що 26.05.2025 позивачем на ім'я голови наглядової ради ПрАТ "КОМКЗ" подано заяву про відкликання заяви про звільнення.
Суд апеляційної інстанції вважає доведеним факт подачі позивачем заяви 26.05.2025 про відкликання заяви про звільнення, що свідчить про реалізацію головою правління свого права на продовження трудових правовідносин з відповідачем на підставі строкового трудового договору ще до прийняття Наглядовою радою спірного рішення 30.05.2025.
З огляду на викладене, у відповідача були відсутні правові підстави для звільнення позивача та відповідно проведення засідання Наглядової ради з питань припинення повноважень позивача як голови Правління товариства на підставі його заяви про звільнення.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що будь-які інші підстави для припинення повноважень голови Правління, окрім заяви ОСОБА_1 , протокол №30-05/25 від 30.05.2025 не містить.
Крім того, колегія суддів також враховує, що згідно з п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін.
У випадку, коли працівник вимагає достроково розірвати укладений з ним трудовий договір, а роботодавець не заперечує щодо припинення з цим працівником трудових відносин, такий договір може бути припинено за угодою сторін згідно з п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України. Законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв'язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.
Припинення трудового договору за з п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за з п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.
Таким чином, передбачена з п.1 ч.1 ст.36 КЗпП угода сторін є самостійною підставою припинення трудового договору, яка відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника та з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу тим, що в цьому разі потрібне спільне волевиявлення сторін, спрямоване на припинення трудових відносин в обумовлений строк і саме з цих підстав.
Відкликання 26.05.2025 працівником своєї заяви про звільнення до моменту прийняття Наглядовою радою спірного рішення, за умови, що позивач в заяві від 14.05.2025 не зазначав жодної підстави, не може свідчити про існування взагалі та станом на час прийняття спірного рішення Наглядовою радою (30.05.2025), зокрема, волевиявлення на його розірвання саме з підстав наявності про це угоди сторін (п.6.3 Контракту, п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України).
Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на наведену в апеляційній скарзі судову практику Верховного Суду, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відсутність будь-яких доказів того, що сторони навіть намагались дійти згоди щодо розірвання строкового трудового договору за угодою сторін. Застосування такої підстави, як угода сторін для розірвання трудового договору не можливе "за замовчуванням", адже для цього необхідне чітке й недвозначне волевиявлення обох сторін.
Зі змісту спірного рішення Наглядової ради встановлено, що прийняття рішень про припинення повноважень та відкликання голови правління Данилевича О.С., а також припинення дії контракту за згодою сторін було наслідком подачі позивачем заяви від 14.05.2025 року. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що в спірних правовідносинах, Наглядова рада діяла виключно за наслідками ініціативи працівника.
Статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, й зокрема крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України).
Тобто, наведена норма передбачає можливість (а не обов'язковість) звільнення на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, що не виключає можливості звільнення посадової особи з інших підстав, зокрема за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України).
Однак, враховуючи те, що підставою для прийняття спірного рішення Наглядової ради була виключно ініціатива працівника (заява від 14.05.2025), а не роботодавця, колегія суддів вважає відсутніми підстави для прийняття рішення Наглядовою радою про припинення повноважень працівника відповідно до п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України ще й з таких підстав.
Щодо застосування строку позовної давності, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3, 4 ст. 267 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст.267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право).
Отже, за змістом названих норм, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Відповідач, обґрунтовуючи свою заяву про застосування строку позовної давності, посилається на ч.2 ст.233 КЗпП України, згідно якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутись до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Таким чином, вказує, що до спорів про законність звільнення працівника законодавством передбачений обмежений строк та умови його застосування порівняно із загальним строком позовної давності визначений ЦК України.
Колегія суддів враховує, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у п.53-54 постанови від 06.02.2025 у справі №917/2138/23, до юрисдикції господарського суду належать спори, в яких позивач відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за ч.3. ст.99 ЦК України, п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень). За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.
Отже, враховуючи, що в даному випадку оскаржується рішення Наглядової ради товариства через призму ст.99 ЦК України, п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про юрисдикційну належність даного спору господарському суду.
Таким чином, з урахуванням викладеного, до спірних правовідносин встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки згідно ст.257 ЦК України.
Зважаючи на той факт, що спірне рішення Наглядової ради ПрАТ "КОМКЗ" було прийняте 30.05.2025 року, а позов у даній справі подано 14.08.2025 року, тобто в межах строку позовної давності визначеного ст.257 ЦК України, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду з даним позовом, а відтак заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає до задоволення.
Пунктом 2 ч.1 ст.275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Враховуючи те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення у даній справі не з'ясував обставин щодо подання позивачем заяви про відкликання заяви про звільнення, що призвело до помилкового висновку суду про законність та відповідність умовам трудового контракту спірного рішення Наглядової ради товариства, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 02.12.2025 та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Враховуючи приписи п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладається на відповідача.
Окрім того, апеляційний суд враховує, що апеляційну скаргу позивачем подано засобами електронного зв'язку в електронній формі через підсистему ЄСІКС "Електронний суд", що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Натомість, із матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі за подання позовної заяви (4542,00 грн), що може бути підставою для звернення до суду з заявою про відшкодування з Державного бюджету надміру сплаченого судового збору. Вказана сума надмірно сплаченого судового збору не підлягає відшкодуванню за рахунок іншої сторони.
Враховуючи задоволення апеляційної скарги та відповідно задоволення позовних вимог у повному обсязі, до стягнення з відповідача підлягає судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 3633,60 грн (4542,00 грн *0,8).
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.12.2025 у справі №902/1144/25 задоволити.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 02.12.2025 у справі №902/1144/25 скасувати та ухвалити нове рішення.
3. Позов задоволити.
4. Визнати недійсним рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод", оформлене протоколом №30-05/25 від 30.05.2025.
5. Поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Правління Приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод".
6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод" (22445, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с.Корделівка, вул.Київська, 1-А, код ЄДРПОУ 00721780) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3028,00 грн та апеляційної скарги в сумі 3633,60 грн.
6. Господарському суду Вінницької області видати судові накази.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена "03" березня 2026 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.