вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" лютого 2026 р. Справа№ 910/10196/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Клименко О.А.;
від відповідача: Фартушна В.Л.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітех" та Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 (повний текст складено 31.12.2025)
у справі №910/10196/25 (суддя Джарти В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітех"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 14 823 928,10 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 17.10.2025), -
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІТЕХ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 17 193 472,78 грн, з яких: 10 911 577,75 грн - основний борг, 1 516 993,05 грн - три відсотки річних, 4 686 567,99 грн інфляційних втрат, 44 062,87 грн пеня та 34 271,12 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від належного виконання умов договору №594/01 про продаж електроенергії від 30.08.2019.
20.10.2025 позивачем до суду через систему "Електронний суд" було подане клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого заявник просив стягнути 14 823 928,10 грн, з яких: 10 911 577,75 грн основний борг, 853 509,36 грн три відсотки річних, 3 058 840,99 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі №910/10196/25 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітех" 10 911 577,75 грн основної заборгованості, 295 956,61 грн три проценти річних, 1 102 127,02 грн інфляційних витрат та 147 715,94 грн судового збору. У іншій частині позову про стягнення 1 956 713,97 грн інфляційних втрат, 557 552,75 грн трьох процентів річних, 30 171,19 грн судового збору відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо повної оплати вартості відпущеної електроенергії у жовтні 2021 року, лютому-грудні 2022 року за договором, а також враховуючи часткове погашення основної заборгованості, беручи до уваги, що строк сплати вартості прийнятої електричної енергії є таким, що настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку сплати основної суми заборгованості у розмірі 10 911 577,75 грн.
Також суд першої інстанції здійснив власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки позивачем не надано первинних документів у підтвердження часткової оплати заборгованості та дат здійснення такої оплати, що є наслідком визначення періоду прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.01.2025.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджітех" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі №910/10196/25 в частині відмови від стягнення з відповідача 1 956 713, 97 грн інфляційних втрат, 557 552, 75 грн 3% річних, 30 171, 19 грн судового збору та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:
- судом не вірно встановлений період для нарахування до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат;
- своєчасну та повну оплату відпущеної електричної енергії відповідач не здійснив, у зв'язку з чим, за жовтень 2021 року та період з лютого по грудень 2022 року, в нього виникла заборгованість станом на 30 вересня 2023 року на загальну суму 21 572 964,08 грн;
- станом на момент подачі позову, сума основного боргу за поставлену позивачем відповідачеві електроенергію в 2022 році складає 10 911 577,75 грн.
Також не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі №910/10196/25 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:
- розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцями за «зеленим» тарифом, унормований главою 11, а не главою 10 Порядку № 641;
- регулятором визначено, що, окрім суми сплачених авансових платежів за відповідний розрахунковий період, врахуванню підлягає також розмір перерахованих коштів від ОСП, за укладеним з ним договором. Станом на 31.10.2025 заборгованість НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем становить 16,10 млрд грн.;
- за існуючого алгоритму розрахунків, обов'язок Гарантованого покупця щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді;
- судом здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на підставі акту звірки, хоча сам по собі акт звірки розрахунків, без наявності інших доказів, не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій;
- враховуючи існуючий борг позивача перед відповідачем за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, в силу положень підпункт 12 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 563 611,07 грн задоволенню не підлягають.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/10196/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітех" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі №910/10196/25 та призначено справу до розгляду на 24.02.2026.
Ухвалою суду від 26.01.2026 залишено без руху апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі №910/10196/25 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 221 573, 90 грн.
Ухвалою суду від 09.02.2026 відкрито апеляційне провадження апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі №910/10196/25 для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітех" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі №910/10196/25.
Позиції учасників справи
10.02.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити в силі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
30.08.2019 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІТЕХ" був укладений договір №594/01 про продаж електроенергії (далі - договір).
12.03.2020 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІТЕХ" була укладена додаткова угода №421/01/20 до договору №594/01 від 30.08.20218 про викладення пунктів 1-7 цього договору в новій редакції.
Відповідно до пункту 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 12.03.2020) виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі до Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).
Пунктом 2.1 договору визначено, що сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", вказаним Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
Згідно з пунктом 2.3 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України (пункт 2.4 договору).
Відповідно до пункту 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1 договору).
За умовами пунктів 3.2, 3.3 договору (в редакції додаткової угоди № 598/01/21 від 16.02.2021) розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
На виконання умов укладеного договору позивачем протягом жовтня 2021 року, лютого-грудня 2022 року була поставлена, а Підприємством прийнята електрична енергія, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії долученими до матеріалів справи.
Позивач зазначав, що виходячи з положень договору, актів купівлі-продажу та вимог чинного законодавства, остаточний розрахунок за отриману електричну енергію Підприємство мало здійснити у розмірі та у строки:
за жовтень 2021 року у сумі 489 587,40 грн - до 26.11.2021,
за лютий 2022 року у сумі 265 594,25 грн - до 26.03.2022,
за березень 2022 року у сумі 1 782 281,65 грн - до 26.04.2022,
за квітень 2022 року у сумі 1 730 358,60 грн - до 26.05.2022,
за травень 2022 року у сумі 3 281 261,54 грн - до 26.06.2022,
за червень 2022 року у сумі 3 572 854,45 грн - до 26.07.2022,
за липень 2022 року у сумі 4 365 152,65 грн - до 26.08.2022,
за серпень 2022 року у сумі 3 297 728,28 грн - до 26.09.2022,
за вересень 2022 року у сумі 1 477 022,52 грн - до 26.10.2022,
за жовтень 2022 року у сумі 981 346,75 грн - до 26.11.2022,
за листопад 2022 року у сумі 47 881,18 грн - до 26.12.2022,
за грудень 2022 року у сумі 281 894,81 грн - до 26.01.2023.
На підтвердження доводів про розмір заборгованості позивачем були надані акти звірки станом на кінець дня 30.09.2023, 31.03.2024, 31.09.2024 та 31.12.2024.
З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2025 та 25.04.2025 сторонами були складені, підписані та скріплені печатками обох сторін акти зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог внаслідок укладення яких, за твердженнями позивача заборгованість Підприємства становить 10 911 577,75 грн, з яких: березень 2022 року - 44 640,41 грн, травень 2022 року - 2 354 230,83 грн, червень 2022 року - 2 891 417,36 грн, липень 2022 року - 2 453 270,85 грн, серпень 2022 року - 1 728 914,05 грн, вересень 2022 року - 683 107,57 грн, жовтень 2022 року - 660 613,54 грн, грудень 2022 року - 95 383,14 грн.
Оскільки вказана заборгованість відповідачем не сплачена, позивач звернувся із даним позовом до суду, в межах якого просило суд стягнути з відповідача 10 911 577,75 грн основної заборгованості та 853 509,36 грн три відсотки річних, 3 058 840,99 грн інфляційних втрат, розрахованих за період прострочення з 15.09.2022 по 14.08.2025.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За змістом частин другої та третьої ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на включених до складу балансуючої групи гарантованого покупця об'єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, обсяг якої не перевищує обсяг електричної енергії, який може бути відпущений відповідним об'єктом електроенергетики або чергою його будівництва (пусковим комплексом) у кожному розрахунковому періоді (годині), згідно із встановленою потужністю електрогенеруючого обладнання, зазначеною в ліцензії на виробництво електричної енергії. При цьому в кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики або черзі його будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками активних споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими активними споживачами.
Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.
Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору позивачем згенеровано та відпущено, а гарантованим покупцем прийнято електричну енергію у березні, травні-грудні 2022 на загальну суму 32 034 567,02 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом регулюються Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.
Відповідно до п. 10.1 Порядку (в редакції до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 10.2 Порядку з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
У п. 10.3 Порядку вказано, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.
У п. 10.4 Порядку зазначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Відповідно до п.3.3. договору оплата електричної енергії купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.04.2023 у справі № 910/15867/21, Верховний Суд у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 вказав, що з огляду на положення статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 530 Цивільного кодексу України, пункту 10.4 Порядку № 641, умови спірного договору, грошове зобов'язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії за заявлені у позові періоди мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів із дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідними постановами було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» впродовж 2022 років, зокрема:
Постановою від 09.09.2022 №1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 12.09.2022).
Постановою від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у липні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 21.09.2022).
Постановою від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у серпні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 15.03.2023).
Постановою від 15.05.2024 № 946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у вересні-листопаді 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 16.05.2024).
Постановою від 08.05.2024 № 896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у грудні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 10.05.2024).
Водночас, колегія суддів враховує, що постановою НКРЕКП № 178 від 24.01.2024 Порядок № 641 був викладений у новій редакції.
Зокрема, згідно з пунктом 11.4 Порядку № 641 Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Відповідно до приписів ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Тобто, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишався чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Оскільки постанови НКРЕКП №1117, 1190, 473 затверджені до 26.01.2024, а тому розрахунки за електричну енергію, відпущену у березні - серпні 2022, мали здійснюватись у порядку та строки, встановлені п. 10.4 Порядку № 641.
Водночас, так як постанови НКРЕКП №№ 896 та 946 затверджені після 26 січня 2024 року, тобто, після набрання чинності змін до Порядку № 641, то розрахунки за електричну енергію, відпущену у вересні-грудні 2022 року, мали здійснюватись у порядку та в строки, встановлені саме пунктом 11.4 Порядку № 641 в редакції, чинній з 26 січня 2024 року.
Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на накази Міністерства енергетики України № 140 та № 206, якими встановлено розмір розрахунків за поставлену електроенергію, з наступних підстав.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, надаючи правову оцінку змісту вказаних Наказів дійшов до висновку, що:
- накази № 140 і № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно із положенням Порядку № 641.
- накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов'язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами договору.
У вказаній вище постанові об'єднана палата зазначила, що висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині наявності у відповідача обов'язку з повного виконання грошового зобов'язання - оплати у розмірі 100 % вартості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану та Наказів № 140 та № 206 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та приписам Наказів № 140 та № 206.
Більше того, Міністерство енергетики наказом №136 від 01.04.2024 скасувало дію Наказу №206, яким встановлювались для ДП "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.
А тому суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача стосовно не застосування норм наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022, які встановлювали особливий порядок розрахунків під час воєнного стану.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було лише частково виконано зобов'язання із оплати поставленої електроенергії, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 10 911 577,75 грн, що, зокрема підтверджується підписаними між сторонами заявами про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, відповідно до яких заборгованість відповідача становить: березень 2022 року - 44 640,41 грн, травень 2022 року - 2 354 230,83 грн, червень 2022 року - 2 891 417,36 грн, липень 2022 року - 2 453 270,85 грн, серпень 2022 року - 1 728 914,05 грн, вересень 2022 року - 683 107,57 грн, жовтень 2022 року - 660 613,54 грн, грудень 2022 року - 95 383,14 грн.
Стосовно посилань відповідача на те, що станом на станом на 19.08.2025 позивач має перед відповідачем заборгованість за послугу з відшкодування частки вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця в сумі 1 563 611,07 грн., що є підставою для зменшення суми заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.
Так, постановою НКРЕКП від 03.04.2024 № 652, абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викладено у такій редакції: «Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення».
Водночас, дані положення не звільняють відповідача від обов'язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за відповідними договорами.
Колегія суддів враховує посилання відповідача на пункт 5 постанови НКРЕКП від 24 січня 2024 року № 178 "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", якою на відповідача покладено обов'язок забезпечити виконання положень глави 16 Порядку № 641 у частині врегулювання відносин щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, які виникли в період з 8 вересня 2022 року по 26 січня 2024 року.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з вимогами погасити заборгованість за актами приймання передачі послуги з відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи на вказану вище суму.
Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що норма абзацу 3 підпункту 12 пункту 1 Постанови № 332, якою відповідачу надано право зменшити рівень розрахунків із продавцем електричної енергії за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, може бути застосована у позапроцесуальному порядку, зокрема, шляхом укладення відповідного правочину, в результаті якого відбулося б зарахування зустрічних однорідних вимог й у позивача відпали б підстави позову у відповідній частині.
Так само, у разі наявності у позивача заборгованості перед відповідачем, останнє не було позбавлено права й можливості заявити відповідні вимоги в межах цієї справи шляхом пред'явлення зустрічного позову. Однак, таким процесуальним правом відповідач не скористався.
А тому, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зменшення або зміни розміру заявлених у цій справі позовних вимог у частині спірної суми основного боргу.
Схожі висновки підтримав Верховний Суд у постановах від 23.09.2025 у справі № 910/7880/24, від 07.10.2025 у справі № 910/12271/24.
Доводи відповідача, що зобов'язання Гарантованого покупця перед позивачем згідно алгоритму розрахунків, який встановлений п. 11.4. Порядку № 461, за спірні розрахункові періоди не виникли, оскільки на даний момент відповідач недоотримує кошти від НЕК «Укренерго» в якості оплати послуги, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Колегія суддів відзначає, що правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є самостійним зобов'язаннями, з самостійними предметами та суб'єктами.
Ні Договір, ні Порядок № 641 не містять умов та правил, які визначали б стан виконання гарантованим покупцем обов'язків за Договором в залежності від виконання приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» обов'язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Крім того, як умовами Договору, які погоджені сторонами в добровільному порядку та є обов'язковими для виконання, так і положеннями чинного законодавства не передбачено можливість зміни строку виконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару через зміну обставин, зокрема через те, що відповідач не має можливості забезпечити повну оплату електричної енергії за «зеленим» тарифом, оскільки даний момент відповідач недоотримує кошти від НЕК «Укренерго» в якості оплати послуги.
Колегія суддів зауважує на тому, положення чинного законодавства (ст. 617 ЦК України) визначають підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, проте не надають боржнику право у випадку наявності відповідних підстав відстрочити виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, а відтак при визначенні строку оплати слід виходити саме з погоджених сторонами у Договорі умов.
А тому, оскільки сума основного боргу відповідача за поставлену електроенергію складає 10 911 577,75 грн, вона підтверджена належними доказами, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача даної суми заборгованості.
Окрім заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання за спірним договором.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, вказав про те, що позивачем на підтвердження розміру заборгованості надано акти звірки станом на кінець дня 30.09.2023, 31.03.2024, 31.09.2024 та 31.12.2024.
За висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем не надано первинних документів у підтвердження часткової оплати заборгованості та дат здійснення такої оплати, це є наслідком визначення періоду прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.01.2025, дня наступного за днем підписання акту звірки станом на кінець дня 31.12.2024, яким засвідчено розмір заборгованості відповідача.
Водночас, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, на підтвердження наявності заборгованості з поставленої електроенергії позивачем до матеріалів справи були долучені відповідні акти купівлі-продажу електричної енергії за спірні періоди - з березня по грудень 2022 року.
Оскільки, як вже було зазначено вище, постанови НКРЕКП №1117, 1190, 473 затверджені до 26.01.2024, а тому розрахунки за електричну енергію, відпущену у березні - серпні 2022, мали здійснюватись у порядку та строки, встановлені п. 10.4 Порядку № 641 (протягом трьох робочих днів із дати оприлюднення рішення Регулятора)
Водночас, так як постанови НКРЕКП №№ 896 та 946 затверджені після 26 січня 2024 року, тобто, після набрання чинності змін до Порядку № 641, то розрахунки за електричну енергію, відпущену у вересні-грудні 2022 року, мали здійснюватись у порядку та в строки, встановлені саме пунктом 11.4 Порядку № 641 (протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора).
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до приписів частини 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону в місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, з урахуванням затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу, враховуючи редакції Порядку № 641, в яких приймались відповідні постанови НКРЕКП, відповідач був зобов'язаний провести із позивачем остаточний розрахунок за куплену електричну енергію: за лютий-червень 2022 - у строк до 15.09.2022 (включно); за липень 2022 у строк до 26.09.2022 (включно); за серпень 2022 у строк до 20.03.2023 (включно); за вересень-жовтень 2022 у строк до 23.05.2024 (включно); за грудень 2022 у строк до 17.05.2024 (включно).
Тобто, саме із вказаних дат у відповідача виник обов'язок із оплати поставленої позивачем електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу було поставлено електричну енергію у період березень, травень-грудень 2022 на загальну суму 32 034 567,02 грн, а саме: у березні 2022 - 2 133 464,81 грн, у травні 2022 - 3 927 805,70 грн, у червні 2022 - 4 695 410,32 грн, у липні 2022 - 6 328 531,96 грн, у серпні 2022 - 5 985 923,21 грн, у вересні 2022 - 4 054 022,40 грн, у жовтні 2022 - 4 163 252,95 грн, у грудні 2022 - 746 155,67 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2025 та 25.04.2025 сторонами були складені, підписані та скріплені печатками обох сторін акти зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог внаслідок укладення яких залишилась непогашеною заборгованість у загальному розмірі 10 911 577,75 грн, з яких: березень 2022 року - 44 640,41 грн, травень 2022 року - 2 354 230,83 грн, червень 2022 року - 2 891 417,36 грн, липень 2022 року - 2 453 270,85 грн, серпень 2022 року - 1 728 914,05 грн, вересень 2022 року - 683 107,57 грн, жовтень 2022 року - 660 613,54 грн, грудень 2022 року - 95 383,14 грн.
Проти розміру залишку заборгованості за поставлену електричну енергію у вказані вище періоди відповідач не заперечив.
А тому, вказана вище заборгованість, яка виникла за поставлену в період з березня по грудень 2022 електричну енергію та була непогашена у повному обсязі, вважається простроченою заборгованістю, на яку згідно ст. 625 ЦК України підлягають нарахуванню 3 % річних та інфляційні витрати починаючи із дати, з якої така заборгованість вважається простроченою.
Як вбачається із наведеного у заяві про зменшення розміру позовних вимог розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, позивачем були здійснені нарахування на залишкову суму заборгованості (після здійснення всіх оплат та вчинення зарахування зустрічних грошових вимог) з поставленої в період з березня по грудень 2022 електричної енергії, що не суперечить чинному законодавству.
Відтак, нарахування заявлених до стягнення позивачем компенсаційних виплат за актами купівлі-продажу електроенергії за лютий-червень 2022 повинно було здійснюватись з 16.09.2022, за липень 2022 з 27.09.2022; за серпень 2022 - з 21.03.2023; за вересень-жовтень 2022 - з 24.05.2024; за грудень 2022 - з 18.05.2024.
А тому висновки суду першої інстанції, що у зв'язку із відсутністю доказів, які підтверджують дати проведення часткової оплати відповідачем за поставлену електричну енергію прострочення виконання грошового зобов'язання слід рахувати з 01.01.2025, є помилковими.
У даному вище контексті колегія суддів враховує, що під час розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат позивачем невірно визначено початок прострочення виконання відповідача обов'язку з оплати поставленої електричної енергії.
Так, за актами купівлі електричної енергії у березні - червні 2022 позивач починає здійснювати нарахування з 15.09.2022, тоді як згідно вищенаведених обставин прострочення зобов'язання з оплати у відповідача почалось з 16.09.2022.
За актом купівлі електричної енергії у липні 2022 позивач починає здійснювати нарахування з 24.09.2022, тоді як згідно вищенаведених обставин прострочення зобов'язання з оплати у відповідача почалось з 27.09.2022.
За актом купівлі електричної енергії у серпні 2022 позивач починає здійснювати нарахування з 18.03.2023, тоді як згідно вищенаведених обставин прострочення зобов'язання з оплати у відповідача почалось з 21.03.2023.
За актом купівлі електричної енергії у вересні-жовтні 2022 позивач починає здійснювати нарахування з 23.05.2024, тоді як згідно вищенаведених обставин прострочення зобов'язання з оплати у відповідача почалось з 24.05.2024.
За актом купівлі електричної енергії у грудні 2022 позивач починає здійснювати нарахування з 17.05.2024, тоді як згідно вищенаведених обставин прострочення зобов'язання з оплати у відповідача почалось з 18.05.2024.
Як наголосила об'єднана палата Касаційного господарського суду у постановах від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця.
За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. А тому, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Розрахунок інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання відображається, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не нараховується.
А тому, включення позивачем при розрахунку інфляційних втрат на заборгованість за період березень - червень 2022 (період нарахування вересень 2022 - липень 2025) вересня 2022, період прострочення за яким становив менше 15 днів, є неправомірним.
Крім того, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, колегія суддів встановила, що позивачем не було враховано висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 26.06.2020 у справі №905/21/19, від 23.09.2021 у справі №924/2/21, в яких зазначено, що при визначені величини приросту індексу споживчих цін розрахунок такого індексу має заокруглюватися до десяткового числа після коми, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.
Зокрема, у здійснених позивачем розрахунках за актами купівлі електричної енергії в березні - червні 2022 (період нарахування жовтень 2022 - липень 2025), в вересні - жовтні 2022 (період нарахування червень 2024 - липень 2025), грудень 2022 (період нарахування червень 2024 - липень 2025) не було здійснено заокруглення сукупного індексу інфляції до десяткового числа після коми, що суперечить наведеним вище висновкам Верховного Суду.
А тому, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, не виходячи за межі позовних вимог, з урахуванням вірного початку їх нарахування та враховуючи методики розрахунку, наведені у вказаних вище постановах Верховного Суду, колегія суддів дійшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 851 761,59 грн 3 % річних та 2 925 026,08 грн інфляційних втрат за загальний період нарахування з 16.09.2022 по 14.08.2025.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до приписів ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки у даному випадку судом першої інстанції при здійснені розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних невірно визначив дату початку періоду нарахування, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітех" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/10196/25 - зміні в частині сум нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних.
В той же час, апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець", з огляду на її доводи та вимоги, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги позивача покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, а за подання апеляційної скарги відповідача - на Державне підприємство "Гарантований покупець".
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/10196/25 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітех" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/10196/25 задовольнити частково.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/10196/25 змінити в частині нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітех" (03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок, 100/2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41943728) 10 911 577,75 грн основної заборгованості, 851 761,59 грн три проценти річних, 2 925 026,08 грн інфляційних витрат та 176 260,39 грн судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.»
4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у справі № 910/10196/25 залишити без змін.
5. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітех" (03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок, 100/2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41943728) 42 816,67 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи № 910/10196/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 02.03.2026
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко