ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
02 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/5382/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Аленіна А.Ю.; Богатиря К.В.
дослідивши матеріали апеляційної скарги Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця, постановлену суддею Рога Н.В. м. Одеса , повний текст якої складено та підписано 24.12.2025
по справі № 916/5382/24
за позовом Фізичної особи - підприємця Браславської Олени Олександрівни
до відповідача Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради
про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення,
Господарський суд Одеської області рішенням від 17.04.2025 у справі №916/5382/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, позовну заяву Фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія про виселення з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр.Суворова) буд 33-а, задоволено повністю. Виселено Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр.Суворова) буд 33-а на користь Фізичної особи - підприємця Браславської Олени Олександрівни. Стягнуто з Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія на користь Фізичної особи - підприємця Браславської Олени Олександрівни витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
17.11.2025 було видано наказ на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24.
10.12.2025 Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Діордієвої Надії Володмирівни в якій просило суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Ізмаїльського відділу Державної виконавчої служби в Їзмаїльському районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України ( м.Ізмаїл) Діордієвої Надії Володмирівни у виконавчому провадженні №79655833 згідно наказу №916/5382/24 від 17.11.2025, через те, що не запропонувала ФОП Браславській Олені Олександрівні перед виселенням Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова) буд. 33-а на її користь, надати рівноцінне нежитлове приміщення.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 19.12.2025 у справі №916/5382/24 відмовив у задоволенні скарги Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на бездіяльність державного виконавця Ізмаїльського відділу Державної виконавчої служби в Їзмаїльському районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Ізмаїл) Діордієвої Надії Володмирівни у виконавчому провадженні №79655833 згідно наказу №916/5382/24 від 17.11.2025.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 у справі №916/5382/24 та постановити нове рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність Державного виконавця Діордієвої Надії Володимирівни Ізмаїльського відділу Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Південного міжрегіонального правління Міністерства юстиції України ( м. Ізмаїл) у виконавчому провадженні № 79655833 згідно наказу №916/5382/24 від 17.11.2025 через те, що не надала відповідь Ізмаїльському товариству імені Кирила та Мефодія на лист від 06.12.2025, не запропонувала Фізичній особі підприємцю Браславській Олені Олександрівні перед виселенням Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова) буд 33-а на її користь надати рівноцінне нежитлове приміщення. Не надала відповідь Ізмаїльскому товариству імені Кирила та Мефодія на лист від 06.12.2025.
08.01.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЕСІТС безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця по справі №916/5382/24.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2026, апеляційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Ярош А.І., суддів: Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 по справі №916/5382/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/5382/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №916/5382/24 касаційне провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі №916/5382/24 закрито; в решті - касаційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія задоволено; Постанову адресу Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Ярош А.І., судді: Савицький Я.Ф, Принцевська Н.М.) від 21.10.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
20.02.2026 матеріали справи №916/5382/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 задовлено заяви суддів Ярош А.І. та Принцевської Н.М. про самовідвід у справі №916/5382/24, відведено суддів Ярош А.І. та Принцевської Н.М. від участі у розгляді справи №916/5382/24, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу господарських судів та приписів статті 32 ГПК України матеріали справи №916/5382/24 передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.02.2026, апеляційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Аленін О.Ю., Богатир К.В.
Враховуючи вище означене, судова колегія у складі головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Аленін О.Ю., Богатир К.В. висновує про прийняття справи №916/5382/24 до свого провадження у новому складі.
При зверненні до Південно-західного апеляційного господарського суду, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця у справі №916/5382/24. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 апелянт вказує на те, що Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія не було повідомлене про час, дату та місце розгляду в Господарському суді Одеської області своє скарги на бездіяльність державного виконавця. Апелянт вказує, що оскаржувана ухвала господарського суду від 05.12.2025 надійшла до електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» 24.12.2025, але Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія не мало можливості її отримати. До теперішнього часу Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія в письмовій формі поштою не отримувало ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025. Окрім цього просить врахувати те, що м. Ізмаїл підвержений потужними бомбовими ударами і тривалий час в місті відсутня електроенергія, що в свою чергу затрудняло складання апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи та дослідивши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця у справі №916/5382/24, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу складено та підписано 24.12.2025, тобто десятий день строку на апеляційне оскарження припадав на 03.01.2026 з дня складання повного тексту оскаржуваної ухвали суду
Як встановлено судом та підтверджено довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду з якої вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.343 ч.3 Ухвала про відмову у задоволенні скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів ДВС, держ.виконавця, приват.виконавця» від 19.12.25 по справі № 916/5382/24 (суддя Рога Н.В.) було доставлено до електронного кабінету Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія 24.12.25 о 13:34.
Південно-західним апеляційним господарським судом враховано, що 03.01.2026 (субота) та 04.01.2026 (неділя) є вихідними днями, тому останнім днем подання апеляційної скарги є 05.01.2026.
Апеляційна скарга Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія сформована в підсистемі «Електронний суд» 07.01.2026 (зареєстрована за вх. № 58/26 віж 08.01.2026), тобто подана з пропуском строку, передбаченого ст.256 ГПК України на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця у справі №916/5382/24.
Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зауважує, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить аналіз правових норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Окрім цього, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Проаналізувавши обставини, наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, Південно-західний апеляційний господарський суд висновує, що апелянтом не наведено поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця у справі №916/5382/24.
По - перше, обґрунтування, вказані у заяви апелянта, що Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія не було повідомлене про час, дату та місце розгляду в Господарському суді Одеської області своє скарги на бездіяльність державного виконавця не приймаються судом, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які спростовують твердження апелянта.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається та підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду з якої вбачається, що Документ в електронному вигляді «Ст.342 Ухвала про призначення до розгляду скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів ДВС, держ. виконавця, приват. Виконавця» від 12.12.25 по справі №916/5382/24 (суддя Рога Н.В.) було доставлено до електронного кабінету Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія 15.12.25 о 14:48.
Тобто, Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія було обізнано про час, дату та місце розгляду в Господарському суді Одеської області своєї скарги на бездіяльність державного виконавця.
По-друге, обґрунтування, зазначені в заяві, що до теперішнього часу Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія в письмовій формі поштою не отримувало ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 не приймаються судом з огляду на таке.
З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
За умовами частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення) особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу підсистема «Електронний Суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, з 05.10.2021, тобто з дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС як «Електронний кабінет» та «Електронний Суд», зазнав змін існувавший до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема, підпунктами 17.1, 17.5, 17.14 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Відтак з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.
У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов'язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.
Саме така правова позиція суду касаційної інстанції викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №916/3104/21та від 17.05.2023 у справі №910/15120/20.
Господарський процесуальний кодекс України не покладає на суд обов'язку направляти учаснику справи копію судового рішення у паперовій формі, у випадку, якщо особа зареєструвала свій «Електронний кабінет», має доступ до функціонуючих підсистем та документів у межах відповідної справи.
Відповідно до інформації з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» відповідач у даній справі - Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія зареєструвало свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а відтак має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, дата реєстрації 14.11.2024 о 09:51, через який отримало доступ до справи №916/5382/24 (зокрема, до документів та судових рішень у цій справі).
Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази того, що Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія зверталось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про направлення копії ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 у справі №916/5382/24 на його адресу засобами поштового зв'язку.
Приймаючи до уваги вище вказане, судова колегія не бере до уваги означене обґрунтування заяви апелянти при розгляді заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 у справі №916/5382/24.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто, причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наявності правових підстав вважати, що пропуск строку мав місце з об'єктивних, незалежних від волі заявника причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №910/15120/20 встановлено, що у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Така особа зобов'язана забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, а наявність поважних підстав для невчинення відповідних дій має доводитись учасником в загальному порядку. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Дійсно, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв'язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі №398/1739/15.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт об'єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
З урахуванням означеного, колегія суддів висновує, що апеляційна скарга Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця по справі №916/5382/24 відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням апелянту 10-денного строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме апелянту необхідно вказати поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця по справі №916/5382/24.
Керуючись ст.ст. 32, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Прийняти справу №916/5382/24 до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Аленін О.Ю., Богатир К.В.
2. Залишити без руху апеляційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця по справі №916/5382/24.
3. Встановити Ізмаїльському товариству ім. Кирила та Мефодія 10-денний строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом зазначення поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця по справі №916/5382/24 з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяН.А. Павленко
Судді:О.Ю Аленін
К.В. Богатир