ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
02 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2314/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ» та ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 (повний текст рішення складено 26.01.2026, суддя Погребна К.Ф.)
у справі №916/2314/25
за позовом Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України»
до відповідачів:
1. Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ»;
2. ОСОБА_1 ;
про стягнення 32 709 259,18 грн,
16.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі №916/2314/25 разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
18.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження та звільнення від сплати судового збору.
19.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідачів надійшла відповідь на заперечення позивача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі №916/2314/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2314/25.
24.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2314/25.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Г Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
У своїй скарзі Приватне сільськогосподарське підприємство “ДІАМАНТ» та ОСОБА_1 просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» в повному обсязі.
З огляду на викладене, оспорюваною сумою є 32 709 259,18 грн, а тому розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 588766,68 грн, а саме: (32 709 259,18 грн x 1,5% x 150% = 735 958,35 грн х 0,8%= 588 766,68 грн), де 1,5% - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 150% - ставка судового збору за подання апеляційної скарги, 0,8% коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні документів до суду в електронній формі.
До вказаної апеляційної скарги доказів сплати судового збору апелянтами взагалі не додано.
Натомість, скаржники просять звільнити Відповідачів від сплати судового збору, обґрунтовуючи таке клопотання тим, що Відповідачі не мають можливості сплатити судовий збір у розмірі 735958,35 грн за подання апеляційної скарги у справі №916/2314/25, оскільки фінансовий стан директора підприємства ОСОБА_1 (Відповідач-2 у справі) є незадовільним. Зазначають, що все рухоме та нерухоме майно, яке належить підприємству Відповідача-1 знаходиться на окупованій території.
На підтвердження означеного Апелянти надають договір купівлі-продажу від 08.05.2015 відповідно до якого ОСОБА_1 (Продавець) передав у власність Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ» (Покупець) нерухоме майно на суму 20 707 651 грн; витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.05.2015 за Приватним сільськогосподарським підприємством “ДІАМАНТ»; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.01.2021 за Приватним сільськогосподарським підприємством “ДІАМАНТ»; довідки форми ОК-5 та ОК-7, наданих в підтвердження неотримання Відповідачем-2 доходу з відомостями за 2004 - 2022 роки.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги мотивовано тим, що ОСОБА_1 у зв'язку з окупацією російськими військовими формуванням місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ) виїхав з місця проживання та покинув територію господарства, на підконтрольну Україні територію. На даний час ОСОБА_1 не працює, доходу не отримує та не має можливості скористатись своїм майном.
З огляду на неведене Відповідачі (Приватне сільськогосподарське підприємство “ДІАМАНТ» та ОСОБА_1 ) просять звільнити їх від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши таке клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору, є врахування судом майнового стану сторони.
За правилами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, для зменшення, розстрочення або відстрочення від сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Установивши скрутний майновий стан як критерій для звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру), законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися зазначені обставини.
Водночас, сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки / відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
Так, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
У постанові Верховного Суду у справі від 29.09.2021 у справі №160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №120/3505/22, від 02.11.2023 у справі №120/6039/22, від 18.01.2024 у справі №520/495/23.
Розвиваючи указаний підхід Верховний Суд у постанові від 08.08.2024 у справі №295/14365/19 зазначив, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822; далі - Положення).
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу V Положення до Державного реєстру включаються:
- дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованого та/або виплаченого доходу; сума нарахованого та / або перерахованого податку; сума нарахованого та / або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.
Відтак, апелянту потрібно надати документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (колегія суддів, зазначає, що документом, який відображає всю суму доходу за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків), або документ про сплату судового збору в повному розмірі.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, окрім апелянта ОСОБА_1 апеляційна скарга також подана Приватним сільськогосподарським підприємством “ДІАМАНТ».
При цьому, ОСОБА_1 не надано жодних доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, а в якості доказів майнового стану останній надає довідки форми ОК-5 та форми ОК-7 з відомостями за 2004 - 2022 роки,
Отже, подані скаржником документи, які долучені ним до клопотання, а саме: індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу з 2004 року по 2022 рік форми ОК-5 та форми ОК-7 не свідчать про наявність підстав, які зумовлюють можливість звільнення від сплати судового збору.
Інших доказів на підтвердження свого майнового стану скаржником не надано.
Водночас, другим апелянтом - Приватним сільськогосподарським підприємством “ДІАМАНТ» будь-яких доказів щодо скрутного фінансового стану підприємства (фінансовий звіт, виписки з банківського рахунку, відсутність коштів на поточних рахунках) до апеляційної скарги взагалі не надано.
Судова колегія не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на перебування нерухомого майна Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ» на окупованій території, оскільки згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ» є: Україна, 65016, Одеська обл., місто Одеса, вул.Літературна, будинок 1А, квартира 372. При цьому, наявність нерухомого майна на окупованій території не свідчить про скрутне фінансове становище юридичної особи Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ».
Верховний Суд у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщ"» у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу (ст.129 Конституцій України), що є неприпустимим.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі №916/2314/25 становить 588766,68 грн.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України з метою надання Апелянтам можливості виправити вказаний недолік шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі №916/2314/25 на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вказаних недоліків.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Крім того, судова колегія звертає увагу апелянтів на те, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). (ч. 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, рахування строку на усунення недоліків апеляційної скарги буде відбуватись з дати отримання судом інформації про доставку апелянтам/їх представнику даної ухвали до електронних кабінетів.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ» та ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “ДІАМАНТ» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі №916/2314/25 залишити без руху.
3. Встановити Заявникам строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі №916/2314/25 протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Попередити Апелянтів, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош