79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" лютого 2026 р. Справа №926/804/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Т.Б. Бонк,
Н.М. Кравчук
розглянувши матеріали апеляційної скарги Релігійної організації Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області б/н від 08.10.2025 (вх. № 01-05/2936/25 від 09.10.2025; вх. № 01-05/2937/25 від 09.10.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.09.2025 (повний текст рішення складено 18.09.2025, суддя М.І. Ніколаєв) та ухвалу від 26.06.2025 про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі
у справі № 926/804/25
за позовом: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради
до відповідача: Релігійної організації Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області
про: стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення в сумі 153 565,36 грн
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівевецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення в сумі 153 565,36 грн.
Господарський суд Чернівецької області рішенням від 10.09.2025 у справі № 926/804/25 позов задовольнити частково. Стягнув з Релігійної організації Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області (58022, вул. Головна, 100, м. Чернівці, код 41752959) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, вул. Якоба Петровича, 18 м. Чернівці, код 44388619) 141 465,36 грн неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення та 2 231,52 грн судового збору. В частині стягнення 12 100, 00 грн неустойки провадження у справі закрито.
Господарський суд Чернівецької області при винесенні рішення виходив з того, що в межах справи №926/446/26 місцевими судами встановлено, що строк дії договору оренди нерухомого майна № 90 від 20.08.2021 закінчився 30.11.2021.
Відповідач не заперечує, що станом на момент вирішення спору майно позивачу не повернув та продовжує ним користуватись, тож позивач правомірно нарахував йому неустойку за несвоєчасне звільнення приміщення в сумі 141 465,36 грн за період з 03.02.2023 по 28.02.2025.
Доводи відповідача про те, що Чернівецька міська рада не є належним власником нерухомого майна спростовуються тим, що станом на момент вирішення спору спірне майно належить до комунальної власності, інших доказів суду не надано.
Інші доводи відповідача спростовуються тим, що в межах справи №926/446/24 суди дійшли безумовного висновку про те, що строк дії договору оренди нерухомого майна № 90 від 20.08.2021 закінчився 30.11.2021, і саме з цього часу у відповідача виник обов'язок повернути орендоване майно, що ним не зроблено.
Суд встановив, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу 12 100, 00 грн з призначенням платежу - орендна плата. Враховуючи вищевикладене, в частині стягнення 12 100 грн провадження у справі місцевий суд закрив.
Ухвалою від 26.06.2025 Господарський суд Чернівецької області відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №926/563/25 за позовом Релігійної організації “Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви до Чернівецької міської ради, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі місцевий суд виходив з того, що у разі задоволення позову у справі №926/563/25 право власності релігійної організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» буде підтверджено лише після його державної реєстрації, що може мати місце виключно після набрання рішенням суду законної сили.
У свою чергу, предметом даної справи є стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне звільнення раніше орендованого приміщення з листопада 2021 по лютий 2025 року, тобто за період до розгляду справи №926/563/25 по суті.
За таких обставин відсутні передбачені ст. 227 Господарського процесуального кодексу України підстави для зупинення провадження у справі №926/804/25, яка не є пов'язаною зі справою №926/563/25, тож відсутня об'єктивна неможливість її розгляду.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2025 та рішенням місцевого господарського суду від 10.09.2025, Релігійна організація Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області подала до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу б/н від 08.10.2025 (вх. № 01-05/2936/25 від 09.10.2025; вх. № 01-05/2937/25 від 09.10.2025), в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області по справі №926/804/25 про стягнення неустойки та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 26.06.2025 року про відмову в задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
У апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що предмет спору у справі №926/804/25 за позовом УКВ Чернівецької міської ради до РО «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області», про стягнення неустойки за невчасне повернення спірного приміщення Чернівецькій міській раді є взаємопов'язаним із
наслідками розгляду іншої справи № 926/563/25 за позовом релігійної організації
«Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської єпархії Української
Православної Церкви» до Чернівецької міської ради, управління комунальної
власності Чернівецької міської ради, третя особа КНП Чернівецької міської ради
«Центральна міська клінічна лікарня» про витребування майна, а також іншої справи
926/3869/23 інший позов УКВ Чернівецької міської ради до РО «Релігійна громада
парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської
єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області», треті особи Чернівецька міська рада, КНП Чернівецької МР «Центральна міська клінічна лікарня», про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, шляхом звільнення та повернення приміщення власнику. Отже, на думку апелянта розгляд даної справи, без врахування обставин та фактів встановлених в судовому рішенні у справі №926/563/25, буде не об'єктивним, без повного дослідження судом всіх істотних обставин і доказів по справі в їх сукупності, і в подальшому може потягнути неодноразовий перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, які будуть встановлені господарським судом в іншій справі.
Позивачем через систему «Електронний суд» було подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 09.10.2025 (вх.№01-05/2937/25 від 09.10.2025) у якому він вважає доводи апелянта в частині порушення норм матеріального права помилковими, а рішення та ухвалу суду - законним та обгрунтованим.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Фактичні обставини справи.
06.11.2008 між КМУ «Міська клінічна лікарня №3» та Свято-Миколаївським Непоротівським чоловічим монастирем Чернівецької Єпархії Української Православної Церкви укладено договір, згідно якого лікарня дозволяє будівництво на її території з боку вул. Чапаєва культурної споруди-каплиці Великомученика Пантелеймона-Цілителя за рахунок і силами Свято-Миколаївського Непоротівського чоловічого монастиря Чернівецької Єпархії Української Православної Церкви (пункт 1.1. договору).
Згідно пункту 1.2. вищевказаного договору культова споруда буде належати лікарні і знаходитись на її балансі, виконуючи функції лікарняної Церкви для потреб хворих і всіх бажаючих.
Лікарня залишає за монастирем невід'ємне право на постійне звершення Церковної Службової діяльності: відправлення Богослужінь, звершення треб, продажу культової продукції (пункт 1.3. договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору він вступає в дію з моменту його підписання і дійсний до 05.11.2011.
07.11.2011 між КМУ “Міська клінічна лікарня №3» та Свято-Миколаївським Непоротівським чоловічим монастирем Чернівецької Єпархії Української Православної Церкви укладено договір згідно якого лікарня дозволяє будівництво на її тереторії з боку вул. Чапаєва культурної споруди-каплиці Великомученика Пантелеймона-Целитиля за рахунок і силами Свято-Миколаївського Непоротівського чоловічого монастиря Чернівецької Єпархії Української Православної Церкви (пункт 1.1. договору).
Згідно пункту 1.2. договору культова споруда по завершенню будівництва буде належати лікарні і знаходитись на її балансі, виконуючи функції лікарняної Церкви для потреб хворих і всіх бажаючих.
Лікарня залишає за монастирем невід'ємне право на постійне звершення Церковної Службової діяльності: відправлення Богослужінь, звершення треб, продажу культової продукції (пункт 1.3. договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору він вступає в дію з моменту його підписання і дійсний до 05.11.2016.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.10.2014 за територіальною громадою міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради зареєстровано право комунальної власності на будівлі та споруди за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 100, у тому числі на каплицю літери З, загальною площею 102,3 кв.м.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.10.2014 Територіальній громаді м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради належить право комунальної власності на будівлі та споруди за адресою вул. Головна 100, м. Чернівці, у тому числі на каплицю літери З, загальною площею 102,3 кв.м.
10.03.2015 релігійна організація Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви звернулася листом до Департаменту економіки Чернівецької міської ради з проханням передати в оренду приміщення споруди каплиці Св. Цілителя Пантелеймона, що знаходиться на території КМУ “Міська клінічна лікарня №3» за адресою м. Чернівці вул. Головна, 100, загальною площею 102,3 кв.м. для проведення релігійних обрядів та церемоній з погодинним графіком використання щоденно 4 години (з 7.00 до 9.00 год; з 17.00 по 19.00 год.)
Пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 15.04.2015 №170/7 “Про оренду приміщень, внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради та визнання таким, що втратив чинність, пункту рішення виконавчого комітету міської ради з цих питань» погоджено передачу в оренду терміном на два роки й одинадцять місяців релігійній організації Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви приміщення окремої будівлі літ. З на вул. Головній 100, загальною площею 102,3 кв.м. для проведення релігійних обрядів та церемоній з погодинним графіком виконання, з умовою дотримання режиму тиші.
22.04.2015 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) та релігійною організацією “Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №103, згідно якого орендодавець на підставі рішення Чернівецької міської ради від 15.04.2015 №170/7 та заяви від 04.03.2015 вх. №02/01-11-573/0 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення (1-1)-(1-6), загальною площею 102,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна 100, окрема будівля літ З, з метою використання його для проведення релігійних обрядів та церемоній та погодинним графіком виконання, з умовою дотримання режиму тиші (без дзвонів) (пункт 1.1. договору).
Договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 22.04.2015 по 21.03.2018 (пункт 1.5 вищевказаного договору).
Згідно Акта передачі-приймання об'єкта оренди по вул. Головній 100 від 22.04.2015, орендодавець-департамент економіки міської ради передав, а орендар - Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви прийняв окрему будівлю, що знаходиться на балансі КМУ “Міська клінічна лікарня №3».
22.03.2018 релігійна організація Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви звернулася з заявою до в.о. директора департаменту економіки міської ради Войтовича Г.В., в якій, у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди від 22.04.2015 №103 на приміщення, загальною площею 102,3 кв.м. по вул. Головній 100, просила укласти його на новий термін на два роки і 11 місяців та внести зміни в назву орендодавця, а саме - релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області».
Пунктом 1.4. рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28.08.2018 №446/17 вирішено внести зміни до п. 3 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 15.04.2015 №170/7 “Про оренду приміщень, внесення змін до рішень Виконавчого комітету міської ради та визнання таким, що втратив чинність, пункту рішення виконавчого комітету міської ради з цих питань» щодо оренди релігійною організацією Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви приміщень окремої будівлі на вул. Головній 100, а саме слова: “…релігійна організація Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви» замінити словами “…релігійна організація “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області…», у зв'язку з правонаступництвом, про що укласти договір оренди нерухомого майна.
Рішенням Чернівецької міської ради від 02.08.2021 № 364 “Про включення до Переліку другого типу нерухомого майна, що на праві власності належить Чернівецькій міській територіальній громаді, передачу в оренду та продовження договорів оренди позивачу» погоджено продовження договору оренди нерухомого майна від 20.09.2018 № 121 терміном до моменту затвердження Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, але не більше, ніж до 31.07.2022.
На виконання вказаного рішення міської ради між релігійною організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» та Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради було укладено договір оренди комунального майна № 90 від 20.08.2021.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. вказаного договору, орендодавець на підставі рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 15.04.2015 № 170/7, від 28.08.2018 №446/17 та рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 02.08.2021 № 364 продовжує строкове платне користування майном, а саме нежитловими приміщеннями (1-1)-(1-2) цоколю, (1-3)-(1-4) першого поверху, (1-5)-(1-6) антресолі будівлі літ. З, загальною площею 102,30 кв.м., що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 100.
Об'єкт оренди належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади і знаходиться на балансі комунального некомерційного підприємства “Міська клінічна лікарня №3» (надалі - Балансоутримувач).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яка визначена на підставі методики розрахунку орендної плати. Дата визначення ринкової вартості майна - 30.04.2021.
Орендна плата, за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України (пункт 3.2. договору).
За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати, місячний розмір якої, станом на липень 2021, згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору, згідно з графіком погодинного використання майна, з урахуванням ПДВ становить: 2 815 грн 49 коп. (дві тисячі вісімсот п'ятнадцять грн. сорок дев'ять коп.) (пункт 3.3. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі припинення договору орендар зобов'язаний:
а) звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом;
б) сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди;
в) відшкодувати орендодавцю та балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна), або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту.
Пунктом 4.3. вищевказаного договору було передбачено, що майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Якщо орендар не повертає майно після отримання від орендодавця примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до місцевого бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору (пункт 4.4. договору).
Положеннями пункту 11.1. договору, сторони погодили, що цей договір укладено строком, що діє з 20 серпня 2021 року до моменту затвердження Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, але не більше ніж до 31 липня 2022 року.
Пунктом 11.6.1 договору сторони погодились, що він припиняється, окрім іншого, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Майно вважається повернутим орендодавцю (і балансоутримувачу) з моменту підписання орендодавцем (і балансоутримувачем) та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (пункт 11.10 договору).
Рішенням Чернівецької міської ради від 30.11.2021 № 584 затверджено Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.
Рішенням 15 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 22.02.2022 №692 вирішено затвердити Положення про управління комунальної власності Чернівецької міської ради в новій редакції.
Відповідно до пункту 3.1 вищевказаного положення функціями Управління є здійснення узагальненого обліку майна та контролю за використанням майна, що є комунальною власністю Чернівецької міської територіальної громади.
Згідно пункту 1.6. Положення про Управління комунальної власності Чернівецької міської ради управління є правонаступником Фонду державного майна України в м. Чернівцях, Департаменту економіки Чернівецької міської ради та Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад в частині укладених до дати затвердження цього положення договорів купівлі-продажу майна комунальної власності Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад, патентів на право оренди будівель (споруд, приміщень), договорів оренди та позички нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільських рад та обліку комунального майна територіальної громади м. Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільської рад, в тому числі в частині договорів оренди, по яких необхідно стягнути заборгованість з орендної плати за комунальне майно, та виявлених порушень і недоліків підчас здійснення перевірок відповідними контролюючими органами.
Пунктом 2 рішення 25 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 24.11.2022 №945 вирішено на період з 01.10.2022 і до скасування дії воєнного стану надати орендні знижки у розмірі 50% від встановленої договором місячної орендної плати, усім категоріям орендарів за всіма цільовими призначеннями використання нерухомого майна комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, окрім орендарів, які вперше уклали договори оренди за результатами аукціону після 24.02.2022.
10.07.2023 Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради надіслано релігійній організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» проєкт додаткового договору про розірвання договору з актом повернення з оренди вищезазначених нежитлових приміщень для підписання та подальшого повернення орендованого майна.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5800216705828 вищевказаний лист отриманий 27.07.2023, проте залишений останнім без реагування.
Рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 27.07.2023 №1345 затверджено Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади (крім землі).
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 у справі № 926/446/24 залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2025 відмовлено в задоволенні позову релігійній організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна.
Предметом розгляду у справі № 926/446/24 були позовні вимоги Релігійної організації про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна № 90 від 20.08.2021, обґрунтовані тим, що зазначений договір укладено строком не більше ніж до 31.07.2022, а тому відповідно до положень пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 цей договір є продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Вирішуючи спір у справі, що розглядалася, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної інстанції, встановивши, що договір оренди закінчив свою дію 30.11.2021 у зв'язку з затвердженням рішенням Чернівецької міської ради від № 584 від 30.11.2021 Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, а також ураховуючи те, що подана позивачем заява від 07.02.2022 про продовження договору оренди не відповідає вимогам Закону України “Про оренду державного та комунального майна» та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок), дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2025 по справі №926/446/24 зазначив, що ураховуючи принцип свободи договору та умови укладеного між сторонами договору оренди, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про закінчення строку дії договору оренди 30.11.2021 у зв'язку з затвердженням Чернівецькою міською радою Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.
Суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги посилання позивача на наявність умов, передбачених пунктом 5 постанови КМУ від 27.05.2022 № 634, для автоматичного продовження договору оренди, оскільки зміст наведеної норми права свідчить про автоматичне продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, разом з тим, як установлено судами попередніх інстанцій строк дії договору оренди нерухомого майна від 20.08.2021 № 90 закінчився 30.11.2021, тобто до введення в Україні воєнного стану (24.02.2024).
Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання продовженим договору оренди.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи встановлені у справі №926/446/24 обставини, суд наголошує, що строк дії договору оренди нерухомого майна № 90 від 20.08.2021 закінчився 30.11.2021.
Відповідач не заперечує, що станом на момент вирішення спору майно позивачу не повернуто.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований в м. Чернівці по вул. Головна 100.
09.10.2024 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради видало наказ №360 про нарахування з 01.12.2021 неустойки релігійній організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеймона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці» за неповернення окремої будівлі літери З, загальною площею 102,30 кв.м. на вул. Головній, 100 у м. Чернівцях, після припинення дії договору оренди нерухомого майна від 20.08.2021 №90.
10.10.2024 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося з листом до релігійної організації “Релігійна громада парафії на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної Церкви міста Чернівці», в якому повідомило, що оскільки нерухоме майно окремої будівлі літери З, загальною площею 102,3 кв.м. за адресою вул. Головна, 100 в м. Чернівцях після припинення дії договору не повернуто релігійній організації з 01.12.2021 нараховується неустойка за несвоєчасне повернення майна.
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради запропонувало релігійній організації “Релігійна громада парафії на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної Церкви міста Чернівці» добровільно погасити заборгованість з неустойки, розмір якої, з урахуванням раніше сплачених платежів, станом на 01.10.2024 складає 135 289,91 грн.
Вищевказаний лист отримано представником відповідача 14.10.2024, проте залишений без реагування.
Станом на 28.02.2025 за відповідачем обліковувалась заборгованість з неустойки у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне звільнення приміщення за період з 03.02.2023 по 28.02.2025 у сумі 153 565,36 грн.
Суд першої інстанції встановив та дослідила колегія суддів Західного апеляційного Господарського суду, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу 12 100 грн в якості орендної плати.
Свого розрахунку суми неустойки відповідач суду не надав.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди в силу п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
При цьому колегія суддів враховує, що орендні правовідносинами між сторонами у даному спорі регулювалися спеціальним законодавством, а саме Законом України “Про оренду державного та комунального майна».
Частиною 10 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» визначено, що оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 4 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 пункту 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З доводами апелянта про те, що в рішенні місцевого суду було допущено порушення норм матеріального права - колегія суддів відхиляє, та наголошує, що факт припинення строку дії договору (преюдиціальне значення якого є важливим для даної справи) несе за собою правові наслідки передбачені законом та договором.
Так, частиною першою статті 785 ЦК України регламентовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною другою вказаної статті регламентовано, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Частина перша статті 614 ЦК України регламентує, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, безумовний обов'язок звільнити об'єкт оренди та передати орендодавцю після закінчення договору оренди лежить на орендареві. Проте, орендар, у супереч умов договору, не вчинив належних дій для передачі орендованого майна, достеменно знаючи про закінчення строку дії договору, як після прийняття Чернівецькою міською радою відповідного положення 30 листопада 2021 року, так і після 31 липня 2022 року. Отже, орендар, достеменно знаючи про свій обов'язок щодо передачі об'єкта оренди після закінчення строку дії договору, у супереч вимогам закону та договору, ухиляється від свого обов'язку щодо повернення орендованого майна, наслідком чого є нарахування неустойки.
Беручи до уваги доводи апелянта в частині розрахунку неустойки з 10.07.2023 року є помилковими, оскільки пункт 4.4. договору встановлює, що якщо орендар не повертає майно після отримання від орендодавця примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до місцевого бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору.
Отже, доводи апелянта в частині порушення судом першої інстанції норм матеріального права є помилковими та безпідставними.
Щодо заявленого апелянтом порушення норм процесуального права в частині оскарження ухвали про відмову у зупиненні провадження, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №904/6636/17 від 27.02.2018р.
Звертаємо увагу суду, що орендарем каплиці є Релігійна організація «Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області», яка є правонаступником Свято-Миколаївським Непоротівським чоловічого монастиря Чернівецької Єпархії Української Православної Церкви».
У свою чергу, в справі №926/563/25 позивачем є релігійна організація «Управління «Консисторія) Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви», яка не є стороною договірних зобов'язань оренди каплиці.
Також, колегія суддів зазначає, що ні в рішенні виконавчого комітету №446/17 від 28.08.2017р., ні в заяві №01/01-11-750/0 від 23.03.2018, якою колишній орендар просив замінити сторону орендаря, ні в самому договорі вказана організація не виступає стороною зобов'язань, та не набула жодних прав щодо об'єкта оренди.
У своїй постанові Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/11131/19 від 19 квітня 2021 року виснував, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору ( до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі. Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення дії договору, коли користування майном стає неправомірним.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності н це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц).
Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, об'єкт нехавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
Стаття 387 ЦК України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Абзац 3 частини другої статті 331 ЦК України передбачає, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Таким чином, засвідчення права можливого набуття права власності позивачем у справі №926/563/25 може настати лише з моменту державної реєстрації (після набрання законної сили рішення суду).
У свою чергу, предметом справи №926/804/25 є неустойка, яка є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується після припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Таким чином, предметом даної справи є самостійна вимога щодо виконання договірних зобов'язань та не може бути зв'язаною із справою №926/563/25.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу ухвали Господарського суду Чернівецької області від 27.06.2025 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення та рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 вересня 2025 року у справі №926/804/25.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст.86, 236, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Релігійної організації Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області б/н від 08.10.2025 (вх. № 01-05/2936/25 від 09.10.2025; вх. № 01-05/2937/25 від 09.10.2025) - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.09.2025 та ухвалу від 27.06.2025 у справі № 926/804/25 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Т.Н. Бонк
Суддя Н.М. Кравчук