"02" березня 2026 р. Справа № 906/935/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Скрипчук О. С., Прядко О. В.,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників та проведення судового засідання
апеляційну скаргу:Благодійної організації "Золота генерація" (надалі - БО "Золота генерація", Позивач або Апелянт),
на ухвалу:Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2026, ухвалене під головуванням судді Немеровської Л. М.,
у справі
за позовом:БО "Золота генерація",
до відповідача:Благодійної організації "Обласний благодійний фонд "Турбота та милосердя" (надалі - БО "ОБФ "Турбота та милосердя" або Відповідач),
про:визнання неукладеним договору суперфіцію.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. БО "Золота генерація" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до БО "Обласний благодійний фонд Турбота та милосердя" про визнання неукладеним договору суперфіцію від 10.06.2025 про відчуження права користування земельною ділянкою.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що керівниця Позивача Попідоха Г. І. не підписувала договір суперфіцію від 10.06.2025.
3. В ході розгляду справи у суді першої інстанції БО "Золота генерація" 26.11.2025 подала до суду заяву про зміну предмета позову, якою просить:
3.1. Визнати неукладеним договір суперфіцію про відчуження права користування земельною ділянкою (права суперфіцію) від 10.06.2025, укладений між БО "Золота генерація" та БО "ОБФ "Турбота та милосердя".
3.2. Визнати неукладеним договір на будівництво літнього дитячого закладу оздоровлення та відпочинку на 150 місць в урочищі Ясенівці, село Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області від 15.07.2015, укладений БО "Золота генерація" та БО "ОБФ "Турбота та милосердя".
4. У подальшому БО "Золота генерація" 04.12.2025 подала заяву про залишення без розгляду заяви про зміну позовних вимог. Ухвалою від 15.12.2025 Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив подане клопотання, а заяву про зміну позовних вимог залишив без розгляду.
5. Апелянт удруге (07.01.2026) звернувся до суду із заявою про зміну предмета спору, якою просив:
5.1. Визнати неукладеним договір суперфіцію про відчуження права користування земельною ділянкою (права суперфіцію) від 10.06.2025, укладений між БО "Золота генерація" та БО "ОБФ "Турбота та милосердя" (надалі - договір від 10.06.2025).
5.2. Визнати неукладеним договір на будівництво літнього дитячого закладу оздоровлення та відпочинку на 150 місць в урочищі Ясенівці, село Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області від 15.07.2015, укладений БО "Золота генерація" та БО "ОБФ "Турбота та милосердя" (надалі - Договір від 15.07.2015).
6. Ухвалою 14.01.2026 місцевий суд повернув БО "Золота генерація" заяву від 07.01.2026 про зміну предмету позову та додані до неї клопотання. Ухвалу мотивував тим, що фактично Позивач виявив бажання доповнити свій позов новою позовною вимогою про визнання неукладеним договору від 15.07.2015. Проте обставини укладення цього договору не є тотожними обставинам укладення договору суперфіцію від 10.06.2025. У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що нова вимога є самостійною матеріально-правовою вимогою, з іншими обставинами, які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з окремим позовом.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
7. Не погодившись із указаним судовим рішенням, БО "Золота генерація" подала апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
8. Ухвалою від 26.01.2026 апеляційний суд відкрив апеляційне провадження, вирішив здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні без повідомлення учасників та проведення судового засідання.
9. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 26.01.2026 (том 2, а. с. 16-18).
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта
10. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що керівниця БО "Золота генерація" не підписувала договору суперфіцію від 10.06.2025. В ході розгляду справи та після отримання відзиву на позовну заяву Позивач дізнався про існування договору від 15.07.2015 та вирішив доповнити свій позов ще й вимогою про визнання неукладеним цього договору.
11. Обидві вимоги є взаємопов'язані, оскільки Відповідач, вказуючи на дійсність Договору від 10.06.2025 вказує, що такий укладено на виконання Договору від 15.07.2015.
12. Вирішення судом вимог про визнання неукладеними двох договорів у межах однієї справи відповідатиме принципу процесуальної економії господарського судочинства.
13. Оскільки між позивачем (БО "Золота генерація") та відповідачем (БО "ОБФ "Турбота та милосердя") виник спір щодо відсутності чи наявності договірних правовідносин, у яких БО "ОБФ "Турбота та милосердя" отримала б повноваження замовника будівництва та в подальшому власника літнього дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, обидва договори стосуються вказаних правовідносин, тобто мають взаємозв'язок, стосуються однакового кола суб'єктів, їх прав та обов'язків, то таким чином заява позивача від 07.01.2026 відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відзив
14. Відповідач не подав заперечень проти апеляційної скарги.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
15. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
16. Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 у цій справі оскаржується Позивачем у повному обсязі.
17. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 162 Господарського процесуального кодексу України.
18. Згідно з частиною першою та другою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
19. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункти 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України).
20. Верховний Суд у постанові від 17.12.2025 у справі № 910/1113/25 зазначив:
"Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, що складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такими обставинами є юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку".
21. Схожі висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 916/5763/23, від 23.04.2024 у справі № 910/12744/22, від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23.
22. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина третя статті 46 Господарського процесуального кодексу України).
23. Отже, за правилами цієї статті позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
24. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
25. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
26. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 914/1027/19).
27. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Аналогічні правові висновки щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15. Оскільки норма частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18).
28. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
29. Отже, відповідно до висновків Верховного Суду, заявою про зміну предмета позову може вважатися лише така заява, якою змінюється або уточнюється первісна матеріально-правова вимога без зміни підстав позову.
30. Дослідивши зміст поданої заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога про визнання неукладеним Договору від 15.07.2015 є фактично новим позовом.
31. Потрібно зауважити, що зміст і предмет Договору від 15.07.2015 суттєво відрізняються від Договору від 10.06.2025. Перший стосується придбання земельних ділянок та будівництва на них літнього дитячого закладу, тоді як другий встановлює права суперфіцію щодо конкретної земельної ділянки. Обставини щодо укладення сторонами в подальшому договорів, які спрямовані на реалізацію будівництва, не є тотожними обставинам укладення самого Договору від 15.07.2015 на придбання земельних ділянок та будівництво, хоч такі договори й укладено на виконання останнього.
32. Кожен із договорів виникає з окремих фактичних обставин, має різні умови, правовий зміст та наслідки для сторін, тому оцінка їх неукладеності потребує самостійного дослідження кожного правочину та підтвердження окремими доказами волевиявлення і підписів.
33. З огляду на це нова вимога про визнання неукладеним Договору від 15.07.2015 не є уточненням чи доповненням первісного позову щодо Договору від 10.06.2025, а складає фактично самостійний позов із власним предметом і підставою.
34. При цьому те, що Договір від 10.06.2025 укладений на виконання Договору від 15.07.2015, не змінює висновків колегії суддів. Визнання одного договору неукладеним не тягне автоматичного визнання таким іншого. Тому аргументи Апелянта, зазначені у пунктах 11-13 цієї постанови є безпідставними.
IV. ВИСНОВКИ
35. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
36. Апелянт не спростував висновки суду першої інстанції, які б тягнули за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
37. Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 у справі № 906/935/25 прийнята з дотриманням вимог норм процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
38. Витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Благодійної організації "Золота генерація" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 у справі № 906/935/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т. Я. Рим
Судді О. С. Скрипчук
О. В. Прядко