Іменем України
23 лютого 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/969/24
провадження № 22-ц/4809/218/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О.Л., Єгорова С.М.
за участю секретаря: Соловйової І. О.
заявник - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 04 вересня 2025 року (суддя Іванова Н.Ю.),-.
Короткий зміст вимог заяви
07 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Фортечного районного суду міста Кропивницького з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів та просить :
-визнати ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- внести зміни до актового запису №856 від 27 вересня 2023 року, вчиненого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши запис про те, що батьком є ОСОБА_4 , вказавши батьком дитини ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
-стягнути з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно аліменти в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позов обґрунтований наступним. З 2022 року сторони проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали один бюджет.
По мінуванню чотирьох місяців, відносини припинили, але від стосунків позивачка народила сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач себе батьком дитини не визнає, у зв'язку з чим запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Дитина проживає разом з позивачкою, перебуває на її утриманні, відповідач не надає ні матеріальної допомоги на утримання сина, ні допомоги у його вихованні.
Відзив на заяву
Відповідач, заперечуючи щодо позовних вимог, подав відзив, яким позов визнав частково.
Вказав, що він є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яку він вже сплачує аліменти за судовим рішенням, починаючи з 17 жовтня 2020 року і до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі частки всіх доходів щомісячно.
На підставі виконавчого листа виданого 23 лютого 2021 року Ленінським районним судом у справі №405/6416/20, номер провадження №2/405/1051/20, відкрито виконавче провадження ВП №65348914 від 11 травня 2021 року Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому.
За вимогами закону, він повинен сплачувати 1/3 частки усіх доходів, у разі встановлення його батьківства, на двох дітей, а не 25 процентів як просить позивач.
На даний час відповідач вже сплачує 25% від усіх доходів на утримання доньки. У разі задоволення позову у заявленому розмірі 25%, загальна частка аліментів становитиме 50% від його доходу, що перевищує норму визначену законом.
Вважає, що сплата аліментів має здійснюватися з часу набрання рішення суду законної сили, а не з часу звернення до суду.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 04 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання батьківства та стягнення аліментів, задоволено повністю.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внесено відомості до актового запису №856, вчиненого 27 вересня 2023 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши запис про те, що батьком є ОСОБА_2 , та записати батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки всіх видів доходу (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 07 лютого 2024 року та до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40грн та витрати понесені у зв'язку з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 14 299,94 грн.
Стягнуто ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Суд виснував, що враховуючи матеріальне становище відповідача, який отримує дохід, має на утриманні ще одну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутність даних про незадовільний стан його здоров'я, і беручи до уваги стан здоров'я дитини ОСОБА_3 , матеріальне становище позивача, потреби дитини в їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов, а також те, що обов'язок утримувати дитину рівною мірою покладається як на матір, так і на батька, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), як про це просить позивач у позовній заяві, підлягає задоволенню повністю.
Аліменти належить стягувати з відповідача з дня пред'явлення позову, тобто з 07 лютого 2024 року, а не з дати набрання рішенням законної сили, як просить відповідач.
Вимога про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з дати набрання рішенням законної сили суперечить ч. 1 ст. 191 СК України, відповідно до якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
Не погодившись із рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького, в частині визначення до стягнення розміру аліментів, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Просить скасувати пункт резолютивної частини рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 04.09.2025 року у справі 404/969/24 в частині стягнення аліментів у розмірі доходу з 07.02.2024 року та в частині стягнення аліментів ухвалити нове рішення: стягнути з нього ( ОСОБА_2 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця з дня набрання цим рішенням законної сили, а не з 07.02.2024 року як вказано в рішенні суду 1-ї інстанції, до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Вважає, що рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 04 вересня 2025 року, в частині яка оскаржується, є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права як платника аліментів, а також права його іншої дитини на рівномірне утримання.
Відповідач вже сплачує аліменти на утримання доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі (25%) від усіх видів доходу щомісяця на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кропивницького від 23.02.2021 у справі №405/6416/20 (виконавче провадження № 65348914 від 11.05.2021). Стягнення додаткових (25%) на сина ОСОБА_3 призведе до загальної частки (50%) доходу, що перевищує законний ліміт у 1/3 та порушує принцип пропорційності ( ст. 182 СК України).
Вважає, що правильним та справедливим є встановлення аліментів на сина у розмірі 1/6 (16,67%) від доходу, що в сумі з на доньку складе 1/3 (25%+16,67%=41,67%, з подальшим переглядом за ст. 192 СК для точного дотримання ліміту).
Позов подано 07.02.2024, але батьківство визнано рішенням від 04.09.2025. Стягнення з 07.02.2024 є передчасним, оскільки до визнання батьківства він не мав обов'язків щодо дитини (актовий запис № 856 від 27.09.2023 не містив його відомостей). Стягнення аліментів з часу пред'явлення позову, суперечить нормам СК та принципу добросовісності (ст. 7 СК).
Відзив на апеляційну скаргу
03 листопада 2025 року ОСОБА_1 подала до Кропивницького апеляційного суду відзив, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 04 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, залишити без задоволення.
Зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Так, чинне законодавство не закріплює чітко визначених лімітів на утримання дітей. Існує стала судова практика, що регулює ці питання та положення ч. 5 ст. 183 СК Кодексу, яка вказує на можливість звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі, зокрема, на двох дітей - однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів. Зазначена норма кореспондується із п. 4 ч. 1 ст. 161 СК України.
Однією із необхідних умовою для такого має бути недостатність доходу платника аліментів, що не дозволяє йому сплачувати аліменти у відповідному розмірі. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Питання, щодо часу, з якого присуджуються аліменти регулюються ст. 191 СК України, у якій чітко зазначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу, з дня подання такої заяви.
Таким чином, твердження відповідача не обґрунтовано жодною нормою чинного законодавства, тому судом першої інстанції правильно визначено час, з якого мають бути присудженні аліменти, а саме: з часу подання до суду позову.
Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга не містить належного та достатнього правового визначення незаконності рішення суду та недотриманням норм матеріального, процесуального права.
Відповідь на відзив
16 грудня 2025 року відповідачем подано до Кропивницького апеляційного суду відповідь на відзив, в якому звертає увагу, що відзив позивача не містить достатнього правового обґрунтування та спростовується наведеними нормами та практикою.
Просить врахувати, що відповідач вже сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі (25%) від усіх видів доходу на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кропивницького від 23.02.2021 у справі № 405/6416/20 (виконавче провадження №65348914).
Щодо відсутності доказів погіршення матеріального становища, то судова практика Верховного Суду визнає зміну сімейного стану (народження іншої дитини) самостійною підставою для зміни розміру аліментів, незалежно від зміни матеріального стану.
Рух справи
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги, матеріали цивільної справи № 404/969/24 витребувані з Фортечного районного суду міста Кропивницького.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, з мотиві викладених в ухвалі.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 04 вересня 2025 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року підготовчі дії у справі закінчено; справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 14 годину 00 хвилин 23 грудня 2025 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
Позиція сторін
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд.
Відповідач ОСОБА_2 двічі подавав заяви про відкладення розгляду справи, наполягаючи про особисту участь в засіданні.
В засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи оскарження, просив зміни мити судове рішення в частині, яку оскаржив.
Представник позивачки, адвокат Іванова І.А. заперечувала щодо мотивів оскарження, наполягала на незмінності судового рішення.
Норми права застосовані судом
За ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів ( ст.182 СК України).
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення першої інстанції, в частині що оскаржується, повністю відповідає.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Обставини встановлені судом
ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, № витягу: 00041600342, дата формування: 27 вересня 2023 рок, відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зазначено за вказівкою матері.
Відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і на яку сплачує аліменти починаючи з 17 жовтня 2020 року і до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частки всіх доходів щомісячно. На підставі виконавчого листа від 23 лютого 2021 року Ленінського районного суду в справі № 405/6416/20, номер провадження 2/405/1051/20 і відкрито виконавче провадження ВП № 65348914 від 11 травня 2021 року Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому.
Мотиви апеляційного суду
Спірні правовідносини виникли за наслідком спору про визнання батьківства та стягнення аліментів. Позовні вимоги ОСОБА_1 повністю задоволені, відповідач ОСОБА_2 оскаржує рішення лише в частині визначеного розміру аліментів, просить розмір стягнення привести у відповідність до ст. 183 СК, так як має аліментні обов'язки на старшу дитину у розмірі частина заробітку (доходу), тому у даній справі аліменти мають становити 1/6 частина заробітку (доходу), як передбачено нормами сімейного законодавства, а початок стягнення з часу набрання судового рішенням законної сили.
В порядку ст. 367 ЦПК перегляду підлягає рішення в частині, що оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
До частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. (ч. 2 ст. 182 СК України).
У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, встановлені місцевим судом обставини справи, а також висновок суду про те, що відповідач зобов'язаний приймати учать в утримані їх з позивачкою спільної малолітньої дитини до досягнення повноліття шляхом щомісячної сплати аліментів у частці від його заробітку (доходу), апелянт не оскаржує.
Проте, він оскаржує рішення суду в частині розміру присуджених аліментів, стверджуючи, що розмір є необґрунтованим через неврахування судом наявності у нього обов'язку сплачувати аліменти за рішенням суду на утриманні старшої дитини за рішенням суду від 11.05.2021р (справа №405/6416/20), розмір яких становить частка від всіх доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У питанні визначення розміру аліментів ключовими є норми ст.ст. 182 та 183 СК України.
Положення ст. 183 СК України безпосередньо регулюють питання визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. При цьому суд має врахувати ті обставини, які передбачені ч. 1 ст. 182 СК України та критерії необхідності й достатності, передбаченими ч. 2 ст. 182 СК України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що без доведення неможливості виконання платником аліментів одночасно усіх аліментних обов'язків, сплата аліментів старшій дитині, не є безумовною підставою для визначення розміру аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі меншому ніж розмір, що сплачується за попереднім судовим рішенням.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з обов'язку відповідача матеріально утримувати свою неповнолітню дитину та, з урахуванням положень ст. 182 СК України, визначив розмір аліментів у відповідній частці від заробітку (доходу) відповідача.
Всупереч процесуального обов'язку доведення обставини, які мають значення для справи (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України), відповідач не надав суду доказів обставин майнового стану, які б сприяли визначити на утримання сина ОСОБА_6 17.09.2023р у меншому розмірі, що створить дитині менш сприятливі умови ніж доньці ОСОБА_7 21.08.2020р. Діти є рівними і мають однаково утримуватися з боку батька.
Отже, доводи апеляційної скарги про перебування на утриманні ОСОБА_2 двох дітей, не спростовують його обов'язку утримувати неповнолітнього сина ОСОБА_6 в обсязі, необхідному і достатньому для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також не доводять того, що присуджений оскаржуваним рішенням місцевого суду розмір аліментів на дитину становить невиправданий надмірний індивідуальний тягар для платника аліментів. Позиція відповідача не надає відповіді необхідності сплачувати аліменти на другу дитину, у меншому розмірі, ніж за попереднім рішенням.
Щодо часу, з якого присуджуються аліменти.
Аліменти стягуються з дня подання заяви (позову) до суду, а не з моменту ухвалення рішення.
Стаття 191 СК вказує, що нарахування аліментів починається за судовим рішенням з дати, коли позовна заява була подана до суду.
Трактування ОСОБА_2 початку виникнення його аліментних обов'язків, не відповідає вимогам права, його визнано батьком дитини, що розуміється з часу народження хлопчика, відтак аліментні обов'язки визначаються саме з часу передбаченого законом, тобто з дати подачі позову. Іншого розуміння закон не надає.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.
Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, в частині що оскаржується, без змін.
Про судові витрати
У зв'язку з відхиленням апеляційної скарги та залишенням без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має підстав для здійснення нового розподілу судових витрат.
У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 , відмовити.
Рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 04 вересня 2025 року в оскаржуваній частині, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 02.03.2026року.
Головуючий суддя Л.М. Дьомич
Судді О.Л. Дуковський
С.М. Єгорова