Номер справи 175/2603/26
Номер провадження 1-кс/175/402/26
іменем України
25 лютого 2026 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026042150000004 від 16.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,
1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено у ОСОБА_4 в ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст.208 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що це кримінальне провадження розслідується за тими обставинами, що у сімейної медсестри Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико- санітарної допомоги» Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (надалі - КНП «ЦПМСД» ПМР Дніпровського району Дніпропетровської області) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлені органом досудового розслідування дату та час, але не пізніше 16.01.2026, виник умисел за розробленим нею планом створити очолюване нею стійке об'єднання із лікарів та з їх числа службових осіб, які наділені організаційно-розпорядчими функціями та уповноважені вирішувати питання про встановлення груп інвалідності у складі відповідних комісій, для одержання неправомірної вигоди від військовозобов'язаних осіб, які звертаються до медичних закладів Дніпропетровської області для встановлення стану свого здоров'я та можливості отримання груп інвалідності з метою подальшого зняття з військового обліку.
Для реалізації такого умислу та розробленого плану злочинної діяльності ОСОБА_4 у невстановлені органом досудового розслідування дату та час, але не пізніше 16.01.2026, залучила інших медичних працівників: завідувача хірургічного відділення Комунального підприємства «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради (надалі - КП «СЦЛ» ССР) - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; лікаря-хірурга, члена експертної комісії КП «СЦЛ» ССР - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; лікаря-ортопеда-травматолога Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради (надалі - КНП «МКЛ № 6» ДМР) - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; члена експертної команди, сестру медичного кабінету ультразвукової діагностики, КП «СЦЛ» ССР - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запропонувавши їм взяти участь у запланованому нею одержанні неправомірної вигоди від військовозобов'язаних осіб, які звертаються до медичних закладів Дніпропетровської області за підтвердження відповідних діагнозів та подальшу можливість отримання груп інвалідності з метою зняття з військового обліку, довівши останнім свій злочинний план та механізм його досягнення та отримавши від останніх добровільну згоду.
Допитаний як свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомив, що у зв'язку із захворюванням (тромбоз глибоких вен) звернувся за медичною допомогою до ОСОБА_4 , яка працює в КНП «ЦПМСД» ПМР Дніпровського району Дніпропетровської області, яка допомагає людям з оформленням інвалідності. В ході зустрічі ОСОБА_4 повідомила, що для того, щоб отримати інвалідність потрібні будуть кошти, так як безкоштовно зараз інвалідність отримати важко, тим паче чоловікам призовного віку. Вартість послуг за підготовку медичних документів на експертну комісію ОСОБА_4 оцінила у приблизно 25000 гривень за стаціонарне лікування та аналізи, а також 4000 доларів США за прийняття позитивного рішення щодо встановлення групи інвалідності експертною командою.
У подальшому, І7.02.2026 приблизно о 11:57 ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою з невстановленими в ході проведення досудового розслідування членами експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «СЦЛ», реалізовуючи злочинний умисел, перебуваючи в приміщенні КП «СЦЛ» за адресою: м. Дніпро, вул. Холодильна, буд. 60 отримала від ОСОБА_10 половину обумовленої неправомірної вигоду у вигляді 2000 доларів США для передачі невстановленим в ході проведення досудового розслідування членам експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «СЦЛ» та розподіленні її між ними.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 17.02.2026 приблизно о 12:35 ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою з невстановленими в ході проведення досудового розслідування членами експертної команди КП «СЦЛ», перебуваючи поблизу КП «СЦЛ» за адресою: м. Дніпро, вул. Холодильна, 60 в автомобілі Renault Sandero, д.н.з. НОМЕР_1 отримала від ОСОБА_10 другу половину неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, таким чином виконала всі дії, які вважала за необхідні для доведення своїх злочинних дій до кінця.
17.02.2026 ОСОБА_4 було затримано о 13:36 за адресою: Дніпропетровський район, Дніпровський район, м. Дніпро, вул. Холодильна, 60, в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України
17.02.2026 в період часу з 18:12 до 20:13 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 слідчим проведено обшук автомобіля марки RENAULT SANDERO, д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Холодильна, поряд з будинком 60, в ході якого виявлено та вилучено:
- купюра номіналом 200 гривень (ЄЖ6097478);
- імітаційні засоби у вигляді 20 купюр номіналом 100 доларів США (КВ14859854МВ2);
- фрагмент упаковки з написом «Нова пошта Дніпро посилковий від 04.02 18.45 ОСОБА_10 , м. Кам'янське (відділення № 12) 0952247765, Кому: ОСОБА_11 м.Підгороднє відділення №3 0501042214, вартість: 86 грн 05.02 15.00 59001569862501»;
- медична документація: Виписка №2521/277 на ім'я ОСОБА_10 - 7 аркушів; консультативний висновок спеціаліста №73 з додатками у кількості 9 аркушів, консультативний висновок на ім'я ОСОБА_12 на 3 аркушах,
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки RENAULT SANDERO, д.н.з. НОМЕР_1 № НОМЕР_2 ;
- ключ від транспортного засобу марки RENAULT SANDERO, д.н.з. НОМЕР_1 .
Вказані речі і предмети постановою слідчого від 17.02.2026 визнано речовими доказами, оскільки самостійно чи в сукупності з іншими доказами вони мають суттєве значення для з'ясування обставин кримінального правопорушення.
В клопотанні прокурор просить накласти арешт на вилучені в ході обшуку транспортного засобу ОСОБА_4 грошові купюри, документи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключ від транспортного засобу транспортний засіб марки RENAULT SANDERO, д.н.з. НОМЕР_1 .
2. Позиції учасників
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив накласти арешт на майно підозрюваної, оскільки воно має ознаки речових доказів і є потреба забезпечити їх збереження. Крім того, є підстави для арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання, заявляв про необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків знищення майна. Захисник вказував на безпідставність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст.368 КК України, а перекваліфікація на інші статті унеможливить застосування конфіскації, як виду покарання. Захисник заперечував проти арешту автомобіля, оскільки він потрібен для щоденного користування підозрюваній, яка є інвалідом, перенесла 2 інсульти і потребує транспортного засобу для організації життя. Досягнення цілей арешту можливе за обмеження лише права відчужувати автомобіль.
Підозрювана ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про розгляд, її неявка не перешкоджає розгляду.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення
17.02.2026 о 13:36 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про що складено протокол.
17.02.2026 в період часу з 13:43 до 17:30 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 слідчим проведено обшук автомобіля марки RENAULT SANDERO, д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Холодильна, поряд з будинком 60, в ході якого виявлено та вилучено: грошова купюра, імітаційні грошові засоби, фрагмент упаковки з написом «Нова пошта Дніпро посилковий від 04.02, медична документація, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки RENAULT SANDERO, д.н.з. НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , ключ від транспортного засобу марки RENAULT SANDERO, д.н.з. НОМЕР_1 .
Вилучене майно зазначено в протоколі, зауважень щодо його змісту від присутніх не надійшло.
17.02.2026 слідчий постановою визнав вилучене майно речовими доказами у розслідуваному кримінальному провадженні.
18.02.2026 о 12:10 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
19.02.2026 прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено у ОСОБА_4 в ході обшуку транспортного засобу ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді від 16.02.2026. Клопотання засобами поштового зв'язку прокурор направив на адресу суду 19.02.2026, що відповідає положенню ч.5 ст.171 КПК України.
4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази
Захист заявляв про необґрунтованість підозри.
Слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України здійснено 18.02.2026.
Суддею взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: протоколи допитів свідка ОСОБА_10 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_10 , протокол затримання, протокол огляду речей та документів, а також інші матеріали в їх сукупності.
Вищевказані докази свідчать про те, що підозрювана могла вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно ОСОБА_4 є обґрунтованою.
Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов'язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
5. Правова підстава арешту та мотиви застосування заходу забезпечення
За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вилучені у ОСОБА_4 імітаційні грошові засоби, фрагмент упаковки з поштового відправлення та медична документація можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, що розслідується за ст.368 КПК України, оскільки очевидно стосуються предмету доказування за інкримінованих обставин, та мають ознаки предмету, засобів/знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Вилучені іматіційні грошові кошти очевидно мають ознаки предмету злочину, що має бути розслідувано у цьому кримінальному провадженні.
Також згідно п.2 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
У такому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Вилучені речі, про арешт яких ставить питання прокурор, безпосередньо стосуються події, яка розслідується, як злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України, за обставин, наведених у клопотанні, та може відповідати ознакам, передбаченим у ст.96-2 КК України.
Крім того, відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, санкція якої передбачає обов'язкове застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Відтак, також наявні підстави для накладення арешту на особисте майно підозрюваної - грошові кошти, транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію та ключ від транспортного засобу з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Водночас, транспортний засіб сам по собі не має переконливих ознак речового доказу щодо предмета доказування у кримінальному провадженні, розслідуваному за ч.3 ст.368 КК України за інкримінованих обставин. Тому користування траспортним засобом не спричинятиме загрози зміни чи спотворення речового доказу.
Пунктами 5 та 6 ч.2 ст.173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Для досягнення мети забезпечення конфіскації майна як виду покарання у цьому кримінальному провадженні слід обмежити право підозрюваної відчужувати та розпоряджатись транспортним засобом, а заборона користуватись автомобілем є надмірною.
Відтак, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме: доцільно накласти арешт на майно, вилучене 17.02.2026 в ході обшуку автомобіля, при цьому в частині заборони користуватись транспортним засобом слід відмовити.
Керуючись п.1, п.2, п.3 ч.2 ст.170, ст.ст.170-174 КПК України,-
Клопотання про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 17.02.2026 в ході обшуку автомобіля марки RENAULT SANDERO, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:
- купюра номіналом 200 гривень (ЄЖ6097478);
- імітаційні засоби у вигляді 20 купюр номіналом 100 доларів США (КВ14859854МВ2);
- фрагмент упаковки з написом «Нова пошта Дніпро посилковий від 04.02 18.45 ОСОБА_10 , м. Кам'янське (відділення № 12) 0952247765, Кому: ОСОБА_11 м.Підгороднє відділення №3 0501042214, вартість: 86 грн 05.02 15.00 59001569862501»;
- медична документація: Виписка №2521/277 на ім'я ОСОБА_10 - 7 аркушів; консультативний висновок спеціаліста №73 з додатками у кількості 9 аркушів, консультативний висновок на ім'я ОСОБА_12 на 3 аркушах,
заборонивши відчужувати, користуватися та розпоряджатися переліченим майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 з № НОМЕР_2 ; ключ від транспортного засобу марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 , заборонивши відчужувати та розпоряджатись переліченим майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити прокурору, слідчому та особам, щодо майна якої вирішувалось питання про арешт.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1