Справа № 199/11678/25
(1-кп/199/390/26)
іменем України
03 березня 2026 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023041030003417, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, холостого, утримує двох неповнолітніх дітей та батька, який є особою з інвалідністю ІІ групи, працюючого начальником зміни в БГ «АРТЛАЙН», раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
19 листопада 2024 року приблизно о 17 годині 25 хвилин водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним вантажним фургоном «ГАЗ 2705-414», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_9 , рухався в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра по вулиці Любарського з боку проспекту Мануйлівського в напрямку вулиці Зимових Походів.
Під час руху, в районі електроопори № 158 вулиці Любарського, водій ОСОБА_7 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при виникненні перешкоди для руху у вигляді пішохода ОСОБА_10 , який перетинав проїзну частину вулиці Любарського з правого боку на лівий за напрямком руху вантажного фургона, в невстановленому для цього місці, якого ОСОБА_7 об'єктивно здатний був виявити, заходів до своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, внаслідок чого, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - синця на обличчі, на правій сідниці та на нижніх кінцівках, крововиливи у товщі м'яких покривних тканин голови, скроневих м'язах, під м'якими мозковими оболонками, у речовині головного мозку, ділянки забоїв речовини головного мозку у лівій тім'яній, лівій потиличній та правій лобній частках головного мозку, кров та згортки крові у бічних шлуночках головного мозку, перелом лобної, основної та лівої скроневої кісто черепу, перелом кісток носу, крововиливи у м'які тканини тазу праворуч, правого стегна, по правій бічній поверхні тулуба у середній третині та у проекції задньої поверхні правого ліктьового суглоба, уламковий перелом лівої стегнової кістки з крововиливами у м'які тканини навколо та у компактну кісткову речовину, непрямі переломи 6-8 ребер праворуч по середньо-ключичній лінії з крововиливами у м'які тканини навколо та у компактну кісткову речовину. Гістологічно - масивні субарахноїдальні крововиливи, зокрема по типу гематоми, у деяких немаркованих об'єктах головного мозку та маркуванні з лівої тім'яної частки; виражена макрофагальна, продуктивна запальна реакція, ознаки гемосидероза та домішок сегментоядерних лейкоцитів у ексудаті у м'якій оболонці головного мозку в названих об'єктах; розповсюдження субарахноідальних крововиливів у речовину головного мозку на деяких ділянках, ділянки некроза нейропілю з нейрональним випадінням, ділянки геморагічного просякнення деяких зон некроза, явища фібриноідного некроза стінки окремих судин та деструктивного васкуліта, вогнищеві крововиливи, виражена макрофагальна реакція, часто з ознаками гемосидероза, виражена гліо - мезенхімальна перифокальна реакція у речовині головного мозку мозкового маркованого об'єкту з лівої тім'яної частки та деяких немаркованих об'єктів; зона некротичних змін з дрібновогнищевими крововиливами та проявами геморагічного просякнення, перифокальна макрофагальна та гліо мезенхімальна реакція у речовині головного мозку з потиличної частки (марковано); виражений набряк, явища енцефалолізиса, дистрофічні зміни в усіх досліджених об'єктах головного мозку; інфільтруючі крововиливи з макрофагальною та продуктивною запальною реакцією, ознаками гемосидероза у маркованих об'єктах м'яких тканин з правого стегна, з лівого стегна з ділянки перелому, у м'яких покривних тканинах голови з «лівої лобної скроневої ділянки», у м'яких тканинах з ділянки перелому ребер праворуч, у правому та лівому скроневому м'язах.
Зазначені ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_10 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 21 годині 00 хвилин у відділенні реанімації № 2 КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова «Дніпропетровської обласної ради», за адресою: м. Дніпро, Соборний район, площа Соборна, 14.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_7 , керуючи вантажним фургоном «ГАЗ 2705-414» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, за яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, і невиконання якого знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та показав, що він працював начальником зміни в ТОВ «ВЕЛЕС БУД ДНІПРО» і мав службовий автомобіль ГАЗ 2705-414, номерний знак НОМЕР_1 . 19 листопада 2024 року він разом з напарником ОСОБА_11 після завершення роботи прямували на вказаному службовому автомобілі на базу, де автомобіль залишався на ніч. Він був за кермом, а Мухін на пасажирському сидінні поруч. Автомобіль був справним. Він тверезим і не хворим. Рух здійснювався по вулиці Любарського в напрямку від проспекту Мануйлівського в бік вул. Зимових походів. Було вже темно. Дорога освітлювалася лише фарами його автомобіля, оскільки вуличне освітлення через відключення електроенергії не працювало. Дорожнє покриття було сухим, оглядовість нічим не обмежувалася. Його автомобіль рухався зі швидкістю біля 40 км/год. Коли він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, то пішоходів на ньому не було. Він продовжив рух і коли проїхав невелику відстань від пішохідного переходу, то прямо перед своїм автомобілем побачив чоловіка у темному одязі, який перетинав проїзну частину з правого боку на лівий за напрямком їх руху. Одразу застосував екстрене гальмування, однак не встиг зупинитися і здійснив наїзд на пішохода правою переднього частиною керованого ним автомобіля. Пішохода до виходу на його смугу руху через відсутність освітлення не бачив. У вчиненому розкаюється.
Окрім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та підтвердження його фактичних обставин, винуватість ОСОБА_7 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що ОСОБА_10 був її чоловіком. Останній був на пенсії, але також працював в ТОВ «Кортесія» працівником з благоустрою. 19 листопада 2024 року чоловік вранці пішов на роботу а приблизно о 18 годині їй зателефонувала сестра чоловіка і повідомила, що той став жертвою ДТП та знаходиться в лікарні «Мечнікова». В цій лікарні чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не приходячи до тями. Вважає, що на місці ДТП чоловік від місця роботи прямував до гіпермаркету «Фоззі», для чого йому потрібно було перетнути вул. Любарського.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що станом на 19 листопада 2024 року він працював на ТОВ «Велес Буд Дніпро». Його напарником і старшим був ОСОБА_7 19 листопада 2024 року біля 17:20 год. вони після завершення роботи поверталися на базу в Придніпровськ. Їхали на службовому автомобілі ГАЗель. За кермом був ОСОБА_7 , а він на пасажирському сидінні. Автомобіль треба було залишити на базі після зміни на ніч, після чого вони мали роз'їхатися по домівках. Рухалися по вулиці Любарського в напрямку Нового мосту. Було дуже темно, міське освітлення було вимкнене. Автомобіль рухався з невеликою швидкістю. Вони переїхали пішохідний перехід і коли проїхали невелику відстань від пішохідного переходу, то прямо перед автомобілем він побачив чоловіка у темному одязі, який перетинав проїзну частину з правого боку на лівий за напрямком їх руху. ОСОБА_7 загальмував, однак не встиг зупинитися і здійснив наїзд на пішохода правою переднього частиною їх автомобіля, в районі фари. Одразу після цього вони зупинилися і почали надавати потерпілому допомогу.
За протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з додатками, 19 листопада 2024 року в період часу з 18 години 15 хвилин до 19 години 15 хвилин слідчим поліції оглянуто місце події, яким є ділянка проїзної частини вул. Любарського в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпро, в районі електроопори № 158. На момент огляду на місці події знаходився транспортний засіб ГАЗ 2705-414, номерний знак НОМЕР_1 , на якому наявні пошкодження переднього бамперу, кришки капота, переднього вітрового скла. Вказаний автомобіль за результатами огляду вилучено. Також зафіксовано наявність на проїзній частині слідів шин та плями рідини бурого кольору.
Власником вилученого транспортного засобу за копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_9 .
Постановою слідчого від 20 листопада 2024 року вказаний автомобіль визнано речовим доказом.
Станом на час ДТП ОСОБА_7 у відповідності до копії посвідчення водія серії НОМЕР_2 , мав право керування транспортними засобами категорії «С».
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, станом на час проведення о 20:20 год. 19 листопада 2024 року огляду у ОСОБА_7 ознак сп'яніння не виявлено.
Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/695-ІТ від 17 січня 2025 року, автомобіль «ГАЗ 2705-414» номерний знак НОМЕР_1 контактував з пішоходом своєю передньою правою частиною (в районі правої частини капота та нижньої правої частини лобового (вітрового) скла)). Визначити експертним шляхом конкретне розташування місця наїзду відносно меж проїзної частини дороги та нерухомих орієнтирів не надається можливим. Однак аналіз наведених вище даних дає підставу стверджувати, що місце наїзду на пішохода розташовувалося в повздовжньому напрямку на деякій відстані перед плямою РБК (на схемі позначена цифрою 3) за напрямком руху до вул. Артельної за умов, якщо дана слідова інформація залишена пішоходом.
За висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-25/692-ІТ від 14 січня 2025 року, на момент експертного огляду рульове керування автомобіля «ГАЗ 2705-414» номерний знак НОМЕР_1 перебуває в працездатному стані.
Згідно з висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-25/670-ІТ від 14 січня 2025 року, на момент експертного огляду робоча гальмова система автомобіля «ГАЗ 2705-414» номерний знак НОМЕР_1 перебуває в працездатному стані.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 08 січня 2025 року, ОСОБА_7 в якості свідка показав місце та механізм розвитку події ДТП.
За висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-25/28931-ІТ від 24 липня 2025 року, в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ГАЗ 2705-414» (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху. При заданих вихідних даних водій автомобіля «ГАЗ 2705-414» (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. При заданих вихідних даних в діях водія автомобіля «ГАЗ 2705-414» (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, що розглядається. При заданих вихідних даних в діях водія автомобіля «ГАЗ 2705-414» (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 невідповідностей вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху не вбачається.
Згідно з довідкою приймального відділення КНП «МКЛ № 6» ДМР, ОСОБА_10 19 листопада 2024 року доставлено в супроводі ШМД, діагноз: відкрита ЧМТ, забій головного мозку, внутрішньочерепна гематома, з/пер н/3лівого стегна
Відповідно до довідки КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І.Мечнікова» ДОДА, ОСОБА_10 в приймально-діагностичному відділенні 19 листопада 2024 року надана медична допомога з приводу травм, отриманих під час ДТП.
За копією медичної картки стаціонарного хворого, ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ОСОБА_13 » ДОДА з 20:50 год. 19 листопада 2024 року. Помер о 21:00 год. 30 листопада 2024 року.
Згідно з посмертним епікрізом, основний Клінічний діагноз ОСОБА_10 : Закрита черепно-мозкова травма. Забій мозку важкого ступеня. Вогнищеві забої обох півкуль головного мозку. Внутрішньошлунковий крововилив. Масивний субарахноїдальний крововилив. Перелом лобної кістки зліва з переходом на орбіту. Параорбітальні гематоми з обох сторін, множинні обширні садна м'яких тканин обличчя з обох сторін. Закрита травма хребта крайовий перелом пластинки С6, спондиліоз, антилістез 1.5. Закрита травма грудної клітини. Перелом передніх відростків 6-7 ребер справа. Гематома малого таза. Закритий крайовий перелом переднього краю вертлюгової западини праворуч, лоної та с/н/3 лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Закритий перелом зовнішнього відростка правої ВГК. СПО-монтаж СПСВ та бугристість лівої ВГК, МОС АЗФ тазу.
Відповідно до протоколу огляду, 01 грудня 2024 року слідчим поліції у ВАІТ № 2 КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ОСОБА_13 » ДОДА оглянуто труп ОСОБА_10 .
За висновком судово-медичної експертизи № 5248м/2695-Е від 01 січня 2025 року, при судово-медичній експертизі трупа виявлено: сумісну тупу травму тіла - синці на обличчі, на правій сідниці та на нижніх кінцівках, крововиливи у товщі м'яких покривних тканин голови, скроневих м'язах, під м'якими мозковими оболонками, у речовині головного мозку, ділянки забоїв речовини головного мозку у лівій тім'яній, лівій потиличній та правій лобній частках головного мозку, кров та згортки крові у бічних шлуночках головного мозку, перелом лобної, основної та лівої скроневої кісто черепу, перелом кісток носу, крововиливи у м'які тканини тазу праворуч, правого стегна, по правій бічній поверхні тулуба у середній третині та у проекції задньої поверхні правого ліктьового суглоба, уламковий перелом лівої стегнової кістки з крововиливами у м'які тканини навколо та у компактну кісткову речовину, непрямі переломи 6-8 ребер праворуч по середньо-ключичній лінії з крововиливами у м'які тканини навколо та у компактну кісткову речовину. Гістологічно - масивні субарахноїдальні крововиливи, зокрема по типу гематоми, у деяких немаркованих об'єктах головного мозку та маркуванні з лівої тім'яної частки; виражена макрофагальна, продуктивна запальна реакція, ознаки гемосидероза та домішок сегментоядерних лейкоцитів у ексудаті у м'якій оболонці головного мозку в названих об'єктах; розповсюдження субарахноідальних крововиливів у речовину головного мозку на деяких ділянках, ділянки некроза нейропілю з нейрональним випадінням, ділянки геморагічного просякнення деяких зон некроза, явища фібриноідного некроза стінки окремих судин та деструктивного васкуліта, вогнищеві крововиливи, виражена макрофагальна реакція, часто з ознаками гемосидероза, виражена гліо - мезенхімальна перифокальна реакція у речовині головного мозку мозкового маркованого об'єкту з лівої тім'яної частки та деяких немаркованих об'єктів; зона некротичних змін з дрібновогнищевими крововиливами та проявами геморагічного просякнення, перифокальна макрофагальна та гліо мезенхімальна реакція у речовині головного мозку з потиличної частки (марковано); виражений набряк, явища енцефалолізиса, дистрофічні зміни в усіх досліджених об'єктах головного мозку; інфільтруючі крововиливи з макрофагальною та продуктивною запальною реакцією, ознаками гемосидероза у маркованих об'єктах м'яких тканин з правого стегна, з лівого стегна з ділянки перелому, у м'яких покривних тканинах голови з «лівої лобної скроневої ділянки», у м'яких тканинах з ділянки перелому ребер праворуч, у правому та лівому скроневому м'язах. Розміри та вага серця збільшені, воно на дотик зів'яле, із заокругленою верхівкою, порожнини його розширені; атеросклероз судин головного мозку, серця, аорти; венозне повнокрів'я. ділянки фрагментованих кардіоміоцитів, паренхіматозна дистрофія у міокарді; периваскулярний кардіосклероз, вогнищева гіпертрофія у міокарді; повнокрів'я судин, набряк, фібринові тромби в просвіті поодиноких дрібних гілок легеневої артерії у легенях, мікрофокуси пневмонії з серозно-десквамативним ексудатом; паренхіматозна дистрофія, венозне повнокрів'я у нирках; застійне венозне повнокрів'я у печінці.
Вище зазначені тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичній експертизі трупа, у вигляді сумісної тупої травми тіла виникли у короткий проміжок задовго до настання смерті, від дії тупого предмету (предметів), чи о такий (такі), не виключено, що вони виникли за умов дорожньо-транспортної події, можливо при ударі виступаючими частинами транспортного засобу у ліву бічну поверхню тіла, при цьому потерпілий знаходився у вертикальному положенні та ймовірно у процесі руху, з послідуючим відкиданням і контактом тіла з дорожнім покриттям чи ґрунтом, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (відповідно до Наказу №6 Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», п.п. 2.1. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень), знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті.
Смерть його настала від сумісної тупої травми тіла, яка супроводжувалася переломами кісток скелету, з ушкодженням органів та тканин, і ускладнилася розвитком поліорганної недостатності, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та додаткових методів дослідження.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Суд враховує, що потерпілим ОСОБА_10 також були порушені Правила дорожнього руху, оскільки останній:
- на порушення вимог п. 4.4 Правил дорожнього руху України, здійснюючи рух проїзною частиною у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, не використовував світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) та був в одязі, який не має світлоповертальних елементів;
- на порушення вимог п. 4.14.а Правил дорожнього руху України вийшов на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе;
- на порушення вимог п. 4.14.г Правил дорожнього руху України переходив проїзну частину дороги, що має більше чотирьох смуг для руху в обох напрямках поза пішохідним переходом.
У суду не виникає сумніві в тому, що перехід ОСОБА_10 проїзної частини поза межами пішохідного переходу (при тому, що такий перехід знаходився на незначній відстані від того місця, де ОСОБА_10 переходив вулицю, і останній не мав об'єктивних перешкод дістатися до ного) в темний час доби за відсутності міського освітлення, без використання світлоповертальних елементів, створив для ОСОБА_7 аварійну обстановку.
Наведене не звільняє ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та не виключає наявність в його діях складу злочину, оскільки навіть за наявності таких порушень правил безпеки дорожнього руху з боку постраждалого пішохода, ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти наїзду на останнього належним чином виконавши вимоги Правил дорожнього руху України.
Досліджені судом докази у своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, діючи зі злочинною необережністю, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є необережним тяжким злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер допущеного ОСОБА_7 порушення Правил дорожнього руху, характер та ступінь тяжкості непоправних наслідків злочину у виді смерті потерпілого, відомості про особу обвинуваченого.
Останній притягується до кримінальної відповідальності вперше, має зареєстроване постійне місце проживання, офіційно працевлаштований та має постійне джерело доходу, за місцем роботи характеризується позитивно, утримує двох неповнолітніх дітей, опікується батьком, який є особою з інвалідністю ІІ групи, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування потерпілій витрат на лікування та поховання ОСОБА_10 .
На обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, учасники провадження не посилаються і такі обставини на підставі досліджених доказів судом не встановлені.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що основним покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки підстави для призначення обвинуваченому покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, не встановлені.
З огляду на зазначене, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, той факт, що саме діяннями загиблого ОСОБА_10 була створена аварійна обстановка, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що його обтяжують, позитивну характеристику особи обвинуваченого, той факт, що останній до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинений ним злочин хоча і є тяжким, але неумисним, позицію прокурора і потерпілої, які не вважають за необхідне призначення обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі,суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання, за висновком суду, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Запобіжний захід обвинуваченому раніше не обирався і клопотання про обрання судом запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлялося.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України зі скасуванням арешту транспортного засобу.
Потерпілою ОСОБА_4 у межах кримінального провадження заявлено цивільний позов, за яким остання, з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. та втрачений внаслідок смерті ОСОБА_10 дохід у розмірі 5376 грн. щомісяця.
Потерпіла ОСОБА_4 і її представник ОСОБА_5 в суді підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_7 позовні вимоги визнав частково. Зазначив, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність була застрахована за полісом.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року до участі розгляді справи у якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги, залучені ТОВ «ВЕЛЕС БУД ДНІПРО» (ЄДРПОУ 44901832) та ПрАТ «УПСК» (ЄДРПОУ 20602681). Останні були сповіщені про час та місце розгляду справи, однак до суду представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, позицію щодо позовних вимог не висловили.
Вирішуючи питання щодо осіб, які несуть майнову відповідальність за спричинену діяннями ОСОБА_7 шкоду, суд керується правовим висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (755/18006/15-ц). Зокрема, за п.п. 69, 71-73 вказаної постанови, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Суд враховує, що згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За дослідженою судом копією полісу № АТ/2926463 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ПрАТ «УПСК» була застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує забезпечений транспортний засіб «ГАЗ 2705-414», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на законних підставах. Зазначений поліс був чинним на момент ДТП.
Полісом визначений ліміт за шкоду заподіяну життю і здоров'ю у розмірі 320000 грн, за шкода, заподіяну майну - 160000 грн., франшиза - 1600 грн.
Сторонами не надавалися суду докази на підтвердження факту повідомлення страховика про страховий випадок. Разом з тим, з огляду на те, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання встановлені вироком суду, з досліджених судом доказів та встановлених ними фактичних обставин на цей час не вбачаються підстави для висновку про те, що у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування.
Ґрунтуючись на тому, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність особи, яка на відповідній правій підставі керувала транспортним засобом «ГАЗ 2705-414», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на особу, відмінну від страховика, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Окрім цього, оцінені в сукупності характеристика, наданої ТОВ «ВЕЛЕС БУД ДНІПРО» (ЄДРПОУ 44901832), а також показання обвинуваченого ОСОБА_7 і свідка ОСОБА_12 поза розумним сумнівом доводять, що станом на момент ДТП ОСОБА_7 перебував з ТОВ «ВЕЛЕС БУД ДНІПРО» у трудових відносинах, та керуючи службовим автомобілем, який він повертав до визначеного роботодавцем місця зберігання, виконував свої трудові (службові) обов'язки.
За приписами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У частині 1 ст. 1172 ЦК України зазначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Аналіз статей 1187 та 1172 ЦК, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18), дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної події з вини водія, який виконував трудові обов'язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Згідно зі ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, належним відповідачами за позовними вимогами ОСОБА_4 є ПрАТ «УПСК» (ЄДРПОУ 20602681) у межах ліміту відповідальності та ТОВ «ВЕЛЕС БУД ДНІПРО» (ЄДРПОУ 44901832) у розмірі, що не перекривається страховим відшкодуванням.
Суд позбавлений процесуальної можливості визначати за позивача коло відповідачів за позовними вимогами та стягувати розміри відшкодування з третіх осіб, до яких позовні вимоги не пред'являлися.
За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_7 задоволенню не піддягають, що не перешкоджає ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили звернутися до ПрАТ «УПСК» з заявою про здійснення страхового відшкодування та в разі недостатності страхових виплат для повного відшкодування завданої їй шкоди звернутися до суду в порядку цивільного провадження з позовними вимогами до ТОВ «ВЕЛЕС БУД ДНІПРО» та/або до ПрАТ «УПСК».
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів в загальному розмірі 10824 (десять тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Речовий доказ - автомобіль «ГАЗ 2705-414», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику, скасувавши арешт, накладений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2025 року (справа № 202/13848/24, провадження № 11-сс/803/56/25).
У задоволенні позовних вимог за цивільним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_15 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - відмовити в повному обсязі.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
03.03.2026