Справа № 303/6393/25
2/303/2317/25
24 лютого 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту роздільного проживання подружжя та визнання нерухомого майна особистою власністю одного з подружжя,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту роздільного проживання подружжя та визнання нерухомого майна особистою власністю одного з подружжя.
19.10.2026 представник відповідача подав до суду клопотання, в якому зазначив, що на час відкриття провадження у справі № 303/6393/25 Мукачівським міськрайонним судом вже розглядалася інша справа № 303/2306/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку. У зазначеній справі ОСОБА_1 подано зустрічний позов. У позовній заяві, поданій до суду у справі № 303/6393/25 представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначила, що на виконання вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачка підтверджує, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що може бути підтверджено перевіркою даних внутрішнього реєстру суду; канцелярією суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи тощо (абз. 12 стор. 9 - 10 позовної заяви). Переконуючи суд у дотриманні вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 вочевидь діяла недобросовісно та зловживала процесуальним правом на шкоду іншій стороні (вжила право на зло) та завела суд в оману, оскільки останній повірив представнику, не провів відповідну перевірку та відкрив провадження у справі № 303/6393/25. Порівнянням позовної заяви по справі № 303/6393/25 та зустрічної позовної заяви у справі № 303/2306/25 представник відповідача адвокат Райко В.В. прийшов до висновку, що позивачем ОСОБА_1 подано до суду інший позов (зустрічний) до цього самого відповідача з тим самим предметом позову та з однакових підстав. Таким чином, склалася ситуація коли паралельно одним судом розглядаються дві справи заявлені одним позивачем до одного й того ж позивача з тим самим предметом позову та з однакових підстав. Вважав, що позови, які подавані позивачем є тотожними, а такі дії представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не можуть бути розцінені як помилкова реалізація позивачки права на пред'явлення позову, що свідчить про свідоме звернення з тотожними позовами, що очевидно виходить за межі добросовісного користування процесуальними правами. Просив визнати зловживанням процесуальними правами дії представника позивача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , щодо подання декількох позовів до одного й того самого відповідача ОСОБА_2 з тим самим предметом та з тих самих підстав. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту роздільного проживання подружжя та визнання нерухомого майна особистою власністю одного з подружжя залишити без розгляду.
Представник відповідача - адвокат Райко В.В. у судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача - адвокат Софілканич М.І. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки в провадженні Закарпатського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 у справі №303/2306/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, на ухвалу від 12 серпня 2025 року про відмову в поновленні пропущеного процесуального строку для подання відзиву та залишення відзиву без розгляду. Проте, дана ухвала оскаржується позивачкою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК України в частині відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк для подання відзиву та залишення відзиву без розгляду, а не в частині повернення зустрічного позову. Наведені твердження про наявність в провадженні суду іншого позову з тим самим предметом спору та аналогічним суб'єктним складом є помилковим та надуманим. Також зазначила, що представником відповідача не надано доказів на підтвердження знаходження у провадженні такої справи. Просила в задоволенні клопотання відмовити.
Позивачка та відповідач у судове засідання не з'явилися без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Звертаючись з клопотання до суду представник позивача не надав суду докази, які підтверджують, що відповідачем подано декілька позовів
до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом
та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, хоча згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, позивачем жодним чином не доведено, що метою такої подачі є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а не реалізація права на звернення до суду за захистом, яке передбачене ч. 1 ст. 4 ЦПК України.
Також слід зазначити, що найменування сторін та вимог позивачів у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту роздільного проживання подружжя та визнання нерухомого майна особистою власністю одного з подружжя свідчить про те, що позов у цій справі подано не до одного й того самого відповідача і він не є з тим самим предметом, що і в іншій справі.
Також відсутні підстави вважати, що позов подано з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, оскільки за твердженням представника позивача зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту роздільного проживання подружжя та визнання нерухомого майна особистою власністю одного з подружжя повернуто позивачу, а за таких обставин ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення з позовом до суду в загальному порядку.
Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача - адвоката Райка В.В. про визнання зловживанням процесуальними правами дії представника позивача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , щодо подання декількох позовів до одного й того самого відповідача ОСОБА_2 з тим самим предметом та з тих самих підстав, та залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту роздільного проживання подружжя та визнання нерухомого майна особистою власністю одного з подружжя без розгляду.
Керуючись ст. 44, 81, 258-261,353-355 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залишити без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту роздільного проживання подружжя та визнання нерухомого майна особистою власністю одного з подружжя - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя