Справа № 439/1888/25 Головуючий у 1 інстанції: Рахімова О.В.
Провадження № 33/811/255/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
25 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю захисника Мулявки О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника Мулявки О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обрано стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 гри
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 14.09.2025 року приблизно о 00 год. 45 хв. в с. Монастирок лісовий масив Золочівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Хюндай Туксон», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі та підтверджується висновком медичного закладу на стан алкогольного сп'яніння № 293 від 14.09.2025 року, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, захисник Мулявка О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова є незаконною, необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вживав алкоголь після зупинення автомобіля, та після того, як на місце водія пересіла ОСОБА_3 .
Протокол хоч і складався у присутності ОСОБА_1 , проте докази йому для ознайомлення надані не були.
Матеріали справи не містять підтверджень коли саме ОСОБА_1 вживав алкоголь, чи керував транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння.
Вважає, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_1 , тому постанова підлягає скасуванню
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з'явився. Захисник Мулявка О.В. у суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
У судовому засіданні захисник Мулявка О.В. подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити. Також надав додаткові пояснення до апеляційної скарги вказавши, що медичний огляд ОСОБА_1 проводила медична сестра, що вважає порушенням.
Заслухавши пояснення захисника Мулявки О.В., перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 453337 від 14.09.2025 року (а.с. 2), згідно з яким ОСОБА_2 14.09.2025 року приблизно о 00 год. 45 хв. в с. Монастирок лісовий масив Золочівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Хюндай Туксон», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі та підтверджується висновком медичного закладу на стан алкогольного сп'яніння № 293 від 14.09.2025 року, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до положень Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров'я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 14 вересня 2025 року № 293 (а.с. 3).
Так, згідно з висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 вересня 2025 року №293 (а.с. 5), огляд ОСОБА_1 проводився КНП «Броди ЦМЛ», за результатом проведеного огляду в освідуваної особи встановлено стан алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання висновку, який не викликає у суду апеляційної інстанції сумнівів у його достовірності та подальшого притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи саме лікар проводив огляд, оформляв медичну документацію за результатами проведеного огляду, а тому в апеляційного суду відсутні підстави вважати, що огляд було проведено неналежною особою.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що огляд проводила медсестра, оскільки вона проводила процедуру застосування спеціального технічного засобу, тобто виконувала ті медичні маніпуляції, які зазвичай проводить медсестра, не свідчить про недійсність висновку, який як вбачається з матеріалів справи підписаний лікарем та скріплений печаткою.
Пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року передбачено право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду.
Водночас, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 вересня 2025 року №293 з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не оспорював.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційний суд до уваги не бере, оскільки такі спростовуються наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зі змісту яких вбачається, що керував транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Крім того, під час проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 визнав факт керування транспортним засобом.
У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, які б вплинули на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Мулявки О.В. без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк