Справа 688/2173/24
№ 1-кс/688/6/26
Ухвала
Іменем України
25 лютого 2026 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю скаржника - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Шепетівка скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №120242440000083,
ОСОБА_3 , звернувся до суду зі скаргою про скасування постанови від 15 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження №120242440000083. У своїй скарзі ОСОБА_3 , зазначає, що 15 вересня 2025 року дізнавач сектору дізнання Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 не перевіривши істотні обставини, що мають значення для об'єктивного розслідування і кваліфікації дій винних осіб у кримінальному провадженні №120242440060000083 від 01 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, в черговий раз закрив кримінальне провадження.
Постанова про закриття кримінального провадження надійшла йому поштовою кореспонденцією 23 вересня 2025 року.
Ознайомившись із змістом Постанови про закриття кримінального провадження вважає, що вона винесена передчасно без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Аналогічного змісту Постанови виносилися дізнавачами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 без перевірки фактичних обставин кримінального провадження, які слідчим суддею Шепетівського міськрайонного суду із-за наявності фактів бездіяльності дізнавачів при розслідуванні зазначеного кримінального провадження скасовувалися. Зазначені постанови від 30 березня, 29 червня та 27 грудня 2024 року є ідентичними по змісту.
Дізнавачі мають упереджене ставлення до його заяв, не допитали свідків по даному кримінальному провадженні, не провели будь яких слідчий дій.
19 червня 2024 року дізнавач ОСОБА_7 , здійснив видимість огляду майна яке належить МП «Агропромбуд». Під час огляду було встановлено відсутнє майно зазначене на 145 позиціях - акту опису та арешту майна від 07 квітня 2010 року. А майно зазначене на 93 позиціях дізнавач взагалі відмовився оглядати оскільки його не було в приміщенні взагалі.
Слід зазначити, що ОСОБА_8 в порядку цивільного законодавства України неодноразово зверталася в судові органи з вимогою стягнення з МП «Агропромбуд» за зберігання майна коштів в розмірі 236592 грн., а також, для отримання дозволу суду на самостійну реалізацію описаного майна для отримання вигоди за його зберігання, в чому їй судами було відмовлено. До теперішнього часу ОСОБА_8 свою вимогу підтримує, доступ до приміщення де зберігається майно підприємства додатково перекрила та встановила високу металеву огорожу (що вбачається із відеозапису здійсненого дізнавачем при так званому огляді майна 19 червня 2024 року та 19 червня 2025 року.
Разом з тим зазначає, що ОСОБА_8 неодноразово погрожувала йому як представнику МП «Агропромбуд». якщо не сплачує їй кошти за зберігання майна вона самовільно реалізує належне підприємству майно з метою отримання доходу за зберігання майна.
В її діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України як вимагання коштів за зберігання майна, що перебуває у її віданні уже 15 років.
Відповідно до чого вважає, що вона вилучила все металеве обладнання та реалізувала його. Ця версія слідством не перевірялась.
У ОСОБА_8 , не було і немає будь-яких перешкод у видаленні майна підприємства за межі приміщення де вона його зберігає під замками і високою металевою огорожею та повернення його Полонській ДВС як учаснику укладення договору зберігання майна або власнику майна МП «Агропромбуд», повідомивши про це сторони завчасно.
Слід зазначити, що на зберіганні у ОСОБА_8 знаходилися дороговартісні деревообробні станки підприємства, в тому числі «рейсмусний станок» вартістю до 10 тисяч доларів США якого при огляді 19 червня 2025 року скаржник виявив, що він повністю розукомплектований, а інших станків взагалі не побачив.
Хоче зазначити, що під час опису та арешту майна підприємства 07 квітня 2010 року будь-яка експертна оцінка вказаного майна взагалі не проводилась, а його вартість в порушення вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» на свій погляд га розсуд визначав державний виконавець, а тому загальна вартість описаного майна орієнтовно на 11 тисяч грн не є достовірною. Версія органу дізнання, що під час огляду і оцінки майна були присутні експерти-оцінщики є голослівною, оскільки в жодному документі не значиться прізвище експерта, повноваження і компетенція, окрім виконавців які на власний розсуд проводили опис та оцінку майна, що передавалось на зберігання для ОСОБА_8 .
Дізиавач посилається на постанову від 26 червня 2025 року про призначення товарознавчої експертизи і відповідно на висновок експерта № СЕ-19/123-25/9482-ГВ про те, що визначити ринкову вартість об'єктів дослідження зазначених в актах опису й арешту майна не представляється можливим у зв'язку з тим, що достовірні пропозиції продажу на об'єкти дослідження на ринку відсутні. Слід зазначити, що експерту товарознавцю повинно бути надано наявне майно для оцінки, а не акт опису, а тому цей висновок є нікчемним і не має юридичного значення.
При огляді дізнавач не зазначив яке майно є в наявності а яке відсутнє. Крім того, орган досудового розслідування не виконав жодного клопотання скаржника.
Крім того, ОСОБА_3 , надав додаткові пояснення від 23.02.2026 року щодо скарги.
Просить суд скасувати постанову дізнавача СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 15 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження №12024244006000083.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав із підстав викладених у ній, надавши додаткові пояснення по вказаній вище скарзі, просив задовольнити вищезазначену скаргу.
Прокурор та слідчий проти задоволення скарги заперечили, вважали скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки постанова винесена законно.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим його представником чи законним представником.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судовго провадження ознайомившись з матеріалами кримінального провадження 12024244006000083 та матеріалами скарги, приходить до висновку, що скарга є обґрунтована, свого підтвердження в ході судового розгляду знайшла та підлягає задоволенню за наступних підстав.
Так, відповідно до постанови від 15 вересня 2025 року дізнавача сектору дізнання Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12024244006000083, 31 січня 2024 року до чергової частини Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшла ухвала слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду № 1-кс/688/168/24 (справа 688/278/24) щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення самоправства гр. ОСОБА_8 в м. Полонне, Шепетівського району, Хмельницької області.
Допитана по справі в якості свідка ОСОБА_9 надала покази, що вона перебуває на посаді начальника Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Так на виконанні у Полонському відділі ДВС перебувало виконавче провадження: виконавчий лист № 2-749 від 14 липня 2004 року, виданий Полонським районним судом, про зобов'язання керівництва Полонського малого аграрно-промислово будівельно монтажного підприємства «Агропромбуд», звільнити складське приміщення площею 328.6 кв.м., по вул. Залізничній б/н в м. Полонному, який є власністю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Так на неодноразові вимогидержавного виконавця до керівництва МП «Агропромбуд» в період з 2004 по 2010 роки звільнити складське приміщення площею 328.6 кв.м., по вул. Залізничній б/н в м. Полонному не виконувались. За невиконання вимог державного виконавця, на керівництво МП «Агропромбуд» було накладено штрафні санкції. В ході виконання встановлено, що голова правління МП «Агропромбуд», є єдиним представником та працівником на даному підприємстві, який постійно перебуває на лікарняному. Так, 07 квітня 2010 році державним виконавцем проводився огляд майна МП «Агропромбуд» із залученням експертів про що був складений акт опису та арешту майна яке було передане на відповідальне збереження ОСОБА_8 .
Допитана по справі в якості свідка ОСОБА_8 надала покази, що 14 липня 2004 року було винесено рішення Полонського районного суду Хмельницької області за позовом її сина ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про усунення перешкод в користуванні належного їм складського приміщення в м. Полонне, вул. Залізнична б/н (пізніше було присвоєно порядковий номер 27Б) та зобов'язав Полонське мале аграрно-промислово будівельно монтажне підприємство «Агропромбуд» звільнити приміщення площею 328.6 кв.м. Так як керівництво МП «Агропромбуд» добровільно не виконало рішення Полонського суду від 14 липня 2004 року, було відкрите виконавче провадження в Полонському відділі ДВС. На неодноразові звернення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до керівництва МП «Агропромбуд» про усунення перешкод у використанні їх приміщення та вивезення майна, яке там знаходилось, а також вимоги державного виконавця, керівництво МП «Агропромбуд» не реагувало. 07 квітня 2010 року рішення суду від 14 липня 2004 року було виконано в примусовому порядку за участі представників Полонського відділу ДВС, представників Хмельницького відділу ДВС та Полонського РВ УМВС в Хмельницькій області, понятих, також застосовувалось відео фіксація всіх дій. Керівництво МП «Агропромбуд» в особі ОСОБА_14 , який був завчасно повідомлений про заплановані заходи щодо виконання рішення суду, на вказану дату та час з'явився, однак забрати майно, належне МП «Агропромбуд», відмовився та залишив територію складського приміщення. Майно, що знаходилось в складському приміщенні в м. Полонне, вул. Залізнична, 27 Б, було описане та передане їй на підставі акту опису майна на відповідальне збереження, оскільки вона представляла інтереси власників ОСОБА_12 та ОСОБА_15 . Майно було оцінене на загальну суму 11093,25 грн. В подальшому нею неодноразово надсилалися на адресу керівництва МП «Агропромбуд» звернення щодо передачі вказаного майна, також звернення щодо сплати грошових коштів за збереження майна МП «Агропромбуд». Так, на адресу МП «Агропромбуд» вона надсилала листи 08 вересня 2010 року, 08 жовтня 2010 року, 02 грудня 2010 року, 22 лютого 2013 року, 21 березня 2013 року, 10 вересня 2013 року. Однак на її листи та звернення реакції не було. Також в період часу з 2010 по 2013 рік вчинялися неодноразові проникнення та крадіжки з вказаного складського приміщення, про що свідчать неодноразово написані нею заяви. Так, навесні 2011 року вона звернулась до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо роз'яснення порядку зберігання майна під час виконання рішення про виселення боржника. На що вона отримала відповідь про те, що передане для зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акту після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна. Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному законом. У разі, якщо майно не було реалізоване, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхозним майном. Вона ж свою чергу зберігала вказане майно до кінця 2013 року, після чого надіслала повідомлення на адресу МП «Агропромбуд», що відповідальності за збереження майна відповідно до опису від 07 квітня 2010 року більше не несе.
Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_3 надав покази, що в 2004 році від громадянина ОСОБА_13 прийшов лист-вимога на підприємство, з приводу негайного звільнення складського приміщення, по вул. Залізничній б/н в м. Полонному яке належить МП «Агропромбуд» та яке ОСОБА_16 та ОСОБА_10 було придбане, у торгового підприємства «Затишок». В 2010 році на підставі рішення Полонського районного суду, було описано майно та накладено арешт, згідно акту опису та арешту від 07 квітня 2010 року на 317 позиціях, які було оцінені вартістю 11093 грн. 25 коп., та передано на відповідальне зберігання сторонній особі а саме для громадянки ОСОБА_8 , В 2012 році Полонським ДВС на підставі ухвали Полонського районного суду від 11 вересня 2012 року відкрито виконавче провадження та накладено повторно арешт на майно згідно акту опису й арешту від 2010 року на 317 позиціях, та занесено арешт до Державного реєстру обтяження майна та на даний час арешт на майно на 317 позиціях ні виконавчою службою ні судом не скасоване.
В свою чергу ОСОБА_10 в 2012 році звернувся до Полонського районного суду про стягнення збитків в розмірі 236592 грн., за збереження майна на 317 позицій, дане звернення судом було задоволено про що винесене рішення суду від 10 жовтня 2012 року, однак Хмельницьким апеляційним судом, від 21 січня 2013 року рішення Полонського РС від 10 жовтня 2012 року скасоване та ухвалене нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_10 до «Агропромбут» відмовлено. В серпні 2016 року ОСОБА_8 звертається до Полонського районного суду, про визнання права на отримання винагороди, за договором відповідального зберігання, шляхом самостійної реалізації, збереженого майна згідно опису ДВС від 07 квітня 2010 року, зазначену справу було передано до Шепетівського МРС де рішенням від 23 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 було відмовлено. На даний час отримати майно від ОСОБА_8 та Полонської ДВС МП «Агропромбут» не передавалось.
19 червня 2024 року за участю начальника ВДВС центрального міжрегіонального міністерства юстиції України ОСОБА_9 , та власника приміщення ОСОБА_10 було проведено огляд місця події за адресою Хмельницька область Шепетівський район м. Полонне вул. Залізнична 27б, в ході якого було встановлено, що майно зазначене в акті опису та арешту майна від 7 квітня 2010 року, як повідомила ОСОБА_9 знаходиться з моменту накладення арешту у вищезазначеному приміщенні, окрім викрадених речей невідомими особами, про що були відповідні звернення до поліції.
27 грудня 2024 року було додатково оглянуто диск ДВД-Р із місця огляду місця події, де встановлено, що огляд проводився із залученням начальника ВДВС центрального міжрегіонального міністерства юстиції України ОСОБА_9 , яка під час огляду зачитувала майно на яке було накладено арешт, а учасниками огляду встановлювалося місце його розташування у складі даного приміщення.
19 червня 2025 року за участю начальника ВДВС центрального міжрегіонального міністерства юстиції України ОСОБА_9 , представника потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_8 , було проведено огляд місця події за адресою Хмельницька область Шепетівський район м. Полонне вул. Залізнична 27б, в ході якого було проведено звірку наявності майна зазначеного в акті опису арешту майна від 7 квітня 2010 року.
26 червня 2025 року дізнавачем СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про призначення товарознавчої експертизи з метою встановлення ринкової вартості майна зазначеного в актах опису й арешту майна.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/123-25/9482-ТВ визначити ринкову вартість об'єктів дослідження зазначених в актах опису й арешту майна не представляється можливим у зв'язку з тим, що достовірні пропозиції продажу на об'єкти дослідження на ринку відсутні.
Аналізуючи зібрані матеріали кримінального провадження, слід зупинитися також на тому, що 14 липня 2004 року Полонським районним судом Хмельницької області було винесено рішення щодо зобов'язання керівництва Полонського малого аграрно-промислово-будівельно-монтажного підприємства «Агропромбуд» звільнити складське приміщення площею 328 , 6 кв.м. по вул. Залізнична б/н, однак керівництвом МП «Агропромбут» дане рішення не виконано. На неодноразові звернення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до керівництва МП «Агропромбуд» про усунення перешкод у використанні їх приміщення та вивезення майна яке там знаходилося, а також вимоги державного виконавця, керівництво МП «Агропромбуд» не реагувало. 07.04.2010 року рішення суду від 14 липня 2004 року було виконано в примусовому порядку за участю представників Полонського відділу ДВС, представників Хмельницького відділу ДВС та Полонського РВ УМВС в Хмельницькій області і майно було передано на відповідальне збереження ОСОБА_8 . В ході виконання даного рішення було присутнє керівництво МП «Агропромбуд» в особі ОСОБА_3 , однак останній забрати майно відмовився та залишив територію. Окрім того, 19 червня 20025 року в ході проведення ОМП представнику потерпілого ОСОБА_3 було запропоновано забрати майно зі складського приміщення (відео файл 00096, 10:34 год), однак останній станом на 15 вересня 2025 року майно так і не забрав.
Виходячи з вище викладеного можна прийти до висновку, що кримінальне провадження №12024244060000083 від 01 лютого 2024 року необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_8 складу кримінального проступку та постановлено кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024240200000083від 01 лютого 2024 року закрити, за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в даному діянні ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, інших актів законодавства. Зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно вимог ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.5,ст.110 КПК України постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Слідчий зобов'язаний збирати докази на підтвердження чи спростування вини особи, тобто обов'язок доказування лежить на слідчому, прокурору, і лише у випадках передбачених КПК на потерпілому (ст.ст.92,93 КПК України).
Так, при оцінці доказів, дізнавач у своїй постанові від 15 вересня 2025 року в порушення вимог ст.110 КПК України не вмотивував свого висновку.
Крім цього, у постанові від 15 вересня 2025 року дізнавач не звернув увагу на повторну заяву ОСОБА_17 , від 20 березня 2013 року де остання вказує на наявність договору від 07 квітня 2010 року про виплату винагороди в розмірі 5% від вартості майна за збереження, та де ОСОБА_17 , наголошує, що після сплати винагороди збережене майно повернути.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_17 суду повідомила, що не чинила перешкод у майні ОСОБА_3 , про наявність вищевказаного договору суду не повідомила.
Разом із тим скаржник ОСОБА_3 , повідомив суду, що про наявність вищезазначеного договору йому не відомо, та із даним договором його не ознайомлювали, хоча він неодноразово повідомляв слідчого про дані обставини.
Так слідчий не дослідив обставини щодо вищевказаного договору (хто, коли, де, за яких обставин уклали даний договір від 07 квітня 2010 року?) не долучив його до матеріалів кримінального провадження, не надав йому оцінку, не звернув увагу на покази ОСОБА_3 щодо даного договору.
Крім цього, дізнавач не зібрав і не оцінив додаткових письмових доказів на які посилається ОСОБА_3 .
Таким чином, в судовому засіданні встановлено неповноту проведення дізнавачем СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024240200000083, а саме, ним не встановлено всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на прийняття рішення у кримінальному провадженні, не оцінено, в порушення ст.94 КПК України, кожного доказу та не використано такої сукупності доказів, яка б не залишала місця сумнівам і обґрунтовувала би зроблені висновки про те, що в даному випадку немає складу кримінального правопорушення.
Оскільки під час кримінального провадження дізнавачем СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , не проведено всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження, не надана їм належна правова оцінка, то його постанова від 15 вересня 2025 року, про закриття кримінального провадження винесена передчасно, не може вважатися законною і підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 94, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №120242440000083- задовольнити.
Постанову дізнавача СД Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 15 вересня 2025 року, про закриття кримінального провадження №120242440000083- скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлено 02 березня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_18