Справа № 686/28919/25
Провадження № 2/686/804/26
(заочне)
02.03.2026 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Демяновій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У жовтні 2025 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення за кредитним договором №9744495953 від 23.01.2020 року (кредитодавець - ТзОВ «ФК «ЦФР») у розмірі 14682,55 грн., з яких: 6695,67 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,88 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7986,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк», останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9744495953 від 23.01.2020 року.
02.12.2022 року між АТ «Таскомбанк» і ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №НІ/11/17-Ф відповідно до якого, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9744495953 від 23.01.2020 року.
Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за вказаними вище кредитним договором у загальному розмірі 14682,55 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 21.10.2025 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному провадженні до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений про час та місце проведення засідання у встановленому законом порядку, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомила.
За таких обставин відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами у сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 23.01.2020 року між ТОВ «ФК «ЦФР» і ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №9744495953 за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірах і умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки за його користування у розмірах і умовах, встановлених договором (п.1.1. договору1).
Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Договору визначено, що сума кредиту становить 12100,00 гривень, строк кредитування 12 місяців. Позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених у Паспорті кредиту № 4495953, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №4495953 визначено, що розмір процентної ставки при наданні кредиту становить 3% від суми кредиту.
07.10.2016 року між ПАТ «Таскомбанк» (Новий кредитор) і ТОВ «ФК «ЦФР» (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016. Умовами вказаного договору визначено, що Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитору за кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором. Сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог із зазначенням Ціни договору та розміру Заборгованості позичальників (пункти 2.1, 2.2 Договору).
02.12.2022 року між АТ «Таскомбанк» і ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №НІ/11/17-Ф. Згідно умов вказаного договору АТ «Таскомбанк» (клієнт) зобов'язався відступити ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (фактору) за плату права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимог (п.2.1 Договору). Пунктом 2.3 Договору визначено, що відступлення прав вимог і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, але не раніше здійснення фактором оплати згідно п.3.1 Договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Пунктом 3.1 Договору визначено, що фактор зобов'язаний у день укладення сторонами договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових на банківський рахунок клієнта.
Згідно реєстру прав вимог від 02.12.2022 року, який є додатком № 1 до договору факторингу №НІ/11/17-Ф АТ «Таскомбанк» було передано ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги в тому числі до ОСОБА_1 за договором №9744495953.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.08.2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту №9744495953 від 23.01.2020 року становить 14682,55 грн., з яких: 6695,67 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,88 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7986,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Зібрані докази вказують на те, 23.01.2020 відповідачка уклала із ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір №9744495953, за умовами якого отримала у кредит грошові кошти та зобов'язалася повернути ці кошти і сплатити проценти за користування ними у розмірах і порядку, визначеному договором.
Водночас, щодо відступлення права вимоги суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012, від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17).
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» посилалась на те, що набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 9744495953 на підставі укладеного договору факторингу №НІ/11/17-Ф, укладеного 02.12.2022 року із АТ «Таскомбанк», який у свою чергу набув право вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року.
Згідно представленої копії договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року вбачається, що таке відступлення відбувається за плату, на підставі відповідних Реєстрів прав вимог. Водночас матеріали справи не містять як Реєстру прав вимоги, який би підтверджував, як факт передачі ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» акціонерному товариству «Таскомбанк», дату здійснення такої передачі, так і факт оплати АТ «Таскомбанк» грошових коштів за відступлення такого права.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, як це закріплено положеннями ч. 7 ст. 81 ЦПК України.
Крім того, жодних доказів того, що договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року з терміном дії один рік, подовжувався та діяв на час укладення кредитного договору № 9744495953 позивачем не надано та матеріали даної справи не містять.
З огляду на викладене позивачем не було доведено належними і допустимими доказами факту набуття ним у встановленому законом порядку права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9744495953 від 23.01.2020 року, а тому у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв'язку із відмовою у задоволенні позову судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 02.03.2026 року.
Суддя Сергій Стефанишин