Справа № 683/2545/25
2-др/683/7/2026
02 березня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Лугового О.М.
секретаря судового засідання Градомської Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Старокостянтинівзаяву адвоката Оніщука Євгена Олександровича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОРМС» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі № 683/2545/25 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОРМС» про визнання відсутнім права оренди та усунення перешкод у користуванні майном,
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АГРО-ОРМС» про визнання відсутнім права оренди та усунення перешкод у користуванні майном, залишено без розгляду.
За змістом ухвали від 17.02.2026 року підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пп. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України стала заява адвоката Білого Валентина Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.
19 лютого 2026 року до суду надійшла заява адвоката Оніщука Є.О. про ухвалення у справі додаткового рішення, в якій просить суд, у відповідності до ч.5 ст.141 ЦПК України, ухвалити додаткове рішення, яким просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОРМС» (ідентифікаційний код: 31328990, місцезнаходження: 31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул.Ізяславська, будинок 70) судові витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 лютого 2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено дату слухання.
24 лютого 2026 року від адвоката Оніщука Є.О. в інтересах ТОВ «АГРО-ОРМС» через систему «Електронний суд» надійшла заява, якою останній просить розгляд даної справи здійснити без участі представника ТОВ «АГРО-ОРМС».
02 березня 2026 року від адвоката Білого В.В. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, яким останній просить розгляд даної заяви здійснити без участі ОСОБА_1 та його представника. Просить відмовити повністю у задоволені заяви або ж зменшити розмір таких витрат до мінімально розумної та співмірної суми.
У зв'язку з цим, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Так, доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема,частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частиною шостою ст. 142 ЦПК України, передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З системного тлумачення положень частин 5-6 статті 142, частини 9 статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Сам по собі факт залишення позивачем позову без розгляду не може бути підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат.
В свою чергу за змістом ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
На ряду з цим, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим, зокрема, ч.1 ст. 55 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст. 4 ЦПК України, є безумовним доступом до правосуддя незалежного від обґрунтованості позову.
Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 679/1125/18.
Відтак подача заяви адвокатом Білим В.В. в інтересах ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду не може розцінюватися як необґрунтовані дії.
З огляду на обставини справи та доводи заяви про ухвалення додатково рішення, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п'ятої статті 142 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись cт. 142 ЦПК України, суд,-
постановив:
В задоволені заяви адвоката Оніщука Євгена Олександровича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОРМС» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі № 683/2545/25 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОРМС» про визнання відсутнім права оренди та усунення перешкод у користуванні майном, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02 березня 2026 року.
Суддя: