Справа № 724/4545/25
Провадження № 2/724/175/26
(ЗАОЧНЕ)
02 березня 2026 року м. Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Ахмедова Р. А.,
за участю секретаря судового засідання Корневської Є. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
18.12.2025 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 26.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4420773 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Згідно умов договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «98477».
Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 2 000,00 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 26.02.2024 по 20.02.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало надавши йому кредит в сумі 2 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "ПЕЙТЕК".
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,5% в день.
25 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 25/10/2024, згідно з умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло права вимоги за даним кредитним договором.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Відповідно до умов строк дії п.1.3. Договору № 4420773 строк кредиту 360 днів з 26.02.2024 по 20.02.2025. Станом на дату укладення Договору факторингу від 25.10.2024 №25/10/2024 строк дії договору № 4420773 від 26.02.2024 закінчився.
Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснює щомісячно погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим заборгованість за кредитним договором становить 21050 грн., з яких сума кредиту 2000 грн., сума процентів за користування кредитом 12150 грн.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4420773 від 26.02.2024 загальною сумою 21050,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 12150,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 118 календарних днів 5900,00 грн, штрафні санкції 1000 грн.
Від відповідача ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надходило.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Хотинського районного суду від 20 січня 2026 року призначено судове засідання з викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22.12.2025 за клопотанням представника позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» - Столітній М. М., витребувано з в АТ «Універсал Банк» ( юридична адреса: 04080, м. Київ, вул.Оленівська,23) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію, щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 26.02.2024 на дану платіжну картку банком - емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 2000 грн., за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК».
На виконання ухвали суду від 22.12.2025 судом 31.12.2025 одержано від АТ «Універсал Банк» інформацію, в якій зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в Банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ 26.02.2024 в сумі 2 000,00 грн.
Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» у судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розгляд справи проводити у відсутності представника банку, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, з будь-якими заявами і клопотаннями до суду не звертався, хоча про місце, дату та час судового засідання двічі повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання на 09.02.2026 на 9:20 год, та на 02.03.2026 на 8:30 год, але судові повістки не вручені у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, по наявним в справі матеріалам.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.02.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено електронний договір № 4420773, про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кошти у розмірі 2 000,00 грн, строком на 360 днів, із процентною ставкою 2,50 % в день. Знижена процентна ставка 1,50%. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису 98477 (а.с.90-100).
Крім того, 26.02.2024 відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису, що свідчить про ознайомлення ОСОБА_1 про основні умови кредитування (а.с.69-71).
Як вбачається з довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна» 26.02.2024 о 09:15:20 ТОВ «Лінеура Україна» було успішно перераховано кошти на суму 2 000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі «Пейтек Україна» b90f2a84-98d5-4367-ada4-d7e9048fb70e, призначення платежу: зарахування 2 000 грн на картку НОМЕР_1 (а.с. 84).
Додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4420773 від 26.02.2024 встановлений графік погашення платежів та сформовано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта ( а.с.100 зворот).
Згідно Розрахунку заборгованості за Договором № 4420773 від 26.02.2024 у період з 26.10.2024 року по 20.02.2025 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 5900 грн.
Таким чином, станом на 25.10.2024 загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 4420773 від 26.02.2024 склала: тіло кредиту - 2000,00 грн., заборгованість за процентами - 12150,00 грн., штрафні санкції - 1000 грн, загальною сумою 15150,00 грн. (а.с.74-78).
Таким чином, ОСОБА_1 має заборгованість за Договором № 4420773 від 26.02.2023 загальною сумою 21050,00 грн, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту - 2000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 12150,00 грн., штрафні санкції - 1000 грн., нарахованимх процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 118 календарних днів - 5900,00 грн.
Відповідно до укладеного договору факторингу від 24.05.2024 №24/05/2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4042151 від 09.10.2023 загальна сума заборгованості склала 136690 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 24500 грн., заборгованості за процентами 112190 грн.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024.
Згідно п. 1.1. договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4420773 від 26.02.2024 строк кредиту 360 днів: з 26.02.2024 по 20.02.2025.
В межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 26.10.2024 по 20.02.2025 (118 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 5900 грн. (2000 грн * 2,5% = 50 грн*118 календарних дні = 5900 грн.).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як слідує з матеріалів справи цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Договір був укладений шляхом його безпосереднього підписання позичальником електронним цифровим підписом.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний кредитний договір № 4420773 від 26.02.2024 року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зі статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
Положеннями Цивільного кодексу України не містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб'єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов'язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Суд вважає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24.12.2023.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Враховуючи зазначене, оскільки самим Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023, а кредитний договір № 4420773 від 26.02.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Тобто, нарахування процентної ставки за спірним кредитним договором слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Виходячи з наведеного, встановлення у кредитному договорі умови щодо процентної ставки у розмірі більшому, ніж 1% в день, не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування».
Здійснюючи розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4420773 від 26.02.2024, суд виходить з такого.
26.02.2024 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНИ" та ОСОБА_1 був укладений договір відкриття кредитної лінії № 4420773 від 26.02.2024 за яким відповідач отримав грошові кошти в розмірі 2000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, строком на 360 днів.
У період з 26.10.2024 по 20.02.2025 розмір нарахованих процентів, які мав сплачувати позичальник, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000 грн, становив 2360,00 грн (2000 х 1% х 118 дні = 2360).
Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій суд виходить з наступного .
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 03.02.2026 р. строком на 90 діб.
Суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування неустойки відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування», в частині можливості здійснювати нарахування неустойки.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 . Штрафних санкцій в розмірі 1000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 16510 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12150 грн. - сума заборгованості за процентами, 2360 грн нараховані проценти за 118 календарних днів.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (78,43%).
При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.
Позов заявлено всього на суму 21050,00 грн., а задоволено 16510,00 грн., тобто на 78,43 % (16510,00 грн х 100 % /21050,00 = 78,43 % ).
А саме, позовні вимоги задоволені на 78,43%, - 2 422,40 грн. (ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) х 78,43% = 1899,89 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.
Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п.1, 2 ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено 10000 грн. 00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2024 року між ТОВ ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем укладено договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 (а.с.15-16).
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 04.12.2025, ТОВ ФК «Фінтраст Україна» поніс витрати на оплату правової допомоги у розмірі 10 000 грн. Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» також підлягають стягненню понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн (а.с.81).
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 виклав правову позицію про те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, а тому враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідач ОСОБА_1 заперечень щодо витрат на правову допомогу до суду не подав. Тому на користь ТОВ ФК «Фінтраст Україна» належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.525,526,612,1050 ЦК України, ст. 206, ст.ст.258 - 260,263 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045) заборгованість за кредитним договором № 4420773 від 26.02.2024 у розмірі 16 510 грн (шістнадцять тисяч п'ятсот десять) гривень 00 копiйок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045) судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 1 899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень 89 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045.
Відповідач: з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 02 березня 2026 року.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ