Справа № 636/164/26 Провадження№ 1-кп/636/1046/26
25 лютого 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження №12025221100002598, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 листопада 2025 року за обвинуваченням,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шипувате Великобурлуцького району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє дотепер, вчинив кримінальне правопорушення за встановлених, в судовому засіданні, обставин.
Так, 09 листопада 2025 року, в післяобідній час доби ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинені двері проник всередину господарського приміщення, розташованого біля будинку № 1 по вул. Філімонова в смт. Приколотне Куп'янського району Харківської області, де виявив кабель АВВГ 4х35 з ізоляцією та в оболонці з ПВХ загальною довжиною 42 м.
Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме - виявленого ним за вказаних обставин кабелю в приміщенні господарського приміщення, розташованого за вказаною адресою, ОСОБА_4 , діючи умисно із корисливих мотивів, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, переслідуючи мету збагачення, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив крадіжку кабелю АВВГ 4х35 з ізоляцією та в оболонці з ПВХ загальною довжиною 42 м., вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 17198 від 20 листопада 2025 року становить 4 734 грн 24 коп, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи та пояснив, що дійсно вчинив злочин, який йому інкриміновано. Надав свідчення щодо місця, часу, способу вчинення злочину, підтвердивши правильність викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному щиро каявся.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому, фактичні обставини справи, встановлені досудовим розслідуванням, та кваліфікацію дій обвинуваченого не оспорював, цивільний позов не заявляв, проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечував, положення та наслідки застосування якої, йому роз'яснені і зрозумілі, добровільність своєї позиції засвідчив письмово.
За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували обвинувачений та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення - злочину, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які наявні в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням в інше приміщення вчиненому в умовах воєнного стану. Його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України.
За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_4 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_4 , суд враховує його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало в тому, що обвинувачений надавав органам досудового розслідування всіляку допомогу у встановленні невідомих їм обставин справи і визнає ці обставини, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України такими, що пом'якшують його покарання. Обставин, що обтяжують покарання винного, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває. Разом з тим суд бере до уваги спосіб вчинення вказаних дій, які не поєднані із псуванням запорів, пошкодженням майна для досягнення мети доступу до майна, застосуванням спеціально призначених для цієї мети предметів, а вчинені хоча і на території іншого володіння, проте шляхом вільного доступу до матеріальних цінностей. Зазначена обставина знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, яке за формальними критеріями відноситься до категорії тяжких злочинів. Бере до уваги суд і ненастання шкоди від злочинного посягання, у зв'язку з передачею предметів викрадення потерпілому на зберігання та майбутнім поверненням його власнику в на підставі ст. 100 КПК України, що внормовує розпорядження речовими доказами.
Окрім того суд зазначає, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові ВС від 17 вересня 2020 року (справа № 739/1140/18), судимість є правовим станом особи, який виникає у зв'язку з її засудженням до покарання і за визначених законом умов тягне настання для такої особи відповідних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних проваджень у разі вчинення такою особою нового злочину. Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли саме виникає судимість (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості або її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язане зі спливом термінів, передбачених ст. 89 КК України, протягом яких особа повинна дотриматись визначених законом вимог та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашено або знято, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків попередньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі й при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, віднесеного законодавством до тяжких злочинів, особу винного, який має постійне місце проживання, ту обставину, що обвинувачений є вільним від хворобливих звичок, які становлять небезпеку для оточення, його вік, що свідчить на користь здатності переоцінити зміст своєї згубної поведінки та повернутися до справжніх духовних і соціальних цінностей та в цілому вказує на достатньо високий рівень соціалізації ОСОБА_4 та обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, його ставлення до скоєного кримінального правопорушення, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України.
При цьому, судом також враховано і позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого, а саме, усвідомлення протиправності своєї злочинної поведінки та намір в подальшому суворо дотримуватись закону, що на думку суду, також істотно знижує ступінь тяжкості, вчиненого ним злочину.
За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті.
Враховуючи наявність декількох пом'якшуючих обставини, даних про особу винного, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання і застосовує ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на нього на цей строк обов'язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 17198 від 20 листопада 2025 року у розмірі 3 392 грн 64 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2025 року на
тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості поруч із приватним будинком за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с-ще Приколотне, вул. Світла, 35, а саме: трьохфазний 4/35 чотирьохжиловий силовий кабель довжиною 42 м шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження будь-якими особами - підлягає скасуванню.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. 368, 369, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-трьохфазний 4/35 чотирьохжиловий силовий кабель довжиною 42 метри - залишити в користування законному власнику - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 17198 від 20 листопада 2025 року у розмірі 3 392 грн 64 коп, - на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2025 року на
тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості поруч із приватним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: трьохфазний 4/35 чотирьохжиловий силовий кабель довжиною 42 м шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження будь-якими особами - скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1