Справа № 642/2526/24
Провадження № 1-кс/642/334/26
Іменем України
02 березня 2026 року Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024221220000721 від 06.05.2024,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09.05.2024 у кримінальному провадженні №12024221220000721 від 06.05.2024, а саме з мобільного телефону, марки «Xiaomi», модель «Redmi Note 12» в корпусі темно-синього кольору та мобільний телефон марки «Cubot» в корпусі чорного кольору, та повернути їх на відповідальне зберігання заявнику.
В обгрунтування заяви зазначено, що 05.05.2024 до ЧЧ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом того, що 05.05.2024 близько 13 год 00 хв, невстановлена особа, здійснила крадіжку 2 (двох) його мобільних телефонів, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi», модель «Redmi Note 12» в корпусі темно-синього кольору, мобільний телефон марки «Cubot» в корпусі чорного кольору, тим самим спричинила останньому матеріальну шкоду під час дії військового стану. Відомості про скоєння кримінального правопорушення внесені 06.05.2024 до ЄРДР за № 12024221220000721.
12 травня 2024 року ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, загинув в ході бойових дій на території Харківської області.
Заявник є сином потерпілого.
Заявник вказав, що на теперішній час потреба у забезпеченні арешту майна відпала, проте оскільки його визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження, то забезпечення арешту майна в частині заборони на відчуження майна та розпорядження ним продовжує діяти.
На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із даним клопотанням.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду клопотання повідомлявся своєчасно і належним чином, про причини неявки суду невідомо.
Від слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_5 надійшла заява про те, що к/п №12024221220000721 від 06.05.2024 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, проти скасування арешту він не заперечує.
Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання спеціальними пристроями не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. перебувало к/п №12024221220000721 від 06.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09.05.2024 у кримінальному провадженні №12024221220000721 від 06.05.2024 накладено арешт на майно, а саме на мобільний телефон, марки «Xiaomi», модель «Redmi Note 12» в корпусі темно-синього кольору та мобільний телефон марки «Cubot» в корпусі чорного кольору.
Відповідно до заяви слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_5 , к/п №12024221220000721 від 06.05.2024 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: слідчим суддею - під час досудового розслідування, та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість, у ст. 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
За вказаних обставин, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Вказаний правовий висновок викладений в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року по справі № 554/2506/22, провадження № 51-4350кмо23.
З огляду на те, що кримінальне провадження №12024221220000721 від 06.05.2024 закрито на стадії досудового розслідування, відтак, ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09.05.2024 про накладення арешту на мобільний телефон, марки «Xiaomi», модель «Redmi Note 12» в корпусі темно-синього кольору та мобільний телефон марки «Cubot» в корпусі чорного кольору, в силу ч.4 ст. 132 КПК України, припинила свою дію, а тому припинив свою дію і арешт майна, застосований даною ухвалою слідчого судді. Крім того, ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання заявника.
Керуючись ст. ст. 7, 26, 107, 132, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024221220000721 від 06.05.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя