Справа № 615/28/26
Провадження № 2/615/6/26
26 лютого 2026 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді Левченка А.М.,
за участю секретаря судового засідання Павлович В.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Валківської міської ради Харківської області, Орган опіки та піклування Валківської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 звернувся до Валківського районного суду Харківської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Валківської міської ради Харківської області про визначення місця проживання дитини, в якій позивач просить визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , в будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 13.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 10.02.2026 року залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Валківської міської ради Харківської області.
12.02.2026 року через канцелярію суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд: встановити факт перебування доньки, неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні позивача ОСОБА_1 , за сумісним місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить таких висновків.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позивач змінив позовні вимоги про визначення місця проживання доньки разом з батьком новими вимогами про встановлення факту перебування доньки на утриманні батька, тобто змінив і предмет і підстави позову одночасно.
Враховуючи те, що позивач змінив предмет та підстави позову одночасно, суд приходить до висновку про неможливість прийняття судом до розгляду уточнення позовних вимог, оскільки одночасна зміна предмета та підстав позову не допускається в силу вимог частини третьої статті 49 ЦПК України, а тому слід відмовити у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета та підстав позову.
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Статтею 197 ЦПК України визначені питання, які вирішуються судом під час підготовчого судового засідання.
У ході підготовки справи до судового розгляду судом з'ясовані та вирішені усі питання, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, проведені інші необхідні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду даної справи по суті.
З огляду на викладене, підстави для відкладення підготовчого судового засідання відсутні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість закриття підготовчого провадження та необхідність призначення розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 49, 196-198, 200, 260-261, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити у прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмета та підстав позову.
Закрити підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Валківської міської ради Харківської області, Орган опіки та піклування Валківської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини.
Призначити справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Валківського районного суду Харківської області, розташованому за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, 4, на 17 березня 2026 року о 12 годині 45 хвилин.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 03 березня 2026 року.
Суддя А.М. Левченко