Номер провадження 22-ц/821/836/26 Справа № 695/649/25
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
про залишення апеляційної скарги без руху
02 березня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду Новіков О.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2026 року у справі за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Бондаренка Сергія Вікторовича, заінтересовані особи: Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , законним представником яких є ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту загибелі (смерті),-
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт загибелі (смерті) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гладківщина Золотоніського р-ну Черкаської обл., громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: смт. Десна Чернігівської обл. Україна, причина: загибель (смерть) військовослужбовця в результаті виконання ним обов'язків військової служби по захисту Батьківщини в період дії воєнного стану.
24 лютого 2025 року засобами поштового зв'язку Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
У скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі; скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2026 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору
В обгрунтування клопотання скаржник зазначає про те, що Міністерство оборони України є бюджетною установою, а оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом - Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України, через органи державного казначейства України, що приведе до пропущення строків подання апеляційної скарги (подання заявок до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, реєстрація, надання виконавцям, підготовка документів, відправка в казначейство, оплата та отримання відмітки на платіжному дорученні про оплату тощо)
Вказує, що до Департаменту соціального забезпечення Міноборони подано заявку на оплату судового збору, на підставі якої Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України буде підготовлено розподіл коштів для сплати судового збору.
Однак, на момент подання скарги надати суду платіжне доручення з відміткою органу Державної казначейської служби України в якості доказу сплати судового збору у представника Міністерства оборони України немає можливості.
З урахуванням наведеного, для недопущення пропуску строку подання апеляційної скарги, скаржник вважає, що є підстави для звернення до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши доводи клопотання та надані скаржником докази, апеляційний суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком і застосовується, як правило, у виключних випадках.
Враховуючи зазначене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити, оскільки обставини, на які посилається скаржник, а саме фінансування скаржника за рахунок коштів Державного бюджету України та тривала процедура розподілу коштів, не є підставою для задоволення клопотання скаржника відповідно до Закону.
Скаржник не звертається у даній справі за захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Щодо судового збору
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги, яка подана юридичною особою становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
За подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою ставка судового збору визначається у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (пп.4 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»)
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн. (ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік»)
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,4 грн (3028,00 грн*0,2*150%) за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення.
Отримувач ? ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси/ 22030101; Код за ЄДРПОУ ? 37930566; Банк отримувача ? Казначейство України (ел.адм.подат.); МФО ? 899998; Рахунок отримувача ? UA248999980313151206080023759; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також в разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд -
Клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2026 року - залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали направити апелянту для виконання.
Роз'яснити апелянту, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Новіков