Справа № 537/5132/25 Номер провадження 22-ц/814/1069/26Головуючий у 1-й інстанції ДРЯХЛОВ Є. О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
19 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 30 вересня 2025 року, постановлене суддею Дряхловим Є.О.,
у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання теплопостачання,
18.08.2025 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося в суд із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 65246,03 грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 852,02 грн, індекс інфляції у розмірі 10665,89 грн та 3% річних, які склали 2340,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які надавалися у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Нарахування за надані позивачем послуги здійснювалося у відповідності до встановлених тарифів. Розмір плати за надані послуги становить: за послуги постачання теплової енергії: умовно-змінна частина плати по двоставковому тарифу - 1248,25 грн/Гкал (протягом опалювального періоду); умовно-постійна частина плати 623,57 грн (щомісячно протягом року), плата за абонентське обслуговування - 505,00 грн.
Нарахування відповідачу за надані послуги здійснювалось у відповідності до зазначених тарифів, що залишилися на рівні тарифів, установлених у 2021 році.
Зазначає, що позивач добросовісно та у повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо надання комунальної послуги; у свою чергу, відповідач, грубо порушуючи норми чинного законодавства, не здійснював своєчасної оплати отриманих послуг.
Із підстав викладеного станом на 06.08.2025 виникла заборгованість за період із 01.11.2022 по 31.03.2025 на загальну суму 66098,05 грн, із яких: 65246,03 грн - за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води; 852,02 грн - плата за абонентське обслуговування.
Крім того, відповідно до вимог статті 625 ЦК України відповідачу нараховано індекс інфляції у розмірі 10665,89 грн та 3% річних, які склали 2340,77 грн.
Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 30.09.2025 позов задоволено; стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 65246,03 грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 852,02 грн, нараховані на суму заборгованості 3% річних у розмірі 2340,77 грн, індекс інфляції у розмірі 10665,89 грн; а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що відповідач є власником майна, а тому за правилами статті 322 ЦК України зобов'язаний нести тягар його утримання. Оскільки відповідач покладені на нього обов'язки належним чином не виконує, плату за отримані послуги не сплачує, районний суд дійшов висновку про наявність підстав стягнення з нього заборгованості за послуги теплопостачання, включно із нарахуваннями у порядку статті 625 ЦК України.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зазначає, що поза увагою районного суду залишився той факт, що у позовній заяві відсутні посилання на те чи житловий будинок АДРЕСА_2 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії, за показами якого мав визначатися обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення приміщень.
Погоджується, що як власник житлового приміщення у багатоквартирному будинку, за правилами п.5 ч.1 ст.1, ч.2 ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» він зобов'язаний пропорційно до своєї частки забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку. Зокрема, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Між тим, відповідач заперечує належність розрахунку обсягів спожитої теплової енергії відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитку у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.
Зазначає, що усупереч наведеній методиці позивачем не надано даних для розподілу: площі для розподіляння опалення, площі для розподілення функціонування внутрішньобудинкових мереж, площі для розподілення місць загального користування та допоміжних приміщень; відсутня інформація про реальну кількість теплової енергії спожитої, квартирами та нежитловими приміщеннями співвласників багатоквартирного будинку.
Також звертає уваги, що позивачем не зазначено за якою формулою проводилися розрахунки кількості спожитої відповідачем теплової енергії. Відповідно, вважає недоведеним належними та допустимими доказами розрахунок обсягу спожитої ним, відповідачем, теплової енергії, а також величини теплового навантаження.
Вважає недоведеним той факт, що сайт http://te.pl.ua, на якому розміщено публічні договори на підставі яких у спірний період нараховано заборгованість, належить позивачу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15.12.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 18.12.2025.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.368 ЦПК України) без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України).
02.01.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1508 від 20.10.2022 виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука визначено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуги з постачання теплової енергії, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021.
Згідно із пунктом 5 договору позивач взяв на себе зобов'язання надавати комунальні послуги в строки і на умовах, що визначені цим договором. Цьому обов'язку кореспондує і обов'язок споживача оплачувати надані послуги своєчасно та в повному обсязі.
Нарахування за надані позивачем послуги здійснюються у відповідності до встановлених тарифів, які: введені в дію з 01.10.2022 рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТЕ «Полтаватеплоенерго»; із 01.10.2023 рішенням Полтавської обласної ради від 28.07.2023 №669 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в редакції рішення Полтавської обласної ради від 26.09.2023 №687 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28.07.2023 №669 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-naselennya/
Відповідно до пункту 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженої постановою КМУ від 21.08.2019 №830, в редакції постанови КМУ від 08.08.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://te.pl.ua/tariff/tarifi-dlya-potreb-naselenny/; плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182, в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку.
Відповідно до пункту 32 зазначеного Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісячно у фіксованому розмірі. У разі застосування двоставкового тарифу умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісячно протягом року.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» складено розрахунки, за яких у період із 01.11.2022 по 31.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , утворилася заборгованість за надані послуги на загальну суму 66098,05 грн, із яких: 65246,03 грн - заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води; 852,02 грн - плата за абонентське обслуговування; 10665,89 грн - індекс інфляції у розмірі; 2340,77 грн - 3% річних.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №438309495 від 067.08.2025, ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із того, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та в силу вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надається за вказаною адресою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Доказів на підтвердження належності виконання відповідачем зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг, останнім суду не надано, як і не спростовано розмір заборгованості заявленої позивачем до стягнення.
Апеляційний суд із висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов'язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої цієї статті обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (частина сьома статті 21 цього Закону).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
За змістом частини першої статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, сформованій у справах №750/12850/16-ц від 26.09.2018, №642/2858/16 від 06.11.2019.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).
Тлумачення статті 714 ЦК України свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №529/613/17-ц, від 22.04.2024 у справі №511/1915/20).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У справі, яка переглядається, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що у період із листопада 2022 року по квітень 2025 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надавало послуги з централізованого постачання теплової енергії та послуги постачання гарячої води у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач, як власник майна несе тягар його утримання та зобов'язаний дотримуватися умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021, текст якого розміщено на сайті підприємства httpp://te.pl.ua.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем не доведено належність йому сайту http://te.pl.ua, на якому розміщено публічні договори на підставі яких у спірний період нараховано заборгованість, є неспроможними, зумовленими опискою у назві сайту https://te.pl.ua. При цьому колегія суддів ураховує, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1508 від 20.10.2022 виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука визначено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Тоді як зміна виконавця у зобов'язанні не припиняє його дію, зокрема, в контексті того, що відповідач не оспорює той факт, що відповідні житлово-комунальні послуги надавалися.
Розмір тарифів, використаних позивачем для розрахунку, визначений рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а заявлений до стягнення розмір заборгованості не спростований відповідачем належними та допустимими доказами.
За змістом частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною сьомою статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відтак, ставлячи під сумнів факт оснащення житлового будинку АДРЕСА_2 приладом комерційного обліку теплової енергії, відповідач мав надати докази на підтвердження викладеного або ініціювати питання їх витребування. Між тим, відповідач належним йому процесуальним правом не скористався, а тому за правилами частини четвертої статті 12 ЦПК України, несе ризик настання наслідків із цим пов'язаних.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, посилання на недотримання позивачем при визначенні розміру стягнення Методики розподілу між споживачами обсягів спожитку у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, ґрунтуються на припущеннях, а не згода із розрахунком має самостійний спосіб оскарження не пов'язаний із цим спором.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Із огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення районного суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 30 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак