Справа № 532/2858/24 Номер провадження 22-ц/814/667/26Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
26 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
Суддів: Пилипчук Л.І., Пікуля В.П.,
при секретарі Філоненко О.В.
за участю: прокурора Марченко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури - Титарчука Іллі Григоровича в інтересах держави в особі: Кобеляцької міської ради Полтавської області на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2025 рокупостановлену у складі головуючого судді Оксенюк М.М., повний текст ухвали виготовлено - дати не вказано,
у справі за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними договорів купівлі-продажу,-
У грудні 2024 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Кобеляцької міської ради Полтавської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 28.07.2025 справу за вищезазначеним позовом прийнято до провадження та залишено без руху.
Представнику позивача запропоновано в строк десять днів з дня отримання ухвали усунути недоліки, які зазначені в ухвалі суду, а саме внести на депозитний рахунок суду (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 26304855, рахунок: UA 398201720355289002000015950, банк: ДКСУ, м. Київ) відповідної грошової суми в розмірі дійсної (реальної) оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок кадастровий номер 5321885100:00:007:0017, 5321885400:00:001:0004, 5321886500:00:026:0006, 5321880900:00:001:0067) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель».
Також, суд запропонував заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури залучити до участі у справі правонаступника померлої ОСОБА_9 , оскільки при зверненні до суду із вищезазначеним позовом не з'ясовано коло спадкоємців померлої ОСОБА_9 , а отже не залучено до участі у справі правонаступника (спадкоємця), оскільки рішення суду може вплинути на права та обов'язки спадкоємця, так як прокурором заявляється позовна вимога зокрема щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5321880900:00:001:0067, який укладений 17.08.2023 між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
Окрім цього, прокурору роз'яснено, що уразі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною та повертається зі всіма доданими до неї документами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2025 року позовну заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними договорів купівлі-продажу залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Кобеляцької міської ради Полтавської області суд першої інстанції зазначив, що 09.04.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, яким внесено до законодавства низку змін щодо умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості майна, що витребовується в нього на користь держави чи територіальної громади.
Оскільки прокурор не виконав вимоги ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 28.07.2025 року про залишення позову без руху із наданням строку для подання експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок і внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі їх вартості суд дійшов висновку, що позов не підлягає подальшому розгляду.
Подані заступником керівника обласної прокуратури письмові пояснення щодо непоширення на спірні правовідносини положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» суд відхилив, вказавши, що цей Закон має зворотну дію в часі.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури - Титарчук І.Г. в інтересах держави в особі: Кобеляцької міської ради Полтавської області подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на незаконність, безпідставність та порушення судом норм процесуального права просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Крім того, на думку скаржника, суд безпідставно залишив позовну заяву без руху, а згодом - без розгляду з підстав ненадання доказів внесення коштів на депозитний рахунок суду, не врахувавши, що такий обов'язок виникає лише у разі витребування майна від добросовісного набувача.
Також скаржник стверджує, що відповідачі не є добросовісними набувачами, оскільки зареєстрували право власності на земельні ділянки, які є предметом спору, на підставі неіснуючих рішень сільських рад та підроблених актів, а тому очевидно що відповідачі діяли не добросовісно, що підтверджується вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі № 532/1404/24.
Окрім того, скаржник наголошує, що питання добросовісності відповідачів має вирішуватися судом під час розгляду справи по суті, а не на стадії підготовчого провадження.
10.11.2025 року представник ОСОБА_7 адвокат Рак А.С. надав Полтавському апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 28.08.2025 року залишити без змін.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Прокурор Марченко О.А. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Щодо клопотання про відкладення розгляду справи
Частиною першою статті 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Окрім того, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (частина перша статті 372 ЦПК України).
26.02.2026 року до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_7 - адвокат Рак В.В. про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому останній прохав суд, у зв'язку з неможливістю участі у судовому засіданні через перебування у іншому судовому засіданні по цивільній справі № 953/8519/25 у Київському районному суді м. Харкова, відкласти судове засідання на іншу дату.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року по справі № 361/8331/18 зазначено, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Враховуючи, що представник був обізнаний про час, дату та місце судового засідання та можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду від 18 квітня
2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду від 5 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17.
9 квітня 2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" від 12 березня 2025 року (далі - Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.
Згідно з частиною 5 статті 390 ЦК України, в редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Абзацом другим частини 4 статті 177 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року, встановлено, що у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій частини 2 статті 185 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).
У пункті 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі у частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка
земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2025 року в справі № 523/14914/24 вже вказував, що обов'язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини 5 статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини 5 статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню. У випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини 5 статті 390 ЦК України не застосовуються.
Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини 5 статті 390 ЦК України. Натомість, у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 5 статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.
У даній справі, що переглядається, при зверненні із позовом прокурор вказував про наявність підстав для витребування у відповідачів спірних земельних ділянок.
Однак, суд першої інстанції не врахував, що справа не стосується питання про зворотну дію закону в часі. За змістом пункту 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Також поза увагою суду залишилось те, що обов'язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду встановлений у нормах матеріального права, зокрема у частині 5 статті 390 ЦК України, яка поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому, у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини 5 статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.
З матеріалів справи убачається, що у позовній заяві заступник керівника Полтавської обласної прокуратури - Титарчук І.Г.посилається на недобросовісність набувачів спірних земельних ділянок. Зокрема, вказує, що добросовісність відповідачів виключається, оскільки земельні ділянки набуті ними на підставі неіснуючих рішень сільських рад та підроблених актів, а тому очевидно що відповідачі діяли не добросовісно, що підтверджується вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі № 532/1404/24.
Оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувачів, то положення частини 5 статті 390 ЦК України до спірних відносин не застосовуються. Водночас, питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно пунктів 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури - Титарчука Іллі Григоровича в інтересах держави в особі : Кобеляцької міської ради Полтавської області - задовольнити.
Ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2026 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді: Л.І. Пилипчук
В.П. Пікуль