Справа № 530/949/24 Номер провадження 22-ц/814/665/26Головуючий у 1-й інстанції Ситник О. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
19 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.
при секретарі Філоненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Йовдія Дмитра Васильовича на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Ситник О.В., повний текст рішення складено - дата не вказана
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,-
Зміст позовних вимог
У травні 2024 року адвокат Йовдій Дмитро Васильович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з січня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява мотивована тим, що починаючи з 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали разом проживати однією сім'єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу та вести спільний побут, спільний бюджет , мали взаємні права та обов'язки ,які притаманні членам сім'ї.
Фактично проживали у будинку в АДРЕСА_1 , разом з сином позивачки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_3 до червня 2018 року проходив службу як співробітник поліції у Національній академії внутрішніх справ МВС України та перебував на квартирному обліку за місцем роботи у кімнаті гуртожитку №2 Національної академії внутрішніх справ за адресою : м. Київ, вулиця Ушинського,34-а, яку він оплачував.
З серпня 2020 року по серпень 2022 року ОСОБА_3 працював (вже як цивільний громадянин) на посаді інспектора відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ України. З 10.07.2021 року ОСОБА_3 було звільнено з посади у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом. У зв'язку з робочим графіком в період з 2017 року по серпень 2021 року ОСОБА_3 орендував кімнату за адресою: АДРЕСА_2 , де вони також проживали однією сім'єю. ОСОБА_3 брав участь у вихованні сина.
З серпня 2021 року з початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_3 брав участь у бойових діях із захисту Батьківщини на Запорізькому напрямку.
ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув внаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини на Запорізькому напрямку. Позивач зазначає, що до дня смерті була з ним на зв'язку, спілкувалася по телефону, вела листування в месенджері, а у березні 2022 року взагалі була єдиною людиною, яка тримала контакт із ОСОБА_3 та передавала інформацію його матері та рідному брату.
ОСОБА_3 систематично здійснював грошові перекази на користь позивачки, також ОСОБА_1 здійснювала перекази на користь ОСОБА_5 та оплачувала послуги мобільного зв'язку.
У 2021 році ОСОБА_3 була заключена декларація із сімейним лікарем за місцем надання послуг с. Серби Одеської області та зазначено ОСОБА_1 , як довірену особу. Оскільки постало питання про отримання соціальної допомоги як сім'ї військового, який загинув, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року у задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 який поданий в її інтересах адвокатом Йовдій Дмитром Васильовичем про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_3 який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Першотравневе Зіньківського району Полтавської області та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з січня 2017 року по день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Йовдій Д.В.зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, існує невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а тому просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
19.02.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Йовдій Д.В. та представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Жорняк М.О. надали Полтавському апеляційному суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що адвокат Йовдій Дмитро Васильович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з січня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (т.1 а.с.158).
Згідно довідки Національної академії внутрішніх справ МВС України від 21.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 перебував на посаді інспектора відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ з 13.08.2020 року по 13.08.2022 року .З 10.07.2021 року його було увільнено з прийняттям на військову службу за контрактом.
Відповідно до правил внутрішнього розпорядку національної академії внутрішніх справ введених в дію наказом НАВС від 19.04.2021 року № 429, ОСОБА_3 проходив службу із восьмигодинним робочим днем з 08:00 до 16:30 з перервою на обід з 13:00 до 13:30. Місце дислокації відділу автотранспортного забезпечення: Київська область, Фастівський район с. Віта Поштова ( т.1 а.с.157).
Згідно повідомлення начальника Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 22.08.2021 року вбачається, наявність актового запису про смерть № 284 від 18.08.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного Зіньківським відділом ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми) (а.с.13).
Відповідно до акту №13-15/1/137 від 23.01.2024 року ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 , як чоловік та жінка однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , вели спільне господарство (Т.1 а.с.18).
Згідно довідки старости с. Серби Кодимської міської ради Одеської області від 19.08.2022 року вбачається про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно проживав разом з ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2017 року до мобілізації за адресою АДРЕСА_1 , (т.1 а.с.19)., ( Т.1 а.с.19).
Згідно банківських виписок АТ КБ "Приват-Банк" про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 в період з травня 2021 року по липень 2022 року ОСОБА_3 здійснював грошові перекази ОСОБА_7 , а саме : 28.04.2021 року - 6,500 грн, 28.05.2021 року - 100 грн, 29.06.2021 року 18000 грн, 29.07.2021 року - 800 грн, 30.08.2021 року - 17000 грн, 30.08.2021 року - 4300 грн, 14.09.2021 року - 10000 грн, 29.09.2021 року - 12600 грн, 13.10.2021 року - 12500 грн, 30.10.2021 року - 16000 грн, 15.11.2021 року - 10500 грн, 14.12.2021 року - 10000 грн, 25.12.2021 року - 16000 грн, 08.03.2022 року - 13000 грн, 16.02.2022 року - 2500 грн, 31.03.2022 року - 6000 грн, 01.04.2022 року - 24000 грн, 15.04.2022 року - 15000 грн, 28.04.2022 року - 84000 грн, 28.04.2022 року - 84000 грн, 12.05.2022 року - 10000 грн, 18.05.2022 року - 90000 грн, 26.05.2022 року - 13000 грн, 14.06.2022 року - 11000 грн, 22.06.2022 року - 26000 грн, 23.06.2022 року - 50000 грн, 27.06.2022 року - 15000 грн, 22.07.2022 року 38000 грн.
З банківських виписок АТ КБ "Приват Банк" про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 в період з травня 2021 року по липень 2022 року ОСОБА_1 перераховувала кошти ОСОБА_3 , а саме : 06.05.2021 року - 201,01 грн, 05.07.2021 року - 301,51 грн, 06.07.2021 року - 2010,05 грн, 08.07.2021 року - 502,51 грн, 09.07.2021 року - 502,51 грн, 17.07.2021 року - 201,01 грн, 19.07.2021 року - 120,60 грн, 21.07.2021 року - 502,51 грн, 22.10.2021 року - 603,02 грн, 22.10.2021 року - 201,01 грн, 03.11.2021 року -100,50 грн, 18.11.2021 року - 301,51 грн, 04.12.2021 року - 2010,05 грн,15.01.2021 року - 100,50 грн, 20.02.2022 року - 301,51 грн, 23.02.2022 року - 170,85 грн, 24.05.2022 року - 1005,03 грн, 09.06.2022 року - 603,02 грн, 12.06.2022 року - 502,51 грн, 20.06.2022 року - 251,26 грн, 16.07.2022 року - 1507,54 грн ( т.1 а.с.25-51).
Судом першої інстанції були допитані свідки, детальний опис свідчень яких наведений судом першої інстанції в описовій частині рішення, а в ході апеляційного перегляду справи сторонами не заперечувалась правильність викладених ними обставин.
Позиція апеляційного суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
В порядку визначеному ч.ч.1,2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Положеннями ст. 25 СК України визначений принцип одношлюбності. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порядку ч.ч.1,4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 (провадження № 61-46210св18) сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15 спільна присутність на святах та пересилання коштів не можуть свідчити про те, що між сторонами склались усталені відносини, які притаманні подружжю.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц сам собою факт періодичного спільного відпочинку не є достатньою підставою для визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Врахувавши вказані правові висновки Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки.
Також матеріалами справи не доводиться те, що позивач мала з ОСОБА_3 спільний бюджет та спільні витрати на купівлю майна спільного користування.
З огляду на викладене позивачем не доведено реальність сімейних відносин з ОСОБА_3 .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що спільні фотографії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки свідки є родичами позивача.
За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про недоведеність заявлених позовних вимог відповідає обставинам справи, зібраним доказам та вимогам чинного законодавства і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Таким чином, сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять до висновку, що вказані доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, та не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених позивачем в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги ОСОБА_1 не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Йовдія Дмитра Васильовичазалишити без задоволення.
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2026 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді Т.В. Одринська
В.П. Пікуль