Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1832/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/155/26
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
25 лютого 2026 року м.Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючої - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участі секретаря ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 09.02.2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12026060610000069 від 31.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
встановив:
Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про арешт майна у кримінальному провадженні №12026060610000069 від 31.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України задоволено.
Накладено арешт, на предмет візуально схожий на стартовий пістолет, з маркуванням «SUR 2608 9 mm Р.А.К. А2YSRA5YS01-2403906» та 4 предмети зовні схожі на набої шумові, предмет зовні схожий і гільзу жовтого кольору з маркуванням «Оzk 9 mm Р.А.», що належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлено власника можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що з огляду на обставини, встановлені при розгляді клопотання, предмет досудового розслідування, а також те, що предмет візуально схожий на стартовий пістолет, з маркуванням «SUR 2608 9 mm Р.А.К. А2YSRA5YS01-2403906» та 4 предмети зовні схожі на набої шумові, предмет зовні схожий на гільзу жовтого кольору з маркуванням «Оzk 9 mm Р.А.», що належать ОСОБА_6 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, можуть містити інформацію про вчинення кримінального правопорушення, та з метою збереження зазначених доказів, для проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування, а також проведення необхідних експертиз, слідчий суддя вважав, що клопотання є обґрунтованим, та підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зазначає, що стороною обвинувачення, не доведена необхідність арешту заборони права користування ОСОБА_6 вищевказаним предметом, який вже більше десяти днів позбавлений протиправно ним користуватись, що спричиняє йому моральні страждання так як тимчасове позбавлення власника можливості користування даним майном позбавляє його можливості самозахисту, враховуючи майже щоденні напади на представників ТЦК та СП, які закінчуються тілесними ушкодженнями, псуванням майна ЗСУ, перешкоджанням законної діяльності ЗСУ та в окремих випадках навіть вбивствами військовослужбовців.
На думку представника власника майна, зі змісту постанови вилучене майно, предмет ззовні схожий на шумовий пістолет SUR 2608, визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню, без наведення у постанові слідчого жодної мотивації за яких саме обставин слідчий прийшов до вищенаведеного висновку, про те, що дане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Вважає, що суд не в повній міри дослідив матеріали провадження, не врахував відсутність спеціальної конфіскації за санкцією статті за якою здійснюється досудове розслідування та не дотримав вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України. Зокрема суд не врахував відсутність існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; порушення стороною кримінального провадження порядку збирання доказів, відсутність правової підстави для арешту майна, порушення принципів розумності та співмірності обмеження права власності ОСОБА_6 завданням кримінального провадження. Крім того зазначає про невідповідність маркування шумового пристрою SUR 2608 в матеріалах справи, зокрема в протоколі огляду місця події та клопотанні слідчого про накладення арешту, що не було враховано судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно положень ч.1 ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як зазначено в ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на предмет візуально схожий на стартовий пістолет, з маркуванням «SUR 2608 9 mm Р.А.К. А2YSRA5YS01-2403906» та 4 предмети зовні схожі на набої шумові, предмет зовні схожий на гільзу жовтого кольору з маркуванням «Оzk 9 mm Р.А.», що належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ухвала слідчого судді щодо задоволення клопотання слідчого ґрунтується на нормах КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12026060610000069 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.01.2026 близько 10 год. 40 хв. начальник групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , сержант ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу магазину "Віка" по вул. Миру в с-ще Новогуйвинське, Житомирського району, Житомирської області, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, застосувавши предмет ззовні схожий на зброю.
31.01.2026 проведено огляд місця події в ході якого було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на гільзу жовтого кольору з маркуванням «Ozk 9 mm Р.А.».
Крім того, 31.01.2026 проведено огляд місця події в ході якого виявлено та вилучено предмет візуально схожий на стартовий пістолет, з маркуванням «SUR 2608 9 mm P.A.K. НОМЕР_1 » та 4 предмети зовні схожі на набої шумові.
31.01.2026 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на майно винесене без належної оцінки поданих доказів, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вилучене майно, яке вилучене у ході проведення огляду місця події має значення речового доказу та відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Колегія суддів приходить до висновку, що надані прокурором матеріали на час прийняття рішення слідчим суддею доводили наявність правових підстав для накладення арешту на предмет візуально схожий на стартовий пістолет, з маркуванням «SUR 2608 9 mm Р.А.К. А2YSRA5YS01-2403906» та 4 предмети зовні схожі на набої шумові, предмет зовні схожий на гільзу жовтого кольору з маркуванням «Ozk 9 mm Р.А.», що належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки зазначене може містити інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, з матеріалів провадження слідує, що у кримінальному провадженні №12026060610000069 в якому було ініційовано клопотання про арешт майна, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, з застосуванням предмету зовні схожого на зброю.
Тому, апеляційний суд вважає, що обмеження власника майна на час проведення досудового розслідування кримінального провадження є необхідним з метою проведення повного, всебічного, неупередженого, об'єктивного досудового розслідування кримінального провадження, оскільки має важливе доказове значення та містить відомості, необхідні для подальшого виконання завдань кримінального провадження.
Доводи сторони захисту щодо необхідності використання предмета для самозахисту (у зв'язку з нападами на представників ТЦК) є юридично неспроможними та не можуть бути підставою для повернення майна, оскільки право на самозахист не є абсолютним і не передбачає використання предметів, які мають статус речових доказів у кримінальному провадженні, безпека представників ТЦК та СП забезпечується державою у встановленому законом порядку (спеціальними підрозділами, видачею службової зброї тощо), а не шляхом використання предметів, щодо яких триває слідство.
Також колегія суддів вважає, що в даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна як арешт цього майна, а прокурором поза розумним сумнівом доведено законність такого арешту, оскільки, на переконання апеляційного суду, незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження, відчуження або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, і завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті лише шляхом застосування такого заходу забезпечення цього провадження.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Натомість вказане рішення слідчого судді не перешкоджає власнику майна в подальшому, в разі недотримання розумних строків розслідування, бездіяльності, порушувати перед органами досудового слідства питання про повернення майна, а перед слідчим суддею клопотання про скасування арешту.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для її скасування, колегією суддів не встановлено, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 09.02.2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12026060610000069 від 31.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4