Житомирський апеляційний суд
Справа №279/7768/25 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.
Номер провадження №33/4805/586/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.
24 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря Хрус С.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Майданика Артема Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Майданика Артема Олександровича подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановила:
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 03.12.2025 року о 01:25 год. в м.Коростень, по вул.Грушевського 17, керував автомобілем Шкода Супер Б д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в Коростенській ЦМЛ відмовився, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Майданик А.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Твердить про те, що відеозапис здійснювався на мобільний телефон Моторола. Доданий до матеріалів справи відеозапис не є безперервним. Зазначає, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не були виконані вимоги ч.4 ст.256 КУпАП та не роз'яснені ОСОБА_1 його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції, що є істотним порушенням його права на захист. Твердить, що факт керування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не підтверджується доданими відеозаписами, де зафіксовано, що водій перебуває поза межами автомобіля. Зазначає, що ОСОБА_1 факт керування заперечував та пояснював працівникам поліції, що вийшов до автомобіля з квартири родичів через те, що спрацювала сигналізація. На відеозаписі це не зафіксовано, оскільки відеозапис не є безперервним.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №530175 від 03.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 03.12.2025 року о 01:25 год. в м.Коростень, по вул.Грушевського 17, керував автомобілем Шкода Супер Б д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в Коростенській ЦМЛ відмовився, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР 1 номер 530175 від 03.12.2025 року (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншогго сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.8); рапортом працівника поліції (а.с.11) та відеозаписом події (а.с.13).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що запис розпочато з встановлення особи водія, працівник поліції запитує, чому той порушує комендантську годину (01:41:00), останній відповідає, що є військовим, зазначає, що у нього є волонтерська перепустка, дістає документи з припаркованого автомобіля, документи не оновлені. (01:42:33) Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що від нього відчувається різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на алкотестер Драгер на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 говорить по телефону, ігнорує питання поліцейського. (01:44:03) Працівник поліції повторно пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, запитує, чи буде той проходити, на що ОСОБА_1 відповіді не надає, просить зачекати. 01:44:57 Працівник поліції запитує, що можливо ОСОБА_1 бажає пройти освідування в Коростенській ЦМЛ, на що той знову просить зачекати, відповіді не надає. Працівник поліції повідомляє, що це буде розцінювати як затягування часу (01:45:48), ОСОБА_1 в цей час жестами просить вимкнути запис, на що працівник поліції повідомляє, що все фіксується на відеореєстратор. Працівник поліції ще раз запитує ОСОБА_1 чи буде він проходити освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на алкотестер Драгер, останній знову ухиляється від відповіді. 01:46:38 Працівник поліції запитує, чи буде проходити освідування в центральній міській лікарні, за чим слідує подібна поведінка. Працівник поліції знову запитує, чи буде проходити той освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, що ОСОБА_1 ігнорує та починає розмовляти по телефону. Працівник поліції повідомляє, що такі дії розцінює як ухилення від проходження огляду і відносно нього будуть складені адміністративні матеріали за ч.1 ст.130 КУпАП (01:47:13) та направлені на розгляд до суду, запитує чи буде ознайомлюватись з протоколом та матеріалами. ОСОБА_1 запитує: "ну нащо це?", починає демонструвати якісь знаки. Працівник поліції повторює, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, той намагається відвести другого працівника поліції в бік. ОСОБА_1 знову повідомляють, що відносно нього будуть складені адміністративні матеріали, які будуть направлені до суду, запитують чи буде він з ними ознайомлюватись. ОСОБА_1 відповідає: "да ну, перестаньте". На чергове питання, чи буде ОСОБА_1 ознайомлюватись з матеріалами, починає говорити: "я не п'яний, не тверезий, не пив", працівник поліції уточнює, чому від нього тоді відчувається запах алкоголю, нечітка мова, повторює, що йому пропонувалось пройти освідування на місці зупинки або в міській лікарні, на що ОСОБА_1 відповідає, що буде проходити огляд в міській лікарні (01:47:57). Працівник поліції запрошує сісти ОСОБА_1 в авто патрульної поліції для доставки до міської лікарні для проходження освідування, той говорить: "виключи". Працівник поліції запитує ОСОБА_1 , чи сідає він в автомобіль, на що останній запитує: "хлопці, скільки?". Його вчергове запитують чи сідає він до автомобіля, він відповідає: "ну серйозно, ви що, прикалуєтесь". ОСОБА_1 повідомляють про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди. ОСОБА_1 повідомляє про свої життєві проблеми, пропонує свою допомогу. Працівник поліції повідомляє, що розцінює це як ухилення від освідування, що відносно нього будуть складені адміністративні матеріали, запитує чи буде ставити підписи. Згоду на ознайомлення ОСОБА_1 не висловив, працівник повідомив, що адміністративні матеріали будуть направлені за адресою місця проживання.
Також на відеозаписі (02:15:47) зафіксовано оголошення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, ставити підписи в якому він відмовився. ОСОБА_1 повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом. На записі 3 зафіксовано рух автомобіля та момент його зупинки працівниками поліції.
Твердження захисту про те, що відеозапис здійснювався на мобільний телефон, не відповідає дійсності та спростовується тим, що зазначений у протоколі засіб Моторола є спеціалізованим портативним відеореєстратором (бодікамерою), який призначений виключно для службової діяльності поліції згідно зі ст. 40 ЗУ "Про Національну поліцію". Назва бренду "Motorola" у протоколі вказує на виробника професійного обладнання відеофіксації, а не на побутовий засіб зв'язку.
На відеозаписі зафіксовано повне зачитування тексту протоколу. Оскільки зміст протоколу невід'ємно пов'язаний з правами особи (які є частиною його форми), зачитування документа є належним способом ознайомлення. Крім того, на відео видно, що ОСОБА_1 мав можливість ставити запитання чи висловлювати незгоду, але не заявляв про нерозуміння своїх прав.
Стосовно доводів про не роз'яснення прав, з відеозапису вбачається, що поліцейським було зачитано протокол вголос, що зафіксовано на відеозаписі. ОСОБА_1 , перебуваючи на місці, мав можливість реалізувати право на адвоката чи надати пояснення, але обрав тактику відмови від підпису.
ОСОБА_1 , знав про розгляд справи та залучив адвоката. Отже, право на захист було реалізовано в повному обсязі, а відсутність відеозапису конкретної секунди роз'яснення прав не нівелює доказового значення самого протоколу.
Позиція Верховного Суду вказує, що якщо особа відмовилася від підпису, але була присутня при складанні протоколу, процедура вважається дотриманою. Сам по собі факт відсутності на відео моменту "зачитування прав по пунктах" не спростовує факт їх надання в межах ознайомлення з протоколом.
На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування, а натомість намагався "домовитися" з працівниками поліції, пропонуючи послуги з розборки автомобілів в обмін на не складання протоколу.
Твердження про «спрацювання сигналізації» не підкріплена жодними доказами та є способом захисту уникнення від відповідальності.
Такі обставини спростовують доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не здійснював керування траснпортним засобом.
Крім того, ОСОБА_1 знаходився на місці водія, відкривав водійські дверцята та шукав документи, а саме волонтерську перепустку (01:41:00).
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» технічні засоби відеофіксації застосовуються поліцейськими з метою фіксації визначених процесуальних дій і не передбачають обов'язку здійснення безперервного запису протягом усього часу несення служби. Сам по собі факт відсутності відеозапису у певні проміжки часу не свідчить про незаконність дій працівників поліції за умови, що наявними матеріалами підтверджено фіксацію ключових обставин, зокрема пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, результатів такого огляду або факту відмови від його проходження.
Крім того, складання протоколу про адміністративне правопорушення є письмовою процесуальною дією технічного характеру, що може тривати певний час. Відсутність повної відеофіксації безпосереднього процесу оформлення документів не є істотним порушенням вимог закону, оскільки визначальним є належна фіксація факту правопорушення та роз'яснення особі її процесуальних прав і обов'язків.
Із дослідженого відеозапису вбачається, що особа чітко та однозначно відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, так і в умовах медичного закладу.
Крім того, на наявних фрагментах відеозапису поведінка особи та працівників поліції є послідовною та логічно узгодженою, викладені обставини події залишаються незмінними. Відтак наявність перерв у відеофіксації не спростовує встановлених фактичних обставин та не впливає на доведеність складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, з правового аналізу норм п.5 ч.1 ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», пунктів 3, 8, 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573, слідує, що факт пересування транспортним засобом під час дії комендантської години є достатньою підставою для зупинки працівниками поліції транспортного засобу та перевірки документів для встановлення осіб, що перебувають у транспортному засобі.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані об'єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 ..
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, та ст.266 КУпАП під час огляду ОСОБА_1 не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С.Рябенька