Справа № 165/3829/23 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О. Р.
Провадження № 22-ц/802/281/26 Доповідач: Данилюк В. А.
02 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє позовних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиттям квартири, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Колодійчук Наталії Володимирівни на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 13 листопада 2025 року,
20.10.2023 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Колодійчук Н. В. звернулася до суду з позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 та членам її сім'ї: чоловіку ОСОБА_2 , дочці ОСОБА_5 , дочці ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить нерухоме майно: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру від 09 січня 2001 року. Зазначає, що в квартирі за вищевказаною адресою на постійній основі проживають позивач та її чоловік ОСОБА_2 , їхні спільні доньки проживають більше 15 років окремо від батьків. Вказує, що над квартирою позивача розташована квартира АДРЕСА_2 , де проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Зазначає, що 29.06.2023 квартиру АДРЕСА_3 , що належить позивачу на праві спільної сумісної власності, було затоплено. У зв'язку з залиттям квартири позивача комісією у складі: голови комісії: уповноважена особа Асоціації ОСББ «Містечко» Влодарчик Р. І., бухгалтер Асоціації ОСББ «Містечко» ОСОБА_7 та співвласника квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , було складено Акт б/н про залиття квартири АДРЕСА_4 , що на 5-му мікрорайоні від 30 червня 2023 року. Відповідно до інформації, яка була вказана у Акті, встановлено, що 29 червня 2023 року у будинку АДРЕСА_5 трапилося залиття у внутрішній системі водовідведення. У квартирі АДРЕСА_6 відбулось залиття стелі та стін коридору, ванної кімнати, туалету, частково двох спалень та частково залу. У цьому акті вказано, що причиною залиття, яке трапилося в системі водовідведення ймовірно є неправильний монтаж елементів з'єднання труб водовідведення по стояку, ванна/туалет у квартирі АДРЕСА_2 . Зокрема: некоректне з'єднання елементів труби по стояку ванна/туалет у квартирі АДРЕСА_2 . На момент обстеження квартири АДРЕСА_6 (через 12 годин після аварії) підлога в усіх кімнатах суха, стелі та стіни коридору, ванної кімнати, туалету, частково двох спалень та частково залу- вологі. Також при огляді труб, ознак протікання і проступання води не виявлено. Труби на стиках сухі.
Вказує, що цей Акт було складено та підписано головою комісії - уповноваженою особою Асоціації ОСББ «Містечко» Влодарчиком Р. І. та бухгалтером цієї організації Кунь Р. Й. Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: керівником та представником Асоціації ОСББ «Містечко» є Влодарчик Руслан Іванович.
Наголошує, що в Акті відсутній підпис ОСОБА_3 , і вважає, що відсутність підпису відповідача ніяким чином не впливає на правильність цього Акту. Вважає, що якщо власник квартири, у якій сталася аварійна ситуація, що спричинила залиття, не підписав письмовий акт обстеження, то це не призведе до втрати таким документом юридичної сили, та й доказового значення для справи. При цьому зазначає, що ОСОБА_3 в акті зробив відмітку, що залиття квартири АДРЕСА_6 відбулося внаслідок неякісного монтажу елементів з'єднання труб при встановленні лічильника на воду працівниками КП «Нововолинськводоканал».
Вказує, що позивач намагалася врегулювали спір у досудовому порядку, що не призвело до позитивних результатів.
Крім цього, позивач з приводу затоплення квартири, зверталася з письмовою заявою по відділення поліції №1 (м. Нововолинськ). У відповіді на її звернення, вказано, що в результаті проведеної перевірки, встановлено, що працівники КП «Нововолинськводоканал», під час встановлення в квартирі, що належить громадянину ОСОБА_3 , допустили протік води, внаслідок неякісного встановлення лічильників.
Із відповіді КП «Нововолинськводоканал» від 28 липня 2023 року на звернення позивача вбачається, що підтоплення виникло 29 червня 2023 року, внаслідок пориву водопровідної труби в квартирі АДРЕСА_7 , сліди затікання на стелі й стіні присутні в коридорі, залі, ванній кімнаті, туалеті та спальні. При цьому зазначено, що 29 червня 2023 року о 05.45 від мешканця квартири АДРЕСА_7 надійшло звернення в диспетчерську службу КП «Нововолинськводоканал» Нововолинської міської ради про залиття квартири. Аварійною службою було здійснено виїзд та ліквідовано протікання води, шляхом часткової заміни водопровідної труби у квартирі.
Крім того вказує, що в результаті затоплення квартири позивача, була пошкоджена електропроводка, у квартирі була відсутня електроенергія, що змусило позивача звертатися за допомогою до ФОП ОСОБА_8 ,який надав позивачу послуги по заміні електропроводки після затоплення. Вартість виконаної роботи спеціалістом-електрослюсарем становить 1 100 гривень 00 копійок. ФОП ОСОБА_8 на підтвердження виконання робіт, позивачу було надано Акт прийому-передачі від 06 липня 2023 року та видаткову накладну №1 від 06 липня 2023 року.
Для визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт (кошторисної документації), позивач звернулася до суб'єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙ-БУД», яким було виставлено рахунок на оплату №12 від 10 серпня 2023 року. За виготовлення кошторисної документації позивачем було сплачено ТОВ «РАЙ-БУД» кошти у розмірі 2410 гривень 00 копійок, що підтверджується фіскальним чеком (платіж №1191348710) від 10 серпня 2023 року.
Вказує, що 07 серпня 2023 року ТОВ «РАЙ-БУД» підготувало зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва №69/2023-ЗК (Поточний ремонт квартири після затоплення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до дефектного акту, який є невід'ємною частиною зведеного кошторисного розрахунку на поточний ремонт квартири позивача, необхідно виконувати такі роботи: знімання; шпалер, шпаклювання стель шпаклівкою, додавання на 1мм зміни товщини шпаклювання стель, водоемульсійне фарбування стель, обробку антигрибковим розчином стін, обклеювання стін вологостійкими шпалерами на тканевій основі, очищення вручну внутрішніх поверхонь стель від водоемульсійної фарби, знімання бойлера, очищення приміщень від сміття, навантаження сміття вручну, перевезення сміття до 7 км.
Вказує, що відповідно до інформації вказаної у зведеному кошторисі розрахунку вартості об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 вартість витрат складає 60356 гривень 00 копійок.
Позивач стверджує, що, залиття квартири відбулось з вини відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які неналежним чином (недбало) виконували свої обов'язки щодо своєчасного проведення ремонту (заміни) сантехнічного обладнання в квартирі, що перебуває у їхній власності. Також вважає, що залиття квартири позивача завдало позивачу моральної шкоди, яка полягає у погіршенні стану її здоров'я. Позивач є особою пенсійного віку і через те, що її квартира була в більшості залита водою, у неї підвищився артеріальний тиск, порушився сон. Позивач змушена була приймати ліки. Вказує, що позивач витратила багато часу, зусиль, перенесла фізичні та душевні страждання, в тому числі під час спілкування з відповідачами стосовно залиття її квартири, а також на пошук експертної організації, яка б змогла зробити зведений кошторисний розрахунок, та на збирання необхідних доказів у справі для звернення до суду.
З огляду на викладене, просить позов задовольнити, стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 60 356 гривень 00 копійок, моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень 00 копійок; витрати на оплату послуг спеціаліста - електрослюсара з заміни електропроводки після затоплення у розмірі 1 100 гривень; витрати на оплату послуг з виготовлення зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (поточний ремонт квартири після затоплення) у розмірі 2400 гривень; судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 147,20 гривень 20 копійок.
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 13 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 60356,00 гривень, витрат на оплату послуг спеціаліста електрослюсара з заміни електропроводки після затоплення в розмірі 1100 гривень, витрат на оплату послуг з виготовлення зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (поточного ремонту квартири після затоплення) в розмірі 2400 гривень, моральної шкоди в розмірі 5000 гривень відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду,представник позивача ОСОБА_1 адвокат Колодійчук Н. В. подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також судом не повністю встановлено обставини справи, які мають значення для справи, суд спрощено підійшов до вивчення усіх доказів, які були надані сторонами до справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів ОСОБА_9 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження та без повідомлення учасників справи.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом та матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 , - третя особа без самостійних вимог на стороні позивача у справі, є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 09.01.2001 (а.с.18).
Відповідачі по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .
30.06.2023 року комісією у складі голови комісії уповноваженої особи Асоціації ОСББ «Містечко» Влодарчика Р. І., бухгалтера Асоціації ОСББ «Містечко» Кунь Р. М., та за участю представника квартири АДРЕСА_8 - позивача ОСОБА_1 , складено акт (а.с.20), про те що 29 червня 2023 року в будинку АДРЕСА_5 трапилось залиття в внутрішній системі водовідведення. У квартирі АДРЕСА_6 залиття стелі та стін коридору, ванної кімнати, туалету, частково двох спалень та частково залу. У акті вказано, що причиною залиття, що трапилось на системі водовідведення ймовірно є неправильне монтаж елементів з'єднання труб водовідведення по стояку ванна/туалет квартирі АДРЕСА_9 на 5-мікрорайоні, а саме некоректне з'єднання елементів труби по стояку ванна/туалет в квартирі АДРЕСА_9 . На момент обстеження квартири АДРЕСА_6 (через 12 годин після аварії), підлога у всіх кімнатах суха, стелі та стіни коридору, ванної кімнати, туалету, частково двох спалень та частково залу, вологі. Також при огляді труб, ознак протікання і проступання води, не виявлено. Труби та стиках сухі.
У письмовій відповіді на звернення ОСОБА_1 начальник ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНА у Волинській області від 07.07.2023 № 3529/52/1/01-23 зазначив, що у результаті проведеної перевірки, встановлено, що працівники водоканалу під час встановлення у квартирі громадянина ОСОБА_3 лічильників, допустили протічку води внаслідок неякісного встановлення лічильників. Рекомендовано звернутись до суду з позовом з метою відшкодування завданої шкоди працівниками водоканалу, які виконували встановлення лічильників на воду.(а.с.22)
Згідно з повідомленням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 28.07.2023 №М-692 (а.с.23) 29.06.2023 о 05 год. 45 хв. від мешканця квартири АДРЕСА_2 надійшло звернення в диспетчерську службу КП «Нововолинськводоканал» НМР про затоплення квартири. Аварійною службою було здійснено виїзд і ліквідовано протікання води шляхом часткової заміни водопровідної труби у квартирі.
Із повідомлення КП «Нововолинськводоканал» НМР від 26.07.2023 № 697 (а.с.55) вбачається, що комісією в складі: головного інженера ОСОБА_10 , інженера виробничого відділу ОСОБА_11 , в.о. начальника дільниці ВБМ ОСОБА_12 проведено обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 на предмет затоплення. Комісія встановила, що підтоплення виникло 29.06.2023 внаслідок пориву водопровідної труби в квартирі АДРЕСА_7 . Сліди затікання на стелі і стіні присутні в коридорі, залі, ванній кімнаті, туалеті та спальні. 29.06.223 о 05.45. год. від жителя квартири АДРЕСА_7 надійшло звернення в диспетчерську службу КП «Нововолинськводоканал» НМР про затоплення квартири. Аварійною службою було здійснено виїзд і ліквідовано протікання води шляхом часткової заміни водопровідної труби в квартирі.
Із копії акту №6573 (а.с.56) встановлено, що слюсарями КВП абонентського відділу КП «Нововолинськводоканал » НМР у присутності абонента ОСОБА_3 , що проживає за адресою: 5-мікрорайон, 11/47 були прийняті в експлуатацію водолічильники на холодну воду.
У позовних вимогах ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на її користь матеріальну шкоду в сумі 60356 грн, яка визначена зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва ТзОВ «Рай-буд» на поточний ремонт квартири після затоплення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-48), та витрати на оплату послуг спеціаліста електрослюсара з заміни електропроводки після затоплення в розмірі 1100 гривень (а.с.24,25), мотивуючи тим, що у залитті її квартири, що сталося 29.06.2023 року, є вина відповідачів.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.
Пунктом 1.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, визначено, що повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг; порядок доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показів засобів обліку; права та обов'язки споживачів, виконавців, виробників; оформлення претензій споживачів до виконавців; порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг визначаються згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 2.3.6. Правил у разі залиття, аварії квартир, складається відповідний акт (додаток 4). Відповідно до додатку 4 до п. 2.3.6 Правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається комісією у складі: головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету; в якому описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено; з зазначенням причини залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС, (чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.
В абз. 2 п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 за №76, передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (Додаток 4). Натомість Додаток 4 вимагає чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. № ___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін. Додаток 4 Правил при складанні акту вимагає надати висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін. Окрім того, акт повинен містити інформацію про ознайомлення мешканців квартир щодо відомостей даного акту.
У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.
Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов'язкової участі винної особи.
З наведеного вбачається, що на підтвердження позовних вимог позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття його квартири, зокрема комісійний акт, який складено із додержанням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, яким би було зафіксовано, зокрема, сам факт залиття, а також причини залиття та завдані пошкодження, висновок відповідної експертизи щодо встановлення причин залиття.
У наданому позивачем акті обстеження, не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, відсутній висновок щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття, а його зміст містить лише припущення.
Стороною позивача не ініціювалось питання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення причин залиття квартири, оцінки завданих залиттям квартири збитків.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди, є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної, є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Як встановлено судом, при складанні акту комісією у складі голови та бухгалтера ОСББ, співвласники квартири АДРЕСА_2 , які є відповідачами у справі, присутні не були.
У матеріалах справи також відсутні докази щодо участі представника КП «Нововолинськводоканал», яке провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, під час огляду квартир сторін по справі після затоплення.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів, цивільна відповідальність не настає.
При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наданий позивачем акт комісійного обстеження від 29 червня 2023 року квартири АДРЕСА_3 , не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа, реквізити.
Акт не містить будь-яких висновків фахівців у галузі експлуатації мереж водопостачання та водовідведення щодо причин залиття, у ньому вказано, що причиною залиття, яке трапилось на системі водовідведення ймовірно є неправильний монтаж елементів з'єднання труб водовідведення по стояку ванна/туалет у квартирі АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що монтаж елементів з'єднання труб у квартирі відповідачів здійснювали працівники КП «Нововолинськводоканал», доказів несанкціонованого втручання чи виконання робіт відповідачами, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, цей акт не може слугувати належним і допустимим доказом підтвердження вини відповідачів у залитті квартири позивача.
Також судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 показам яким суд надав належну оцінку і не встановив істотних для справи відомостей, які б могли підтвердити чи спростувати обставини, що є предметом доказування у даній справі, зокрема, наявності вини відповідачів у затопленні квартири позивача.
Тому відмовляючи у задоволенні позову судом вірно зазначено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неправомірних дій відповідачів, які б перебували у причинно-наслідковому зв'язку із наслідками, що настали, а саме: залиття квартири позивача. Тому відсутні правові підстави для покладення на відповідачів обов'язку по відшкодуванню шкоди.
Наданий позивачем акт про залиття містить лише припущення причини залиття квартири АДРЕСА_6 . У ньому відсутня інформація про огляд мереж водопостачання квартири АДРЕСА_7 .
Зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва ТзОВ «Рай-буд» на поточний ремонт квартири після затоплення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-48), визначено вартість поточного ремонту квартири позивача, а не підтверджено розмір завданої шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для покладення на відповідачів відповідальності за шкоду, що завдана майну позивача.
Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, а саме твердження щодо того, що залиття квартири сталось з вини відповідачів, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на належних, допустимих і достовірних доказах, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів грошових коштів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно із вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Хоча цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях і передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме тією особою, до якого пред'явлено позов. Про наведене зазначив Верховний Суд в постанові від 10.06.2019 у справі№ 591/5118/14-ц.
Оскільки позивачем не доведено вчинення відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 протиправних дій, які призвели до заподіяння шкоди, в розумінні деліктної відповідальності, тому висновки суду про відмову в позові є вірними.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог та не в повній мірі встановив дійсні обставини справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були подані позивачем до суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Усі доводи були предметом дослідження судом першої інстанції, у рішенні суду їм надана вірна правова оцінка.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, оскільки були предметом розгляду і повно, і всебічно досліджено судом першої інстанції.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановлених по даній справі рішень та відсутність підстав для їх скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Колодійчук Наталії Володимирівни залишити без задоволення.
Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 13 листопада 2025 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді