Справа № 161/17224/25 Провадження №33/802/208/26 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
02 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
захисника Іщук Є.Е. - Лавренчука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Лавренчука Олександра Володимировича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.ст.173, 185 КпАП України,
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.11.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КпАП України, та застосовано адміністративне стягнення за правилами ст.36 КпАП України у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 16.08.2025 року о 03.06 годині в місті Луцьк, вулиця Рівненська, буд 2а (АЗС ОККО) перебуваючи в громадському місці, під час дії комендантської години з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не виконувала неодноразові законні вимоги поліцейського Цигульова С.Ю., щодо припинення дрібного хуліганства, поводила себе зухвало та нахабно. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.173 КпАП України.
Крім того, 16.08.2025 року о 03.05 годині в місті Луцьк, вулиця Рівненська, буд 2а (АЗС ОККО), перебуваючи в громадському місці, під час дії комендантської години з явними ознаками алкогольного сп'яніння виражалася нецензурною лайкою в бік працівників поліції в присутності інших громадян, чим вчинила дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.185 КпАП України (а.с.35-36).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Лавренчук О.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою та такою, що не базується на всебічному і повному дослідженні доказів та матеріалів по справі, прийнята з допущенням істотних порушень процесуального закону.
Вказує на те, що судовий розгляд 06.11.2025 року відбувся за відсутності сторони захисту, хоча було обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи, чим було порушено право на захист його довірительки та порушено право на доступ громадянина до правосуддя.
Вважає, що розгляд справи судом першої інстанції був неповним, оскільки в основу судового рішення покладено лише доводи, докази та матеріали справи осіб, якими було складено протоколи про адміністративне правопорушення. Крім того не було допитано свідків, зокрема осіб, які перебували безпосередньо з ОСОБА_1 в момент, зазначений у протоколах.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що їм не було відомо про винесення постанови, оскільки вони не були присутніми в судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваної постанови, не було надіслано і її копії. Про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізналася лише з повідомлення про виклик до уповноваженого органу з питань пробації.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову та закрити провадження у справі (а.с.47-48).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.294 КпАП України скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено за заявою особи, яка має право оскаржити постанову.
Виходячи з наведених в апеляційній скарзі доводів суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду скаржником пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
Відповідно до ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КпАП України).
Положення ст.7 КпАП України передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами ....., а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КпАП України, є обґрунтованим.
Відповідно до диспозиції ст.173 КпАП України дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, з диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, передбачає наявність діяння, зокрема нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Встановлено, що обставини, описані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 664008, відбувалися на АЗС ОККО, що знаходиться за адресою: місто Луцьк вулиця Рівненська, 2а, Волинська область, чим було порушено нормальні умови для праці та спричинило певні негативні наслідки для діяльності даного підприємства.
Положеннями ст.185 КпАП України передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторюваних законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відповідно до визначення, яке міститься в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду № 12 від 03.12.1997 року) злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КпАП України, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №664007 від 16.08.2025 року щодо ОСОБА_1 за ст.185 КпАП України (а.с.1);
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №664008 від 16.08.2025 року щодо ОСОБА_1 за ст.173 КпАП України (а.с.2);
- протоколом про адміністративне затримання серії АПЗ18 №017394 від 16.08.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.3);
- рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Волинській області від 16.08.2025 року (а.с.4);
- відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції (а.с.7).
При розгляді справи місцевим судом було допитано в якості свідка ОСОБА_2 .Взяті показання свідка судом першої інстанції належним чином обґрунтовані.
На переконання апеляційного суду вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи відносно ОСОБА_1 за ст.ст.173, 185 КпАП України дотримано та вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з'ясування питання, зокрема, про наявність в діях останньої складу інкримінованих їй адміністративних правопорушень, а тому вказаний вище висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що нею не вчинялися дії, зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення, є безпідставними та необгрунтованими, оскільки суд першої інстанції належним чином встановив фактичні обставини скоєного, оцінив зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обставини, які зазначені в апеляційній скарзі, та на переконання апелянта слугують підставами для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, є недостатніми, тому суд їх не бере до уваги.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до незгоди апелянта з постановою суду першої інстанції та спрямовані на уникнення правопорушником покарання за скоєне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстав для скасування оскарженого судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Поновити захиснику Лавренчуку Олександру Володимировичу в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу захисника Лавренчука Олександра Володимировича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.173, 185 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.